ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 32/88
01.12.11
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs24303246) )
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Житомирбудзамовник", м. Житомир
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудліфт", м. Київ
за участю першої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного підприємства "Під ключ", Черкаська область
за участю другої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Арбітражного керуючого ( розпорядника майна) - Тарасова Сергія Олексійовича, м. Київ
про стягнення 225 000 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Голуб Т.П. –юрисконсульт
від відповідача: Рябчун Ю.Ф. –директор, Мірошниченко О.В. –юрисконсульт
З метою усунення порушення змагальності та рівності учасників судового за клопотанням відповідача у справі, у судовому засіданні відповідно до вимог ст. 129 Конституції України та приписів 4-4 ГПК України (1798-12) судом забезпечено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними заходами, що знайшло своє відображення у протоколі судового засідання згідно вимог статті 81-1 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство "Житомирбудзамовник"звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудліфт"з вимогами про зобов’язання:
· повернути на його адресу паспорти та проектну технічну документацію на ліфти ( 1 пасажирського ліфта в/п 630 кг на 3 зупинки зі швидкого руху 06 м/с та 12 пасажирських ліфтів зі швидкістю руху кабіни 1,6 м/с виробництва РУП завод "Могільовліфтмаш"(країна виробник Білорусь), 4 пасажирських ліфтів в/п 400 кг на 18 зупинок та 4 ліфтів в\п 1000 кг на 18 зупинок з системою групового керування і 4 ліфтів в/п 1000 кг на 18 зупинок ( режим перевезення пожежних підрозділів);
· стягнути безпідставно отриманні грошові кошти в сумі 225 000,00 грн. згідно вимог статті 1212 ЦК України.
З метою дослідження наявності юридичного інтересу третіх осіб до справи та їх подальші правовідносини з позивачем та відповідачем, ухвалою господарського суду від 15.11.11р. було задоволено клопотання відповідача та іншої особи про залучення до участі у справі у якості першої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Під ключ"та другу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Арбітражного керуючого (розпорядника майна) - Тарасова Сергія Олексійовича.
У задоволенні клопотання відповідача щодо припинення провадження у справі, слід відмовити, на тих підставах, що законодавець зазначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у таких випадках:
· припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;
· спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Доказів відсутності існування предмету спору, у тому числі врегулювання спору між сторонами у вигляді погашення заборгованості представник відповідача суду не надав.
Відповідач позовні вимоги не визнав мотивуючи ї паспорти на спірне обладнання йому не передавалися, а застосування до відносин сторін приписів статті 1212 ЦК України не обґрунтовано.
Перша третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Під ключ"письмово повідомила суд, що відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 7/06-2 первісний кредитор Приватне підприємство "Під ключ"передав новому кредитору Комунальному підприємству "Житомирбудзамовник" право вимоги з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудліфт"згідно Договору № 6-07-09 на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання. Роботи не були виконанні належним чином, а технічна документація та паспорти на ліфти дійсно знаходяться у відповідача, що підтверджує акт позапланової оперативної перевірки № 05-05-01 від 21.05.11р. та акти передачі ліфтів під монтаж. Договір № 6-07-09 на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання було розірвано позивачем в односторонньому порядку. Приватним підприємством "Під ключ"було здійснено передплату на виконання монтажних робіт по Договору №6-07-09 від 21.07.09р. в сумі 225 000 грн., однак роботи на вказану суму не виконанні, акти з позивачем не підписувалися, тому є правові підстави для повернення грошових коштів.
Друга третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Арбітражний керуючий (розпорядник майна) - Тарасов Сергія Олексійовича письмо на листі повідомив суд, що директор Приватного підприємства "Під ключ"не погоджував із засновниками укладення Договору про відступлення права вимоги від 07.06.11р.за № 7/06-2, не отримував їх згоду на такі дії, а також згоду розпорядника майна. Таким чином, директор не мав права і не був уповноважений на укладення Договору відступлення права вимоги. Під час процедури розпорядження майном до Арбітражного керуючого (розпорядника майна) - Тарасова Сергія Олексійовича надійшла заява про визнання грошових коштів кредитора від 11.07.11р. №140 від ТОВ"Інтрбудліфт"на суму 793 201,55 грн. по Договору на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання від 21.07.09р. №6-07-09.
