ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.11 Справа№ 10/269(10)
( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs21644620) ) ( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs28901080) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Львівської області (rs27132493) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs24060842) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs30705013) )
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок"м. Львів
До відповідача 1 Комунальна 3-тя міська клінічна лікарня м. Львова
До відповідача 2 Львівська міська рада, м. Львів
Про:
- визнати право спільної часткової власності Львівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок"на окремо стоячу будівлю бувшого гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6 загальною площею - 933,9 м'2;
- здійснити розподіл часток в спільній частковій власності Львівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок"на окремо стоячу будівлю бувшого гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта,6 загальною площею -933,9 м2 в розмірі за Товариства з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок"- 80/ 100, за Львівською міською радою - 20/ 100;
- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок"право власності на частку в розмірі 80/100 в окремо стоячій будівлі бувшого гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта,6 загальною площею - 933,9 м2 ;
С уддя Довга О.І.
Секретар Серемета О.О.
Представники :
від позивача Бойко Т.Д. –адвокат
від відповідача ОСОБА_1 - довіреність 181 від 21.02.2011 року
від відповідача 2 ОСОБА_2 –представник за довіреністю
Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).
Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу на адресу суду не надходило.
Суть спору:
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок"м. Львів до Комунальної 3-ї міської клінічної лікарні м. Львова та Львівської міської ради про визнання права спільної часткової власності Львівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок"на окремо стоячу будівлю бувшого гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6 загальною площею - 933,9 м2; здійснити розподіл часток в спільній частковій власності Львівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок" на окремо стоячу будівлю бувшого гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта,6 загальною площею -933,9 м2 в розмірі за Товариства з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок"- 80/ 100, за Львівською міською радою - 20/ 100; визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок"право власності на частку в розмірі 80/100 в окремо стоячій будівлі бувшого гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта,6 загальною площею - 933,9 м2.
Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених у попередніх ухвалах суду.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та свої вимоги обґрунтовує укладеним із відповідачем 1 договором оренди нерухомого майна від 01.05.2001 року, положеннями вказаного договору, щодо обов’язку проведення капітального ремонту та нормами ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 778 ЦК України, щодо набуття орендарем власності на частку в орендованому майні, в разі якщо в наслідок покращення майна створено нову річ. На підтвердження своїх вимог позивач надав суду докази проведення робіт, а саме: договір на виконання капітального ремонту від 28.03.2003 року, кошторис робіт, акти виконаних робіт та звіт про розрахунок часток.
Відповідач 1 Комунальна 3-я міська клінічна лікарня –проти позову заперечує та вказує на те, що в з позивачем укладено додаткову угоду до договору оренди від 01.05.2001 року за умовами, якої в спірній будівлі розміщалось Почесне консульство Республіки Казахстан і жодних робіт позивачем не виконувалось.
Відповідач 2 –Львівська міська рада проти позову заперечує посилаючись на те, що у позивача відсутня письмова згода власника майна на проведення покращень.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступного:
01.05.2001 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок"та комунальною 3-ою міською клінічною лікарнею укладено договір № 0740-в оренди нежитлового приміщення, строком на 10 років до 01.05.2011 року.
Предметом оренди за вказаним договором є окремо стояча будівля колишнього гінекологічного відділення за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6, згідно поверхового плану, що є невід'ємною частиною договору.
Договір оренди погоджений у встановленому порядку з управлінням охорони здоров'я департаменту гуманітарної та соціальної політики Львівської міської ради, Управлінням фінансів Львівської міської ради та зареєстрований в Управлінні ресурсів Львівської міської ради.
Пунктом 3.3.2 договору оренди від 01.05.2001 року передбачено проведення орендарем капітального ремонту, а пунктом 3.3.1 вказаного договору передбачено зміну функціонального призначення спірної будівлі.
У 2003 році, за згодою головного лікаря комунальної третьої міської клінічної лікарні м. Львова, між ТзОВ "Краківський ринок" та Почесним консульством Республіки Казахстан у м. Львові укладено договір суборенди, за умовами якого спірна будівля була передана для використання під консульські приміщення.
Як вбачається з п. 3.1.2 договору оренди заборону на укладення оренди даної будівлі з іншими орендарями покладено на орендодавця, тобто комунальну третю міську клінічну лікарню м. Львова, а не на орендаря –ТзОВ "Краківський ринок".
Вказаним договором не передбачено заборони орендарю укладати договори суборенди, тому такий, керуючись ст. 774 ЦК України уклав договір суборенди з Почесним консульством Республіки Казахстан у м. Львові, що свідчить про правомірність дій орендаря при укладені договору суборенди.
Як вбачається із представлених позивачем – договору на виконання капітального ремонту від 28.03.2003 року укладеного між позивачем та ТзОВ "НВП Вірсавія", кошторису робіт до вказаного договору та актів виконаних робіт, позивачем замовлено, а генпідрядником - ТзОВ "НВП Вірсавія"виконано роботи з капітального ремонту окремо стоячої будівлі колишнього гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6 загальною площею - 933,9 м2 на загальну суму –510 334,00 грн.
