Прокурор у позовній заяві просить: визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.03.2008 року між ПП "Маркеттранс"та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" серії ВЕК № 729283; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.03.2008 року між ГТП "Маркеттранс" та Херсонським обласним закритим акціонерним говариством по туризм]; та екскурсіях "Херсонтурист" серії ВЕК № 729281; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.03.2008 року між ПП "Маркеттранс" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" серії ВЕК № 729279; визнати недійсним рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 29 від 27.02.2002; визнати недійсним рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва" №27 від 27.02.2008 року; визнати недійсним рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 48 від 24.04.2002 року. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на положення ст. 321 Цивільного Кодексу України, ч.2 cт. 121 Конституції України (254к/96-ВР) . ч.2 cт. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , cт. cт. 203-213, 216, 215, 657, 321, 325, 328, 331, 388 ЦК України (435-15) , а також на порушення спірними договорами купівлі-продажу та рішеннями відповідача права державної власності на майно туристичної бази ім. О. Вишні.

Прокурор під час судового розгляду справи подав заяву про відмову від частини позовних вимог щодо визнання недійсними укладених між відповідачами 2 та 3 договорів купівлі-продажу: ВЕК № 729283 від 03.03.2008 р.; ВЕК № 729281 від 03.03.2008 р.; ВЕК № 729279, та підтримав позовні вимоги у іншій частині позову.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, у повному обсязі та вимагав вирішення спору по суті.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 29 ГПК України (1798-12) відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.

За вказаних обставин спір підлягає вирішенню по суті в межах заявлених прокурором позовних вимог.

Відповідач-1, повідомлений про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. У відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог, посилаючись на дотримання відповідачем-1 діючого законодавства під час прийняття спірних рішень.

В ході судового розгляду справи, назва відповідача-1, що зазначена у позовній заяві (виконавчий комітет Козачелагерської сільської ради) була виправлена на Козачелагерську сільську раду у зв'язку з тим, що виконавчий комітет зазначеної сільської ради не має статусу юридичної особи, що підтверджується спеціальним витягом з ЄДРЮОтаФОП від 29.11.2011 р. Крім того, довіреність представнику відповідача-1 видана Козачелагерською сільською радою в особі її голови.

Представник відповідача-2 в ході судового розгляду справи заперечував проти позовних вимог відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що спірними рішеннями відповідача-1 та укладеними між відповідачами 2 та 3 договорами купівлі-продажу не порушено право власності Держави, оскільки зазначене в них (рішеннях та договорах) майно не перебувало у державній власності. Крім того, відповідач-2 посилається на пропущення прокурором трирічного строку позовної давності, що на думку відповідача-2 є підставою для відмови у позові, а також на непідвідомчість даного спору господарським судам, що на думку відповідача-2, є підставою для припинення провадження по справі.

Крім того, відповідачем-2 заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи ПрАТ "Укрпрофтур", оскільки останнє є засновником відповідача-2. Дане клопотання залишене судом без задоволення, оскільки після передачі спірного майна до статутного фонду відповідача-2, саме останній став його (майна) власником, тому даний спір не зачипає права та охоронювані законом інтереси ПрАТ "Укрпрофтур".

Представник відповідача-3 в ході судового розгляду справи заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу, сплив строку позовної давності, а також на непідвідомчість спору в частині позову про визнання недійсними рішень відповідача-1 господарським судам.

Представник третьої особи-1, у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, а також на те, що спірними рішеннями відповідача-1 та укладеними між відповідачами 2 та 3 договорами купівлі-продажу не порушено право власності Держави, оскільки зазначене в них (рішеннях та договорах) майно не перебувало у державній власності.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, повідомлена про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористалася своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомила. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представила.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

ЗАТ "Укрпрофтур" було створено на підставі постанови президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України від 23.08.91 № П-7-7 на базі туристсько-екскурсійних підприємств, об'єднань і організацій Української республіканської ради по туризму і екскурсіях Республіканського акціонерного товариства "Укрпрофтур".

Відповідно до Статуту Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", затвердженого постановою президії ФП України від 02.07.93 № П-8-3, засновниками AT "Укрпрофтур" є Федерація профспілок України та Фонд соціального страхування України (п. 1.2. Статуту).

