ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2009 р.
№ 31/60-08-2929
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого, судді
Плюшко І.А.,
суддів
Разводової С.С. (доповідач по справі), Самусенко С.С.,
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Деревообробний завод"
на
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.08р.
у справі
№ 31/60-08-2929
за позовом
ПВКП "Оріон-Ойл"
до
ВАТ "Деревообробний завод"
про
стягнення 221251,40 грн.
За участю представників сторін
від позивача Главче В.В. –директор (паспорт),
від відповідача не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
В липні 2008 року ПКВП "Оріон-Ойл" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ВАТ "Деревообробний завод" про стягнення заборгованості в сумі 221251,40 грн. за договором підряду від 15.10.2006 року.
Рiшенням господарського суду Одеської області вiд 30.09.2008 року у справi № 31/60-08-2929 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 року у справі № 31/60-08-2929 (судді: Ліпчанська Н.В., Андрєєва Е.І., Мацюра П.Ф.) рішення господарського суду Одеської області вiд 30.09.2008 року скасовано, позовні вимоги ПВКП "Оріон-Ойл" задоволено частково, стягнено з ВАТ "Деревообробний завод" на користь ПВКП "Оріон-Ойл" 149 711,23 грн., із яких основний борг –59 174,40 грн., пеня в сумі 90 536,83 грн., державне мито в сумі 1 496,98 грн., ІТЗ судового процесу –79,83 грн.
Не погоджуючись із постановою господарського суду апеляційної інстанції, ВАТ "Деревообробний завод" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 року у справі № 31/60-08-2929 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 жовтня 2006 року між сторонами укладено договір підряду № 14/07, відповідно до умов якого Підрядник(позивач) зобов’язався виконати підрядні роботи на території Замовника(відповідача) розташованого в м. Одеса, вул.. Партизанська, 16.
Вартість робіт визначається у відповідності із локальним кошторисом за договірною ціною, яка визначається додатковими угодами.
Розділом 3 договору передбачено, що підставою для оплати Замовником виконаних робіт є Акти (ф. КБ-2в), та справка про вартість підрядних робіт (ф.КБ-3). Акти виконаних робіт (ф. КБ-2в) надаються Підрядником не більше одного разу на місяць та не пізніше 25-го місяця в якому здійснювалась передача виконаних робіт.
Доповненнями до договору від 15.10.2007 року № 14/07 встановлені об’єкти на яких підрядник зобов’язаний виконати ремонтно-будівельні роботи.
Згідно п. 2.1 договору сторони дійшли до згоди про застосування при розрахунку кошторисної документації застосування та нараховування коефіцієнту на прибуток, адміністративні витрати та інше.
Суди встановили, що у доповненні № 1 від 31.03.2007 року до договору підряду сторонами встановлена відповідальність за порушення строків виконання робіт та за прострочку оплати вартості виконаних робіт.
Так, при порушенні даних зобов’язань, передбачена відповідальність з вимогою виплати пені в розмірі одного процента від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочки та одного процента від суми простроченого платежу. При цьому сплата неустойки не звільняє сторони від виконання своїх зобов’язань за договором.
Суд апеляційної інстанції підставно вказав, що в наявних в матеріалах справи актів прийомки виконаних робіт (ф. КБ-2в) та справок про їх вартість (ф.КБ-3), які підписані та скріплені печатками Замовника та Підрядника видно, що ремонтно-будівельні роботи виконувались на об’єктах Замовника згідно умов договору та додатків до нього, які є невід`ємними частинами.
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 28.03.2008 року, який складений та підписаний сторонами з урахуванням банківських виписок про перерахування грошових коштів Замовником та актів виконаних робіт за період з грудня 2006 року по грудень 2007 року заборгованість Замовника(відповідача) перед Підрядником (позивачем) становить 59 174,40 грн.
Вищевказаним актом підтверджується сума фактичного виконання робіт за грудень 2007 року, яка становить 29 168,4 грн. та включена до загальної сплати.
Таким чином, на підставі викладеного, суд попередньої інстанції підставно не погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що договір підряду є неукладеним в силу ст. 181 ГК України, оскільки вказаний договір відповідає вимогам статтей 180, 181, 317, 318 ГК України так вимогам розділу 61 ЦК України (435-15) , який регулює правовідносини сторін за договором підряду.
Щодо посилань відповідача на те, що після прийняття робіт у процесі експлуатації було виявлено ряд недоліків, які підтверджуються дефектним актом від 26.08.2008 року, то суд апеляційної інстанції обґрунтовано не прийняв їх до уваги з огляду на те, що даним актом було зафіксовано недоліки, які вже були враховані сторонами в акті від 20.02.2008 року, відповідно до якого сторони дійшли до згоди про неврахування до виплати загальної суми робіт розміром 4 000 грн.(в т.ч. 3 120 грн. за облицювання плиткою санвузла та цементної стяжки).
Згідно вимог ч.ч. 1-3 ст. 853 ЦК України Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Суд попередньої інстанції вірно зауважив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався з повідомленням до позивача про наявність недоліків. При цьому відповідно до умов договору підряду від 15.10.2006 року № 14/07 між сторонами чітко визначено виконання, прийом робіт та їх контроль за якістю (розділ 8), а також гарантійні строки та порядок усунення виявлених недоліків.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 149 711,23 грн., які будуть складатися із суми основного боргу в розмірі 59 174,40 грн. та одного проценту пені за шість місяців (152 дні) і яка буде складати 90 536,83 грн.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу ВАТ "Деревообробний завод" залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.08р. по справі № 31/60-08-2929 залишити без змін.
Головуючий, суддя І.А. Плюшко Судді С.С. Разводова С.С. Самусенко