Суть спору: Заступник військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі військового радгоспу "Азовський" Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Ленінської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим про визнання недійсним та скасування розпорядження Ленінської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим від 22.04.2004р. № 354 та зобов’язання Ленінської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим повернути Міністерству оборони України в особі постійного землекористувача –військового радгоспу "Азовський" земельну ділянку площею 4807,8га.

рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2008р. (суддя Л.О.Ковтун) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2008р., Заступник військового прокурора Феодосійського гарнізону вніс апеляційне подання.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2008р. (судді: В.А.Лисенко, І.В.Антонова, З.Д.Маслова) апеляційне подання задоволено, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2008р. скасовано, позовні вимоги задоволено: визнано недійсним та скасовано розпорядження Ленінської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим від 22.04.2004р. № 354 "Про внесення змін до державного акту на право постійного користування землею військовим радгоспом "Азовський", яким припинено право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 4807,8га військового радгоспу "Азовський" Міністерства оборони України, зобов’язано Ленінську районну державну адміністрацію Автономної Республіки Крим повернути Міністерству оборони України в особі постійного користувача –військового радгоспу "Азовський" земельну ділянку площею 4807,8га, стягнуто з Ленінської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим на користь держави 85,00грн. державного мита, стягнуто з Ленінської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим на користь Державного підприємства "Інформаційні судові системи" 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2008р., Ленінська районна державна адміністрація Автономної Республіки Крим подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2008р. касаційну скаргу Ленінської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим задоволено частково, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2008р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2008р. у справі № 2-1/2092-2008 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

За новим розглядом справи, якій присвоєно номер №2-8/871.1-2009, рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2009р. (суддя С.А.Чумаченко), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2010р. (судді: К.А.Остапова, О.Г.Градова, М.І.Ткаченко), позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним розпорядження Ленінської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим від 22.04.2004р. № 354 "Про внесення змін в державний акт на право постійного користування землею військовим радгоспом "Азовський", в задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання Ленінської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим повернути Міністерству оборони України в особі постійного землекористувача військового радгоспу "Азовський" спірну земельну ділянку, відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Ленінська районна державна адміністрація Автономної Республіки Крим подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2009р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2010р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Свою вимогу Ленінська районна державна адміністрація Автономної Республіки Крим мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 липня 2010 р. касаційну скаргу Ленінської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим задоволено частково: рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2009р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2010р. у справі № 2-8/871.1-2009 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

За новим розглядом справи, якій присвоєно номер 5002-29/5080.2-2010 рішенням господарського суду АР Крим від 13.12.2010 р. (суддя Башилашвілі О.І.) позов було задоволено; визнано недійсним та скасовано розпорядження Ленінської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим від 22.04.2004р. № 354 "Про внесення змін в державний акт на право постійного користування землею Військовим радгоспом "Азовський"; зобов’язано Ленінську районну державну адміністрацію Автономної Республіки Крим повернути Міністерству оборони України в особі постійного землекористувача – Військового радгоспу "Азовський" земельну ділянку площею 4807,8 га.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2010 р., ПП "Грант" 18 лютого 2011 р., Виконавчий комітет Октябрської сільради 01.03.2011 р. та Багерівська селищна рада 01.03.2011 р. подали апеляційну скаргу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 р. рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2010 р. було скасовано частково (в частині розміру повернення земельної ділянки).

27 травня 2011 р. до господарського суду АР Крим надійшла заява ПП "Грант" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідно до якої заявник просить суд в порядку ст.ст. 112, 113, 113-1, 114 ГПК України (1798-12) скасувати рішення господарського суду АР Крим від 13.12.2010 р. за нововиявленими обставинами та прийняти рішення про відмову у задоволенні позову заступника військового прокурора Феодосійського гарнізону про визнання недійсним рішення та спонукання до виконання певних дій.

Заявник мотивує необхідність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами тим, що оскільки рішення господарського суду АР Крим від 13.12.2010 р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду були прийняті з тих підстав, що воєнний радгосп "Азовський" є законним постійним землекористувачем та має право на земельну ділянку відповідно до державного акту 1-КМ №004762, в якому має місце посилання на рішення сесії Ленінської районної ради від 14.12.1994 року, заявник зробив запит до Ленінської районної ради відносно прийняття рішення. Згідно відповіді від 10.05.2011 року рішення про надання у постійне користування земельної ділянки площею 8477,96 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва військовому радгоспу "Азовський" Ленінською районною радою не приймалося.

