Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"до Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків "Маяк-6", третя особа –Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр"про стягнення 173 977,67 грн., за участю представників позивача –ОСОБА_1, довіреність № 329 від 30.09.2011 р., відповідача –ОСОБА_2, довіреність №28 від 18.10.2011 року, третьої особи –не з’явився,

У березні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 136 680,45 грн. основного боргу, 37 297,22 грн. інфляційних витрат, у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором № 04744/4-03 від 20.08.2004 року на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.04.2009 року.

У судовому засіданні 01.04.2009 року представник відповідача надав клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.04.2009 року зупинено провадження у справі № 52/127 до вирішення іншої пов’язаної з нею справи №8/131.

Через канцелярію суду 18.08.2011 року представник позивача подав заяву про поновлення провадження у справі № 52/127.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.09.2011 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.10.2011 року.

У судовому засіданні 24.10.2011 року представник відповідача подав клопотання про залучення до справи у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр".

У судовому засіданні 14.11.2011 року представник позивача заявив усне клопотання, в якому просив замінити Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", протокол від 20.12.2010 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке було утворене відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20 липня 2001 р. №359 шляхом перетворення Державного комунального об’єднання водопровідно-каналізаційного господарства "Київводоканал"у Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке є його правонаступником.

Згідно ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб’єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-який стадії судового процесу.

Враховуючи викладене, суд у відповідності до статті 25 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне замінити позивача у справі Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"на Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал".

У судовому засіданні 14.11.2011 року відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва на 28.11.2011 року.

У судовому засіданні 28.11.2011 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив застосувати строк позовної давності та проти позову заперечував.

Представник третьої особи у судове засідання 28.11.2011 року не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення Укрпошта про вручення поштового відправлення №18064336.

Враховуючи те, що нез’явлення представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника третьої особюи, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ст. 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивачем заявлено позовні вимоги, зокрема, про стягнення з відповідача 5 343,89 грн. боргу за інший період, який існував станом на 01.02.2006 року.

Оскільки, борг у сумі 5 343,89 грн., який існував станом на 01.02.2006 року, не входить в спірний період, тому правові підстави для стягнення цієї суми відсутні, у зв’язку з чим у позові в цій частині слід відмовити.

Предметом даного судового спору є вимога про стягнення з відповідача 136 680,45 грн. боргу за послуги водопостачання і водовідведення та 37 297,22 грн. інфляційних втрат за період з 01.02.2006 року по 01.02.2009 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить застосувати строки позовної давності.

Позовну заяву подано до суду лише 11 березня 2009 року.

Таким чином, в межах позовної давності позивач мав право звернутись з позовом про стягнення боргу, який виник починаючи з 11 березня 2006 року.

Тому в частині стягнення боргу та інфляційних втрат у розмірі 5 823,43 грн. за лютий (1 693,02 грн. боргу по коду 3-50389 + 1 047,17 грн. інфляційних втрат) та березень (1 939,26 грн. боргу по коду 3-50389 + 1 143,98 грн. інфляційних втрат) 2006 року, які нараховані позивачем, слід відмовити у зв’язку з пропуском строку позовної давності відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України.

Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал"(постачальник) та Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Маяк-6"(абонент) було укладено договір № 04744/4-03 від 20.08.2004 року на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Відповідно до умов договору (п. 1.1.) постачальник зобов’язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред’явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (місцеві правила приймання), а абонент зобов’язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374 (z0165-94) , Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002р. (z0402-02) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002р. за № 403/6691 (z0403-02) , а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносин, які виникають за цим договором.

Вказані Правила (z0165-94) відповідно до ст. 3 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.

Зокрема, відповідно до ст. 22 Закону, одним з основних обов’язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.

Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п. п. 1.10, 12.5 Правил (z0165-94) .

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками всіх лічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента.

Позивач належним чином виконував свої зобов’язання за договором, надаючи послуги з водопостачання та приймаючи від відповідача каналізаційні стоки цілодобово.

Пунктами 2.2.1., 2.2.2 Договору передбачено, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов’язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.5 договору).

Відповідних повідомлень відповідач не подавав, повноважного представника до позивача не направляв.

Предметом даного судового спору є вимога про стягнення з відповідача 173 977,67 грн. (19 530,07 грн. –борг за послуги з водопостачання та водовідведення питної води та водовідведення питної води, що йде на підігрів по коду 3-389 для потреб холодного водопостачання за період з 01.12. 2007 року по 01.02.2009 року + 111 806,49 грн. –борг за послуги з водопостачання по коду 3-50389 для потреб гарячого водопостачання + 5 343,89 грн. борг станом на 01.02.2006 року за послуги з водопостачання по коду 3-50389 для потреб гарячого водопостачання + 37 297,22 грн. –інфляційних втрат за період з 01.02.2006 року по 01.02.2009 року).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 04744/4-03 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 20.08.2004 року, укладеного між ними. На підставі вказаного договору відповідачу відкрито особовий рахунок та присвоєно код 3-389, за яким здійснюється розрахунок питної води та водовідведення.

Крім того, позивач відкрив відповідачу другий додатковий рахунок та присвоїв код 3-50389, за яким здійснюється розрахунок питної води, що йде на підігрів.

Однак, договір № 04744/4-03 від 20.08.2004 року не регулює відносини сторін з приводу постачання та відведення відповідачеві питної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості (позивач не надав доказів реєстрації лічильників для обліку води, що йде на підігрів і використовується як гаряча), а інші договори, які б регулювали відносини між сторонами, в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

З огляду на викладене, позивачем необґрунтовано проведено нарахування за воду, яка використовується для приготування гарячої.

Тому, включення позивачем до суми боргу оплати послуг постачання та відведення питної води, що використовується на підігрів, не ґрунтується на договорі N 04744/4-03 від 20.08.2004 року та є безпідставним. І в позові в цій частині слід відмовити.

Позивач в період з 01.12.2007 року по 01.02.2009 року надав відповідачу за договором № 04744/4-03 від 20.08.2004 року послуги з водопостачання та водовідведення по коду 3-389 для потреб холодного водопостачання обсягом 51 310,00 куб. м., що підтверджено сторонами в судовому засіданні.

Таким чином, вартість послуг водопостачання та водовідведення за договором № 04744/4-03 від 20.08.2004 року становить 71 870,52 грн. з урахуванням знижки, а враховуючи перерахунки у сумі 3 654,72 грн., здійснені позивачем, відповідач повинен був сплатити позивачеві 68 215,80 грн. (71 870,52 грн. –3 654,72 грн.) вартості наданих позивачем послуг з постачання та відведення по коду 3-389 для потреб холодного водопостачання та водовідведення.

З поданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачем було сплачено відповідно до умов договору за послуги водопостачання та водовідведення у загальному розмірі 82 925,92 грн., що свідчить про відсутність заборгованості відповідача за спірним договором за період з грудня 2007 року по лютий 2009 року.

Доказів порушення відповідачем строків оплати послуг з водопостачання та водовідведення у відповідності до умов договору № 04744/4-03 від 20.08.2004 року позивачем суду не надано, тому підстави для нарахування інфляційних втрат відсутні.

Зважаючи на викладене, правові підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 04744/4-03 від 20.08.2004 року на послуги водопостачання та водовідведення та інфляційних втрат відсутні, у зв’язку з чим у позові слід відмовити.