Господарським судом міста Києва по справі №2/47, провадження по якій порушено ухвалою від 28.01.2009р., розглядаються позовні вимоги Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до Управління земельних ресурсів у Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст", за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (на стороні позивача) та Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області і Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"(на стороні відповідачів), також за участю Прокуратури Києво-Святошинського району Київської області, про:

- визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 232950; серії ЯЖ № 232949; серії ЯЖ № 232948; серії ЯЖ № 232947; серії ЯЖ № 232946; серії ЯЖ № 232945; серії ЯЖ № 232943; серії ЯЖ № 232944 від 31.05.2008р. на земельні ділянки

площею 0,1697га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036;

площею 0,0278га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034;

площею 0,3394га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0064;

площею 0,3892га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0063;

площею 1,0531га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0067;

площею 1,1828га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0065;

площею 6,7823га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0066;

площею 8,4927га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035,

видані на ім’я Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Брік-Траст"на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 28.01.2008р. по справі №182/12б-98/3/14/18;

- повернення у розпорядження позивача до земель запасу земельних ділянок

площею 0,1697га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036;

площею 0,0278га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034;

площею 0,3394га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0064;

площею 0,3892га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0063;

площею 1,0531га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0067;

площею 1,1828га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0065;

площею 6,7823га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0066;

площею 8,4927га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035,

які розташовані в с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області.

За заявою позивача, доданою до позовної заяви, суд ухвалою від 29.01.09р. вжив заходи забезпечення позову, і ухвалою від 02.03.09р. також було роз’яснено ухвалу від 29.01.09р. (вказані ухвали оскаржувалась відповідачем, та станом на час винесення даного рішення є чинними та не скасованими).

Ухвалою від 09.02.2010р. Заступник голови Господарського суду міста Києва за заявою судді продовжив строк вирішення спору на один місяць, у відповідності до ст. 69 ГПК України.

Ухвалою від 02.03.10р. судом було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом заяву фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 як заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Відповідно до уточненого формулювання вимог заяви, що було зроблено в поясненні фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 від 10.11.11р., заявник просить суд

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ № 232950, від 31.05.2008р., площею 8,4927га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035, виданий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст"на підставі Ухвали Господарського суду Київської області від 28.01.2008р. по справі № 182/126-98/3/14/18, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832900153;

- повернути у розпорядження Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до земель запасу земельну ділянку площею 8,4927 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035, яка розташована в с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області.

Крім того, в судовому засіданні 02.03.2010р. представником відповідача-2 було заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України, яке було підтримано повноважним представником позивача.

Відповідно до редакції ч. 1 та 4 ст. 69 ГПК України, що діяла на той час, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви і за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Враховуючи наведене, клопотання було задоволено та у відповідності до ч. 4 ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору за клопотанням однієї сторони, погодженим з іншою стороною, на більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Розгляд справи судом неодноразово відкладався, в зв’язку з неявками представників сторін та третіх осіб в призначені судові засідання, неподанням ними витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою від 05.10.2010р. судом було призначено судову експертизу по справі та доручено її проведення Державному підприємству "Науково-дослідний інститут геодезії і картографії"; вказана ухвала оскаржувалась відповідачем, та станом на час винесення даного рішення є чинною та не скасованою.

Від Державного підприємства "Науково-дослідний інститут геодезії і картографії"11.04.2011р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов Висновок судової експертизи на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2010р.

Ухвалою від 14.07.2011р. судом було призначено повторну судову будівельно-технічну (землевпорядну) експертизу по справі та доручено її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; вказана ухвала не оскаржувалась, та станом на час винесення даного рішення є чинною та не скасованою.

Від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи та пояснення, що ухвала Господарського суду міста Києва від 14.07.2011р. по справі №2/47 не може бути виконана Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

З 22.09.2011р. за клопотанням представника позивача здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Ухвалою від 22.09.2011р. судом було призначено колегіальний розгляд справи № 2/47.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва доручено розгляд справи № 2/47 здійснювати судом колегіально в складі: Домнічева І.О. (головуюча), Ващенко Т.М., Літвінова М.Є.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.11.11р. в зв’язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено здійснити заміну члена судової колегії по розгляду даної справи, та замість судді Домнічевої І.О. ввести до складу колегії та призначити головуючим суддю Самсіна Р.І.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.11.11р. в зв’язку з виходом судді Домнічевої І.О. з лікарняного, було вирішено здійснити заміну члена судової колегії по розгляду даної справи, та замість судді Самсіна Р.І. ввести до складу колегії та призначити головуючим суддю Домнічеву І.О.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 (v_289800-97) із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (v_675600-07) (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" (v_123600-07) зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) , не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам, третім особам та прокуратурі за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони, треті особи та прокуратура були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представники Позивача у судових засіданнях підтримували викладені у позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в обсязі; представники Прокуратури підтримували позицію позивача та заявлені ним вимоги.

