Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Україна"звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"про стягнення 35 000, 00 грн. Позов обґрунтований тим, що Позивач відшкодував (виплатив страхове відшкодування) застрахованій особі –ОСОБА_3 нанесені йому збитки в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 02.03.2008 року на вулиці Фрунзе в місті Полтава. Позивач, посилаючись на статтю 993 Цивільного кодексу України та статтю 27 Закону України "Про страхування", просив суд стягнути з Відповідача вищеозначену суму з врахуванням того, що останній уклав з власником транспортного засобу "Fiat Doblo"(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу та відповідно до статті 22 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зобов’язаний відшкодувати завдані його страхувальником збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2011 року порушено провадження у справі № 24/416 та призначено її розгляд на 19.09.2011 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгялд справи відкладався.

Позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подав клопотання, відповідно до якого просив змінити назву приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна"на приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування".

Ухвалою суду від 10.10.2011 року змінено назву приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна"на приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування".

31.10.2011 року судове засідання не відбулося у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_4 з посади судді Господарського суду міста Києва відповідно до Постанови Верховної Ради України від 06.10.2011 року.

01.11.2011 року справу № 24/347 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 року справу № 24/347 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 22.11.2011 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні 22.11.2011 року подав заяву про застосування правових наслідків спливу строку позовної давності.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

Позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування № 044637/05/АК-КР від 27.10.2006 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки "Chevrolet Lacetti"(державний реєстраційний номер НОМЕР_2).

02.03.2008 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на вулиці Фрунзе в місті Полтава, автомобіль марки "Chevrolet Lacetti"(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування м. Полтава.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля "Fiat Doblo"(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) гр. ОСОБА_5 вимог пунктів 10.1 та 16.6 Правил дорожнього руху України, що встановлено вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 04.02.2009 року.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу "Chevrolet Lacetti"(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6. Згідно висновку № 3/2 від 04.03.2008 року розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 42 581, 09 грн.

Позивач страховим актом визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 42 076, 09 грн., виплата якого Позивачем підтверджується платіжним дорученням № 3362 від 09.04.2008 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування"до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник (ОСОБА_3) має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Fiat Doblo"(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3258412 зі строком дії страхового покриття з 05.02.2008 року по 04.02.2009 року.

Договором (полісом) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3258412 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 35 000,00 грн., франшиза – нуль грн.

Страхувальником за договором (полісом) страхування цивільно-правової відповідальності № ВА/3258412 є ОСОБА_5 Зазначений поліс є договором третього типу, тому страхове покриття розповсюджується також на можливу цивільно-правову відповідальність особи, вказаної у договорі страхування № ВА/3258412, яка може виникнути в процесі експлуатації автомобіля "Fiat Doblo"(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність винної особи у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Таким чином, судом встановлено, що Позивач має суб’єктивне право на відшкодування завданих йому збитків за рахунок Відповідача, проте відповідні позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 256 Цивільного кодексу України встановлює, що особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу протягом строку позовної давності. Загальна позовна давність встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки. Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

В свою чергу, потерпіла особа мала право на відшкодування збитків з іншої винної особи, яке виникло у момент нанесення збитків, тобто 02.03.2008 року.

Це право перейшло до Позивача у момент здійснення ним страхової виплати.

Відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України заміна сторони у зобов’язанні не змінює порядку обчислення та перебігу строку позовної давності.

Таким чином, перебіг строку позовної давності для суброгаційної вимоги Позивача повинен обчислюватись від дати початку перебігу строку позовної давності основного зобов’язання - з моменту нанесення шкоди, тобто з 02.03.2008 року.

Відповідачем заявлено клопотання про застосування правових наслідків спливу строку позовної давності та відмови на цій підставі у позові відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України.

Виходячи з наведеного, Господарський суд міста Києва відповідно до пункту третього та пункту четвертого статті 267 Цивільного кодексу України відмовляє у задоволенні позовних вимог до Відповідача.

Відмова у задоволенні позову внаслідок спливу позовної давності позбавляє заінтересовану особу можливості здійснити своє матеріальне право примусово, проте не заперечує добровільного виконання боржником свого цивільного обов’язку.