За позовом Прокурора Міловського району Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ

до 1.Міловської районної державної адміністрації, смт. Мілове Луганської області

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Мета", м. Луганськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів – Державне підприємство "Конярство України", м. Київ

про визнання недійсними та скасування розпоряджень Міловської районної державної адміністрації та визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки

Суддя Рябцева О.В.

в присутності представників сторін:

від заявника –Омельченко О.С., посвідчення від 08.11.2011 № 229;

від позивача –не прибув;

від І відповідача –ОСОБА_1 –гол. спеціаліст-юрисконсульт, дов. від 03.10.2011 № 1/1.7-1826, Гармаш А.І. –гол. спеціаліст, дов. від 31.10.2011 № 1/7-2050;

від ІІ відповідача –ОСОБА_2 –предст. за дов. від 07.03.2011 б/н;

від третьої особи –ОСОБА_3 –предст. за дов. від 16.11.2011 № 309/1.

Прокурор Міловського району Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою (з урахуванням заяв від 20.10.2011 та від 17.11.2011) в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання недійсними та скасування розпоряджень голови Міловської районної державної адміністрації:

- від 21.03.2002 № 87 "Про надання в оренду земель державної власності товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Мета" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва";

- від 01.04.2002 № 104 "Про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки";

- від 23.04.2002 № 132 "Про зміну строку оренди земель державної власності товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Мета" наданих у користування для ведення товариством сільськогосподарського виробництва";

- від 14.04.2003 № 140 "Про надання в строкове платне користування (оренду) земель державної власності товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Мета" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва";

- від 26.05.2004 № 209 "Про надання в строкове платне користування (оренду) земель державної власності товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Мета" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва";

- 26.11.2006 № 652 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок ТОВ "Агро Мета";

- від 25.12.2006 № 738 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 24.11.2006 № 652 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок наданої ТОВ "Агро Мета";

про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки:

- від 28.03.2002, укладеного між Міловською районною державною адміністрацією та ТОВ "Агро Мета", зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 01.04.2002 № 5 (зі змінами: додаткова угода від 24.05.2002, посвідчена та зареєстрована в реєстрі 24.05.2002 за № 803, договір про внесення змін та доповнень від 23.01.2007, посвідчений та зареєстрований 01.03.2007 за № 040741400006);

- від 15.04.2003, укладеного між Міловською районною державною адміністрацією та ТОВ "Агро Мета", зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів оренди від 25.04.2003 № 2;

- від 14.06.2004, укладеного між Міловською районною державною адміністрацією та ТОВ "Агро Мета", зареєстрованого у Міловському районному представництві ДЗК, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 23.06.2004;

про зобов’язання ТОВ "Агро Мета" повернути земельну ділянку площею 3340,5 га, що знаходиться в оренді, у користування ДП "Стрілецький кінний завод № 60" (згідно заяв від 03.10.2011, 20.10.2011).

На обґрунтування заявлених вимог заявник вказує, що ДП "Стрілецький кінний завод № 60" на праві постійного користування належало 8485 га землі, у тому числі: ріллі 5058,5 га, сіножатей 15,5 га, пасовищ 2533,7 га, інші 877,3 га.

На підставі згоди ДП "Стрілецький кінний завод № 60" Міловською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження про припинення права постійного користування земельними ділянками державної власності ДП "Стрілецький кінний завод № 60" та передачу їх в оренду ТОВ "Агро Мета" строком на 49 років загальною площею 3340,5 га. На виконання розпоряджень між Міловською районною державною адміністрацією та ТОВ "Агро Мета" укладено договори оренди земельних ділянок від 28.03.2002, 15.04.2003, 14.06.2004.

ДП "Стрілецький кінний завод № 60" є державним підприємством і належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України. Земельні ділянки, що знаходяться у постійному користуванні ДП "Стрілецький кінний завод № 60", є об’єктами нерухомості та належать до майна, призначеного для діяльності цього підприємства, вирішувати питання щодо розпорядження землями державного підприємства директор міг тільки у разі отримання попередньої згоди Міністерства аграрної політики та продовольства України, як органу управління. Враховуючи, що право користування земельною ділянкою припинене без відповідного погодження Міністерства аграрної політики та продовольства України, тому вказані розпорядження прийняті з порушенням чинного законодавства, а саме п.п. 30 п. 1 ст. 6 Закону України "Про управління об’єктами державної власності", п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 № 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" (8-92) .

