25.08.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Почерк" (ТОВ "Почерк") з позовною заявою до Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" (ДП "Бердянський морський торговельний порт") про стягнення з відповідача 11 861,61 грн., з яких 3 924,31 грн. пені, 2 595,20 грн. інфляції та 5 342,10 грн. банківського проценту.

Ухвалою від 26.08.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/5094/11, судове засідання призначено на 15.09.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

В судовому засіданні 15.09.2011р., 17.10.2011р. оголошено перерву відповідно до 17.10.2011р., до 26.10.2011р.

Ухвалою від 26.10.2011р. за клопотанням сторін строк вирішення спору продовжено, розгляд справи відкладений на 09.11.2011р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 09.11.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз’яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Заявою від 24.10.2011р. № 514 позивач зменшив розмір позовних вимог на суми 284,17 грн., з яких: 104,67 грн. –пеня, 36,96 грн., інфляція, 142,54 грн. банківський процент.

Заява про зменшення розміру позовних подана відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідають вимогам чинного законодавства, не суперечать правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнята судом до розгляду та задоволена.

Також, 26.10.2011р. позивачем надана суду заява від 24.10.2011р. № 515 про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, інфляції та банківського проценту на безпідставно набуте портом майно (кошти) внаслідок здійснення ТОВ "Почерк" з 04.04.2011р по 04.08.2011р. включно примусових платежів за рахунками відповідача. Просить суд стягнути з відповідача 5 593,42 грн. пені, 2 296,23 грн. інфляції та 7 614,23 грн. банківського проценту.

Виходячи з ретельного дослідження змісту поданої заяву та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами суд дійшов висновку, що заява від 24.10.2011р. № 515 по своїй суті не є власне заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Проте, позивач просить стягнути з відповідача пеню, інфляцію та банківський процент у зв’язку з примусовими платежами за рахунками порту, про які не йшлося в позовній заяві. Фактично у заяві йдеться про зміну підстав позову.

Вказана заява позивача залишена судом без розгляду та приєднана до матеріалів справи, оскільки згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви до початку розгляду господарським судом справи по суті. Беручи до уваги, що розгляд даної справи по суті розпочато в засіданні 15.09.2011р., у суду відсутні правові підстави для зміни підстав позову.

Позивач в судовому засіданні 09.11.2011р. підтримав позовні вимоги в розмірі 11 861,61 грн. з підстав, викладених у позовній заяві від 23.08.2011р. № 416 вказуючи наступне. На підставі Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.2011р. по справі № 27/121/10 з відповідача на користь ТОВ "Почерк" стягнуто збитки у сумі 76 439,44 грн. Згідно платіжного доручення № 2291 від 24.03.2011р. на підставі виконавчого документу відповідач перерахував позивачу 76 439,44 грн. збитків. Також, 26.04.2011 року господарським судом Запорізької області винесено рішення, яке залишено в силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2011 року, за яким з відповідача на користь ТОВ "Почерк" стягнуто 32 914,83 грн. шкоди. Згідно витягу "ПриватБанк" за 15.08.2011р. вказане рішення суду виконано відповідачем 15.08.2011р. Таким чином, з 08.02.2011р. по 24.03.2011р. включно на загальну суму 76 439,44 грн. підлягає стягненню пеня у розмірі 1 460,73 грн., інфляційні у розмірі 1 758,11 грн. і банківський процент у розмірі 1 988,47 грн. та з 29.12.2010р. по 15.08.2011р. на суму 32 914,83 грн. - пеня в сумі 2 463,58 грн., інфляція – 837,63 грн. та банківський процент –3 353,63 грн. Враховуючи викладене позивач просить суд на підставі ст. ст. 258, 525, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 382 Кодексу торговельного мореплавства України, позивні вимоги в сумі 11 861,61 грн. задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, зокрема, що правовідносини між сторонами виникли не з порушення грошового зобов'язання, а з виконання рішень суду, які набрали чинності в порядку, передбаченому законодавством про виконавче провадження, а тому у позивача не може виникнути права вимагати застосовувати до відповідача санкції за користування чужими коштами. Також відповідач зазначає, що згідно ч. 3 ст. 382 КТМ України встановлено, що правила цієї статті не застосовуються до вимог про плату за простій суден і премії за дострокове навантаження і вивантаження вантажів, про збитки, заподіяні у зв’язку з неподачею або несвоєчасною подачею судна, непред'явленням чи несвоєчасно пред'явленням вантажів, а також про збитки, що відшкодовуються у порядку розподілу загальної аварії. Позивач нараховує відсотки у розмірі середньої ставки банківського проценту, що існує в місці знаходження кредитора, на суму 76 439,44 грн., яка в свою чергу складається, в тому числі, з 41 405,29 грн. збитків, у зв'язку з вимушеною стоянкою риболовного судна СЧС "Вера", що суперечить нормам ст. 382 КТМ України. На підставі викладеного, відповідач просить суд в задоволені позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

