Публічне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" (надалі - підрядник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" (надалі - субпідрядник) про стягнення 4 445 670, 81 грн. збитків, 519 294, 40 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що субпідрядник свої зобов’язання за договором субпідряду № 3 на будівництво житлового будинку № 8 на ж/м Позняки, 2 мрн. від 03.09.2007 року (надалі –договір) виконав частково, неналежним чином та передчасно припинив виконання робіт. Позивачем за власний рахунок було здійснено виправлення недоліків, чим підряднику було завдано збитки на суму 4 445 670, 81 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 р. порушено провадження у справі № 8/434 та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Господарським судом, відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

Згідно розділу 17 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Здійснено зміну найменування сторін Відкритого акціонерного товариства "Трест Київспецбуд", Відкритого акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд –2" на Публічне акціонерне товариство "Трест Київспецбуд" та Публічне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд –2".

03.09.2007 р. між ВАТ "Трест Київспецбуд" (ПАТ "Трест Київспецбуд" субпідрядник) та ВАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" (ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" підрядник) укладено договір субпідряду № 3 на будівництво житлового будинку № 8 на ж/м Позняки, 2 мрн. (надалі –" договір").

Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, визначення якого містять ст. 875 ЦК України та ст. 318 ГК України.

Так, згідно норм ч. 1 ст. 875 ЦК України, згідно яких за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Аналогічні норми містить і ст. 318 ГК України, згідно якої за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Статтею 838 ЦК України визначено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Можливість залучення підрядником за згодою замовника до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, закріплена і в ч. 2 ст. 319 ГК України. Даними нормами також встановлено відповідальність підрядника перед замовником за результати роботи субпідрядників. При цьому підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

У відповідності до даних норм законодавства сторони у п. 1.1. договору погодили, що підрядник доручає, а субпідрядник зобов’язується своїми силами та засобами виконати комплекс робіт по монтажу, пуску та регулюванню внутрішніх санітарно-технічних систем (надалі –"роботи") при будівництві "житлового будинку № 8 на житловому масиві Позняки, 2 мрн." (надалі –"об’єкт").

Згідно п. 1.2 договору, під будівництвом об’єкта сторони розуміють будівництво відповідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією і технічною характеристикою на будинку та своєчасне введення в експлуатацію.

Відповідно до п.1.3 договору, субпідрядник мав виконати наступні роботи:

1. монтаж внутрішніх санітарно-технічних систем у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією і технічною характеристикою на будинки та системи;

2. зведення на території масиву всіх тимчасових споруд, які необхідні для організації роботи, виконання будівельно-монтажних робіт та збереження матеріалів;

3. інші роботи, які чітко не вказані у договорі, але необхідні для повного спорудження об'єкта і нормальної його експлуатації;

4. роботи з передачі змонтованих систем в експлуатацію замовнику разом з генпідрядником.

Згідно п. 2.1 договору сторони передбачили, що початок робіт - вересень місяць 2007 року, а закінчення у 2008 році з моменту затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом відповідної черги будівництва об'єкта.

Відповідно до п.2.4 договору зміна строків виконання робіт оформлюється сторонами шляхом укладання додаткових угод.

Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 09 квітня 2008 року будівельно-монтажні роботи по секції №1 житлового будинку №8 позивачем (генеральним підрядником ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2") розпочато у лютому 2007 році, а закінчено у березні 2008 році, (додаток №2 до позовної заяви).

Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 13 жовтня 2008 року будівельно-монтажні роботи по секціям №2,3,4,5,6 житлового будинку №8 позивачем (генеральним підрядником ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2") розпочато у лютому 2007 році, а закінчено у вересні 2008 році (додаток №3 до позовної заяви).

Позивач зазначає, що свої обов'язки за договором відповідач виконав частково, неналежним чином та передчасно припинив виконання робіт, залишивши об'єкт, що підтверджується наступним.

При складанні акту прийому - передачі об'єкту незавершеного будівництва позивачем був перевірений обсяг робіт, який був виконаний Відповідачем на Об'єкті, на відповідність їх актам приймання виконаних підрядних робіт. Позивачем були виявлені недоліки щодо якості виконаних робіт, відхилення обсягів та вартості робіт від фактичних витрат.

Позивачем за власний рахунок було здійснено виправлення недоліків, а саме:

- при обстеженні позивачем об'єкту (секція № 1,2) не було виявлено лічильників

у кількості 131 шт., фільтрів холодної води у кількості 131 шт. та регуляторів тиску 7 БІС

д=15мм у кількості 67 шт. Вартість робіт по виправленню вказаних недоліків Позивачем склала 106 235, 00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт по об'єкту (Додаток №5 до цієї позовної заяви);

- при обстежені позивачем об'єкту, було виявлено брак на секціях № 2,3,6, а

також були проведені відповідні роботи по виправленню цього браку, а саме: а) була

проведена заміна запірно-вимірювальної арматури АСВ-ПВ у кількості 92 шт. та клапанів