Представники Третьої особи з самостійними вимогами підтримували позицію позивача, а також просили задовольнити заявлені третьою особою самосійні вимоги на предмет спору.

Від Відповідача-1 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника; письмового пояснення по суті заявлених вимог не надано.

Представники Відповідача-2 у судових засіданнях проти позову та проти заяви третьої особи з самостійними вимогами заперечували та просили в їх задоволенні відмовити, з підстав, викладених у відзиві та наданих суду поясненнях.

Від Третьої особи-2 на стороні відповідачів надійшли пояснення по суті спору.

Третя особа-1 на стороні відповідачів просила слухати справу за відсутності її повноважних представників; письмових пояснень по суті заявлених вимог не надала.

В судовому засіданні 10.11.11р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, оглянувши надані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд —

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28 січня 2008 року по справі № 182/126-98/3/14/18 за заявою Дочірнього підприємства АТ "Київхліб "Хлібокомбінату № 12" до Колективного сільськогосподарського підприємства Агрокомбінату "Бучанський"про визнання боржника банкрутом, затверджено мирову угоду від 18.01.2008 року у справі №182/126-98/3/14 про банкрутство Колективного сільськогосподарського підприємства агрокомбінату "Бучанський".

Предметом даної мирової угоди є передача у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Брік Траст"(Відповідача-2) єдиного майнового комплексу КСП АК "Бучанський"та включення його валових активів до складу активів Відповідача-2.

На підставі ухвали Господарського суду Київської області від 28.01.2008 р. № 182/126-98/3/14/18 на ім'я Відповідача-2 видані державні акти на право власності на земельні ділянки серії (тут і надалі –оспорювані акти) ЯЖ № 232950; ЯЖ № 232949; ЯЖ № 232948; ЯЖ № 232947; ЯЖ № 232946; ЯЖ № 232945; ЯЖ 232943; ЯЖ № 232944 від 31.05.2008 року:

площею 0,1697га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036;

площею 0,0278га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034;

площею 0,3394га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0064;

площею 0,3892га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0063;

площею 1,0531га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0067;

площею 1,1828га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0065;

площею 6,7823га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0066;

площею 8,4927га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035, (тут і надалі –спірні земельні ділянки).

Позивач зазначає, що згідно постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду Київської області від 22.01.2007 року, що залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.03.2008 року по справі № К-3784/07, ці ж самі земельні ділянки, на які Відповідачу-2 були видані державні акти серії ЯЖ № 232950; ЯЖ № 232949; ЯЖ № 232948; ЯЖ № 232947; ЯЖ № 232946; ЯЖ № 232945; ЯЖ 232943; ЯЖ № 232944 від 31.05.2008 року, належать до відання Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, а отже передача їх Відповідачу-2 порушує права та охоронювані законом інтереси територіальної громади с. Горенка в особі Позивача - Горенської сільської ради.

Позивач зазначає, що ухвала Господарського суду Київської області від 28 січня 2008 року по справі № 182/126-98/3/14/18 не може бути підставою для набуття права власності на спірні земельні ділянки, оскільки суд при затвердженні мирової угоди будь-яких висновків, щодо переліку, кадастрових номерів, площі, місця розташування земельних ділянок, відносно яких видані державні акти Відповідачу-2, в ухвалі не зазначив.

Тому позивач вважає, що Управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області (Відповідач-1) безпідставно та незаконно видало Відповідачу-2 державні акти на право власності на земельні ділянки, у зв'язку з чим акти підлягають визнанню недійсними.

Крім того Позивач зазначає, що на спірних земельних ділянках розташоване майно, яке належить фізичним особам на праві приватної власності, багатоквартирний житловий будинок, свердловина, сільський будинок культури і Горенською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області були прийняті рішення про передачу земельних ділянок, для обслуговування зазначених будівель.

Позивач наполягає, що при видачі спірних актів були допущені численні порушення норм чинного законодавства, і що вагомим порушенням є те, що спірні державні акти на право власності не підписуватись Горенською сільською радою, а лише Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, і що Відповідач-2 щодо дозволу на розробку технічної документації за спірні земельні ділянки до сільської ради не звертався.

Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (надалі –ФОП ОСОБА_1), підтримує позицію позивача щодо того, що при видачі оспорюваних актів були допущені численні порушення норм чинного законодавства, що тягнуть за собою визнання вказаних актів недійсними, і також вважає, що його права, як власника нерухомого майна порушує оформлення та видача Відповідачу-2 Державного акту серії ЯЖ № 232950 від 31.05.2008р., на земельну ділянку, яка зареєстрована у реєстрі за кадастровим № 3222482400:03:002:0035, оскільки на вказаній земельній ділянці розташоване належне йому нежиле приміщення за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Горенка, вулиця Радгоспна, 3, літ. "К"згідно Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 04.08.2009р., серія ВМЕ № 591195, що посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 795, и тому ФОП ОСОБА_1 заявив самостійні вимоги на предмет спору та просить суд визнати вказаний акт недійним та повернути земельну ділянку кадастровий номер № 3222482400:03:002:0035 у розпорядження Позивача до земель запасу.

Відповідач-2 проти позову заперечує, та зазначає, що набув права власності на спірні земельні ділянки законним шляхом –в зв’язку з передачею у власність Відповідача-2 єдиного майнового комплексу КСП Агрокомбінат "Бучанський"(в склад якого входили і земельні ділянки які перебували у власності КСП Агрокомбінат "Бучанський") на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Київської області від 28.01.2008 року по справі № 182/126-98/3/14/18.

Відповідач-2 також відхиляє посилання Позивача про належність йому спірних земельних ділянок за постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду Київської області від 22.01.2007 року, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.03.2008 року по справі № К-3784/07, оскільки виходячи з мотивувальної або резолютивної частини вищезгаданих рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій жодним чином не вбачається, що Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області має повноваження розпоряджатися земельними ділянками, які є предметом даного спору або що ці землі відносяться до відання сільради.

На думку Відповідача-2 Позивачем не наведено інших доказів (не надано жодних виготовлених у встановленому законодавством порядку проектів, схем, планів, в тому числі кадастрових планів земельних ділянок), які б могли підтвердити, що оспорювані земельні ділянки належать до відання Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідачем-2 також відхиляються послання Позивача, що на спірних земельних ділянках розташоване майно, яке належить фізичним особам на праві приватної власності, багатоквартирний житловий будинок, свердловина, сільський будинок культури і Горенською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області були прийняті рішення про передачу земельних ділянок, для обслуговування зазначених будівель, оскільки Відповідач-2 вважає, що Позивачем не надано доказів на підтвердження цього.

Щодо підписання оспорюваних актів, то Відповідач-2 вважає їх підписаними уповноваженою особою - начальником Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі, оскільки підписання головою сільської ради таких актів відповідно законодавства України, що діяло на час їх складення та оформлення, не вимагалося.

Відповідач-2 також заперечує проти заяви третьої особи з самостійними вимогами, оскільки вважає, що ФОП ОСОБА_1 не надав до господарського суду доказів наявності порушення, невизнання чи оспорювання з боку Відповідача-2 будь-яких його прав або інтересів.

Враховуючи наведене, з огляду на предмет спору по первісному позову та по заяві третьої особи з самостійними вимогами, і враховуючи заперечення відповідача, для з’ясування питання - чи земельні ділянки загальною площею 33 га, відносно яких судами апеляційної та касаційної інстанцій прийнято рішення про правомірність передачі їх до розпорядження Позивача, є тими ж земельними ділянками, що спірні в межах даної справи, суд за клопотання позивача ухвалою від 05.10.10р. призначив експертизу та доручив її проведення Державному підприємству "Науково-дослідний інститут геодезії і картографії".

Від Державного підприємства "Науково-дослідний інститут геодезії і картографії"надійшов Висновок судової експертизи на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2010р.

При цьому, враховуючи заперечення Відповідача-2 щодо складеного експертом Державного підприємства "Науково-дослідний інститут геодезії і картографії"Висновку судової експертизи на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2010р., суд ухвалою від 16.06.2011р. викликав для участі в судовому засіданні особу що складала висновок - п. ОСОБА_10

Оскільки п. ОСОБА_10 не було надано суду письмових доказів чи обґрунтованих пояснень на заперечення Відповідача-2 щодо неправомірності виконаного ним висновку, та оскільки в наданих суду усних поясненнях п. ОСОБА_10 зазначив, що він не має свідоцтва на право зайняття експертною діяльністю, не є експертом, а є фахівцем та має право надавати висновки як "фахівець", а не як "експерт", та що наданий суду висновок ним названо "висновком судової експертизи"помилково тощо, то враховуючи вищенаведене суд ухвалою від 14.07.2011р. призначив повторну судову будівельно-технічну (землевпорядну) експертизу по справі та її проведення доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Проте від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли пояснення, що ухвала Господарського суду міста Києва від 14.07.2011р. по справі №2/47 не може бути виконана експертами даної установи.