Крім того, І-й відповідач, приймаючи спірні розпорядження, порушив вимоги ст.ст. 141, 142 Земельного кодексу України. Угоди, укладені на підставі незаконних розпоряджень, підлягають визнанню недійсними відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, за змістом якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Позивач підтримав позовні вимоги прокурора, зазначивши, що І відповідач неправомірно, з порушенням ст.ст. 141, 149 Земельного кодексу України вилучив земельну ділянку у ДП "Стрілецький кінний завод № 60".

І відповідач –Міловська районна державна адміністрації позовні вимоги визнав, зазначивши, що спірні розпорядження прийняті без врахування вимог Законів України "Про управління об’єктами державної власності" (185-16) та "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , з порушенням ч. 5 ст. 116 та п.п. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України. З метою усунення виявлених прокуратурою порушень при укладенні договорів оренди землі районна державна адміністрація звернулась до Міністерства аграрної політики та продовольства України (позивача) щодо надання висновку та пропозицій стосовно умов вищевказаних договорів. Міністерство повідомило про необхідність вжиття заходів до розірвання договорів оренди землі, що перебуває у постійному користуванні ДП "Стрілецький кінний завод № 60". Районна державна адміністрація направила орендарю пропозицію про розірвання договорів. У зв’язку з неодержанням відповіді, районна державна адміністрація подала відповідну позовну заяву до господарського суду Луганської області, яка була повернута через несплату державного мита. Також І відповідач повідомив, що згідно договору оренди від 28.03.2002 відповідачу виділена частина земель, що знаходилась у користуванні ДП "Стрілецький кінний завод № 60", а 211 га із земель запасу Стрільцівської сільської ради.

ІІ відповідач –ТОВ "Агро Мета" відзивом від 01.11.2011 проти позовних вимог щодо визнання угод недійсними заперечує, посилаючись на те, що з метою одержання землі в оренду дотримало необхідну процедуру, а саме звернулось до І відповідача з клопотанням укласти з товариством договір оренди землі, і отримало спірні на даний час розпорядження голови районної держадміністрації. В розпорядженнях є посилання на згоду ДП "Стрілецький кінний завод № 60" (далі Завод № 60) про припинення користування земельними ділянками державної власності Заводу № 60. Вказане свідчить про дотримання І відповідачем ст. 142 Земельного кодексу України, яка визначає, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації. З боку ТОВ "Агро Мета" не допущено порушень законодавства при одержанні земельної ділянки в оренду. За час користування орендованою земельною ділянкою товариство поліпшувало земельну ділянку, загальна сума здійснених затрат склала понад 238720 тис. грн., крім того, здійсненні витрати на суму 2688500 грн., пов’язані з посівом озимої пшениці і має право законного чекання здобуття майбутніх доходів від зроблених капіталовкладень. Також зазначено, що згідно ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Заявник не зазначив, яка саме норма законодавства відповідно до ст. 203 ЦК України порушена при укладанні спірних угод. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі № 44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії" зазначено, що визнання недійсним договору оренди земельної ділянки згідно якого орендар отримав майно від держави та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим. Доповненням до відзиву ІІ відповідач заявляє про застосування загального терміну позовної давності і відмовити у задоволенні позову.

Третя особа підтримує позовні вимоги.

Заява ІІ відповідача про закінчення строку позовної давності до уваги не приймається і спір розглядається по суті, оскільки відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення Міловської районної ради від 29.02.1996 № 89, ДП "Стрілецький кінний завод № 60" 04.03.1996 видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЛГ № 003585 реєстраційний номер 183 на площу 8485,0 га.

21.03.2002 розпорядженням голови Міловської районної державної адміністрації № 87 "Про надання в оренду земель державної власності товариству з обмеженою відповідальністю "Aгpo Мета" для введення товарного сільськогосподарського виробництва" припинено право постійного користування земельними ділянками державної власності ДП "Стрілецький кінний завод № 60" загальною площею 1803 га, передано їх в строкове платне користування TOB "Aгpo Мета" строком на 5 років.

Дане розпорядження прийнято за погодженням районної ради і згоди ДП "Стрілецький кінний завод № 60".

Цим же розпорядженням надано в оренду 211 га земель запасу, які розміщені на території Новострільцівської сільської ради і не перебували у користуванні ДП "Стрілецький кінний завод № 60".

На підставі вказаного розпорядження між сторонами у справі укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1914 га. Договір посвідчено нотаріусом 28.03.2002.

