ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 4/462
01.12.11
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг"
До
Закрите акціонерне товариство "Форум-ДС"
Про
стягнення боргу 28 032 783, 16 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1. –дов.
Від відповідача не з’явилися, предст. ОСОБА_2. –за дов., ОСОБА_3. –за
дов. були присутні в попередн. суд. засіданнях
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Закритого акціонерного товариства "Форум-ДС"на свою користь за Договорами фінансового лізингу суму боргу в розмірі 28 032 783, 16 грн.
В судовому засіданні від 17.11.2011р. представник Відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву про стягнення боргу, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
29.11.11р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 27 986 849, 16 грн.
Заява Позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.
Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.
Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.
Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.
Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 27 986 849, 16 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Відповідач в судове засідання 01.12.2011р. не з’явився. Відповідач належним чином повідомлений про відкладення справи на 01.12.2011р. Через канцелярію суду надійшло клопотання Відповідача про перенесення слухання справи на іншу дату, в зв’язку з тим що Відповідач має намір надати уточнюючий розрахунок заборгованості, оскільки позивачем надано не правильний розрахунок збитків, тому загальна сума заборгованості значно менша, ніж зазначена позивачем.
Позивач заперечує проти клопотання Відповідача про відкладення справи, стверджує що Відповідач недобросовісно користується належними йому процесуальними правами.
Клопотання Позивача про відкладення розгляду справи не задовольняється судом, суд погоджується з твердженням Позивача щодо недобросовісного користування Відповідачем належними йому процесуальними правами. Так, в судових засіданнях 17.11.2011р. та 29.11.2011р. в процесі розгляду справи були присутні представники Відповідача. Представники Відповідача не зазначали щодо невірного розрахунку заборгованості, у Відповідача був час для подання до суду контр розрахунку позовної суми.
Крім того, 03.12.2011р. закінчується строк вирішення спору, встановлений ч.1 ст. 69 ГПК України. Клопотань обох сторін чи клопотання однієї сторони, погодженим з другою стороною про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 цієї статі до суду не надходило.
Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг"(Позивачем) та Закритим акціонерним товариством "Форум-ДС"(Відповідачем) було укладено Договори фінансового лізингу від 12.11.2007 р. №071112-134/ФЛ-Ю-А; від 30.07.2008р. №080801-1/ФЛ-Ю-А; №080801-2/ФЛ-Ю-А; №080801-3/ФЛ-Ю-А; №080801-4/ФЛ-Ю-А; №080801-5/ФЛ-Ю-А; №080801-6/ФЛ-Ю-А; №080801-7/ФЛ-Ю-А;, а в забезпечення виконання зобов’язань між сторонами було укладено договір застави товарів в обороті №090129-02/3 від 12.02.2009 року.
Відповідно до умов зазначених договорів фінансового лізингу Позивач зобов’язався передати Відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору, а Відповідач зобов’язався прийняти майно, своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені Договорами.
Відповідно до п. 3.1. Договорів Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів.
Проте всупереч прийнятих обов’язків, Відповідач зобов’язання за договорами щодо сплати періодичних лізингових платежів виконує не в повному обсязі, що стверджується зокрема наступним.
04 січня 2010 року між Сторонами за договором № 080801-3/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р., 10 лютого 2010 року –за договором № 080801-4/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р., 25 січня 2010 року –за договором № 080801-5/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р., 05 січня 2010 року –за договором № 080801-6/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р. та 23 лютого 2010 року –за договором № 080801-7/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р. було укладено додаткові угоди, за якими сторони домовились про повернення предмету лізингу за ініціативою відповідача і погодили порядок дій та остаточних розрахунків в наслідок повернення предмету лізингу.
Зокрема, в п. 3.4 Додаткових угод сторони визначили, що розмір простроченої заборгованості Відповідача перед Позивачем по відшкодуванню вартості майна після його повернення складає: 21 037,33 грн. –за договором № 080801-3/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р., 1 656 853,44 грн. –за договором № 080801-4/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р., 96 259,81 грн. –за договором № 080801-5/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р. (з визначенням грошового еквіваленту в дол. США), Відповідач сплачує Позивачу згідно Графіку сплати заборгованості по відшкодуванню вартості майна, зазначеного в додатку №1 додаткових угод, причому, кожна сплата здійснюється у гривнях за курсом гривні до долару США, визначеному на міжбанківському валютному ринку станом на робочий день, що передує даті оплати.