Разом з тим, після винесення судом ухвали від 14.07.2011р. та під час знаходження матеріалів справи в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, ОСОБА_10 були надані суду обґрунтовані пояснення, з яких вбачається, що він інженер - землевпорядник І категорії на час доручення Державному підприємству "Науково дослідний інститут геодезії і картографії"проведення судової експертизи перед проведенням судової експертизи ознайомився із ст.ст. 31, 41, 42 ГПК України, ст.ст. 384, 385 КК України, вивчив Закон України "Про судову експертизу" (4038-12) , Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, і керувався ними при проведенні досліджень та оформленні результатів досліджень у вигляді поданого суду висновку.

У відповідності із п. 4 ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного (нині –господарського) суду України № 02-5/424 від 11.11.98р. (v_424800-98) "Про деякі питання практики призначення! судової експертизи", за приписами частини другої статті 9 і частини четвертої статті 7 Закону для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, суд може доручити проведення судової експертизи іншим, крім атестованих судових експертів, фахівцям з відповідних галузей знань, але з обов'язковим дотриманням вимог законодавства щодо призначення судової експертизи.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" експертом державної експертизи землевпорядної документації може бути спеціаліст, який має вищу освіту, відповідну спеціалізацію, кваліфікацію і професійні знання, володіє навичками аналізу експертної інформації, а також має практичний досвід у відповідній сфері не менше трьох років.

Державне підприємство "Науково-Дослідний Інститут геодезії і картографії"(НДІГК) має відповідну Ліцензію Державного комітету України із земельних ресурсів на Проведення робіт із землеустрою Серія АВ № 475297, і проведення експертизи доручено інженеру землевпоряднику І категорії ОСОБА_10, ший має повну вищу освіту, кваліфікацію інженера з землевпорядкування та кадастру, стаж роботи в НДІГК 10 (десять) років та є штатним працівником Державного підприємства "Науково-Дослідний Інститут геодезії і картографії"(НДІГК), що, як зазначалось вище, діє на підставі Ліцензії Державного комітету України із земельних ресурсів на Проведення робіт із землеустрою Серія АВ № 475297.

Враховуючи вищенаведене, оскільки при призначенні експертизи та дорученні її проведення Державному підприємству "Науково-дослідний інститут геодезії і картографії"були дотримані вимоги законодавства щодо призначення судової експертизи, а також враховуючи надані ОСОБА_10 пояснення, суд вважає, що виконаний Державним підприємством "Науково-дослідний інститут геодезії і картографії"Висновок судової експертизи на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2010р. є виконаним належним чином та приймає його в якості належного доказу по справі.

Отже, оскільки судом прийнято в якості доказу виконаний Державним підприємством "Науково-дослідний інститут геодезії і картографії"Висновок судової експертизи на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2010р., то в суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про призначення повторної експертизи по тим самим питанням з дорученням її проведення Харківському НДІ судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, і суд в задоволенні даного клопотання відмовляє.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як зазначалось вище, з огляду на предмет спору по первісному позову та по заяві третьої особи з самостійними вимогами, і враховуючи заперечення відповідача, для з’ясування питання - чи земельні ділянки загальною площею 33 га, відносно яких судами апеляційної та касаційної інстанцій прийнято рішення про правомірність передачі їх до розпорядження Позивача, є тими ж земельними ділянками, що спірні в межах даної справи, суд призначив експертизу по справі.

Висновком судової експертизи, що складений Державним підприємством "Науково-дослідний інститут геодезії і картографії"на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2010р. (тут і надалі –Висновок експертизи), встановлено, що:

1) н а земельних ділянках загальною площею 33,0 га, відносно яких судами апеляційної та касаційної інстанції (Постанова Київського міжобласного апеляційного суду від 22.01.2007р. по справі № 30/За-06 та Ухвала Вищого адміністративного суду України від 26.03.2008р. по справі № К-3784/07) прийнято рішення про правомірність передачі їх до розпорядження Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, знаходяться спірні земельні ділянки, на які видані державні акти на право власності на ім'я Відповідача-2, окрім:

- спірної земельної ділянки площею 0,1697га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036;

- спірної земельної ділянки площею 0,0278га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034;

2) спірні земельні ділянки співпадають із вказаними земельними ділянками загальною площею 33,0 га, так як є частиною вказаних земельних ділянок (без повного співпадіння у довжинах ліній або площах) загальною площею 33,0 га, окрім:

- спірної земельної ділянки площею 0,1697га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036;

- спірної земельної ділянки площею 0,0278га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034;

3) спірні земельні ділянки становлять частину земельних ділянок загальною площею 33,0 га, відносно яких судами апеляційної та касаційної інстанції (Постанова Київського міжобласного апеляційного суду від 22.01.2007р. по справі № 30/3а-0б та Ухвала Вищого адміністративного суду України від 26.03.2008р. по справі № К-3784/07) прийнято рішення про правомірність передачі їх до розпорядження Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, окрім:

- спірної земельної ділянки площею 0,1697га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036;

- спірної земельної ділянки площею 0,0278га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034;

4) спірні земельні ділянки мають спільні лінії (межі) та/або точки перетину ліній (меж) із лініями (межами) земельних ділянок загальною площею 33,0 га та/або їх лінії (межі) знаходяться в межах земельних ділянок загальною площею 33,0 га, відносно яких судами апеляційної та касаційної інстанції (Постанова Київського міжобласного апеляційного суду від 22.01.2007р. по справі № 30/За-06 та Ухвала Вищого адміністративного суду України від 26.03.2008р. по справі № К-3784/07) прийнято рішення про правомірність передачі їх до розпорядження Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, окрім:

- спірної земельної ділянки площею 0,1697га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036;

- спірної земельної ділянки площею 0,0278га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034.

Загалом, у Висновку судової експертизи, що складений Державним підприємством "Науково-дослідний інститут геодезії і картографії"зазначено, що спірні земельні ділянки:

- площею 0,3394га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0064;

- площею 0,3892га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0063;

- площею 1,0531га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0067;

- площею 1,1828га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0065;

- площею 6,7823га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0066;

- площею 8,4927га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035,

є саме тими земельними ділянками, які входять до складу земельних ділянок Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області загальною площею 33 га, на які на ім'я Відповідача були видані спірні Державні акти на право власності на земельну ділянку.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України та ст.ст. 10, 25, 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами.

Відповідно до п. 12 Порядку оформлення правонаступництва та зобов'язання реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України під 14.03.2001р. № 63 (z0306-01) , при виділенні з КСП одного або декількох нових підприємств до кожного з них переходять за передавальним або розподільчим актом (балансом) майнові права та обов'язки підприємства, що реорганізується. При реорганізації шляхом виділення КСП не втрачає статус юридичної особи. У нього залишаються майнові права та обов'язки в частині, що не перейшли до правонаступників.

Пункт 17 Порядку оформлення правонаступництва та зобов'язання реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001р. № 63 (z0306-01) , зазначає, що обсяг правонаступництва визначається за передавальним (розподільчим) актом (балансом), складеним на дату реорганізації КСП і затвердженим вищим органом управління КСП, який може бути уточнений на дату врегулювання майнових відносин у частині боргових зобов'язань підприємства і затверджений загальними зборами співвласників або іншим уповноваженим органом. Разом з установчими документами підприємства - правонаступника розподільчий (передавальний) баланс є правовою підставою для встановлення наявності та обсягів правонаступництва за майновими правами та обов'язками КСП.

Згідно Протоколу №4 Загальних зборів КСП "АК "Бучанський"від 25.12.2001р., права та обов'язки щодо земельної ділянки господарського двору КСП "АК "Бучанський"в с. Горенка перейшли до Горенської сільської ради та ТОВ "Новий Шлях", що підтверджується розподільчим балансом КСП "АК "Бучанський".

Відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України (в редакції 1992р., що був діючим на момент проведення зазначених зборів), розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

Відповідно до п. "а"ст. 140 Земельного кодексу України (в редакції 2001р.), підставами припинення права власності на земельну ділянку є відчуження земельної ділянки за рішенням власника.

В даному випадку припинення права власності на спірну земельну ділянку було оформлено протоколом № 4 Загальних зборів КСП "АК "Бучанський"від 25.12.2001р., і Позивач у відповідності до законодавства України, рішенням від 03.02.2005р. про передачу до земель запасу сільської ради земельних ділянок КСП "АК "Бучанський"площею 33 га оформив зазначене право.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що спірні земельні ділянки, що є предметом спору

- площею 0,3394га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0064;

- площею 0,3892га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0063;

- площею 1,0531га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0067;

- площею 1,1828га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0065;

- площею 6,7823га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0066;

- площею 8,4927га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035,

належать до запасу земель Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на законних підставах, що підтверджено Постановою Київського міжобласного апеляційного суду від 22.01.2007р. по справі № 30/3а-0б та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.03.2008р. по справі № К-3784/07.