Таким чином, оскільки на час розгляду справи 13.12.2010 р. вказані обставини мали місце, але не були відомі ПП "Грант", заявник вважає, що ці обставини є нововиявленими.

Вказана заява була повернута заявнику без розгляду 06 червня 2011 року з мотивів спрямовання матеріалів справи до Вищого господарського суду України та відсутності можливості розглянути вказану заяву.

16 червня 2011 року ПП "Грант" вдруге звернулося до господарського суду АР Крим з раніше поданою заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, мотивуючи можливістю пропуску місячного строку подачі відповідної заяви до суду.

За резолюцією керівництва суду вказана заява була передана на виконання судді ГС АР Крим Башилашвілі О.І. з урахуванням Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України №04-5/563 від 21.05.2002 року.

Розглянувши заяву ПП "Гран" про перегляд рішення господарського суду АР Крим від 13.12.2010 р., суд ухвалою від 20 червня 2011 року відклав вирішення питання про розгляд заяви ПП "Грант" про перегляд рішення господарського суду від 13.12.2010 року за нововиявленими обставинами до повернення матеріалів справи №5002-29/5080.2-2010 до господарського суду АР Крим з Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 12 жовтня 2011 року у справі №5002-29/5080.2-2010 касаційну скаргу Бегерівської селищної ради залишено без задоволення; постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 р. у справі №5002-29/5080.2-2010 скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду АР Крим від 13.12.2010 р.

28 жовтня 2011 року матеріали справи №5002-29/5080.2-2010 повернуті до господарського суду АР Крим, у зв’язку з чим суд ухвалою від 02 листопада 2011 року прийняв заяву Приватного підприємства "Грант" до розгляду, та призначив розгляд заяви до слухання у судовому засіданні на 14.11.2011 р. о 12 год. 20 хв.

03 листопада 2011 року від ПП "Грант" на адресу суду надійшла заява, в якій останній просив долучити до матеріалів справи постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.08.2011 р у справі №5002-24/630-2011, яка задоволена судом в судовому засіданні.

Також слід зазначити, що 11 листопада 2011 року від ПП "Грант" на адресу суду надійшли письмові пояснення на подану заяву, в яких заявник просив заяву про перегляд рішення господарського суду від 13.12.2010 р. задовольнити, скасувати рішення господарського суду від 13.12.2010 р. та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник заявника – ПП "Грант" у судовому засіданні на вимогах щодо перегляду рішення за нововиявленими обставинами, викладених в письмових поясненнях від 11.11.2011 р., наполягав та надав заяву про долучення в матеріали справи копій документів, а саме висновок №586, 634, 803, 804 комплексної судової будівельно-технічної експертизи, відповідь Міністерства оборони України від 20.06.2011р. і від 26.10.2011р., яка судом задоволена, копії документів досліджені і долучені в матеріали справи.

Прокурор у судовому засіданні проти перегляду рішення за нововиявленими обставинами заперечував, посилаючись на недоведеність існування обставин, які на думку заявника є нововиявленими, виклавши це в письмових поясненнях від 22.11.2011р.

Позивачі та відповідач явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про час та день розгляду справи повідомлялись належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Представники третіх осіб - Ленінської районної ради, Багеровської селищної ради, Чистопільської сільської ради, Октябрської сільської ради підтримали заяву про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, просили скасувати рішення господарського суду від 13.12.2010 р. та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, з приводу чого надали письмові пояснення по справі.