Крім того, п.3.5 даних Додаткових угод сторони визначили збитки в розмірі: 1 815 808,04 грн. –за договором № 080801-3/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р., 6 547 729,93 грн. –за договором № 080801-4/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р., 494 832,80 грн. –за договором № 080801-5/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р. і п. 3.4.1 додаткових угод: 656 615,02 грн. –за договором № 080801-6/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р., 545 798,65 грн. –за договором № 080801-7/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р., завдані Позивачу Відповідачем внаслідок порушення останнім умов договору щодо сплати лізингових платежів (з визначенням грошового еквіваленту в дол. США), які Відповідач сплачує Позивачу згідно Графіку сплати (відшкодування) завданого збитку, зазначеного в додатку №2 додаткової угоди, причому, як і у випадку зі сплатою платежів за Графіком №1 додаткових угод, кожна сплата здійснюється у гривнях за курсом гривні до долару США, визначеному на міжбанківському валютному ринку станом на робочий день, що передує даті оплати.
Пунктом 5 Додаткових угод сторони передбачили, що якщо Відповідач матиме за цими додатковими угодами прострочену заборгованість та прострочення становитиме більше 30 днів, Позивач має право вимагати погашення всієї несплаченої загальної суми заборгованості, що вказана у пунктах 3.4-3.5 додаткових угод, а Відповідач зобов’язаний її сплатити в повному обсязі протягом 10 (десяти) робочих днів з направлення Позивачем Відповідачу письмової вимоги. Сторони прийшли до згоди про те, що з моменту направлення Позивачем вищевказаної вимоги, строк погашення усієї несплаченої Відповідачем частини загальної заборгованості за цими додатковими угодами вважається таким, що настав. При цьому, при нарахуванні та визначені частини заборгованості строк сплати якої згідно Графіку сплати заборгованості по відшкодуванню вартості майна (додаток №1 до цієї додаткової угоди) та або Графіку сплати (відшкодування) завданого збитку (додаток №2 до цієї додаткової угоди) не настав та яка підлягає сплаті згідно умов цього пункту додаткової угоди, Позивач коригує платежі (із застосуванням валютного еквіваленту) на дату направлення письмової вимоги відповідачу.
Оскільки Відповідачем систематично не виконуються зобов’язання щодо сплати як самої простроченої заборгованості по відшкодуванню вартості майна, так і по відшкодуванню завданих збитків, Позивач, керуючись пунктом 5 додаткових угод, направив Відповідачу вимогу щодо погашення всієї несплаченої загальної суми заборгованості №3212 від 27.09.11 р. (за всіма договорами), а також вимоги №№2950, 2951, 2952, 2953, 2954 від 08.09.11р.
Однак, Відповідачем не була в повному обсязі погашена заборгованість по лізинговим платежам, а відтак станом на час розгляду справи, Відповідач має наступну заборгованість перед Позивачем:
- за Договором фінансового лізингу №071112-134/ФЛ-Ю-А від 12.11.2007р.: основна прострочена заборгованість Відповідача за лізинговими платежами перед Позивачем становить 2 354 534,98 грн. (два мільйони триста п’ятдесят чотири тисячі п’ятсот тридцять чотири гривні 98копійок);
- за Договором фінансового лізингу №080801-1/ФЛ-Ю-А від 30.07.08р.: 7 529 279,70 грн. (сім мільйонів п’ятсот двадцять дев’ять тисяч двісті сімдесят дев’ять гривень 70 копійок);
- за Договором фінансового лізингу №080801-2/ФЛ-Ю-А від 30.07.08р.: 4 521 334,54 грн. (чотири мільйони п’ятсот двадцять одна тисяча сто триста тридцять чотири гривні 54копійок);
- за Договором фінансового лізингу № 080801-3/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р.: 1 709 236,72 грн. (один мільйон сімсот дев’ять тисяч двісті тридцять шість грн. 72 коп.);
- за Договором фінансового лізингу №080801-4/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р.: 7 756 781,87 грн. (сiм мiльйонiв сiмсот п'ятдесят шiсть тисяч сiмсот вiсiмдесят одна гривня 87 копійок);
- за Договором фінансового лізингу № 080801-5/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р.: 630 692,23 грн. (шістсот тридцять тисяч шістсот дев’яносто дві грн. 23 коп.);
- за Договором фінансового лізингу № 080801-6/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р.: 610 503,48 (шістсот десять тисяч п’ятсот три грн. 48 коп.).
Вказана заборгованість за Договором фінансового лізингу № 080801-6/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р. була зменшена Позивачем з суми заборгованості в розмірі 656 437,48 (шістсот п’ятдесят шість тисяч чотириста тридцять сім грн. 48 коп.) на суму 610 503,48 (шістсот десять тисяч п’ятсот три грн. 48 коп.), відповідно до письмової заяви Позивача про зменшення розміру позовних вимог від 29.11.2011р.
Так, Позивачем по справі не було враховано здійсненої Відповідачем 18.08.2011 року суми оплати боргу за договором фінансового лізингу №080801-6/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р. в розмірі 45 934,00 грн. (згідно рішення господарського суду м. Києва 21.10.2009 року по справі №49/227).
