Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Клопотань про здійснення технічної фіксації на адресу суду не надходило.

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 про усунення перешкод в користування майном.

Для об‘єктивного вирішення спору по суті, розгляд справи відкладався ухвалами суду.

Представники сторін в ході судового розгляду спору надали суду письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог, та своїх заперечень.

У судове засідання 06.12.2011 року представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Зокрема просить суд усунути перешкоди в користуванні та визнати право власності на визначенні в позовній заяві та додаткових поясненнях нежитлові приміщення.

Відповідач у судове засідання з’явився, позовні вимоги заперечив, хоча відзиву на позов не подав.

Відповідно до вимог ст. 4- 7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 ГПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

ОСОБА_2, являвся учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "МІНЕРАЛ".

рішенням загальних зборів засновників ТзОВ "МІНЕРАЛ"від 11.04.2007 р. (протокол №11/04/07) передано ОСОБА_2 частину майна товариства в рахунок оплати його частки як учасника товариства та передано йому наступні об’єкти за адресою: АДРЕСА_1, а саме: приміщення прохідної (№9) загальною площею 20 кв.м., позначеної в поверховому плані літерою "Ж-1". Введення в експлуатацію - 1984р., приміщення магазину (№11) загальною площею 20,1 кв.м. позначеного в поверховому плані літерою "Б". Введення в експлуатацію - 1984р., навіс-склад (№12) загальною площею 230 кв.м. позначеного в поверховому плані літерами "К-1", "Л-1", "М-1". Введення в експлуатацію - 1984р.,

Актом прийому-передачі від 11.04.2007 р., вказані приміщення були передані ОСОБА_2

Згідно із листом Державного архіву у Львівській області № 153/0130 від 18.03.2008р., у зв’язку із ліквідацією ТзОВ "МІНЕРАЛ" у Державний архів Львівської області було здано документи за 1967-2007 р.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався з відповідними листами до ЛМБТІ та ЕО м.Львова з метою виготовлення технічних паспортів та видачі свідоцтва на право власності (лист від 03.12.2010 р.).

В свою чергу ЛМБТІ та ЕО м.Львова було виготовлено та надано Позивачу технічні паспорти на зазначенні вище об’єкти, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Однак, зазначенні приміщення були зайнятті Відповідачем, що в свою чергу на думку Позивача свідчить про порушення його права власності та унеможливлює доступ до них.

При постановленні рішення суд керується наступними вимогами законодавства України та фактичними обставинами справи, які виникли між сторонами:

Стаття 328 ЦК України визначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що спірні приміщення були набуті Позивачем на законних підставах, оскільки такі були передані ТзОВ "МІНЕРАЛ" в рахунок компенсації вартості частки Позивача в статутному фонді цього товариства.

Згідно ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цією ж нормою визначені способи захисту цивільних прав та інтересів з якими узгоджуються вимоги Позивача.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 82, 83, 84, 85 ГПК України суд, -

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Усунути перешкоди в користуванні ФОП ОСОБА_2 (79057, АДРЕСА_2, ІПН № НОМЕР_1) нежитловими приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, а саме: приміщенням прохідної загальною площею 10,3 м.кв., позначеної в поверховому плані літерою "Ж-1"; приміщенням магазину загальною площею 20,1 м.кв. позначеного в поверховому плані літерою "Б"; приміщенням складу загальною площею 47,1 м.кв. позначеного в поверховому плані літерою "К-1"; приміщенням складу загальною площею 80,1 м.кв. позначеного в поверховому плані літерою "Л-1"; приміщенням складу загальною площею 77,9 м.кв. позначеного в поверховому плані літерою "М-1".

3. Визнати за ФОП ОСОБА_2 (79057, АДРЕСА_2, ІПН № НОМЕР_1) право приватної власності на нежитлові приміщення:

- приміщення прохідної загальною площею 10,3 м.кв., позначеної в поверховому плані літерою "Ж-1", що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Данила Апостола, 7-а.

- Приміщення магазину загальною площею 20,1 м.кв. позначеного в поверховому плані літерою "Б", що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Данила Апостола, 7-а.

- Приміщення складу загальною площею 47,1 м.кв. позначеного в поверховому плані літерою "К-1", що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Данила Апостола, 7-а.

- Приміщення складу загальною площею 80,1 м.кв. позначеного в поверховому плані літерою "Л-1", що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Данила Апостола, 7-а.

- Приміщення складу загальною площею 77,9 м.кв. позначеного в поверховому плані літерою "М-1", що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Данила Апостола, 7-а.

4. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2, ІПН № НОМЕР_2) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2, ІПК НОМЕР_1) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.