Слід зауважити, що до канцелярії господарського суду АР Крим 22.11.2011р. о 12 годині 53 хвилини надійшла телеграма від воєнного радгоспу "Азовський". Однак, вступна та резолютивна частина даного рішення була оголошена у судовому засіданні 22.11.2011р., яке закінчилось о 12 годині 45 хвилин, про що свідчить протокол судового засідання від 22.11.2011р. у справі №5002-29/5080.2-2010, здійснений за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду". З цієї причини телеграми у судовому засіданні судом не досліджувалась, а лише долучена до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників заявника, третіх осіб та прокурора, суд –

рішенням господарського суду АР Крим від 13.12. 2010 року у справі №5002-29/5080.2-2010 позов задоволено, визнано недійсним та скасовано розпорядження Ленінської районної державної адміністрації Автономної республіки Крим від 22.04. 2004 року № 354 "Про внесення змін в державний акт на право постійного користування землею військовим радгоспом "Азовський". Зобов'язано Ленінську районну державну адміністрацію АРК Крим повернути Міністерству оборони України в особі постійного землекористувача військового радгоспу "Азовський" земельну ділянку площею 4807,8 га.

27 квітня 2011 року постановою Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим рішення господарського суду АР Крим від 13.12. 2010 року у справі №5002-29/5080.2-2010 суду було змінено у частині розміру повернення земельної ділянки.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2011р. у справі №5002-29/5080.2-2010 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2011р. скасовано, рішення господарського суду АР Крим від 13.12.2010р. залишено в силі.

При прийнятті рішення від 13.12.2010 року господарський суд АР Крим виходив з того, що воєнний радгосп "Азовський" є законним постійним землекористувачем та має право на земельну ділянку згідно державного акту 1-КМ № 004762 від 12.02.1997р. у якому є посилання на рішення сесії Ленінської районної ради від 14.12.1994 року.

На запит приватного підприємства "Грант" до Ленінської районної ради відносно прийняття рішення Ленінської районної ради від 14.12.1994 року та надання копії цього рішення, надійшла відповідь Ленінської районної ради від 10.05.2011 року про те, що рішення про надання у постійне користування земельної ділянки площею 8477, 96 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва військовому радгоспу "Азовський" Ленінською районною радою не приймалося.

Оскільки на час розгляду справи 13.12. 2010 року вказані обставини мали місце, але не були відомі приватному підприємству "Грант", останній вважаючи, що ці обставини є нововиявленими та являються підставою для скасування рішення суду від 13.12.2010 року у справі №5002-29/5080.2-2010 за нововиявленими обставинами, звернувся з відповідною заявою до суду про перегляд рішення в порядку ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 7 Земельного кодексу України в редакції 1990 року визначено, що у постійне користування земля надається Радами народних депутатів з земель, які знаходяться у державній власності сільськогосподарським підприємствам та організаціям.

Згідно статті 11 Земельного кодексу України в редакції 1990 року до компетенції районних рад відноситься надання земельних ділянок у користування, в порядку встановленому статтею 19 Земельного кодексу України.

Статтею 19 Земельного кодексу України в редакції 1990 року встановлено наступний порядок надання земельної ділянки у користування: підприємство, яке зацікавлене у отриманні земельної ділянки, звертається з клопотанням до відповідної ради народних депутатів, яка має повноваження про надання земельної ділянки, відповідна рада протягом місяця приймає рішення та дає згоду на складання проекту відводу земельної ділянки, при цьому сповіщає відповідно раду, на території якої знаходиться земельна ділянка, про прийняте рішення. Проект відводу надається до сільської ради, на територій якої знаходиться земельна ділянка, яка надає до районної ради свій висновок. Районна рада народних депутатів у місячний строк приймає рішення про надання земельної ділянки.

Право користування наданою земельною ділянкою відповідно до статті 22 Земельного кодексу України в редакції 1990 року виникає після встановлення землевпорядкованими організаціями меж земельної ділянки та отримання документа, який посвідчує це право.

Згідно статті 23 ЗК України право постійного користування посвідчується державним актом, який видає та реєструє районна рада народних депутатів.

Тобто державний акт видається на земельну ділянку, яка надана у постійне користування згідно рішення ради та посвідчує це право.

Як зазначалось раніше, у підтвердження права постійного користування спірною земельною ділянкою військового радгоспу "Азовський" Ленінського району Автономної Республіки Крим суду була надана копія державного акту серії І-КМ №004762, виданого 12 лютого 1997 року за підписом голови Ленінської районної ради народних депутатів Хомич В.А., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №67. В цій копії державного акту вказано, що він наданий відповідно до рішення Ленінської районної ради народних депутатів від 14 грудня 1994 року без номеру.

