ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 47/334
10.11.11
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs21399588) )
За позовом Першого заступника прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі
Державної екологічної інспекції в Чернігівській області
до Публічного акціонерного товариства "Сан Ін Бев Україна"
про стягнення 147 820,31 грн. збитків
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін, які приймали участь в судових засіданнях:
від позивача: ОСОБА_1 –представник за довіреністю
від відповідача: ОСОБА_2. –представник за довіреністю
від прокурор: Греськів І.І.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Перший заступник прокурора міста Чернігова звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області з позовом до відповідача про стягнення 147 820,31 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2011 було порушено провадження у справі № 47/334, розгляд справи було призначено на 13.10.2011.
Вимоги позивача у позові мотивовані тим, що Чернігівським відділенням відповідача в період з 01.10.2007 по 30.05.2008 здійснювався забір підземних вод у обсязі 956,158 тис. куб.м. води без спеціального дозволу (ліцензії) на водокористування, що суперечить ст. ст. 44, 49, 110 Водного кодексу України, ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра та ст.ст. 40, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", що на думку прокурора є підставами для стягнення збитків в розмірі 147 820,31 грн., завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
10.10.2011 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивач подав відзив на позовну заяву у якому проти позовних вимог заперечував та посилаючись на ст. 50 Водного кодексу України, п. 6 "Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 13.03.2002 (321-2002-п) зазначив, що при видачі Відкритому акціонерному товариству "Сан Ін Бев Україна" дозволу № 3410А/Чрн від 21.08.2006 р. Державним управління екології та природних ресурсів у Чернігівській області було неправомірно встановлено строк дії такого. Крім того, відповідач пояснює, що за для продовження строку дії вищевказаного дозволу відповідач звернувся з клопотанням № 531 від 07.09.2007 до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області. Однак, останнім листом № 07-15/2469 від 24.09.2007 відмовлено Відкритому акціонерному товариству "Сан Ін Бев Україна" у продовженні дії дозволу № 3410А/Чрн від 21.08.2006 р. з мотивів викладених у вказаному листі. Відповідач, посилаючись на п. п. 3. 6. "Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування"та абз. 6 дозволу № 3410А/Чрн від 21.08.2006 р. вважає таку відмову неправомірною. Серед іншого, відповідач зазначає, що розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води здійснено позивачем не з використання тарифу на воду, а з використанням розміру збору за спеціальне водокористування, встановленого відповідними законодавчими актами у 2007 та 2008 роках.
Також, відповідач, посилаючись на п. 22 ст. 92 Конституції України вказує на те, що засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України, а відтак застосування позивачем при розрахунку розмірів відшкодування збитків Методики № 37 (z0162-95) є неправомірним. Крім того, відповідач з посиланнями на ст. ст. 256, 257 та 267 Цивільного кодексу України зазначає, що нарахування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води за період з 01.10.2007 до 30.05.2008 здійснено без урахуванням строку позовної давності.
Серед іншого, відповідач повідомив суд про зміну у відповідності до приписів Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) № 514 від 17.09.2008 його організаційної форми, а саме: з Відкритого акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство на підтвердження чого надав суду документи (копію статуту у відповідній редакції, зареєстрованій державним реєстратором, копію свідоцтва про державну реєстрацію А01 № 371027 юридичної особи, копію довідки АБ № 322918 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2011 розгляд справи відкладено до 27.10.2011 у зв’язку із необхідністю витребування у сторін спору додатних пояснень по суті спору та доказів.
У судовому засіданні 27.10.2011 оголошено перерву до 10.11.2011.
В судовому засіданні 10.11.2011 прокурор та позивач викладені у позові в інтересах держави вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 10.11.2011 р. проти заявлених позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши прокурора, позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Михайловим І.А та старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Дзюбою В.А. у присутності начальника відділу з охорони праці ЧВ ВАТ "САН ІнБев Україна"відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) , п.п. 3-6 "Палоложення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого наказом Мінприроди України від 19.12.2006 р. № 548 (z0120-07) та наказу Державної екологічної інспекції в Чернігівській області № 436 від 05.05.2010 проведено перевірку дотримання вимог водного законодавства, за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 20, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 27/07 від 11-14.05.2010 (далі –акт № 27/07 від 11-14.05.2010).
