За позовом: Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"; в особі, якою є Одеська обласна дирекція відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА";

До відповідачів:

1) Приватного підприємства "Фірма "Марго";

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

3) Білгород-Дністровської міської ради;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Фінансове управління Білгород-Дністровської районної державної адміністрації;

про виселення з незаконно займаного приміщення

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3 (за довіреністю);

Від відповідача (ПП "Фірма "Марго"): ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача (ФОП ОСОБА_1.): ОСОБА_1 (за паспортом);

Від відповідача (БД міська рада): не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : 27.07.2011 р. за вх. №4367/2011 Відкрите акціонерне товариство Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"; в особі, якою є Одеська обласна дирекція відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Фірма "Марго" (далі –Відповідач 1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –Відповідач 2) про виселення з незаконно займаного приміщення.

Ухвалою суду від 23.09.2011 року було залучено в якості іншого відповідача у справі №9/17-2928-2011 - Білгород-Дністровську міську раду (далі –Відповідач 3).

Ухвалою суду від 21.10.2011 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Фінансове управління Білгород-Дністровської районної державної адміністрації.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Представник Відповідачів 1, 2 у судових засіданнях проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на підстави викладені у відзиві.

Відповідач 3 у судових засіданнях проти задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"; в особі, якою є Одеська обласна дирекція відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" заперечував у повному обсязі. Відповідач 3 відзив на позов надав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у судових засіданнях, призначених по справі не з’являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Фінансове управління Білгород-Дністровської районної державної адміністрації письмових пояснень по справі не надавало, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Позивач стверджує, що відповідачі безпідставно, без договору з Відкритим акціонерним товариством Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" знаходяться в частині адміністративної будівлі, по АДРЕСА_1, займаючи підвальне приміщення, зображене на плані цифрами 12-(14,6 кв. м.); 13-(14.0 кв. м.); 14-(9,4 кв. м.); 15-(16,8 кв. м.); 16-(14,5 кв. м.), загальною площею 69,3 кв. метрів.

Таким чином, Відкрите акціонерне товариство Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"; в особі, якою є Одеська обласна дирекція відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" вбачає, істотне порушення права власності позивача на частину адміністративної будівлі, по АДРЕСА_1, в наслідок незаконного використання підвального приміщення.

Листом від 01.02.2011 року № 12-04/12 відповідачі були повідомленні про незаконне займання вказаного вище приміщення, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.02.2011 року та від 11.02.2011 року.

Однак, відповіді на цей лист з боку відповідачів надано не було. Лише листом від 01.12.2010 року відповідач ФОП ОСОБА_1 повідомив, що займане ним приміщення орендоване, без вказівки на орендодавця та договору оренди.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд виселити Приватне підприємство "Фірма "Марго", Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з підвального приміщення, зображеного на плані технічного паспорту цифрами 12-(14,6 кв. м.); 13-(14.0 кв. м.); 14-(9,4 кв. м.); 15-(16,8 кв. м.); 16-(14,5 кв. м.), загальною площею 69,3 кв. метрів, будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

23.08.2011 року за вх. №29374/2011 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого заперечує проти вимог Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"; в особі, якою є Одеська обласна дирекція відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА", посилаючись на наступне.

Відповідач 2 знаходиться у підвальних приміщеннях будівлі, що розташована по вул. Першотравневій, 74 на підставі договору оренди від 01.07.2005 року, укладеного між ВАТ НАСК "ОРАНТА" та ФОП ОСОБА_1, пізніше було укладено договір оренди приміщень відповідно до договору оренди від 01.08.2008 року, знову ж таки з позивачем, який діяв до моменту зміни власника спірних приміщень.

Пізніше, коли власником адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 стала територіальна громада міста у особі Білгород-Дністровської міської ради, було укладено договір оренди з управлінням комунальної власності міської ради від 12.03.2009 року.

Як вбачається із зведеного кошторису від 2005 та 2006 років, які були затверджені позивачем, ФОП ОСОБА_1 було здійснено капітальний ремонт приміщень об'єкту оренди на загальну суму 53 107 (п'ятдесят три тисячі сто сім) грн., які не були повернуті позивачем.

