ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 22/313
11.11.11
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs21399952) ) ( Додатково див. постанову Верховного суду України (rs28107516) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs24373637) )
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до Житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-3"
про стягнення заборгованості
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № Д07/2011/04/22-17 від 22.04.2011р.);
від відповідача: Рудницька Т.Й. голова правління;
В судовому засіданні 11.11.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство "Київенерго"в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-3"(надалі відповідач) 114 424, 58 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 20 749, 33 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 5 417, 75 грн., пеню сумою 3 744, 88 грн..
В ході розгляду справи, при врахуванні сплати основного боргу, яка здійснена відповідачем протягом липня –жовтня 2011р., позивачем подано заяву, згідно з якою позивач просив припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу сумою 35 971, 22 грн., та стягнути з відповідача основний борг сумою 78 453, 36 грн., інфляційну складову боргу сумою 20 749, 33 грн., 3% річних сумою 5 417, 75 грн. та пеню сумою 3 744, 88 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 240233 від 08.04.1999р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2011р. становила 114 424, 58 грн. та частково була сплачена на час розгляду справи судом. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу (435-15) , враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, пеня, 3% річних та інфляційні збитки.
Відповідачем надані заперечення на позовну заяву у яких відповідач зазначав про сплату за постачання теплоенергії та виконання своїх договірних зобов’язань належним чином, розбіжність між даними які сплачені населенням та обліковується ПАТ "Київенерго" викликана саме неузгодженістю чинного законодавства та дій влади.
Згідно клопотання поданого суду 11.11.2011р. відповідач просив врахувати всі суми сплачені ним протягом липня –жовтня у рахунок погашення заборгованості, відзначав про неправомірність нарахування за споживання теплової енергії в січні місяці 2011р. по сумі 7 742, 54 грн. через різницю в тарифах, що виникла внаслідок неодночасного введення тарифів затверджених НКРЕ, а щодо розрахованих позивачем штрафних санкцій відповідач просив їх відмінити, оскільки є чинним Закон України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" (486/96-ВР) .
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
08 квітня 1999р. між АЕК "Київенерго"та Житлово-будівельним кооперативом "Промбудівельник-3"укладено договір № 24-0233 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предмет якого визначений у розділі 1 договору і таким є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених договором.
Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількостях та обсягах згідно з додатком №1 до договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов’язаний своєчасно сплачувати.
Відповідно до п.2 додатку № 4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 3 додатку № 4 (Порядок розрахунків за теплову енергію) - не пізніше 25 числа поточного місяця, і такі відповідачем у відношенні суми боргу що виникла за період з 01.12.2008р. по 01.07.2011р. порушені.
Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999 року (п. 8.1. договору). За п. 8.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Поданим позивачем розрахунком, що проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду за договором теплової енергії на суму 435 528, 88 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію, з урахуванням зарахованої оплати в погашення боргу в сумі 321 104, 30 грн. (проведено в обліку ПАТ "Київенерго"по особовому рахунку 240233 станом на 01.07.2011р.), при наступному погашенні боргу по сумі 71 027, 85 грн. протягом липня –жовтня 2011р. (підтверджено довідкою ПАТ "Київенерго"про надходження коштів за період), та сплаті 10 000 грн. (підтверджено платіжним дорученням № 115 від 10.11.2011р..
Виникнення вказаної суми заборгованості обумовлено обліком заборгованості, що ведеться ПАТ "Київенерго"у відповідності з положеннями договору, при погоджених умовах щодо строків оплати теплової енергії, яка була спожита у відповідному періоді.
Сума коштів в розмірі 70 003, 76 грн. згідно представленого суду розрахунку боргу за теплову енергію по договору № 240233 була перерахована відповідачем протягом періоду серпень (11 868, 71 грн.), вересень 2011р. (18 417, 55 грн.), жовтень 2011р. (29 717, 50 грн.), 10 листопада 2011р. –10 000 грн., що позивачем не заперечується та є свідченням відсутності спору між сторонами в цій частині.
У відповідності до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення заборгованості в розмірі сплачених коштів не існує, провадження по розгляду заявлених позивачем вимог в цій частині підлягає припиненню саме внаслідок дій вчинених відповідачем щодо погашення боргу.
В свою чергу по сумі сплачених коштів 11 024, 09 грн., що мало місце ще до звернення позивача до суду, провадження у справі не може бути припиненим, оскільки заявлення таких вимог при поданні позову свідчить про завищення позивачем розміру позовних вимог та є наслідком відмови у задоволенні позову в цій частині.
Підставами для припинення провадження у справі, у зв’язку з відсутністю предмету спору (п. 1-1 ст. 80 ГПК України), зокрема є припинення існування предмета спору, а в даному випадку по сумі боргу 11 024, 09 грн. права позивача не були порушені станом на 16.08.2011р. (дата звернення до суду з позовом за яким порушено провадження у справі 22/313) через сплату боргу відповідачем, відповідно спір заявлений на розгляд суду в цій частині вже не може бути припинений, розгляд таких вимог здійснюється судом по суті.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
У періоді, що є спірним (грудень 2008р. –червень 2011р.) для нарахування плати за відпуск теплової енергії застосовувались тарифи згідно Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постанови НКРЕ, інформація щодо встановлених тарифів залучена до справи.
Заперечення відповідача викладені ним письмово суд приймає, внаслідок чого відзначається про наявність неузгодженостей при недосконалості врегулювання питання застосування встановлених тарифів та проведення перерахунків з населенням, однак зазначені обставини не звільняють суд від розгляду спору, який виник між сторонами у відповідності з умовами договору по факту його виконання.
