( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs22225526) ) ( Додатково див. постанову Верховного суду України (rs26457840) ) ( Додатково див. постанову Одеського апеляційного господарського суду (rs20950634) )

За позовом Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "СОВЕРЕН";

до відповідача Приватне акціонерне товариство "Міська страхова компанія"

про стягнення 10973,82грн.

Суддя: Літвінов С.В.

представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1. по довіреності

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "СОВЕРЕН" звернулось до господарського суду про стягнення з приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" 10973,82 грн., з яких 10296,11грн. страхового відшкодування та 677,71грн. пені..

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

09.11.11р. позивач надає додаткові письмові пояснення в яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2011р. строк розгляду справи продовжено за клопотанням відповідача відповідно до ст. 69 ГПК України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, суд встановив наступне:

11.08.2010 року у м. Києві на вул. Комарова, 3 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля СУЗУКІ, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3. та автомобіля ШКОДА, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.08.2010 р. ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні даної ДТП і притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіль СУЗУКІ, реєстраційний номер НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження. Відповідно до Звіту № 409 про визначення вартості матеріального збитку від 19.10.2010р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля СУЗУКІ, реєстраційний номер НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП, складає 13 571,15 гривень.

Відповідно до статей 1166, 1187 Цивільного Кодексу України ОСОБА_2 є відповідальною особою за шкоду, заподіяну власнику автомобіля СУЗУКІ, реєстраційний номер НОМЕР_2, і зобов'язаний її відшкодувати.

Автомобіль СУЗУКІ, реєстраційний номер НОМЕР_2, був застрахований власником в страховій компанії "Соверен" за Договором страхування транспортного засобу № 1-198-005\09 від 14.05.2010 р., то відповідно до Страхового акту № 12/10-11 Т від 14.12.2010 р. страхова компанія "Соверен"виплатила страхове відшкодування на користь власника автомобіля СУЗУКІ, реєстраційний номер НОМЕР_2, в розмірі 10 296,11 гривень з вирахуванням франшизи в розмірі 500 грн., яка передбачена п.2.6. Договору страхування (на підставі Рахунка-фактури № 366046РФ00163468 від 08.12.2010 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля становила 10 796,11 гривень).

29.04.2010 року Загальними зборами закритого страхового акціонерного товариства "Соверен", було прийнято рішення про зміну найменування Товариства з закритого страхового акціонерного товариства "Соверен"на приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Соверен", що підтверджується наданим Статутом

Як вказує позивач, до страхової компанії "Соверен"перейшло право вимагати відшкодування завданої шкоди в сумі 10 296,11 гривень.

В позовній заяві позивач посилається на те, що ОСОБА_2 повідомив, що його цивільну відповідальність володільця автомобіля ШКОДА, реєстраційний номер НОМЕР_1, було застраховано у Закритому акціонерному товаристві "Міська страхова компанія" (Поліс № ВС/ 9255615 від 14.12.2009 р.).

Позивачем була надіслана заява про виплату страхового відшкодування (вих. № 500 від 04.02.2011 р.) на адресу ПрАТ "Міська страхова компанія" але завдані Позивачу збитки досі невідшкодовані. Отже, позивач вважає, що Приватне акціонерне товариство "Міська страхова компанія" зобов'язане відшкодувати Позивачеві суму в розмірі 10 296,11 гривень.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 677,71 грн..

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені ПАТ "СК" Соверен" позовні вимоги не правомірними, такими, що не відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, в якій містяться вимоги щодо загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Поряд з цим із вищевстановлених обставин справи випливає, що позивачем, як страховиком за договором добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків №А0071687 від 01.10.2009 р. виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 11397,79 грн.

Вимогами ч.1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлений законом.

В силу вимог ст. 993 ЦК України, які кореспондуються з вимогами ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Таким чином до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за збиток в межах суми страхового відшкодування.

При цьому судом встановлено, що такою винною особою є водій транспортного засобу "ШКОДА", державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2, який також є страхувальником цивільно-правової відповідальності, про що свідчить укладений з відповідачем поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/9255615, із строком дії з 14.12.2009 р. по 13.12.2010 р. включно.

Згідно з пп.33.1.2. п.33.1. ст. 33 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов’язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до пп. 38.1.1. п.38.1. ст. 38 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. статті 33 цього Закону.

Таким чином приписами даної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспорту пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Отже, якщо страхувальник або водій, який спричинив ДТП, повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. статті 22 вищевказаного Закону, то до страховика, що виплатив страхове відшкодування потерпілій та застрахованій ним особі, переходить право регресного позову до страховика, який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

Між тим, як стверджує відповідач, про ДТП, яке відбулося 11.08.2010 р. страхувальник за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності не повідомив страховика (відповідача).

Таким чином, ні страхувальник, ні водій, що спричинив ДТП не повідомили відповідача у строки, визначені у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. статті 33 вищевказаного Закону про настання ДТП, а тому відповідно до приписів пп. 38.1.1. п.38.1 ст. 38 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач не набув право регресного позову саме до відповідача. Аналогічна правова позиція викладена і у Постанові ВГСУ від 14.01.2009р. №29/229.