01.04.2002 розпорядженням голови Міловської районної державної адміністрації № 104 "Про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки" прийнято рішення про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 28.03.2002, укладеного на підставі розпорядження голови Міловської райдержадміністрації від 21.03.2002 № 87. Договір зареєстровано у Новострільцівській сільській раді, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 01.04.2002 № 5.

23.04.2002 розпорядженням голови Міловської районної державної адміністрації № 132 "Про зміну строку оренди земель державної власності товариством з обмеженою відповідальністю "Aгpo Мета", наданих у користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", змінено термін строкового платного користування (оренди) TOB "Aгpo Мета" земельних ділянок сільськогосподарського призначення (ріллі) на землях державної власності з 5 на 49 років, які надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з встановленням розміру орендної плати в розмірі земельного податку згідно розпорядження від 21.03.2002 № 87.

Дане розпорядження прийнято за погодженням районної ради і згоди ДП "Стрілецький кінний завод № 60".

Відповідачами у справі на підставі цього розпорядження укладено додаткову угоду від 24.05.2002, згідно якої внесені зміни до п. 2.2 договору щодо терміну його дії. Вказана угода посвідчена нотаріально 24.05.2002.

15.04.2003 розпорядженням голови Міловської районної державної адміністрації № 140 "Про надання в строкове платне користування (оренду) земель державної власності товариству з обмеженою відповідальністю "Aгpo Мета" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва"припинено право постійного користування земельними ділянками ДП "Стрілецький кінний завод № 60" загальною площею 2133,9 га, передано їх до земель запасу та надано в строкове платне користування TOB "Aгpo Мета" строком на 49 років.

Дане розпорядження прийнято за погодженням районної ради і згоди ДП "Стрілецький кінний завод № 60".

Відповідачами у справі відповідно до вказаного розпорядження укладено договір оренди земельної ділянки від 15.04.2003 площею 2133,9 га строком на 49 років. Договір посвідчений нотаріально 15.04.2003 і зареєстровано у Міловському райвідділі земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис 25.04.2003 № 2.

26.05.2004 розпорядженням голови Міловської районної державної адміністрації № 209 "Про надання в строкове платне користування (оренду) земель державної власності товариству з обмеженою відповідальністю "Aгpo Мета" для введення товарного сільськогосподарського виробництва"припинено право постійного користування земельними ділянками ДП "Стрілецький кінний завод № 60" загальною площею 1446,8 га, переведено їх до земель запасу та надано в строкове платне користування TOB "Aгpo Мета" строком на 49 років.

На підставі цього розпорядження відповідачі у справі уклали договір оренди земельної ділянки від 14.06.2004 площею 1446,8 га строком на 49 років. Договір посвідчений нотаріально 14.06.2004 і зареєстровано в Міловському районному представництві ДЗК, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 23.06.2004.

24.11.2006 розпорядженням голови Міловської районної державної адміністрації № 652 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок TOB "Aгpo Мета" відновлено право постійного користування земель державної власності ДП "Стрілецький кінний завод № 60" на площу 2154,2 га, у зв’язку з чим внесені зміни до договорів оренди:

- від 28.03.2002, зокрема, у п. 1 абзацу 3 договору зазначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1066 га;

- від 15.04.2003, зокрема, у п. 1 абзацу 3 договору зазначено про передачу в оренду земельної ділянки площею 1902,1 га;

- від 14.06.2004, зокрема, у п. 2 цього договору зазначено про передачу в оренду земельної ділянки площею 372,4 га земель державної власності.

Відповідні зміни до договору від 28.03.2002 внесені договором про внесення змін та доповнень від 23.01.2007, який посвідчено і зареєстровано у встановленому порядку.

25.12.2006 розпорядженням голови Міловської районної державної адміністрації від 02.11.2006 № 738 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 02.11.2006 № 652 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок TOB "Aгpo Мета" зменшено розмір орендної плати за користування земельними ділянками визначеними в розпорядженні з 0,2 до 0,12 відсотка.

Прокурор і позивач вважають розпорядження про припинення (вилучення) земельних ділянок незаконними, оскільки вони прийняті з порушенням п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 № 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" (8-92) , п.п. 30 п. 1 ст. 6 Закону України від 21.09.2006 № 185-V "Про управління об’єктами державної власності", ст.ст. 141, 142, 149 Земельного кодексу України. Обґрунтовуючи те, що земельні правовідносини являються предметом регулювання вищевказаних Декрету (8-92) і Закону (185-16) , прокурор посилається на положення ст.ст. 181, 191 ЦК України.