Крім того, відповідно договору купівлі-продажу від 09.07.2009 року, укладеного між територіальною громадою міста Білгорода-Дністровського та ФОП ОСОБА_1, останній придбав у територіальної громади міста об'єкт приватизації, а саме: 7/100 частин адміністративної будівлі, що розташована по АДРЕСА_1 та складається з приміщень XIII, XV, XVI, загальною площею 45,3 кв. м. у загальному користуванні приміщення XIV.

Отже, ФОП ОСОБА_1 стверджує, що являється власником приміщень, з яких його вимагає виселити позивач.

23.09.2011 року за вх. №33136/2011, отримавши заперечення ФОП ОСОБА_1, Відкрите акціонерне товариство Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"; в особі, якою є Одеська обласна дирекція відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" подало до суду клопотання про залучення до участі у справі у якості відповідача Білгород-Дністровську міську раду, так як ФОП ОСОБА_1 зазначає Білгород-Дністровську міську раду власником спірних приміщень. Ухвалою суду від 23.09.2011 року дане клопотання було задоволене.

У судовому засіданні від 21.11.2011 року Білгород-Дністровською міською радою було подано відзив на позов, згідно якого вважає вимоги що викладені у позовній заяві незаконними та необгрунтованими, а також такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач стверджує, що за рішенням Господарського суду Одеської області від 24.02.2010 р. по справі №15/74-09-3246 він є власником першого, другого поверху та

підвальних приміщень спірного об’єкта.

Проте, як вбачається з п. 2 резолютивної частини вищезазначеного рішення суду, за позивачем визнано право власності на 69/100 частин не житлової будівлі адміністративного типу, що розташована за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1.

На момент подання позову, будівля по АДРЕСА_1, Одеської області розділена на частини та належить: 31/100 частини –Фінансовому управлінню Білгород-Дністровської районної державної адміністрації на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2008 р., 7/100 - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 09.07.2009 р., 69/100 Білгород-Дністровській міській раді згідно свідоцтва про право власності від 18.12.2008 року та 69/100 - позивачу на підставі рішення Господарського суду від 24.02.2010 р., що було залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2010 р.

У відзиві від 14.11.2011 року за вх. №38888/2011 на позов Приватне підприємство "Фірма "Марго" та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зазначають наступне.

31/100 частини адміністративної будівлі, що знаходиться у власності Фінансового управління Білгород-Дністровської районної державної адміністрації у АДРЕСА_1, згідно експлікації приміщень ІІІ-го поверху у технічному паспорті складає 238,4 кв. м., тобто - одна частина складає 7,69 кв. м., згідно експлікації уся адмін. будівля складає 854,9 кв. м., таким чином, будівля має 111,17 частин. Ця інформація доводить, що має місто, приміщення XIII, XV, XVІ, загальною площею 45,3 кв. м. адмін. будівлі у АДРЕСА_1 можливо не знаходяться в складі 69/100 частини, що належать саме позивачу.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи докази, що представлені сторонами, та їх пояснення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) звертається увага на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При постановлені рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 28 і 29 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

За змістом ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вище встановлено господарським судом, рішенням господарського суду Одеської області від 24.02.2010 року по справі №15/74-09-3246, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2010 року, позовні вимоги НАСК "ОРАНТА" задоволені частково, суд визнав за НАСК "ОРАНТА" право власності на 69/100 частини спірної адміністративної будівлі (тобто на перший, другий поверхи та підвальне приміщення), а в задоволенні позову стосовно третього поверху відмовив у в'язку з відчуженням третього поверху, суд також визнав недійсним рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради № 1437 від 18.12.2008 року "Про оформлення права власності на адміністративну будівлю по АДРЕСА_1" в задоволенні зустрічного позову Білгород-Дністровської міської Ради про визнання права власності відмовлено в повному обсязі.

Відповідно до ст. 316 ЦК України під правом власності розуміється право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 319 ЦК України встановлює, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Зазначені положення Цивільного кодексу України (435-15) , повністю відповідає принципам права власності, які визначенні у Конституції України (254к/96-ВР) , зокрема ст.ст. 13, 41.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідачем по справі були надані заперечення та документи, які підтверджують укладання договору купівлі-продажу між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Білгород - Дністровською міською радою.