АСВ-М у кількості 92 шт.; б) була проведена заміна фільтрів у кількості 78 шт. та

клапанів РЛВ у кількості 46 шт. Вартість робіт по виправленню вказаних недоліків позивачем склала 225 682, 00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт по об'єкту (Додаток №6 до позовної заяви);

- позивачем за власний рахунок було знято зауваження згідно припису про

порушення вимог пожежної безпеки державного пожежного нагляду МНС України, щодо

робіт які виконував відповідач (після того як відповідач самостійно припинив роботи, на

об'єкті було проведено планову перевірку органами пожежної безпеки державного

пожежного нагляду МНС України, за результатами якої по об'єкту виявлено ряд

недоліків, які стосуються відхилень від проектно-кошторисної документації при

будівництві об'єкту, що відображено у відповідних складених актах (додаток №7 до

позовної заяви);

- позивачем на секціях № 2,4,5 було здійснено монтаж пожежних шаф (у кількості - 286 шт.), які не відповідають вимогам проектної документації та вимогам органу державного пожежного нагляду МНС України. Загальна вартість робіт склала 1 595 966, 00 грн., що підтверджується відповідними актами (додаток №8 до позовної заяви);

- при обстеженні об'єкту на секціях №2,3,4,5,6 позивачем не було виявлено

результатів робіт відповідача по теплоізоляції трубопроводів "Термофлекс". Позивач самостійно усунув власними силами та за власний рахунок зазначені недоліки. Вартість робіт по виправленню вказаних недоліків позивачем склала 342 551, 00 грн., що підтверджується відповідними актами (Додаток №9 до позовної заяви).

- при обстежені об'єкту (на секціях №2,3,4,5,6, а також на індивідуальному теплопункті, на насосній станції, на елеваторному вузлі та бойлерній) позивачем не було виявлено результатів робіт по гідравлічному випробуванню та промиванню труб з дезінфекцією. Вартість робіт по виправленню вказаних недоліків позивачем склала 533 929, 00 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт (додаток №10 до позовної заяви);

- відповідачем були включені в оплату роботи, які фактично не були виконані на об'єкті (секції №2,3,4,5,6) в зв'язку з неправильним застосуванням нормативної бази, а саме роботи по монтажу трубопроводів зварювальними агрегатами (роботи по зварюванню поліетиленових труб, які передбачено нормативною базою по Е16-14-12 при терморезисторному зварюванні труб, склад та характер робіт значно відрізняються від робіт по монтажу труб системи САМ (а саме застосовано коефіцієнт до трудовитрат робітників-будівельників 0,9). Обсяги виконаних відповідачем робіт, фактично не було завершено в повному обсязі та з відповідною якістю, що підтверджується відповідними актами (додаток №4 до позовної заяви). Вартість робіт по виправленню вказаних недоліків позивачем склала 803 287, 00 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт (додаток №11 до позовної заяви);

Таким чином, загальна сума вищевказаних робіт, які відповідачем були включені в оплату позивачу та оплачені позивачем, проте виконані відповідачем з допущенням браку складає 3 607 650, 00 грн.

Крім того, позивач зазначає, що вартість робіт які увійшли в ціну договору, але не були виконані Відповідачем складає 1585 294,00 грн., з них:

1. Позивачем було витрачено 1 299 842, 00 грн. власних коштів на установку

лічильників, регуляторів тиску та запірної арматури, що підтверджується актами

виконаних робіт (додаток №12 до позовної заяви);

2. Позивачем було витрачено 285 452, 00 грн. власних коштів на

пусконалагоджувальні роботи по секціям №2,3,4,5,6., що підтверджується актами

виконаних робіт (додатки№№4, 13, 14 до позовної заяви).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами, в яких просив усунути вищевказані недоліки (листи залучені до матеріалів справи - додаток до позовної заяви №16,16,17,18,19).

Проте, відповідачем вимоги позивача залишені без відповіді та задоволення.

Замість того, щоб виправити брак, усунути недоліки, закінчити роботи по об'єкту та ввести його в експлуатацію відповідно до умов договору, відповідач направив позивачу акти форми КБ-2в, КБ-3, як такі, що підтверджують виконання робіт в повному обсязі за Договором.

Позивач зазначені акти не підписав, в результаті чого відповідач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості з позивача за договором.

рішенням господарського суду м. Києва від 03.03.2009 року у справі 31/17 позов задоволено стягнуто з ВАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" на користь ВАТ "Трест Київспецбуд" заборгованість у розмірі 1 081 232,46 грн. (Додаток №20 до позовної заяви).

Постановою Київського апеляційного господарського від 30.04.2009 року у справі 31/17 рішення господарського суду м. Києва від 03.03.2009 року залишено без змін.

Також, на розгляд Господарського суду м. Києва були передані вимоги ВАТ "Трест Київспецбуд" до ВАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" про стягнення 1 919 144,00 грн. основного боргу, 546 772,13 грн. пені, 320 922, 19 грн. інфляційних втрат, 73 663, 60 грн. –3% річних від суми заборгованості.