Відповідач-2, оформивши право власності на вказані спірні земельні ділянки на підставі Ухвали Господарського суду Київської області від 28.01.2008р. по справі № 182/126-98/3/14/18 порушив право власності територіальної громади с. Горенка, оскільки вони вибули з розпорядження територіальної громади села Горенка без належних правових підстав, без згоди власника землі і в порядку, не передбаченому законом.

При цьому, ухвала Господарського суду Київської області від 28 січня 2008 року по справі № 182/126-98/3/14/18 не є підставою для набуття права власності Відповідачем-2 на спірні земельні ділянки і в оспорюваних актах про це зазначено неправомірно, оскільки ні в самій мировій угоді, що затверджена вказаною ухвалою, ні в ухвалі не зроблено будь-яких висновків, щодо ідентифікацій земельних ділянок –відсутні посилання на попередні державні акти на право власності, на кадастрові номери, площі, місця розташування земельних ділянок тощо, які передаються у власність Відповідачу-2, і Відповідачем-2 не доведено суду, на якій підставі за відсутності в ухвалі вказаних відомостей, Відповідачу-2 були видані акти саме на спірні ділянки.

Крім того, щодо двох спірних земельних ділянок - площею 0,1697га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036 та площею 0,0278га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034, яке не знаходяться, не співпадають, не становлять частину та не м ають спільних ліній (меж) та/або точок перетину ліній (меж) із лініями (межами) земельних ділянок загальною площею 33,0 га та/або їх лінії (межі) не знаходяться в межах земельних ділянок загальною площею 33,0 га, відносно яких судами апеляційної та касаційної інстанції (Постанова Київського міжобласного апеляційного суду від 22.01.2007р. по справі № 30/За-06 та Ухвала Вищого адміністративного суду України від 26.03.2008р. по справі № К-3784/07) прийнято рішення про правомірність передачі до розпорядження Позивача, то порушення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача полягає в наступному.

Відповідно до п. 7 ст. 87 Водного кодексу України, контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад і державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Земельна ділянка площею 0,1697га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036, розташована у прибережній захисній смузі руслового ставу площею 4,0 га на р. Горенка, і відповідно до ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України прибережна захисна смуга для даної водойми має бути 50 метрів від урізу води у ставку. В межах прибережної захисної смуги діє режим обмеженої господарської діяльності.

На підставі звернення Позивача та на вимогу Державного комітету України по водному господарству 05 травня 2011 року Управлінням водного господарства у м. Києві та Київській області в особі заступника начальника Ірпінського МУВГ Лозицькою І.В. та спеціаліста І категорії Ірпінського МУВГ Костюченко Л.О., за участю представника Позивача - спеціаліста (землевпорядника) сьомої категорії Філаткіної О.В. було проведено обстеження земельної ділянки площею 0,1697га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036.

За результатами обстеження земельної ділянки був складений Акт обстеження земельної ділянки від 05.05.2011 року та надана офіційна відповідь Державного комітету України по водному господарству Управління водного господарства у м. Києві та Київській області №634 від 31.05.2011р., де зазначається, що дана земельна ділянка знаходиться на відстані 18-20 метрів від урізу води в ставі і частково перебуває у прибережній захисній смузі ставу на землях водного фонду. Водний кодекс України (213/95-ВР) визначає, що навколо ставів площею понад 3 га ширина прибережної захисної смуги має бути 50 метрів, разом з цим в межах населених пунктів прибережна захисна смуга водних об'єктів встановлюється з урахуванням містобудівної документації (в даному випадку щодо с. Горенка) та окремого проекту землеустрою щодо відведення прибережних захисних смуг, в порядку передбаченому законодавством України. При цьому при оформленні Державного акту на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1697га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036 не встановлювалось відстані від урізу води в ставі та не погоджувався окремий проект землеустрою щодо відведення прибережних захисних смуг, в порядку, передбаченому законодавством України; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Відповідно до п. 4 ст. 87 Водного кодексу України, зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.

Відповідно до ст. 88 Водного кодексу України, землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом (213/95-ВР) . У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п. 7 ст. 87 Водного кодексу України, контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими комітетами місцевих рад і державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Позивач проект відведення земельної ділянки та технічну документацію на земельну ділянку площею 0,1697га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036, з урахуванням її розташування у прибережній захисній смузі руслового ставу площею 4,0 га на р. Горенка, не погоджував; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

А на іншій земельній ділянці площею 0,0278га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034, розташоване нежитлове приміщення, а саме магазин, загальною площею 201,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Горенка, вулиця Радгоспна, 3 (три), літ. "В", яке належить на праві власності ОСОБА_14 на підставі Договору купівлі - продажу нежитлового приміщення від 17.03.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_15 та зареєстрованого в реєстрі за № 3230, що підтверджується витягом з державного реєстру правочинів №2181820 від 17.03.2006р., при цьому земельна ділянка під вказаним об’єктом права власності знаходиться в межах с. Горенка у віданні Позивача.

