Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" (далі –позивач, ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу Київське спеціалізоване управляння № 521 "Сантехмонтаж" (далі –відповідач, АТЗТ КСУ № 521 "Сантехмонтаж") про стягнення на користь позивача, що діє в інтересах та за рахунок коштів пайового венчурного інвестиційного фонду закритого типу "АКВА" недиверсифікованого виду закритого типу, з відповідача з метою погашення заборгованості за Кредитним договором № І/85/07 від 28.12.2007 р. в розмірі 4 289 951,90 грн., в тому числі: 3 410 000,00 грн. за кредитом, 879 951,90 грн. за нарахованими відсотками за користування кредитом, майна, що є предметом договору іпотеки № VII-145/07 від 28.12.2007 р. шляхом проведення аукціону (публічних торгів), у межах процедури виконавчого провадження, в рахунок погашення боргу відповідача перед позивачем.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що між ним та третьої особою було укладено Договір відступлення права вимоги № 39/122 від 26.11.2010 р., згідно умов якого до позивача перейшло право вимоги за укладеним з відповідачем Кредитним договором № І-85/07 від 28.12.2007 (разом з договорами про внесення змін) щодо сплати 3 410 000, 00 грн. суми кредиту та 879 951, 90 грн. процентів за користування кредитом, та Договір відступлення права вимоги № 39/122-1 від 26.11.2010 р., за умовами якого третя особа відступила позивачу право вимоги за Договором іпотеки № VІІ-145/07 від 28.12.2007 р. (разом з договорами про внесення змін), що був укладений з відповідачем для забезпечення зобов’язань за кредитним договором. Посилаючись на те, що відповідач у встановленому кредитним договором порядку та встановлені строки не виконав взятих на себе зобов’язань щодо повернення сум кредиту та сплати процентів за користування, позивач просив суд звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2011 р. порушено провадження у справі № 5/84, на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", розгляд справи призначено на 12.07.2011 р.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався та в судовому засіданні оголошувались перерви.

У судовому засіданні 08.11.2011 р. представник позивача та третьої особи позовні вимоги підтримав, представник відповідача позов визнав повністю.

Судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, –

28.12.2007 р. між третьою особою (Банк) та відповідачем (позичальник) було укладено Кредитний договір № І-85/07 (далі –Кредитний договір), відповідно до п. 2.1. якого банк зобов’язався надати позичальнику кредит у сумі 1 500 000, 00 грн. на умовах, встановлених цим Договором, а позичальник зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором.

При цьому, Договором про внесення змін № ІІ-49/08 до Кредитного договору від 15.07.2008 р., сторони вирішили викласти п. 2.1. в редакції, відповідно до якої сума кредиту становить 3 650 000, 00 грн.

Кінцевий термін погашення кредиту сторонами Кредитного договору визначено до 28.12.2012 р. Погашення кредиту проводиться у відповідності до графіку (додаток № 2), який є невід'ємною частиною цього Договору, до 25 числа місяця. Погашення процентів за кредитом здійснюється щомісячно. (п. 2.2. Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін № ІІ-2/10 до Кредитного договору від 28.06.2010 р.).

Зокрема, Додатком № 2 до Кредитного договору встановлено наступний графік погашення заборгованості: 2010 рік: лютий –15 000, 00 грн., березень –30 000, 00 грн., квітень, травень –по 50 000, 00 грн. щомісяця, червень –серпень по 100 000, 00 грн. щомісяця, вересень –грудень по 105 892, 86 грн. щомісяця; 2011 рік: січень –грудень по 105 892, 86 грн. щомісяця.

Пунктом 3.2. Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін № ІІ-28/08 до Кредитного договору від 26.05.2008 р. встановлено проценти за користування кредитом у розмірі 20 % річних.

Нарахування банком процентів починається з дати перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом.

Відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в останній робочий день звітного місяця за період з першого по останній календарний день звітного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 2.2. цього Договору. (п. 3.4. Кредитного договору).

При цьому, відповідно до п. 3.6. Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін № ІІ-2/10 до Кредитного договору від 28.06.2010 р. у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2. цього договору строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує проценти за користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 50 процентів річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.3., 3.4. цього Договору.

Як вбачаться з матеріалів справи, третя особа надала відповідачу кредит на загальну суму 3 648 114, 49 грн., що підтверджується випискою банку по позичковому рахунку відповідача за період з 12.08.2007 р. по 07.01.2011 р.

