ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2009 р.
№ 36/466
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Волковицької Н.О. –головуючого Данилова Т.Б., Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивача
Лебедєва А.В. дов. від 15.01.2009 року
відповідачів
Міколенко Е.В. дов. від 06.01.2009 року Кукса Н.І. дов. від 12.01.2009 року Пімахова Д.В. 29.12.2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Міністерства охорони навколишнього природного середовища України
на постанову
від 15.10.2008 року Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 36/466 господарського суду міста Києва
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Північний гранітний кар’єр"
до до до
Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Головного управління Державного казначейства України у м. Києві Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультисервіс"
про
розірвання договору купівлі –продажу спеціального дозволу на користування надрами та стягнення сплаченого завдатку у сумі 283420, 00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Північний гранітний кар’єр " звернулося з позовом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві та товариства з обмеженою відповідальністю "Мультисервіс" про розірвання договору купівлі –продажу спеціального дозволу на користування надрами та стягнення сплаченого завдатку в сумі 283420, 00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2008 року позов задоволено повністю, розірвано договір № 4/7 купівлі –продажу спеціального дозволу на користування надрами Північного родовища гранітів з метою видобування від 14.08.2007 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Північний гранітний кар’єр" та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. Та зобов’язано Головне управління Державного казначейства України в м. Києві повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Північний гранітний кар’єр" суму завдатку у розмірі 283420,00 грн., перераховану на підставі платіжного доручення № 4 від 25.07.2007 року.
За апеляційною скаргою Міністерства охорони навколишнього природного середовища України судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і винесено постанову, якою рішення господарського суду змінено, абзац 3 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Північний гранітний кар’єр" суму повернення завдатку у розмірі 283420 грн., перераховану на підставі платіжного доручення № 4 від 25.07.2007 року.
Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2008 року Міністерство охорони навколишнього природного середовища України звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 11.06.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2008 року скасувати в повному обсязі, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Північний гранітний кар’єр".
Скаржник вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2008 року прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню з наступних підстав.
На думку Міністерства охорони навколишнього природного середовища висновок судів про те, що істотні порушення полягають у продажі відповідачем предмету договору, що не відповідає його умовам, є безпідставним та необґрунтованим. Скаржник зазначає, що позивачем не наведено жодного обґрунтування невідповідності предмету договору умовам, передбаченим самим договором. Крім того нездійснення надання Міністерством охорони навколишнього природного середовища України спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування товариству з обмеженою відповідальністю "Північний гранітний кар’єр" відбулось лише з причин невиконання останнім умов договору.
Заслухавши суддю –доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій спір стосується розірвання договору купівлі –продажу спеціального дозволу на користування надрами Північного родовища гранітів з метою видобування від 14.08.2007 року № 4/7, укладеного за результатами проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами між товариством з обмеженою відповідальністю "Північний гранітний кар'єр" та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що геологічна характеристика ділянки надр, отримана позивачем від Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, містить зокрема інформацію про те, що корисні копалини на родовищі представлені незміненими та порушеними вивітрюванням піроксен-біотитовими гранітами кіровоградсько-житомирського комплексу. Граніти незмінені відповідають вимогам ГОСТ 9479-84 для отримання блоків і ГОСТ 9480-89 - плит пиляних. За декоративними властивостями граніти родовища можуть використовуватись в архітектурі і відносяться до І класу.
Проте актом обстеження стану території спірного родовища складеного 10.09.2007 року комісією у складі голови райдержадміністрації, начальника відділу, земельних ресурсів в Братському районі, головного спеціаліста відділу земельних ресурсів в Братському районі, голови Кривопустоської сільради, головного геолога КП "Кіровгеологія" експедиції № 46, провідного геолога Південноукраїнської експедиції та директора Товариства спірне родовище не відповідає геологічним характеристикам, вказаним в Пакеті аукціонної документації.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оскільки рішення про прийняття участі в аукціоні з продажу спірного спеціального дозволу та про укладення договору його купівлі-продажу було прийнято Товариством на підставі отриманої від Міністерства документації з продажу вказаного спеціального дозволу, яка в свою чергу не містила повної та вичерпної інформації щодо геологічних характеристик спірного родовища, що стало відомо товариству лише після укладення договору, суди дійшли висновку, що останнє значною мірою було позбавлено того, на що воно розраховувало при укладенні договору, а саме на отримання в користування на 20 років Північного родовища гранітів з точними, характеристиками, вказаними у Пакеті аукціонної документації з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Північного родовища, розташованого у Миколаївській області.
Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком за слідуючих підстав.
Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
При цьому, відповідно статей 84, 105 Господарського процесуального кодексу України як в рішенні так і в постанові суди повинні зазначити доводи, за якими вони відхиляють ті чи інші докази сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій прийнявши до уваги акт обстеження стану території спірного родовища від 10.09.2007 року не навели ніяких доводів чому цей акт має перевагу над геологічною характеристикою, отриманою позивачем від Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та не зазначили чому геологічна характеристика відхиляється як доказ.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2008 року у справі № 36/466 господарського суду міста Києва скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Касаційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України задовольнити частково.
Головуючий суддя Н. Волковицька
С у д д і Т. Данилова
Л. Рогач