Крім того, оформлення та видача всіх державних актів на право власності на спірні земельні ділянки було здійснено з порушенням Інструкції "Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі"(із змінами та доповненнями), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р. (z0354-99) , який зареєстрований Міністерством юстиції України 04.06.1999р. за № 354/3647 (z0354-99) (надалі - Інструкція), а саме:

- порушено п. 1.4 Інструкції (z0354-99) - видані без відповідного рішення Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області;

- порушено п. 1.12 Інструкції (z0354-99) - проекти відведення земельних ділянок не були затвердженими в установленому законодавством України порядку;

- порушено п.1.13 Інструкції (z0354-99) - технічна документація на спірні земельні ділянки не була затверджена належним чином;

- порушено п.2.2. Інструкції (z0354-99) - не була належним чином проведена перевірка наявності відповідних рішень сільської ради, не були проаналізовані правовстановлюючі документи, які посвідчують перехід права власності на землю, не були проаналізовані матеріали проектів відведення земельних ділянок.

При цьому, проекти відведення земельних ділянок та технічна документація на спірні земельні ділянки повинні зберігатись в Управлінні держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області та у розробника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лідо".

Проте Управління держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області у відповідь на вимогу Господарського суду міста Києва надати документацію із землеустрою по виготовленню Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 232950; серії ЯЖ № 232949; серії ЯЖ № 232948; серії ЯЖ № 232947; серії ЯЖ № 232946; серії ЯЖ № 232945; серії ЯЖ № 232943; серії ЯЖ № 232944 надало письмову відповідь про неможливість надання зазначених документів у зв'язку з їх знищенням внаслідок нападу невідомих осіб.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лідо", яке визначено розробником технічної документації, на підставі якої були видані Державні акти на право власності на спірні земельні ділянки серії ЯЖ № 232950; серії ЯЖ № 232949; серії ЯЖ № 232948; серії ЯЖ № 232947; серії ЯЖ № 232946; серії ЯЖ № 232945; серії ЯЖ № 232943; серії ЯЖ № 232944 також не виконало вимоги Ухвали Господарського суду міста Києва від 31.08.2010р. та не надало технічну документацію із землеустрою щодо складання вказаних актів, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж спірних земельних ділянок в натурі (на місцевості) та проект землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій", Постанови Кабінету Міністрів від 26 травня 2004р. N 677 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" (677-2004-п) , Постанови Кабінету Міністрів від 12.07.2006 р. № 974 "Про затвердження Порядку реєстрації об'єктів державної, експертизи землевпорядної документації та типової форми її висновку" (974-2006-п) , погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 9 Закону Україні "Про державну експертизу землевпорядної документації", обов'язковій державній експертизі підлягають: проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.

Відповідно до ст. 31 Закону Україні "Про державну експертизу землевпорядної документації", обов'язкова державна експертиза проводиться за клопотанням (заявами) замовників чи розробників об'єктів державної експертизи, а при вирішенні земельних спорів також за клопотанням відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Результатом проведення обов'язкової державної експертизи є висновок державної експертизи землевпорядної документації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2010р. по даній справі ставилось питання про витребування від Київського обласного головного управління земельних ресурсів Держкомзему України, як доказ, що підтверджує розробку землевпорядної документації - Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності та спірні земельні ділянки; технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж спірних земельних ділянок в натурі (на місцевості); проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок та висновків обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації на спірні земельні ділянки.

Разом з тим, Київським обласним головним управлінням земельних ресурсів Держкомзему України не було виконано вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 31.08.2010р.; Відповідачем-2 також не було надано обґрунтованого пояснення щодо відсутності вказаних технічної документації, проектів та висновків.

Щодо порушення охоронюваних законом прав та інтересів фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 стосовно однієї зі спірних земельних ділянок площею 8,4927га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035, яка належать до запасу земель Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та на яку, як встановлено вище судом, було неправомірно видано Відповідачу-2 акт на право власності на земельну ділянку, судом встановлено наступне.