Пунктом 1.8. Статуту визначено, що AT "Укрпрофтур" є правонаступником Української республіканської ради по туризму та екскурсіях, туристсько-екскурсійних підприємств, установ та організацій профспілок України.

Статутний фонд AT "Укрпрофтур" формується за рахунок передачі в повне господарське відання товариства Федерацією профспілок України основних коштів та обігових засобів туристсько-екскурсійних підприємств, установ та організацій профспілок за переліком таких об'єктів, та внеску Фонду соціального страхування України грошових коштів (п. 3.1. Статуту).

Засновник товариства - Федерація профспілок України увійшла до переліку громадських організацій колишнього загальносоюзного підпорядкування, що діяли на території України на момент прийняття Постанови Верховної Ради від 10.04.1992 № 2268-Х11 "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" (2268-12) .

На майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, які розташовані на території України розповсюджується дія Закону України від 10.09.1991 № 1540-ХІІ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" (1540-12) , Постанови Верховної Ради України від 10.04.1992 № 2268-ХП "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" (2268-12) та Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-XII "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" (3943-12) .

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 № 1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю України.

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 № 2268-ХП "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" (2268-12) майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР вирішено тимчасово передати Фонду державного майна України.

Пунктами 1 та 3 Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" (3943-12) встановлено, що, тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності на майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, що знаходиться на території України, вказане майно є загальнодержавною власністю і Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій.

Згідно з п. 1 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 № 2558 (2558-12) , Фонд здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна і виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

На виконання постанови Верховної Ради України від 01.11.1996 №461/96-ВР "Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної Ради України " (461/96-ВР) Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", за результатами інвентаризації, проведеної у 1996 році, Фондом було складено Перелік установ, організацій і підприємств, які за станом на 24.08.1991 знаходились у віданні Української республіканської ради по туризму та екскурсіях Федерації профспілок України (правонаступником якої є ЗАТ "Укрпрофтур").

В зазначеному Переліку обліковується туристична база ім. О. Вишні, яка розташована за адресою Херсонська область, Цюрупінський район, с. Кринки, вул. О. Вишні.

Статтею 97 Конституції України 1978 року встановлено, що єдиним органом законодавчої влади України є Верховна Рада України. Саме Верховна Рада України правомочна розглядати і вирішувати будь-які питання, що не входять згідно з Конституцією до компетенції органів державної виконавчої чи судової влади, а також не є такими, що вирішуються виключно всеукраїнським референдумом. Питання здійснення законодавчого регулювання відносин власності належить до виключної компетенції Верховної Ради України.

Таким чином, спірне майно туристичної бази ім.. О. Вишні є державною (загальнодержавною) власністю, право розпорядження цим майном здійснює Фонд, і тому здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна поза його волею є неправомірним.

Проведеною прокуратурою району перевіркою встановлено, що туристична база ім. О. Вишні згідно акту прийому - передачі від 23.05.1986 року Херсонським обласним товариством мисливців і рибалок в особі голови Гусара М.І. була передана Херсонській обласній раді по туризму та екскурсіях.

Постановою колегії центральної ради по туризму та екскурсіях від 18.07.88 № 12-4 створено Херсонське обласне туристично - екскурсійне виробниче об'єднання "Херсонтурист".

Постановою колегії Української республіканської ради по туризму та екскурсіях від 27.11.1989 року Херсонську обласну раду по туризму та екскурсіях ліквідовано та рішенням правління Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур"від 03.12.1991 року створено Херсонське обласне відділення Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур".

рішенням правління Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур"від 27.07.1994 року Херсонське обласне відділення "Херсонтурист"реорганізовано в Херсонське обласне дочірнє підприємство "Херсонтурист" Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур".

рішенням позачергових загальних зборів Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур"від 09.12.1998 року реорганізовано Херсонське обласне дочірнє підприємство "Херсонтурист"в Херсонське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Херсонтурист".

Відповідно до акту передачі у власність Херсонському закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" майна та будівель від 13.01.1999 року № 14 закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" передано у власність Херсонському закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Херсонтурист", як внесок до статутного фонду майно та будівлі загальною балансовою вартістю 5545 тис. грн. в тому числі туристичну базу ім. О. Вишні.