Товариство з обмеженою відповідальністю "Почерк" зареєстроване у встановленому Законом порядку і здійснює діяльність, пов'язану з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водоймів з використанням риболовних суден СЧС "Вера", МРТК "Ялта" та МРТК "Надежда", які належать позивачу на праві приватної власності.

Судна СЧС "Вера", МРТК "Надежда", МРТК "Ялта" плавають під Державним прапором України.

Позивач вказує, що внаслідок протиправних дій ДП "Бердянський морський торговельний порт" постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.2011р. по справі № 27/121/10 з відповідача на користь ТОВ "Почерк" стягнуто збитки у сумі 76 439,44 грн. У зв’язку з чим відповідачу на зазначену сума нараховано пеня у розмірі 1 460,73 грн., інфляційні в сумі 1 758,11 грн. і банківський процент у розмірі 1 988,47 грн. за період з 08.02.2011р. по 24.03.2011р. Також, на безпідставно отримані грошові кошти в сумі 32 914,83 грн. (встановлено Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2011р. у справі № 285009/913/11) позивачем нараховано відповідачу з 29.12.2010р. по 15.08.2011р. пеня в сумі 2 463,58 грн., інфляція –837,63 грн. та банківський процент –3 353,63 грн.

Таким чином предметом позову є стягнення з відповідача 11 861,61 грн., з яких 3 924,31 грн. пені, 2 595,20 грн. інфляції та 5 342,10 грн. банківського проценту. При цьому, позивач обґрунтовує своє вимоги ст. ст. 258, 525, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 282 Кодексу торговельного мореплавства України.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони і мають преюдиційне значення при розгляді цієї справи.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.2011р. по справі № 27/121/10 встановлено, що через затримку вивантаження водного живого ресурсу із судна СЧС "Вера", неправильних дій порту по затримці автомобілю з рибою, у ТОВ "Почерк" виникли збитки, у зв’язку з вимушеною стоянкою риболовного судна СЧС "Вера" в сумі 41 425,29 грн., 34 118,15 грн. у зв’язку із сплатою ТОВ "Базовий Азовський рибопереробний комплекс" платіжним дорученням № 386 від 15.06.2010р. витрат за порушення умов договору № 9 поставки риби та рибної продукції, 145,00 грн. збитків за простій автомобілю ДН АП 5857АС 20.04.2010р., 771,00 грн. збитків, пов’язаних із оплатою послуг по роботі автомобіля ДН 072-47НР 21.04.2010р., з 20.04.2010р. по 21.04.2010р.

Оскільки матеріалами справи збитки в зазначених вище сумах доведені наявними у матеріалах справи документами, судом стягнуто з ДП "Бердянський морський торговельний порт" 76 439,44 грн.

Вбачається, що 24.03.2011р. в ході виконавчого провадження відповідачем перераховано позивачу грошові кошти в сумі 76 439,44 грн. на підставі виконавчого документу пртягом періоду, наданого державним виконавцем для добровільного виконання рішення суду Факт перерахування грошових коштів підтверджується платіжним дорученням від 24.03.2011р. № 2291.

рішенням господарського суду Запорізької області від 26.04.2011р. у справі № 28/5009/913/11, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2011р., стягнуто з ДП "Бердянський морський торговельний порт" на користь ТОВ "Почерк" 32 914,83 грн. шкоди.