Згідно п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" (8-92) (далі Декрет) на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України.

Декрет втратив чинність у зв’язку з прийняттям Закону України від 21.09.2006 № 185-V "Про управління об’єктами державної власності" (185-16) , який набрав чинності з 18.10.2006.

Згідно п.п. 30 п. 1 ст. 6 цього Закону уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань надають орендодавцям об’єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.

Статтею 181 ЦК України, зокрема, визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, а п. 2 ст. 191 ЦК України передбачається, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналізуючи зміст вказаних норм Цивільного кодексу України (435-15) , прокурор доводить, що земля є державним майном, розпорядження яким може здійснюватись землекористувачем за згодою позивача.

Однак, на момент прийняття розпоряджень Міловською районною державною адміністрацією від 21.03.2002 № 87, від 01.04.2002 № 104, від 23.04.2002 № 132, від 14.04.2003 № 140 був чинний лише Декрет (8-92) , за змістом п. 1 якого на Міністерства покладено управління майном, що є у загальнодержавній власності. Згідно п. 5 Декрету (8-92) заборонено підприємствам, що є у загальнодержавній власності, передавати безоплатно закріплене за ними майно іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам.

Відповідно до п. 4 ст. 2 Закону України від 07.02.1991 № 697-XII "Про власність", що був чинний до 20.06.2007 на території України існувала приватна, колективна та державна власність. До державної належали загальнодержавна та комунальна власність, суб’єктами права на які були відповідно держава в особі Верховної Ради України і адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних та сільських Рад народних депутатів (ст. 32 Закону України "Про власність").

Згідно ст. 34 цього Закону загальнодержавну (республіканську) власність складають: земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, внутрішніх військ і Державної прикордонної служби України; оборонні об’єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв’язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; кошти республіканського бюджету; республіканський національний банк, інші державні республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об’єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток. У загальнодержавній (республіканській) власності може перебувати також інше майно, передане у власність України іншими державами, а також юридичними особами і громадянами.

Тобто, за змістом вказаної статті, земля як об’єкт права загальнодержавної власності не входить до складу майна, а відтак земельні ділянки не є майном, правовий режим якого регулюється Декретом (8-92) .

Посилання прокурора на ст.ст. 181, 191 ЦК України є необґрунтованим, оскільки цей кодекс є чинним з 01.01.2004, і за змістом вказаних статей земля визначена як нерухомість (ст. 181 ЦК України) і як складова єдиного майнового комплексу (ст. 191 ЦК України), однак ці положення не змінюють поняття об’єктів загальнодержавної власності і, зокрема, майна, визначених Законом України "Про власність" (697-12) . А отже і прийняття розпоряджень від 26.05.2004 № 209 та від 24.11.2006 № 652 не суперечать Декрету (8-92) .

Розпорядження від 25.12.2006 № 738 прийнято після втрати чинності Декретом у зв’язку з прийняттям Закону України від 21.09.2006 № 185-V "Про управління об’єктами державної власності" (185-16) .

Пунктом 2 ст. 3 цього Закону врегульовано, що дія цього Закону не поширюється на управління об’єктами власності Українського народу, визначеними частиною першою статті 13 Конституції України, а також на здійснення прав інтелектуальної власності.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Таким чином, прокурор і позивач не довели, що І відповідач повинен був узгоджувати питання припинення землекористування з відповідним міністерством, або вимагати таке узгодження від землекористувача, а отже не доведено порушення прав позивача і неправомірність дій І відповідача.

Що стосується доводів про порушення приписів ст.ст. 141, 142, 149 Земельного кодексу України, то слід зазначити наступне.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначені підстави припинення права користування землею; статтею 142 врегульовано порядок добровільної відмови від права власності або права постійного користування земельною ділянкою; статтею 149 Земельного кодексу України передбачено порядок вилучення земельних ділянок.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Землекористувачем, згідно Державного акта на право постійного землекористування, зазначено Стрілецький кінний завод № 60, правонаступником якого є ДП "Конярство України" –третя особа у справі. Однак прокурор в якості позивача визначив Міністерство аграрної політики та продовольства України, яке відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) не є землекористувачем, і ним та прокурором не доведено, що спірними розпорядженнями і договорами оренди землі порушені права Міністерства.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Питання про державне мито не вирішується, оскільки згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що була чинною на дату звернення з позовом, заявник був звільнений від сплати державного мита при зверненні до суду.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

1.У задоволенні позову відмовити.

2.рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

3.Повне рішення складено і підписано - 12.12.2011 .