При цьому, суд враховує доводи відповідача з приводу проведення ним розрахунків за договором постійно, однак суми платежів, які надходили у відповідному періоді спрямовувались на погашення поточного платежу та через неповну їх сплату поступово утворювався борг при погоджених строках оплати згідно обсягів споживання, який, в разі відповідної переплати відповідною сумою погашався. (довідка про надходження коштів за спожиту теплоенергію, що ведеться по номеру особового рахунку № 240233 залучена до матеріалів справи; заперечення на відзив від 15.10.2011р. містять пояснення щодо претензії відповідача по виявлених розбіжностям).
Вимоги позивача по сумі нарахування у січні 2011р. в розмірі 7 742, 54 грн. суд не задовольняє, виходячи з наступного.
При розрахунку суми наданих послуг за січень 2011 року позивачем застосовано для населення тариф, встановлений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010 року (v1729227-10) Про затвердження тарифів на теплову енергію ПАТ "Київенерго", яка набрала чинності з 1 січня 2011 року.
Згідно з розпорядженням КМДА № 1222 від 29.12.2010 року (ra1222017-10) "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України", нові тарифи з теплопостачання для населення, встановлені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010 року (v1729227-10) , застосовуються тільки з 1 лютого 2011 року.
Відповідач, як виконавець комунальних послуг, повинен керуючись розпорядженням КМДА № 1222 від 29.12.2010 року (ra1222017-10) протягом січня 2011 року (до 01.02.2011 року) застосовувати для населення тариф з теплопостачання, встановлений розпорядженням КМДА № 392 від 31.05.2010 року (ra0392017-10) "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення".
Оскільки, основним платником комунальної послуги з теплопостачання для відповідача є населення, внаслідок неодночасного введення в дію нового тарифу для виконавців комунальних послуг (відповідача) та для населення, існуюча заборгованість відповідача частково відображала різницю в тарифах, а саме по сумі 7 742, 54 грн..
Таким чином, є безпідставним стягнення з відповідача боргу в розмірі 7 742, 54 грн., яка є фактично різницею в тарифах, що утворилась внаслідок неодночасного введення в дію постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010 року (v1729227-10) для населення та виконавців комунальних послуг (відповідача).
З урахуванням умов договору (додаток № 4) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі, з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 25 654, 19 грн. (114 424, 58 грн. –71 027, 85 грн. –7 742, 54 грн.), що виник в періоді з 01.12.2008р. по 01.07.2011р. (при врахуванні часткової сплати 71 027, 85 грн. в періоді липень –жовтень 2011р. та 10 000 грн. –10.11.2011р.).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно з п. 3.5 додатку № 4 до договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Сума пені, що заявлена до стягнення з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ від 09.08.2010р. № 377 (v0377500-10) в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 3 744, 88 грн. (розрахунок суми пені є додатком до позовної зави).
Враховуючи пояснення сторін та надані підтверджуючі документи по отримуваних оплатах, суд відзначає про відсутність вини відповідача у допущеному простроченні в періоді з 01.01.2011р., оскільки існуюча заборгованість відповідача частково відображала різницю в тарифах, при розрахунку суми наданих послуг за січень 2011 року позивачем застосовано для населення тариф, встановлений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010 року (v1729227-10) Про затвердження тарифів на теплову енергію ПАТ "Київенерго", яка набрала чинності з 1 січня 2011 року.
Згідно ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
За розглядом представлених до матеріалів справи документів, з урахуванням наявного порушення відповідачем строків оплати по договору, суд вважає відсутніми підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені через відсутність вини відповідача у простроченні здійснення розрахунків по періоду у відношенні якого здійснено розрахунок пені.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд задовольняє вимоги позивача щодо нарахованих ним сум інфляційних збитків у розмірі 11 776, 95 грн., 3% річних у розмірі 3 229, 57 грн. за заявлений період прострочення до 01.01.2011р..
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1 443, 37 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1 276, 32 грн..
Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. (v_453800-95) "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів"якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов’язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України, що є підставою для покладення на відповідача витрат по сплаті державного мита понесених з поданням позову про стягнення боргу, який частково в сумі 70 003, 76 грн. був сплачений відповідачем після порушення провадження у справі (у серпні –жовтні 2011).
Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82- 85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження в частині розгляду вимог про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-3"боргу в сумі 70 003, 76 грн..
3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-3"(04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда 43-Б, ідент. код 22908496) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго"(на рахунок 260070130718 у АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", МФО 320627; 01001, м. Київ, пл. І. Франка 5, ідент. код юрид. особи 00131305) 25 654, 19 грн. (двадцять п’ять тисяч шістсот п’ятдесят чотири гривні 19 копійок) боргу за спожиту теплову енергію.
4. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-3"(04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда 43-Б, ідент. код 22908496) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго"(на рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ "Ощадбанк"МФО 322669, ідент. код юрид. особи 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"(04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, ідент. код 26187763) 11 776, 95 грн. (одинадцять тисяч сімсот сімдесят шість гривень 95 копійок) інфляційних збитків, 3 229, 57 грн. (три тисячі двісті двадцять дев’ять гривень 57 копійок) 3% річних, 1 276, 32 грн. (одну тисячу двісті сімдесят шість гривень 32 копійки) судових витрат.
5. В іншій частині в позові відмовити.
рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Р.І. Самсін
дата підписання рішення 17.11.2011