За змістом заяви вбачається, що останнім були виконанні роботи для приватного підприємства "Під ключ", що документально підтверджує Заявник, про що свідчить акт позапланової оперативної перевірки від 21.05.10р. №05-05-01, та акт прийомки виконаних робіт за травень 2010 року. Відносно Договору на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання від 21.07.09р. №6-07-09, то боржником за вказаним Договором є позивач, а кредитором відповідач. Згідно вимог частини 1 статті 520 ЦК України боржник у зобов’язанні може бути змінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Отже, позивач мав стати лише боржником за згодою відповідача, як то вимагає ЦК України (435-15) .
З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, вислухавши доводи представника позивача, заперечення відповідача, доводи третіх осіб, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 21.07.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтербудліфт", далі Підрядник, та Комунальним підприємством "Житомирбудзамовник", далі Замовник, було укладено Договір № 6-07-09 на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання, згідно умов якого Підрядник зобов’язався виконати відповідно до будівельних стандартів, норм та правил комплекс робіт по монтажу та пусконалагодженню 1 пасажирського ліфта в/п 630 кг на 3 зупинки зі швидкого руху 06 м/с та 12 пасажирських ліфтів зі швидкістю руху кабіни 1,6 м/с виробництва РУП завод "Могільовліфтмаш"(країна виробник Білорусь), 4 пасажирських ліфтів в/п 400 кг на 18 зупинок та 4 ліфтів в\п 1000 кг на 18 зупинок з системою групового керування і 4 ліфтів в/п 1000 кг на 18 зупинок ( режим перевезення пожежних підрозділів) в житловому комплексі за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52. відповідно до договору відступлення право вимоги №7/06-2 первісний кредитор Приватне підприємство "Під ключ"передав новому кредитору Комунальному підприємству "Житомирбудзамовник"право вимоги з ТОВ "Інтербудліфт"за Договором № 6-07-09 на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання. На виконання пункту 4.1 Договору Замовник передав Підряднику необхідну проектну документацію. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання актів приймання робіт та довідки про вартість виконаних робіт. Роботи за Договором на час подання позову не виконанні, акти приймання –передачі виконаних робіт сторонами не підписані, що свідчить про невиконання Підрядником своїх обов’язків за Договором щодо монтажу та пусконалагодженню 12-ти ліфтів ( 4 секцій) та 1 ліфта в/п 630 кг на 3 зупинки, у зв’язку з чим ліфти не введені до експлуатації.
З урахуванням викладеного, позивачем заявлені вимоги щодо зобов’язання відповідача повернути на адресу позивача паспорти та проектну технічну документацію на ліфти ( 1 пасажирського ліфта в/п 630 кг на 3 зупинки зі швидкого руху 06 м/с та 12 пасажирських ліфтів зі швидкістю руху кабіни 1,6 м/с виробництва РУП завод "Могільовліфтмаш"(країна виробник Білорусь), 4 пасажирських ліфтів в/п 400 кг на 18 зупинок та 4 ліфтів в\п 1000 кг на 18 зупинок з системою групового керування і 4 ліфтів в/п 1000 кг на 18 зупинок ( режим перевезення пожежних підрозділів).
Відповідно до вимог пункту 2 статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її строку стає неможливим, Замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. З посиланням на приписи статті 1212 ЦК України позивач наполягає на тому, що обсяг робіт не виконанні, акти прийманні-передачі не підписані, договір розірваний, а тому існують всі правові підстави для стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 225 000,00 грн., як придбані без достатньої правової підставі.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844 ЦК України договір вважається укладеним.
