Суть спору: ТОВ "Бренд-Системс"звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ВАТ "Ізмаїльський винзавод"62153,92 грн., з яких 52400 грн. –основний борг за послуги, що надані позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору №13/05-2010 від 13.05.2010р.; 2143,13 грн. –пеня, 414,79 грн. –3% річних, 1196 грн. –інфляційні, 6000 грн. - витрати на юридичний супровід у проваджені судових розглядів згідно договору надання юридичних послуг від 06.04.2011р. з ПП "Люкс-Форт". Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати по сплаті державного мита в сумі 621,54 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.

Ухвалою від 31.10.2011р. строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом на 15 днів до 23.11.2011р. у зв’язку із задоволенням відповідного клопотання позивача.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

13.05.2010р. між ЗАТ "Ізмаїльський винзавод"(замовник, відповідач) і ТОВ "Бренд-системс"(виконавець, відповідач) укладений договір №13/05-2010, предметом якого є регулювання взаємовідносин сторін по організації і здійсненню перевезення вантажу відповідача позивачем.

Згідно з умовами п.2.1., п.2.5. договору відповідач зобов’язаний повідомити позивачу не пізніше ніж за 12 годин до початку перевезення графік подачі автомобілів і надати заявку на перевезення, яка являється невід’ємною частиною даного договору; здійснити повний розрахунок за виконані транспортні послуги.

Згідно з умовами п.2.8., п.2.18. позивач зобов’язаний у випадку прийняття заявки до виконання підтвердити цей факт шляхом надання відповідачу екземпляра (копії) заявки зі своєю печаткою або штампом. Факсимільна копія заявки має юридичну силу оригіналу. На протязі 3 (трьох) робочих днів з моменту здійснення перевезення (передачі вантажу вантажоодержувачу) передати відповідачу копії/факсокопії товарно-транспортних накладних з печаткою одержувача вантажу.

Відповідно до умов п.5.2. договору строк оплати за виконані послуги –на протязі 30 (тридцяти) календарних днів після вивантаження (одержання відповідачем копій товарнотранспортних накладних з відміткою про доставку вантажу у пункт призначення), і підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт, якщо інше не обумовлено в заявці.

Умовами п.5.3. договору передбачено, що при порушенні відповідачем порядку і строків оплати по даному договору він зобов’язаний виплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з умовами п.10.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2010р., а в частині взаєморозрахунків –до повного виконання зобов’язань.

Поряд з цим судом встановлено, що 13.11.2010р. між сторонами підписано Заявку-договір №13б/11, а 17.11.2010р. позивачем надані послуги з перевезення вантажу, що підтверджується ТТН від 13.11.2010р. №571363, №571364, №571365, №571366 і підписаним між сторонами актом здачі-прийняття робіт №БК-0001268, згідно з яким вартість наданих позивачем послуг становить 8700 грн., та виставлений рахунок-фактура №БК-0001268 на оплату наданих послуг. Вказані документи одержані відповідачем 29.11.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

15.11.2010р. між сторонами підписано Заявку-договір №15/11, а 17.11.2010р. позивачем надані послуги з перевезення вантажу, що підтверджується ТТН від 15.11.2010р. №571349 і підписаним між сторонами актом здачі-прийняття робіт №БК-0001271, згідно з яким вартість наданих позивачем послуг становить 7500 грн., та виставлений рахунок-фактура №БК-0001271 на оплату наданих послуг. Вказані документи одержані відповідачем 29.11.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

24.11.2010р. між сторонами підписано Заявку-договір №25Б/11, а 26.11.2010р. позивачем надані послуги з перевезення вантажу, що підтверджується ТТН від 25.11.2010р. №571437 і підписаним між сторонами актом здачі-прийняття робіт №БК-0001311, згідно з яким вартість наданих позивачем послуг становить 5300 грн., та виставлений рахунок-фактура №БК-0001311 на оплату наданих послуг. Вказані документи одержані відповідачем 06.12.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

25.11.2010р. між сторонами підписано Заявку-договір №25Х/11, а 29.11.2010р. позивачем надані послуги з перевезення вантажу, що підтверджується ТТН від 27.11.2010р. №571454, №571455 і підписаним між сторонами актом здачі-прийняття робіт №БК-0001323, згідно з яким вартість наданих позивачем послуг становить 7400 грн., та виставлений рахунок-фактура №БК-0001323 на оплату наданих послуг. Вказані документи одержані відповідачем 09.12.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