Однак, як свідчать матеріали справи, згідно листа Ленінської районної Ради вих. №425/02-7 від 25.05.2011р. остання повідомила воєнний радгосп "Азовський" про необхідність повернення Раді незаконно виданого Державного акту на право постійного користування землею 1-КМ №004762, оскільки Ленінською районною Радою рішення про передачу в постійне чи тимчасове користування земельною ділянкою не приймалось (т. 7 а.с. 104).

Навпаки, з наданої в матеріали справи ксерокопії рішення 14 сесії 21 скликання Ленінської районної ради народних депутатів від 13 квітня 1994 року вбачається, що цим рішенням було відмовлено в наданні в тимчасове користування строком на три роки земельних ділянок військовому радгоспу "Азовський" площею 9800 га, пасовищ 3400га. з землекористування військової частини 32922 через відсутність погоджень з сільською та селищними радами (т. 7 а.с. 106).

Крім того, з листа Ленінської районної ради від 10 травня 2011 року слідує, що 14 грудня 1994 року на засіданні 15 сесії 21 скликання Ленінської районної ради народних депутатів, а також на інших сесіях цієї ради у період з 1995 по 1997 рік, питання про надання військовому радгоспу "Азовський" земельної ділянки в користування (постійне чи тимчасове) не ставилося, рішення про передачу землі в користування цьому радгоспу не приймалося (т. 7 а.с. 107).

З чого можна зробити висновок про те, що якщо відповідного рішення органу місцевого самоврядування не було то земельна ділянка не передавалася у постійне користування.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України (станом на момент виникнення правовідносин) державний акт на право постійного користування був документом, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02. 2010 року № 04-06М5 /п. 1.2./ рішення органу про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або у користування втілює волевиявлення власника землі. Відсутність такого рішення свідчить про відсутність волевиявлення особи, яка наділена правом надавати у користування земельної ділянки, на надання земельної ділянки.

У даному випадку волевиявлення Ленінської районної ради на надання земельної ділянки у постійне користування воєнному радгоспу "Азовський" відсутнє.

Відповідно до п. 2.3.Рекомендації визнання недійсним державного акту є похідним від встановлення права користування земельною ділянкою. При визнанні недійсним рішення, на підставі якого виданий акт, останній підлягає поверненню органу, що його видав. Таким чином без рішення про надання земельної ділянки у користування сам акт не породжує прав на земельну ділянку.

З наведених норм матеріального права та встановлених обставин суд вважає, що сам по собі факт отримання військовим радгоспом "Азовський" державного акту серії І-КМ №004762 на право постійного користування земельною ділянкою площею 8477,96га не підтверджує його права саме на спірну земельну ділянку, через відсутність доказів про прийняття місцевою державною адміністрацією або органом місцевого самоврядування рішення про передачу такої земельної ділянки в постійне користування та про встановлення її меж у натурі, а тому військовий радгосп "Азовський" не мав права приступати до використання спірної земельної ділянки.

За таких обставин, вимоги прокурора із захисту прав Міністерства оборони України у особі військового радгоспу "Азовський", про скасування розпорядження Ленінської райдержадміністрації № 354 від 22,04.2004 року та повернення земельної ділянки військовому радгоспу "Азовський" є необґрунтованими, а доводи спростовані матеріалами справи, оскільки у військового радгоспу "Азовський" немає прав на земельну ділянку, тому і порушити їх неможливо.

Отже суд погоджується з доводами заявника про те, що викладені обставини є нововиявленими, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Стаття 114 ГПК України визначає, що за результатами перегляду судового рішення приймаються, зокрема, рішення - у разі зміни або скасування рішення.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82- 85, 114 ГПК України, суд –

1. Заяву приватного підприємства "Грант", про перегляд рішення господарського суду АР Крим від 13.12.2010р. у справі №5002-29/5080.2-2010 за нововиявленими обставинами – задовольнити.

2. рішення господарського суду АР Крим від 13.12.2010р. у справі №5002-29/5080.2-2010 – скасувати.

3. Прийняте нове рішення.

4. У задоволенні позовних вимог заступника військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі військового радгоспу "Азовський" до Ленінської районної державної адміністрації про визнання незаконним рішення та спонукання до виконання певних дій відмовити.