Так, стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Суд вважає доводи позивача хибними виходячи із наступного:
· відповідно до вимог пункту 3.9 ГОСТА 22845-85 "Лифты электрические пассажирские и грузовые"правил организации производства и приемки монтажных работ определено, что "механо –регулировочные работы по механической части лифта, а также пусконаладочные работы по электрической части, системам контроля и сигнализации должны выполняться после завершения строительно-отделочных работ. Передача лифта под указанные выше работы должна быть оформлены актом за определенной формой. Вказаний акт складається представником будівельної організації і підписується представником монтажної і пусконалагоджувальної організації;
· під час обстеження готовності будівельної частини машинних приміщень і ліфтових шахт був складений акт, який було підписано Приватним підприємством "Під ключ", представник якого був відповідальний за технічний огляд вказаного об’єкту. Однак, вказане підприємство не надало відповідачу акт про передачу ліфтів для здійснення пусконаладочних робіт, передбачений ГОСТ 22845-85;
· зазначені обставини були належним чином відомі позивачу, що Приватним підприємством "Під ключ"було підписано акт приймання виконаних робіт по 1-й секції за формою №№ КБ-2в та КБ-3 за травень 2010 року на загальну суму 231 456,00 грн. Саме ці кошти на підписаному акту позивач намагається стягнути з відповідача, що є безпідставним противоправним та незаконним;
· позивачем не надано суду доказів перерахування вказаних коштів на виконання пункту 2.2 Договору про відступлення права вимоги №7/06 від 07.06.2011 року не надано, оскільки відсутні розрахункові документи, що підтверджують вказаний факт;
· таким чином, не вбачається правових підстав для повернення відповідачем на адресу позивача паспортів на ліфти, оскільки не має доказів їх передачі, що позбавляє позивача виконати у майбутньому такі вимоги, навіть за рішенням суду.
Наявність розірваного Договору не впливає на виконання відповідачем зобов’язань за договором, оскільки належним чином позивачем не були передана проектно-кошторисна документація на проведення робіт, а посилання позивача на Договір про відступлення права вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки не доведено передачу обсягу прав та обов’язків до нового кредитора.
За такими обставинами у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Житомирбудзамовник"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудліфт"з вимогами про зобов’язання останнього повернути на адресу позивача паспорти та проектну технічну документацію на ліфти ( 1 пасажирського ліфта в/п 630 кг на 3 зупинки зі швидкого руху 06 м/с та 12 пасажирських ліфтів зі швидкістю руху кабіни 1,6 м/с виробництва РУП завод "Могільовліфтмаш"(країна виробник Білорусь), 4 пасажирських ліфтів в/п 400 кг на 18 зупинок та 4 ліфтів в\п 1000 кг на 18 зупинок з системою групового керування і 4 ліфтів в/п 1000 кг на 18 зупинок (режим перевезення пожежних підрозділів), слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.
Стаття 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно чи грошові кошти або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно чи грошові кошти.
Законодавець неодноразово звертав увагу на застосування правил інституту безпідставного отримання майна чи грошових коштів, зокрема на те, що норми інституту набуття або збереження майна або грошових коштів без достатньої правової підстави підлягають застосуванню коли передання майна, в тому числі перерахування грошової суми, здійснено на виконання правочину, який відповідно до закону не може бути визначений вчиненим, або на виконання договору, який згідно з законом не може бути визначений укладеним як це передбачено у п. 1 частини третьої ст. 1212 ЦК України 2003р.
Крім того, ЦК України (435-15) припускає можливість двох видів зобов’язань з безпідставного збагачення: перший вид –зобов’язання, що виникли внаслідок безпідставного придбання (майно набувача збільшується, майно потерпілого зменшується); другий вид - зобов’язання, що виникли внаслідок безпідставного збереження (збереження майна з боку набувача і зменшення або не збільшення майна з боку потерпілого).
За своїми ознаками факт придбання або зберігання майна (цінності) без відповідних правових підстав одним суб’єктом правовідносин за рахунок інших суб’єктів правовідносин передбачає виникнення зобов’язань особливого виду, які мають назву кондиційні, які відносяться до позадоговірних правовідносин і мають мету поновлення майнового положення того суб’єкту, за рахунок котрого інший суб’єкт безпідставно збагатився. Тому наявність або відсутність вини відповідача судом.