26.11.2010р. між сторонами підписано Заявку-договір №26л/11, а 29.11.2010р. позивачем надані послуги з перевезення вантажу, що підтверджується ТТН від 27.11.2010р. №571457, №571456 і підписаним між сторонами актом здачі-прийняття робіт №БК-0001322, згідно з яким вартість наданих позивачем послуг становить 8400 грн., та виставлений рахунок-фактура №БК-0001322 на оплату наданих послуг. Вказані документи одержані відповідачем 09.12.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

01.12.2010р. між сторонами підписано Заявку-договір №01Б/12, а 07.12.2010р. позивачем надані послуги з перевезення вантажу, що підтверджується ТТН від 27.11.2010р. №572732 і підписаним між сторонами актом здачі-прийняття робіт №БК-0001358, згідно з яким вартість наданих позивачем послуг становить 5300 грн., та виставлений рахунок-фактура №БК-0001358 на оплату наданих послуг. Вказані документи одержані відповідачем 15.12.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

17.01.2011р. між сторонами підписано Заявку-договір №17Л/01, а 19.01.2011р. позивачем надані послуги з перевезення вантажу, що підтверджується ТТН від 17.01.2011р. №742890, а також виставлений рахунок-фактура №БК-0000044 від 19.01.2011р. на оплату наданих послуг в сумі 9800 грн. Вказані документи одержані відповідачем 03.02.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Поряд з цим судом встановлено, що перевізником вантажу за вищевказаними товарно-транспортними накладними є ПП ОСОБА_2, з яким у позивача укладений договір доручення №01/05/09-01 від 01.05.2009р., відповідно до умов якого Повірений (ПП ОСОБА_2) зобов’язується від імені, в інтересах та за рахунок Довірителя (ТОВ "Бренд-Системс") здійснити послуги, пов’язані з перевезенням вантажу по маршруту, який оговорюються у Додатковій угоді, в якій конкретизується всі умови вантажоперевезення і яка є невід’ємною частиною договору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом 13.05.2010р. між сторонами у справі укладений договір №13/05-2010, який регулює взаємовідносини сторін з організації і здійсненню перевезення вантажу відповідача позивачем, та строк дії якого встановлений сторонами до 31.12.2010р., а в частині розрахунків –до повного виконання.

Поряд з цим судом встановлено, що у період дії вищевказаного договору відповідач надав позивачу заявки-договори на перевезення вантажу, в яких, окрім дати завантаження, маршруту перевезення та найменування вантажу, встановлювалася вартість послуг з перевезення вантажу та строк оплати цих послуг відповідачем, а саме: на протязі 10 банківських днів після надання оригіналів документів: рахунку, АВР, ТТН.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст. 193 ГК України.

Між тим, із вище встановлених обставин справи випливає, що відповідачем не здійснено оплату послуг, які надані позивачем згідно заявки –договору №13б/11 від 13.11.2010р. на суму 8700 грн., що підтверджується актом здачі –прийняття робіт №БК-0001268 від 17.11.2010р.; заявки –договору №15/11 від 15.11.2010р. на суму 7500 грн., що підтверджується актом здачі –прийняття робіт №БК-0001271 від 17.11.2010р.; заявки –договору №25Б/11 від 24.11.2010р. на суму 5300 грн., що підтверджується актом здачі –прийняття робіт №БК-0001311 від 26.11.2010р.; заявки-договору №25Х/11 від 25.11.2010р. на суму 7400 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №БК-0001323 від 29.11.2010р.; заявки –договору №26л/11 від 26.11.2010р. на суму 8400 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №0001322 від 29.11.2010р.; заявки –договору №01Б/12 від 01.12.2010р. на суму 5300 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №0001358 від 07.12.2010р.

Загальна сума неоплачених відповідачем послуг становить 42600 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності боргу в сумі 42600 грн., а тим більш доказів, які спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 42600 грн., а отже і їх задоволення в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 9800 грн., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч.1). Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень (ч.2). Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі (ч.3). Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень (ч.4). Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч.5).

Із вище встановлених обставин справи випливає, що послуги з організації і перевезення вантажу позивач надав відповідачу, як на підставі договору №13/05-2010, який укладений між сторонами 13.05.2010р., із строком дії до 31.12.2010р. (послуги в сумі 42600 грн.), так і на підставі окремої заявки-договору №17Л/01 (послуги в сумі 9800 грн.), яка укладена між сторонами 17.01.2011р., тобто після закінчення строку дії довгострокового договору №13/05-2010.