Стаття 778 Цивільного кодексу України унормовує правовий режим поліпшення найманої речі та конкретизує частину 3 статті 773 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймач має право змінювати стан речі, переданої йому в найом лише за згодою наймодавця. Дана вимога повністю кореспондується із частиною 1 статті 778 ЦК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 778 ЦК України якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником в частині вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, юридична доля поліпшення залежить від двох обставин: 1) чи можуть поліпшення бути відокремлені від речі без її пошкодження; 2) чи було надано згоду наймодавцем на проведення такого поліпшення.
У разі, якщо поліпшення може бути відокремлено від речі без її пошкодження, наймач має право на його вилучення. При цьому, це право наймач має незалежно від того, чи надався відповідний дозвіл наймодавцем на здійснення поліпшення, чи ні. Якщо поліпшення здійснені за згодою наймодавця наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Реалізація даного права не залежить від того можна, чи ні відокремити поліпшення від речі без її пошкодження. Якщо внаслідок поліпшення створена нова річ, наймач стає її співвласником, а між наймодавцем і наймачем виникає правовий режим спільної часткової власності на об'єкт найму, де частка наймача відповідає його фактичним витратам на поліпшення речі. Проте ч. 4 ст. 778 ЦК України не містить імперативної норми, а надає сторонам право самим врегулювати це питання в договорі.
Аналогічні приписи містить п.4 ст.23 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", у відповідності до якого, якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.
Аналіз укладеного між позивачем та відповідачем 1 договору оренди № 0740-В від 01.05.2001 року, зі строком дії до 01.05.2011 року, свідчить про відсутність в ньому умов, які б забезпечували збереження права орендодавця на річ, поліпшення якої мали своїм наслідком створення нової речі.
За вищезазначених обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин саме приписів ч.4 ст. 778 ЦК України, які презюмуються набуття наймачем права власності на новостворену річ в частині вартості його витрат на поліпшення речі.
На замовлення позивача Обласним комунальним підприємством Львівської міської ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"здійснено звіт про розрахунок вартості заміщення окремо стоячої колишнього гінекологічного відділення лікарні під літерою Б-2 після проведення капітального ремонту, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6, та на вказаний звіт 24.03.2011 року проведено рецензування ДП Державний інститут проектування міст "Містопроект".
Згідно вказаного звіту після проведення ремонту окремо стоячої будівлі бувшого гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6 загальною площею - 933,9 м2, спірна будівля виведена з аварійного стану, здійснено заміну 80% основних несучих конструкцій та змінено її цільове призначення внаслідок чого створено нову річ. Крім цього за здійсненним розрахунком частка замінених конструкцій –покращення речі здійсненої позивачем становить –77 % у загальній вартості спірної будівлі.
Крім висновків викладених у вищевказаному звіті ОКП ЛОР "БТІ та ЕО", обставини справи підтверджуються і документами на підставі яких ТзОВ "Краківський ринок"користувався спірною будівлею, так зокрема договором оренди від 01.05.2001 року в п. 1.1 та в п. 3.3.1 вказується про зміну цільового призначення будівлі з колишнього гінекологічного відділення на складські приміщення, а згідно договору суборенди, відповідачі дали згоду на розміщення у спірній будівлі - Почесного консульства Республіки Казахстан, отже відповідач надав згоду на покращення орендованого майна із зміною його цільового призначення - створення нової речі, що спростовує заперечення відповідачів.
Відповідно до довідки ОКП ЛОР "БТІ та ЕО"на спірну будівлю реєстрація права власності на проводилась.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право уповноваженої особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Невизнання - це дії учасника цивільних правовідносин, який несе юридичний обов'язок перед уповноваженою особою, що спрямовані на заперечення в цілому або у певній частині суб'єктивного права іншого учасника цивільних правовідносин, внаслідок якого уповноважена особа позбавлена можливості реалізувати своє право. Такий несприятливий наслідок може бути як за абсолютних, так і за відносних цивільних правовідносин.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
Частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) і законами України.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Керуючись ч.4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 4 ст. ст. 774, 778 ЦК України, ст. ст. 12, 33, 34, 38, 49, 82- 84 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Визнати право спільної часткової власності Львівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок"на окремо стоячу будівлю колишнього гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6 загальною площею - 933,9 м2.
3. Здійснити розподіл часток в спільній частковій власності Львівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок"на окремо стоячу будівлю колишнього гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6 загальною площею - 933,9 м2 в розмірі за Товариства з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок"- 77/100, за Львівською міською радою - 23/100.
4. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок"право власності на частку в розмірі 77/100 в окремо стоячій будівлі колишнього гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6 загальною площею - 933,9 кв.м.
5. В частині позовних вимог визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок"право власності на частку в розмірі 3/100 в окремо стоячій будівлі бувшого гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6 загальною площею - 933,9 м2 відмовити.
6. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Довга О.І.