Відповідно до акту № 27/07 від 11-14.05.2010, встановлено, що на момент перевірки відповідач для власних госппитних, виробничих потреб та передачі вторинним водокористувачам ЧВ ВАТ "САН ІнБев Україна"здійснює забір води з трьох локальних діючих артезіанських свердловин: свердловина № 1 глибиною 135 м., продуктивністю 30 куб.м./год.; свердловина № 2 глибиною 702 м., продуктивністю 130 куб.м./год.; свердловина № 3 глибиною 710 м., продуктивністю 100 куб.м./год., що розташовані в межах території ЧВ ВАТ "САН ІнБев Україна". Забір води з артезіанських свердловин здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 3355 від 30.09.2008, виданого Мінприроди України та дозволу на спеціальне водокористування УКР № 3730 А/Чрн від 30.06.2009 р., виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області.
Прокурором для долучення до матеріалів справи додано належним чином засвідчений спеціальний дозвіл на користування надрами № 3355 від 30.09.2008, виданий ВАТ "САН ІнБев Україна"Міністерством охорони навколишнього природного середовища України зі строком дії у 3 (три) роки, а також дозвіл УКР № 3410А/Чрн на спеціальне водокористування по Чернігівському відділенню, виданий ВАТ "САН ІнБев Україна" Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області зі строком дії з 21.08.2006 до 30.09.2007.
Серед іншого, в ході перевірки дотримання вимог водного законодавства, за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 20 старшими інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області було встановлено, що в період з 01.10.2007 до 30.05.2008 ВАТ "САН ІнБев Україна"здійснювало забір води з артезіанських свердловин за відсутністю дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ "САН ІнБев Україна"самовільно (за відсутності дозволу) здійснено забір води з артезіанських свердловин: за період з 01.10.2007 до 31.12.2007 в кількості –356, 3 тис. куб. м.; за період з 01.01.2008 до 30.05.2008 в кількості –599,858 тис. куб. м., що підтверджується звітами про використання води (копії у матеріалах справи). Таким чином, загальна кількість самовільно забраної води ВАТ "САН ІнБев Україна"з артезіанських свердловин за період з 01.10.2007 до 31.12.2007 становить – 956, 158 тис. куб. м.
Як зазначає прокурор в позові, розмір збитків заподіяних державі внаслідок самовільного використання води за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 20 становить 147 820,31 грн., на підтвердження чого надано відповідний розрахунок, здійснений старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки від 18.05.1995 р. № 37 (z0162-95) , яка діяла на час проведення перевірки відповідача щодо дотримання ним вимог природоохоронного законодавства.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.05.1995 р. № 37 (z0162-95) , було затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі –Методика № 37), яка застосовується інспекторами інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.
Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.
Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (v003p710-99) (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК (1798-12) ), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов’язані: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; водні об’єкти відповідно до цілей та умов їх надання; дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об’єктам та об’єктам навколишнього природного середовища; здійснювати облік забору та використання вод, ввести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об’єкти зворотних і забруднюючих речовин та за якістю води водних об’єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеним цим Кодексом та іншими законодавчими актами; здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне використання видається державними органами навколишнього природного середовища –у разі використання води водних об’єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища –у разі використання води водних об’єктів місцевого значення. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров’я - в разі використання водних об’єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.
У дозволі на спеціальне водокористування встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.
Відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Відповідно до ст. 21 Кодексу України про надра, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров’я України на місцях.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, судом встановлено, що старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Михайловим І.А та старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Дзюбою В.А. у присутності начальника відділу з охорони праці ЧВ ВАТ "САН ІнБев Україна"було проведено перевірку дотримання вимог водного законодавства, за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 20, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 27/07 від 11-14.05.2010, в якому встановлено, що в період з 01.10.2007 до 30.05.2008 ВАТ "САН ІнБев Україна"здійснювало забір води з артезіанських свердловин за відсутністю дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України.