При цьому, із змісту позовної заяви вбачається, що підставою позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу, пені, 3% річних та індексу інфляції є неналежне виконання відповідачем умов саме договору №13/05-2010 від 13.05.2010р., а не умов заявки-договору №17Л/01 від 17.01.2011р.

Відповідно до ч.7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Аналогічні вимоги встановлені і у ст. 631 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, а також виходячи з того, що позивачем до початку слухання справи по суті не надано до суду заяви про зміну підстави позову, право на подання якої встановлено вимогами ч.2 ст. 22 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача основного боргу за послуги, які надані на підставі укладеної між сторонами заявки-договору №17Л/01 від 17.01.2011р. в сумі 9800 грн. При цьому суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу, який виник внаслідок неналежного виконання умов заявки-договору №17Л/01 від 17.01.2011р. можуть бути розглянуті в окремому позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата відповідачем неустойки (пені) у випадку порушення строків оплати передбачена умовами п.5.3. укладеного між сторонами договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день пророчення.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем за порушення строків оплати послуг, які надані позивачем в межах дії договору №13/05-2010 від 13.05.2010р., та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені становить 1943,37 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем за порушення строків оплати послуг, які надані позивачем в межах дії договору №13/05-2010 від 13.05.2010р., та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних становить 376,13 грн., та розрахунок інфляційних, згідно з яким розмір нарахованих відповідачу інфляційних становить 1107,80 грн., перевірені господарським судом та встановлено їх відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних задовольняються господарським судом частково в розмірі згідно вищенаведених розрахунків. В решті позовних вимог господарський суд відмовляє у задоволенні, оскільки позовні вимоги в цій частині стосуються виконання умов заявки-договору №17Л/01 від 17.01.2011р.

Поряд з цим господарським судом відмовлено у задоволені вимог про стягнення з відповідача витрат на юридичний супровід в сумі 6000 грн., з наступних мотивів.

При подачі позову вимоги щодо стягнення з відповідача витрат позивача на юридичний супровід в сумі 6000 грн. включені до ціни позову, але правового обґрунтування позовних вимог в цій частині вимог позивачем не наведено.

Під час розгляду справи позивачем на виконання вимог суду надано заяву від 31.10.2011р. за вх.№57175/2011, в якій зазначені правові підстави стягнення з відповідача вищевказаних витрат, а саме: вимоги ст. 44 ГПК України, згідно з якою судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, з посиланням при цьому на те, що витрати в сумі 6000 грн. складаються з вартості економних транспортних послуг, часу, який витрачений на підготовку матеріалів, вартості відповідних послуг, тривалості розгляду та складності спору.

Між тим, у п.1 Роз’яснень ВГСУ N 02-5/78 від 04.03.98 (v5_78800-98) "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України (1798-12) " встановлено, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Таким чином витрати позивача на юридичний супровід не являються іншими витратами у розумінні вимог ст. 44 ГПК України.

Клопотання про зупинення провадження у справі від 21.11.2011р. за вх.№39723/2011, згідно з яким відповідач просить суд зупинити провадження у даній до розгляду справи №11/17-4649-2011 за позовом ПрАТ "Ізмаїльський виноробний завод" до ТОВ "Бренд-Системс" про визнання недійсним договору, зокрема договору №13/05-2010 від 13.05.2010р., не може бути задоволено господарським судом, оскільки 23.11.2011р. закінчується встановлений вимогами ст. 69 ГПК України двомісячний строк вирішення спору у даній справі, який вже був продовжений господарським судом на 15 днів до 23.11.2011р. у зв’язку із задоволенням відповідного клопотання позивача. Тобто, можливість зупинення провадження у даній справі у господарського суду відсутня.

На підставі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд, -

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд-Системс" задовольнити частково.

2 . Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Ізмаїльський винзавод" (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Лиманська, 15, код ЄДРПОУ 00412033, р/р 26000301000178 в ОФ ВТБ Банк м. Одеса, МФО 388410) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд-Системс" (54050, м. Миколаїв, вул. Глінки,3/2, код ЄДРПОУ 31447355, р/р 2600389138001 в АБ "Київська Русь", МФО 319092) основний борг в сумі 42 600 (сорок дві тисячі шістсот) грн., пеню в сумі 1943 (одна тисяча дев’ятсот сорок три) грн. 37 коп., 3% річних в сумі 376 (триста сімдесят шість) грн. 13 коп., інфляційні в сумі 1 107 (одна тисяча сто сім) грн. 80 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 459 (чотириста п’ятдесят дев’ять) грн. 93 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 174 (сто сімдесят чотири) грн. 64 коп.