У зв’язку з цим, Позивач зменшив розмір позовних вимог на суму 45 934,00 грн. Таким чином, за договором фінансового лізингу від 30.07.2008р. № 080801-6/ФЛ-Ю-А розмір всієї несплаченої загальної суми заборгованості становить 610 503,48 (шістсот десять тисяч п’ятсот три грн. 48 коп.);
- за Договором фінансового лізингу № 080801-7/ФЛ-Ю-А від 30.07.2008р. розмір всієї несплаченої загальної суми заборгованості становить 544 235,02 (п’ятсот сорок чотири тисячі двісті тридцять п’ять грн. 02 коп.).
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, встановлених Господарським кодексом (436-15) .
Статтею 2 Закону України "Про фінансовий лізинг"встановлено, що відносини, які виникають у зв‘язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України (435-15) про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 Цивільного кодексу України (435-15) та Законом України "Про фінансовий лізинг" (723/97-ВР) .
За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг –це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг"передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Так, Договорами фінансового лізингу передбачено безумовний обов’язок Відповідача щодо оплати нарахованих лізингових платежів в повному обсязі не залежно від будь яких обставин, в тому числі від перерви в експлуатації предмету лізингу за будь яких причин, не залежно від розірвання договору, закінчення строку лізингу, або при поверненні предмету лізингу (обов’язок оплати нарахованих лізингових платежів до дати розірвання або закінчення строку лізингу), а також передбачено умову про те, що у випадку розірвання та/або припинення договору сплачені лізингові платежі поверненню не підлягають (п.п. 3.6., 3.7, 5.1.6., 16.6 Договорів фінансового лізингу).
Договори, укладені між сторонами є договорами фінансового лізингу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України (435-15) , Глави 30 Господарського кодексу України (436-15) та Закону України "Про фінансовий лізинг" (723/97-ВР) .
Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Матеріалами справи підтверджується факт належного виконання Позивачем умов Договорів фінансового лізингу, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Відповідачу, на підставі підписаних Сторонами актів прийому-передачі майна.
Також, матеріалами справи підтверджується існування у Відповідача заборгованості по сплаті лізингових платежів на загальну суму в розмірі 27 986 849,16 (двадцять сім мільйонів дев’ятсот вісімдесят шість тисяч вісімсот сорок дев’ять) грн. 16 коп.
Відповідно до ст. 16 Закону України, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до Додаткових угод до Договорів фінансового лізингу, Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю заборгованість по сплаті лізингових платежів відповідно до Графіку сплати заборгованості по відшкодуванню вартості майна (додаток №1 до Додаткових угод) та Графіку сплати (відшкодування) завданого збитку (додаток №2 до Додаткових угод).
Проте, Відповідач свого обов’язку зі спати заборгованості по лізинговим платежам належним чином не виконав, у зв’язку із чим заборгованість Відповідача перед Позивачем (з врахуванням 3% річних та інфляційних втрат), за договором фінансового лізингу від 30.07.2008р. № 080801-3/ФЛ-Ю-А складає 1 709 236,72 грн.; за договором фінансового лізингу від 30.07.2008р. № 080801-4/ФЛ-Ю-А складає 7 756 781,87 грн.; за договором фінансового лізингу від 30.07.2008р. № 080801-5/ФЛ-Ю-А складає 630 692, 23 грн.; за договором фінансового лізингу від 30.07.2008р. № 080801-6/ФЛ-Ю-А складає 610 503, 48 грн.; за договором фінансового лізингу від 30.07.2008р. № 080801-7/ФЛ-Ю-А складає 544 235, 02 грн.; за договором фінансового лізингу від 30.07.2008р. № 080801-1/ФЛ-Ю-А складає 8 868 228, 18 грн.; за договором фінансового лізингу від 30.07.2008р. № 080801-2/ФЛ-Ю-А складає 5 106 851, 76 грн.; за договором фінансового лізингу від 12.11.2007р. № 071112-134/ФЛ-Ю-А складає 2 760 319, 90 грн., а всього: 27 986 849,16 (двадцять сім мільйонів дев’ятсот вісімдесят шість тисяч вісімсот сорок дев’ять) грн. 16 коп.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
З огляду на наявність прострочення грошового зобов’язання, Позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 27 986 849,16грн. з врахуванням індексу інфляції та 3% річних, на підставі Договорів фінансового лізингу. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.
Заперечення Відповідача викладені в відзиві на позовну заяву спростовуються матеріалами справи, тому судом не приймаються до уваги.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Форум-ДС"(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 1, код 31777631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг"(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код 33880354) 27 986 849, 16 (двадцять сім мільйонів дев’ятсот вісімдесят шість тисяч вісімсот сорок дев’ять) грн. 16 коп. заборгованості, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п’ятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
І.І.Борисенко
Повне рішення складено: 09.12.2011р.