Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом В.о. прокурора міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про внесення змін до договору оренди, за участю прокурора –не з’явився, представників позивача –не з’явився, відповідача –ОСОБА_1 довіреність № 812/д від 12.07.2011 року,

У вересні 2011 року В.о. прокурора міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 17.10.2011р.

24.10.2011 року через канцелярію суду від прокурора надійшло клопотання про розгляд справи без участі представників позивача та прокуратури.

07.11.2011 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

У судовому засіданні 09.11.2011 року відповідачем надано відзив на позовну заяву.

11.11.2011 року через канцелярію суду від відповідача надійшло доповнення до відзиву.

02.12.2011 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

У судове засідання 05.12.2011 року прокурор та представник позивача не з’явилась, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення прокурора та представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності прокурора та представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 липня 2005 року між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта"(орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. 50 років СРСР, 29, загальною площею 0, 5416 для розміщення автозаправочної станції.

Відповідно до п.3.1. договір укладається строком на десять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.

Згідно п. 4.1. договору орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 14 172, 72 грн. без ПДВ на рік, що становить 1 181,06 грн. без ПДВ на місяць.

Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором,; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (п. 4.4.).

У пункті 12.1. договору сторони передбачили, що зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв’язується у судовому порядку.

Предметом даного судового спору є внесення змін до п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 27 липня 2005 року, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та відповідачем, шляхом викладення його в наступній редакції: "п.4.1. Річна орендна плата вноситься "Орендарем"виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні п'ятикратного земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір річної орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення (інші категорії земель), які перебувають у державній та комунальній власності, не може бути меншим ніж трикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим кодексом, а згідно рішення Дніпродзержинської міської ради № 116-08/VI від 27.05.2011 року встановлено єдині коефіцієнти, що застосовуються до розрахунку річної орендної плати у співвідношенні до земельного податку, а саме: мінімальний - 3, а максимальний –5, який і підлягає застосуванню до спірних правовідносин сторін.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Зі змісту статті 188 Господарського кодексу України вбачається, що сторона, яка вважає за необхідне змінити договір повинна направити пропозицію про це іншій стороні, при цьому стороні, яка одержала пропозицію, надається двадцятиденний строк для її розгляду і лише в разі недосягнення згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Тобто, пропозиція внести зміни до договору має передувати поданню позовної заяви до суду, що в даному випадку прокурором та позивачем не було дотримано, оскільки пропозицію про внесення змін до договору (додаткову угоду) було направлено відповідачу лише 27.10.2011 року, тобто після звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Проте, прокурором та позивачем не доведено порушення прав та законних інтересів позивача відповідачем станом на час звернення до суду з даним позовом, оскільки відповідач не відмовлявся від пропозиції звести зміни до договору.

Отже, на момент звернення прокурора до суду між позивачем та відповідачем був відсутній спір про внесення змін до договору, оскільки відповідач не отримував пропозиції про внесення змін до договору та не відмовлявся від неї.

Оскільки прокурором та позивачем у справі не дотримано загальний порядок внесення змін до господарських договорів, встановлений статтею 188 Господарського кодексу України, та не доведено порушення відповідачем його прав шляхом відмови від внесення змін до договору, позов В.о. прокурора міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області задоволенню не підлягає.