Свідоцтва про право власності на туристичну базу ім. О. Вишні за адресами: с. Кринки, вул. О. Вишні, 213-А, с. Кринки, вул. О. Вишні, 213-Б, с. Кринки, вул. О. Вишні, 218, видані Херсонському обласному ЗАТ по туризму та екскурсіях "Херсонтурист"на підставі рішень виконавчою комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва"№ 29 від 27.02.2002, № 27 від 27.02.2008 року, № 48 від 24.04.2002 року відповідно.

Відповідно до ст. 321 ЦК України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений чи обмежений у його здійсненні, крім випадку та у порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади та місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника за позовом власника майна визнається незаконним і скасовується, а власник майна, права якого порушені внаслідок видання цього акта, має право вимагати відновлення становища, що існувало до видання цього акта.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної лади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до пп. 10 п. "б" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку відноситься облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 29 від 27.02.2002, № 27 від 27.02.2008 року, № 48 від 24,04.2002 року, якими вирішено надати дозвіл на видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно туристичної бази ім. О. Вишні, порушують права позивача та не відповідають положенням ст. 321 ЦК України.

Прийняття вказаних рішень виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради Цюрупинського району ради сприяло незаконному вибуттю спірного майна із державної власності.

Крім того, згідно договорів купівлі-продажу серії ВЕК № 729279 від 03.03.2008 року, ВЕК № 729281 від 03.03.2008 року та ВЕК № 729283 від 03.03.2008 року, Херсонським обласним закритим акціонерним товариством "Херсонтурист"передано у власність приватному підприємству "Маркеггранс" майно туристичної бази ім. О. Вишні.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсним правочину, стороною в якому така особа не є, тобто, з застосуванням правового механізму, встановленого ст. 216 ЦК України, незалежно від того чи відповідає спірний правочин закону, оскільки зазначені у ст. 216 вказаного Кодексу наслідки недійсності правочину стосуються сторін за правочином і не поширюються на права позивача, який вважає себе власником спірного майна.

В даному випадку, захист прав позивача можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені статтею 388 Цивільного кодексу України.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо визнання недійсними рішень виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради: "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 29 від 27.02.2002 р.; "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 48 від 24.04.2002 р.; "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 27 від 27.02.2008 р., а заперечення відповідачів та третіх осіб проти позову у зазначеній частині, не приймаються судом до уваги. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо визнання недійсними укладених між відповідачами 2 та 3 договорів купівлі-продажу: ВЕК № 729283 від 03.03.2008 р.; ВЕК № 729281 від 03.03.2008 р.; ВЕК № 729279.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідачів та третіх осіб на ту обставину, що у спірних правовідносинах сплинув строк позовної давності, оскільки підставою для звернення прокурора з даним позовом стала прокурорська перевірка, проведена в межах загального строку позовної давності.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача-2 про припинення провадження по справі у зв'язку з непідвідомчістю даного спору господарським судам, оскільки оспорювані рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради стосуються права власності відповідача-2 по справі та не носять публічно-правового характеру.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України,

1. Позов, в частині позовних вимог до відповідача-1, задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 29 від 27.02.2002 р.

3. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 48 від 24.04.2002 р.

4. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради "Про дозвіл на видачу свідоцтва" № 27 від 27.02.2008 р.

5. Стягнути з Козачелагерської сільської ради (ідентифікаційний код - 04402333, адреса –75110, Херсонська область, Цюрупинський район, село Козачі Лагері, вулиця Мічуріна, 85):

а) в доход державного бюджету України (код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31119095700002, держмито в доход держбюджету, код призначення платежу - 22090200, символ звітності 095) 85грн.00коп. державного мита;

б) в доход державного бюджету України (код отримувача –24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31218264700002-ККД, "Надходження від оплати витрат іформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні господарські суди)", код призначення платежу - 22050003, символ звітності 259) 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. В задоволенні позову, в частині позовних вимог до відповідачів 2 та 3, відмовити.

(рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).