Судом досліджено, що враховуючи зміст наданого відповідачем 2 договору купівлі-продажу від 09.07.2009 року №1391, вимоги ст. ст. 328, 334 Цивільного кодексу України, можна прийти до висновку, що відповідач не набув право власності на спірний об'єкт нерухомості.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пункт 1.3. Договору купівлі - продажу від 09.07.2009 року, в імперативній формі вказує на те, що право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після нотаріального посвідчення цього договору, повного розрахунку, підписання акту прийому - передачі, державної реєстрації договору в порядку передбаченому законом.

Отже, лише при виконанні всіх, без виключення, умов вказаних в п. 1.3. Договору купівлі - продажу, відповідач набув би право власності на спірний об'єкт.

Згідно п. 2.1 Договору купівлі - продажу № 1391, покупець повинен був сплатити першу частину платежу у розмірі 11 187,00 грн. протягом 10 днів з моменту нотаріального посвідчення договору, а другу часину платежу у розмірі 55 939,00 грн., до 25.07.2009 року.

Відповідачем були надані до суду лише докази сплати першої частини платежу у розмірі 11 187,00 грн., інша частина в строк до 25.07.2009 року сплачена не була.

Передумовами для передачі об'єкта приватизації були нотаріальне посвідчення договору та його державна реєстрація, а також повний розрахунок (п. 3.1. Договору купівлі - продажу).

Передача повинна оформлюватись актом прийому - передачі, який не було складено, враховуючи невиконання умов щодо сплати вартості об'єкта приватизації.

Враховуючи, викладене, можна прийти до висновку, що відповідач не набув право власності на спірний об'єкт, а тому знаходиться в ньому без достатньої правової підстави.

Згідно наданого суду Листа-повідомлення від 13.07.2011 року за №1798 Комунального підприємства "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації", про наступне.

Згідно реєстрових книг реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, власниками адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 значаться: - 69/100 часток Територіальна громада м. Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міської ради, на підставі свідоцтва про право власності від 18.12.2008 року, виданого на підставі рішення виконкому міської ради №1437 від 18.12.2008 р., - 31/100 частки Фінансовому управлінню Білгород-Дністровської районної державної адміністрації на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2008 р.

Однак, у судовому засіданні від 23.11.2011 року позивачем було подано до суду лист від 04.11.2011 року за №2729 Комунального підприємства "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації", відповідно якого, на запит №12-04/5684 від 04.10.2011 року КП "Білгород-Дністровське БТІ" повідомляє, що станом на 16-17 грудня 2008 року, власником адміністративної будівлі була НАСК "Оранта".

Разом з тим, з 18.12.2008 року, право власності на вищевказану адміністративну будівлю набула територіальна громада м. Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міської ради, на підставі рішення виконкому міської ради №1437 від 18.12.2008 р. на виконання якого видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2008 року серії ЯЯЯ № 735001.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідачів 1 та 2 пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Виселити Приватне підприємство "Фірма "Марго" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, буд. 74, код ЄДРПОУ 21007779) з підвального приміщення, зображеного на плані технічного паспорту цифрами 12-(14,6 кв. м.); 13-(14.0 кв. м.); 14-(9,4 кв. м.); 15-(16,8 кв. м.); 16-(14,5 кв. м.), загальною площею 69,3 кв. метрів, будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

3. Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) з підвального приміщення, зображеного на плані технічного паспорту цифрами 12-(14,6 кв. м.); 13-(14.0 кв. м.); 14-(9,4 кв. м.); 15-(16,8 кв. м.); 16-(14,5 кв. м.), загальною площею 69,3 кв. метрів, будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Марго" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, буд. 74, код ЄДРПОУ 21007779) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"; в особі, якою є Одеська обласна дирекція відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (ВАТ НАСК "ОРАНТА": 01021, Київська область, м. Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186; Одеська обласна дирекція ВАТ НАСК "ОРАНТА": 65014, Одеська область, м. Одеса, Лідерсовський бульвар, буд. 9-а) 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"; в особі, якою є Одеська обласна дирекція відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (ВАТ НАСК "ОРАНТА": 01021, Київська область, м. Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186; Одеська обласна дирекція ВАТ НАСК "ОРАНТА": 65014, Одеська область, м. Одеса, Лідерсовський бульвар, буд. 9-а) 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.