Судом встановлено, що позивачем протягом 2011 року здійснювалась оплата рахунків порту у зв’язку із заходженням в порт суден СЧС "Вера", МРТК "Ялта", і за цей час було сплачено: адміністративний збір в сумі 144,37 грн.; послуги по зважуванню автомашин на автовагах в сумі 1 544,14 грн.; послуги по в'їзду спеціалізованого автотранспорту для бункеровки дизпаливом судна в сумі 543,49 грн.; послуги за використання причалів та територій порту при навантажувальних-розвантажувальних послугах засобами позивача в сумі 8 843,63 грн.; послуги за відшвартування від причалів суден позивача в сумі 330,12 грн.; послуги по перешвартуванню суден та стоянку в сумі 461,41 грн.; послуги за заїзд автотранспорту на територію порту в сумі 1 193,03 грн.; канальний збір в сумі 831,09 грн.; корабельний збір в сумі 169,90 грн.; послуги за оформлення приходу та відходу суден в сумі 1 323,75 грн.; послуги порту на перешвартування т/х "Гресь" у березні 2011р. в сумі 6 354,71 грн.; санітарний збір в сумі 228,64 грн.; послуги по таруванню автомашин на автовагах в сумі 1554,14 грн.; швартовий збір в сумі 247,63 грн., а всього на суму 32 914,83 грн.

Згідно витягу "ПриватБанк" за 15.08.2011 року вказане рішення суду першої інстанції виконано відповідачем 15.08.2011р.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2011р. скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2011р. та рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.2011р. у справі №28/5009/913/11.

Між тим, суд касаційної інстанції зазначає, що стягувана сума за своєю правовою природою не несе за собою компенсацію, про яку зазначено у судових рішеннях, отримані без правових підстав кошти мають іншу правову природу походження ніж сума, яка підлягала б компенсації за наслідками відшкодування майнової шкоди, що також вбачається з приписів статті 1212 Цивільного кодексу України, згідно якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч.1). Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2).

З аналізу приписів статей 1166, 1212 цього кодексу вбачається, що такі, встановлені судами діяння відповідача як отримання коштів без достатніх правових підстав, не є такими діяннями, які підпадають під юрисдикцію статті 1166 Цивільного кодексу України, а отримання за встановлених судами обставин справи відповідачем коштів, перерахованих позивачем, не може вважатись заподіянням майнової шкоди

Обставини справи встановлені повно і правильно, але судами порушено норми матеріального.

Правовідносини сторін врегульовані Кодексом торговельного мореплавства України (176/95-ВР) , згідно статті 1 якого під торговельним мореплавством розуміється діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Згідно з ст. 73 цього Кодексу, морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден ... на відведених порту території і акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належить порту. На території порту можуть діяти підприємства та організації всіх форм власності, метою і видом діяльності є обслуговування суден...у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Морський порт не має права перешкоджати діяльності цих підприємств і організації на території порту, а також втручатися і їх господарську діяльність, за винятком випадків, передбачених законодавством України, установчими документами цих підприємств і організації.

Сторонами не надано доказів укладення відповідного договору, якій би врегулював взаємовідносини між сторонами.

ДП "Бердянський морський торговельний порт" незаконно втручалося у господарську діяльність ТОВ "Почерк", безпідставно нараховувало корабельний, канальний, адміністративний та санітарний збір при заході суден позивача у порт та незаконно стягувало кошти за послуги, які не замовлялись ТОВ "Почерк".

Відповідно до ст. 382 Кодексу торгівельного мореплавства України, у разі відшкодування вимог, що випливають з передбачених цим Кодексом (176/95-ВР) відносин, на сплачувану суму нараховуються відсотки у розмірі середньої ставки банківського процента, що існує в місці знаходження кредитора.

Відсотки нараховуються з дня заявлення письмової вимоги про оплату відповідної суми по день сплати.