ФОП ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення, яке розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинськйй район, село Горенка, вулиця Радгоспна, 3(три), літ. "К", і право власності на вищезазначене нежиле приміщення підтверджується Договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 04.08.2009 р., серія ВМЕ № 591195, що посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 795.

На підставі Договору купівлі-продажу нежилого приміщення, серія ВМЕ № 591195, від 04.08.2009р. право приватної власності на нежиле приміщення, яке розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Горенка, вулиця Радгоспна, 3 (три), літ. "К", зареєстровано за ФОП ОСОБА_1 у Комунальному підприємстві "Бюро технічній інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області"05.08.2009р., що підтверджується витягом із реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно, серія ССР № 709318.

При цьому, Позивач на надає ФОП ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, оскільки на неї, як вже було встановлено судом, було незаконно оформлено акт про право власності на земельну ділянку на ім’я Відповідача-2 та вона вибула з володіння Позивача.

Отже, оформлення та видача Державного акту на право власності на земельну ділянку, яка зареєстрована у реєстрі за кадастровим № 3222482400:03:002:0035 і на якій розташоване належне ФОП ОСОБА_1 на праві власності нежиле приміщення порушує право власності ФОП ОСОБА_1 на вказане майно, оскільки належність земельної ділянки іншій юридичній особі порушує його права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним на праві власності майном, що на цій спірній земельній ділянці розташовано, та право переоформити вказану земельну у встановленому законом порядку.

Як вже зазначалось, ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню –а саме окрім вимоги про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, яка зареєстрована у реєстрі за кадастровим № 3222482400:03:002:0035, і в цій частині суд задовольняє позовні вимоги ФОП ОСОБА_1; заявлену другу вимогу ФОП ОСОБА_1 про повернення вказаної земельної ділянки до земель запасу Позивача суд залишає без задоволення, оскільки в даній частині ФОП ОСОБА_1 не обґрунтував порушення саме його охоронюваних законом прав та інтересів, а не прав та інтересів Позивача.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідачів, в частині задоволених вимог Позивача, до Державного Бюджету України (оскільки позовну заяву було подано до набрання чинності Законом України "Про судовий збір" (3674-17) ) стягуються державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно сумі задоволених позовних вимог; і також пропорційно задоволеним вимогам ФОП ОСОБА_1 на його користь стягуються державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

Позовні вимоги первісного позову задовольнити частково.

Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 232944, серії ЯЖ № 232949, серії ЯЖ № 232948, серії ЯЖ № 232947, серії ЯЖ № 232946, серії ЯЖ № 232945, серії ЯЖ № 232943, серії ЯЖ № 232944 від 31.05.2008р. на земельні ділянки:

площею 0,1697га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036;

площею 0,0278га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034;

площею 0,3394га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0064;

площею 0,3892га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0063;

площею 1,0531га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0067;

площею 1,1828га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0065;

площею 6,7823га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0066;

видані на ім’я Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Брік-Траст"(м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, Н.П. №43; ідентифікаційний код 35057883) на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 28.01.2008р. по справі №182/12б-98/3/14/18.

Повернути у розпорядження Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Леніна, 125 "А"; ідентифікаційний код 04358520) до земель запасу земельні ділянки:

площею 0,1697га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036;

площею 0,0278га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034;

площею 0,3394га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0064;

площею 0,3892га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0063;

площею 1,0531га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0067;

площею 1,1828га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0065;

площею 6,7823га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0066;

площею 8,4927га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035,

які розташовані в с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 31.05.2008р. серії ЯЖ № 232950 на земельну ділянку площею 8,4927га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035, виданий на ім’я Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Брік-Траст"(м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, Н.П. №43; ідентифікаційний код 35057883) на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 28.01.2008р. по справі №182/12б-98/3/14/18.

В іншій частині в задоволенні заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору відмовити.

Стягнути з Управління земельних ресурсів у Київській області (м. Київ, вул. Серпова, 3/14) в доход Державного Бюджету 680 (шістсот вісімдесят) грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Брік-Траст"(м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, Н.П. №43; ідентифікаційний код 35057883) в доход Державного Бюджету України на рахунок 31218264700001, отримувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, Код ЄДРПОУ 24262621, банк ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 22050003, 118 (двісті тридцять шість витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Управління земельних ресурсів у Київській області (м. Київ, вул. Серпова, 3/14) в доход Державного Бюджету України на рахунок 31218264700001, отримувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, Код ЄДРПОУ 24262621, банк ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 22050003, 118 (двісті тридцять шість витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Управління земельних ресурсів у Київській області (м. Київ, вул. Серпова, 3/14) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 85 грн. державного мита та 118 (двісті тридцять шість витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.