Посилання відповідача у відзиві на те, що Державним управління екології та природних ресурсів у Чернігівській області при видачі Відкритому акціонерному товариству "Сан Ін Бев Україна" дозволу № 3410А/Чрн від 21.08.2006 р. було неправомірно встановлено строк дії такого, а також те, що відмова Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області відповідачу у продовженні строку дії дозволу № 3410А/Чрн від 21.08.2006 р. є неправомірною - судом відхиляються як необґрунтоване та безпідставне, оскільки відповідач не скористався своїм правом щодо оскарження встановленого Державним управління екології та природних ресурсів у Чернігівській області строку для дозволу № 3410А/Чрн від 21.08.2006 р. та відмови у продовженні строку дії дозволу № 3410А/Чрн від 21.08.2006 р., що викладена Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області у листі № 07-15/2469 від 24.09.2007, у порядку встановленого чинним законодавством України.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води здійснено позивачем не з використання тарифу на воду, а з використанням розміру збору за спеціальне водокористування, встановленого відповідними законодавчими актами у 2007 та 2008 роках. Вказані заперечення судом визнаються необґрунтованими, оскільки доказів на підтвердження викладених обставин відповідачем суду не надано, а судом враховано і те, що відповідний розрахунок розміру збитків позивачем здійснено у відповідності до Методики № 37 (z0162-95) , яка діяла на час проведення перевірки, з урахуванням діючого у регіоні тарифу на воду (0,1418 грн./куб.м.).
Також, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо нарахування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води Відкритим акціонерним товариством "Сан Ін Бев Україна" за період з 01.10.2007 до 30.05.2008 сплив та просив застосувати до вимог позивача строк позовної давності та відмовити у позові.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п. 1), за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (п. 5).
Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (п.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.4).
Судом встановлено, що факт порушення Відкритим акціонерним товариством "Сан Ін Бев Україна" дотримання вимог природоохоронного законодавства за період з 01.10.2007 до 30.05.2008 встановлено старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Михайловим І.А та старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Дзюбою В.А. у травні 2010, що підтверджується актом № 27/07 від 11-14.05.2010, а відтак з дати встановлення факту порушення і розпочався трирічний строк позовної давності щодо вимог про стягнення збитків.
Посилання відповідача у відзиві на те, що трирічна позовна давність щодо вимоги про стягнення збитків - спливла, оскільки про наявність порушення відповідачем природоохоронного законодавства позивач був обізнаний ще у 2008 році, про що свідчить лист позивача від 08.09.2008 № 0706/2540, в якому останній просив надати довідку щодо кількості самовільно забраної води з артезіанських свердловин за період з 31.09.2007 п 31.12.2007 та з 01.01.2008 по 31.05.2008 –судом відхиляється як необугрунтоавне та безпідставне, оскільки безпосередньо факт порушення відповідачем дотримання вимог природоохоронного законодавства за період з 01.10.2007 до 30.05.2008 встановлено у акті № 27/07 від 11-14.05.2010, а відтак з дати встановлення факту порушення і розпочався трирічний строк позовної давності щодо вимог про стягнення збитків, який станом на момент звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі позивача –не закінчився, а відтак не є пропущеним. З огляду на викладене, і підстави для застосування строку позовної давності для відмови у позові –у суду відсутні.
Таким чином, враховуючи наведене, суд погоджується з наданим прокурором розрахунком суми збитків в розмірі 147 820,31 грн., здійсненого уповноваженою особою - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області на підставі Методики № 37 (z0162-95) , а відтак суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 147 820,31 грн. збитків, завданих ним внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Державне мито відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України (з урахуванням дати звернення до суду).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сан Ін Бев Україна" (код 30965655, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В) на користь місцевого бюджету міста Чернігова (р/р 31519921700002 в ГУДК у Чернігівській області, ЄДРПОУ 22825965, МФО 853592, КБДК 24062100) збитки в розмірі 147 820 (сто сорок сім тисяч вісімсот двадцять) грн. 31 коп.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сан Ін Бев Україна" (ідентифікаційний код 30965655, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В) в дохід Державного бюджету України 1478 (одну тисячу чотириста сімдесят вісім) грн. 20 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
С.Р. Станік
Дата складання повного тексту рішення –11.11.2011