Правила цієї статті не застосовуються до вимог про плату за простій суден і премії за дострокове навантаження і вивантаження вантажів, про збитки, заподіяні у зв'язку з неподачею або несвоєчасною подачею судна, непред'явленням чи несвоєчасним пред'явленням вантажів, а також про збитки, що відшкодовуються у порядку розподілу загальної аварії.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача банківського проценту в сумі 5 342,10 грн., з яких 1 988,47 грн. за період з 08.02.2011р. по 24.03.2011р. та 3 353,63 грн. за період з 29.12.2010р. по 15.08.2011р. доведеними, заснованими на законі та такими, що пред’явленні позивачем до стягнення обґрунтовано.

Твердження ДП "Бердянський морський торговельний порт" стосовно того, що позивач нараховує відсотки у розмірі середньої ставки банківського проценту, що існує в місці знаходження кредитора, на суму 76 439,44 грн., яка в свою чергу складається, в тому числі, з 41 405,29 грн. збитків, у зв'язку з вимушеною стоянкою риболовного судна СЧС "Вера" суперечить нормам ст. 382 КТМ України судом до уваги не приймається, оскільки відповідач необґрунтовано ототожнюючи різні за природою виникнення поняття "простій судна" та "вимушена зупинка".

Поняття "простою", за який не можна стягувати відсотки у розмірі середньої ставки банківського проценту, що існує в місці знаходження кредитора, за ст. 382 КТМ України, та фінансові відносини внаслідок "простою судна" містяться у ст. ст. 149, 150 КТМ України.

Так, в результаті "простою судна" із-за несвоєчасного навантаження судна (в межах встановлених норм) час очікування судном закінчення навантажувальних робіт сплачується судну портом. Отже, кошти за "простій" судно отримає з порту одразу, у зв’язку з чим відсотки у розмірі середньої ставки банківського проценту не стягуються.

У справі № 27/121/10 судом встановлено, що СЧС "Вера" є риболовним, а не вантажним судном, та ДП "Бердянський морський торговельний порт" на цьому судні ніяких вантажних операцій не виконувало. Порт кошти за очікування закінчення вантажних робіт судну сплачував. Судно стояло біля причалу БМТП в очікуванні повернення портом майна (тари).

За результатами розгляду цієї справи з відповідача стягнуто 76 439,44 грн., з яких 41 405,29 грн. стягнуто за вимушену стоянка, а не за простій. 41 405,29 грн. - це відшкодування вимог, які виплили з передбачених КТМ України (176/95-ВР) відносин внаслідок втручання порту в діяльність позивача. За таких обставин, позивачем правомірно нараховано на вказану суму відсотки у розмірі середньої ставки банківського проценту за ст. 382 КТМ України.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог в частині стягнення банківського проценту.

Заперечення відповідачу судом до уваги не прийнято з урахуванням викладеного.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 3 924,31 грн. на підставі ст. 549 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (543/96-ВР) та 2 595,20 грн. інфляції згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

Пеня - визначена законом чи договором грошова сума, яку боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання

У відповідності з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (543/96-ВР) , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки угоди щодо оплати пені сторони не укладали та законодавством не передбачено нарахування пені на шкоду та на безпідставно отримані грошові кошти, суд відмовляє в задоволені позову в частині стягнення пені в розмірі 3 924,31 грн.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься втрати від інфляції грошових коштів.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим є зобов’язання, за яким боржник зобов’язується заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Правовідносини сторонами виникли не з порушення грошового зобов'язання, тому вимоги щодо стягнення інфляції задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі –53,42 грн. державного мита та 106,29 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4- 5, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" (71112, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Максима Горького, 13/7, код ЄДРПОУ 01125761, р/р 26001301160133 у Бердянському відділенні "Промінвестбанк", МФО 313117) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" (71110, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Кабельщиків, 138-А, код ЄДРПОУ 22138510, р/р 26003208534099 у Бердянському відділенні Запорізького регіонального управління комерційного банку "Приватбанк", МФО 313399) –5 342 (п’ять тисяч триста сорок дві) грн. 10 коп. банківського проценту, 53 (п’ятдесят три) грн. 42 коп. державного мита та 106 (сто шість) грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.