Поняття "за рахунок іншої особи" означає, що одночасно відбувається два моменти: придбання або збереження майна однією особою та втрата майна іншою особою. Тобто, ця стаття передбачає позадоговірні зобов’язання, які виникають внаслідок придбання або зберігання майна чи грошових коштів за рахунок іншої особи без достатніх підстав. Факт набуття або збереження майна чи грошових коштів без належних правових підстав одним суб’єктом правовідносин за рахунок іншого суб’єкта правовідносин зумовлює виникнення зобов’язань особливого виду, які мають назву кондикційних. Кондикційні зобов’язання відносяться до позадоговірних зобов’язань. Головною метою кондикційних зобов’язань є відновлення майнового положення того суб’єкта, за рахунок котрого інший суб’єкт безпідставно збагати.
Найбільш складним для правозастосування передбачено у пункті 1 статті 1212 ЦК України, а саме особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Необхідність повернення виконаного однією із сторін договору виникає у разі дострокового припинення договору ( до його повного виконання). Якщо одна сторона своє зобов’язання до цього належне виконала, таке виконання втрачає правову підставу.
Суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах не підлягає застосуванню приписи ст. 1212 ЦК України, оскільки поняття без достатньої правової підстави, передбачається не тільки законом або договором, а також односторонньою угодою, яка у майбутньому відпала (визнання судом правочину недійсним або неукладеним). Тобто позивач обрав не той спосіб захисту порушеного права, а саме якщо особа володіла майном, за родовими ознаками - грошовими коштами на законній підставі, яка згодом відпала (наприклад, у разі закінчення дії договору), то така особа є незаконним володільцем, і до неї може бути подано тільки віндикаційний позов.
Позивач стверджує, що ним виконанні зобов’язання за спірним Договором, тому його ствердження про безпідставність придбаного відповідачем майна є неправильним, оскільки втрачає свою правову підставу стаття 1212 ЦК України. Так, імперативна норма передбачена у пункті 2 статті 849 ЦК України вказує на те, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її строку стає неможливим, Замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Тобто, наслідками таких дій можуть бути не приписи статті 1212 ЦК України, а тільки вимоги ст.ст. 22, 623 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України.
Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належність і допустимість доказів визначається господарським судом, який приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Позивачем не доведено, що грошові кошти в сумі 225 000,00 грн. придбані відповідачем без достатньої правової підстави. Відповідач надав докази того, що він не не отримав від третьої особи –Приватного підприємства "Під ключ"необхідну проектно-кошторисну документацію на необхідний обсяг робіт. За таких обставин у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Житомирбудзамовник"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудліфт"про стягнення грошових коштів в сумі 255 000, 00 грн., отриманих без достатньої правової підстави, слід відмовити, як необґрунтованих заявлених.
Витрати по державному миту щодо вимог немайнового характеру в сумі 85 грн. та майнового характеру в сумі 2 250,00 грн., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. відносяться на позивача у справі - Комунальне підприємство "Житомирбудзамовник"згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 01.12.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 34, 38, 44, 49, 811, 82, 84, ч.2 ст. 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Житомирбудзамовник"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудліфт"щодо зобов’язання повернути паспорти та проектну технічну документацію на ліфти ( 1 пасажирського ліфта в/п 630 кг на 3 зупинки зі швидкого руху 06 м/с та 12 пасажирських ліфтів зі швидкістю руху кабіни 1,6 м/с виробництва РУП завод "Могільовліфтмаш"(країна виробник Білорусь), 4 пасажирських ліфтів в/п 400 кг на 18 зупинок та 4 ліфтів в\п 1000 кг на 18 зупинок з системою групового керування і 4 ліфтів в/п 1000 кг на 18 зупинок ( режим перевезення пожежних підрозділів) –відмовити.
2. У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Житомирбудзамовник"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудліфт"щодо стягнення грошових коштів придбаних без достатньої правової підстави в сумі 255 000, 00 грн. –відмовити.
3. Витрати по державному миту щодо вимог немайнового характеру в сумі 85,00 грн. та майнового характеру в сумі 2 250,00 грн., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 236,00 грн. відносяться на позивача у справі - Комунальне підприємство "Житомирбудзамовник".
4. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Ю.О.Підченко
Повне рішення складено - 06.12.11р.