ВАТ "Трест Київспецбуд" свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що ВАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2"свої зобов’язання за договором субпідряду № 3 на будівництво житлового будинку № 8 на ж/м Позняки, 2 мрн. від 03.09.2007 року не виконав належним чином, а саме своєчасно не оплатив частину виконаних Позивачем робіт за вказаним Договором, у зв’язку з чим у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 919 144, 00 грн.

рішенням Господарського суду м. Києва від 28.04.2010 року у справі №32/125 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12.05.2010 року) позов задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" на користь Відкритого акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" 1 919144,40 грн. основного боргу, 227 983, 32 грн. –пені, 306 525, 75 грн. –інфляційних втрат, 72 677, 74 грн. –3% річних від суми заборгованості, 25 263, 31 грн. –державного мита та 208, 44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено (додаток №21 до позовної заяви).

Постановою Київського апеляційного господарського від 23.06.2010 року у справі №32/125 рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 року у справі №32/125 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована нормами ст.ст. 651, 654 ЦК України та тим, що заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу перевищує розмір встановленої суми проектно-кошторисної документації, а також відсутністю таких, що відповідають ст.ст. 32- 34 ГПК України, доказів надання згоди відповідачем на внесення змін до проектно-кошторисної документації.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2010 року постанова Київського апеляційного господарського від 23.06.2010 року у справі №32/125 залишена без змін.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 р. № 8 (v0008700-07) передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України " Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини " від 18.11.2003 р. №01-8/1427 (v1427600-03) ).

Відповідно до пунктів 33 –34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі " Христов проти України " одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу " Брумареску проти Румунії ", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Таким чином, враховуючи те, що під загрозою було введення в експлуатацію об'єкту, позивач власними силами та коштами закінчив роботи, які не були виконані Відповідачем та усунув недоліки.

Позивач витратив власних коштів на суму 5 192 944, 00 грн., з яких 747 273, 19грн. складає Гарантійний фонд згідно договору, які було використано позивачем відповідно до п. 7.9 договору на усунення недоліків допущених відповідачем на об'єкті.

Відповідно до п. 7.1 договору за неналежну якість робіт та виявлені недоліки й дефекти, а також невідповідність робіт вимогам затвердженої проектно-кошторисної документації або будівельним нормам, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від вартості неякісно виконаних робіт.

Пунктом 11.8 договору передбачено, що відшкодуванню з боку відповідача підлягають всі збитки понесені позивачем, внаслідок порушення відповідачем зобов'язань за договором, а також нараховані штрафні санкції та моральна шкода у розумному розмірі.

Таким чином, оскільки вказані порушення і недоліки на об'єкті позивачу довелось усувати власними силами та за власний рахунок, позивачу було завдано збитки на суму 5192 944, 00 грн. (витрати возивача на усунення недоліків відповідача на об'єкті) - 747273, 19 грн. (Гарантійний фонд згідно договору) + 519 294, 40 грн. (штраф у розмірі 10% відповідно до п. 7.1 договору) = 4 964 965, 21 грн. (загальна сума боргу відповідача перед позивачем).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Таким чином, у вигляді реальних збитків відшкодовуються тільки ті витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті доходи, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищеперелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

Отже, позивач повинен довести наявність збитків і неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування, а відповідач в сою чергу повинен доводити відсутність своєї вини.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправними діями чи бездіяльністю заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Стягнення збитків у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зобов’язання за договором субпідряду № 3 на будівництво житлового будинку № 8 на ж/м Позняки, 2 мрн. від 03.09.2007 року не були виконані належним чином, а позивач власними силами та коштами закінчив роботи, які не були виконані відповідачем та усунув недоліки.

Збитки, які поніс позивач в зв’язку з невиконанням відповідачем свої зобов’язань документально підтверджені та підлягають задоволенню повністю в сумі 4 445 670, 81грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав суду належні докази щодо наявності складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків та наявності підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Позивачем доведені суду обставини заподіяння збитків, наявності протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між діями відповідача та понесеними збитками.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 4 445 670, 81 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу, суд зазначає наступне.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України (436-15) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.. 6 Цивільного кодексу України (435-15) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Нарахована позивачем сума штрафу у розмірі 519 294, 40 грн. є правомірною та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" (04070, м. Київ, вул. Спаська, 31-6, ІПН 040127426567; ЄДРПОУ 04012744; р/р26000016058 в АКБ "Аркада" м. Києва, МФО 322335, р/р 26003038221401 в міськрайонному відділенні Київської міської філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012, а також з будь-яких інших рахунків, що будуть виявлені державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд –2" (02105, м. Київ, вул. Тампере, 13-6, р/р26006402028927 КИЇВС. РД "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", МФО:322904; ЄДРПОУ 0401272) 4 445 670, 81 грн. збитків, 519 294, 40 грн. штрафу, 25 500, 00 грн. державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.