На забезпечення виконання зобов’язань позичальника (відповідача) за Кредитним договором банком на підставі Договору іпотеки від 28.12.2007 р. № VII-145/07, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3. та зареєстрованого в реєстрі правочинів за № 3176, прийняті в іпотеку комплекс будівель загальною площею 1 490, 60 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 104, до складу якого входить: контора управління (літ. А), площею 571, 40 кв.м., склад одноповерховий (літ. Б) площею 255, 70 кв.м., гаражні майстерні (літ. В, Д) площею 653, 50 кв.м., пост стрілочника центральний (літ. Г) площею 10, 00 кв.м.

Відповідно до п. 4.1 вказаного Договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо в момент настання терміну виконання основного зобов’язання, забезпеченого іпотекою, воно не буде виконано.

У свою чергу, сторони Кредитного договору в п. 4.3.3 передбачили, що банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) оплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором, зокрема у випадку, коли позичальник не виконав у строк свої зобов’язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом та/або інші зобов’язання по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором.

08.07.2010 р. банк в силу порушення відповідачем графіку погашення кредиту, звернувся до нього з претензією № 6-924 з вимогою погасити заборгованість за кредитом, яка однак була залишена без задоволення.

Так, зокрема, згідно пояснень позивача та третьої особи, не спростованих відповідачем, внаслідок часткового погашення кредиту, розмір основного боргу по тілу кредиту внаслідок неналежно виконання взятих на себе зобов’язань, складає 3 410 000, 00 грн., розмір боргу зі сплати відсотків за користування кредитом 879 951, 90 грн.

26.11.2010 р. між третьою особою та позивачем було укладено Договір відступлення права вимоги № 39/122 від 26.11.2010 р., згідно умов якого до позивача перейшло право вимоги за укладеним з відповідачем Кредитним договором № І-85/07 від 28.12.2007 (разом з договорами про внесення змін) на суму 3 410 000, 00 грн. суми кредиту та 879 951, 90 грн. процентів за користування кредитом (Розділ 1 Договору відступлення права вимоги № 39/122), та Договір відступлення права вимоги № 39/122-1 від 26.11.2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_4. та зареєстрованого в реєстрі правочинів за № 3164, за умовами якого третя особа відступила позивачу право вимоги за Договором іпотеки № VІІ-145/07 від 28.12.2007 р. (разом з договорами про внесення змін), що був укладений з відповідачем для забезпечення зобов’язань за кредитним договором (п. 1.1. Договору відступлення права вимоги № 39/122-1)

02.12.2010 р. третьою особою було надіслано на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги, яке отримане останнім 06.12.2010 р., що підтверджується долученим до матеріалів справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 03126 0396797 8.

Однак, оскільки, як стверджує позивач, відповідач не виконує своїх зобов’язань зі сплати боргу по кредиту та нарахованим процентам, він вирішив звернутись з даним позовом до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 564 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За приписами ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (898-15) .

Згідно з ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (898-15) .

Судом встановлено, що листом від 08.07.2010 р. третя особа надсилала відповідачу претензію № 6-924 з вимогою погасити заборгованість за кредитом, а також попередження про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Частиною 1 ст. 512 ЦК України відступлення права вимоги визначено як одна з підстав заміни кредитора у зобов'язанні, яка полягає у переданні кредитором своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що були на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 38 та 41 Закону України "Про іпотеку" передбачено можливість реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов’язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб’єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з’ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання ним зобов’язань за Кредитним договором, як і не оспорено суму, заявлену до стягнення.

Відповідно до п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 р. № 02-5/422 (v_422800-96) , "Про судове рішення", зі змінами та доповненнями, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання за Кредитним договором щодо сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, зокрема, зазначається: початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації та спосіб реалізації.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" задовольнити повністю.

2. У рахунок погашення заборгованості Акціонерного товариства закритого типу Київське спеціалізоване управляння № 521 "Сантехмонтаж" (м. Київ, вул. Виборзька, 104; код ЄДРПОУ 01414123) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" (03040, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 92/1; код ЄДРПОУ 35379813) в сумі 4 289 951 (чотири мільйони двісті вісімсот дев'ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят одна) грн. 90 коп. яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 3 410 000 (три мільйони чотириста десять тисяч) грн. 00 коп. та заборгованості за відсотками в сумі 879 951 (вісімсот сімдесят дев'ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят одна) грн. 90 коп., звернути стягнення на наступне нерухоме майно: комплекс будівель загальною площею 1 490, 60 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 104 до складу якого входить: контора управління (літ. А), площею 571, 40 кв.м., склад одноповерховий (літ. Б) площею 255, 70 кв.м., гаражні майстерні (літ. В, Д) площею 653, 50 кв.м., пост стрілочника центральний (літ. Г) площею 10, 00 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною реалізації в сумі, яка буде визначена згідно з експертним висновком суб’єкта оціночної діяльності в процесі виконавчого провадження з виконання рішення суду про звернення стягнення на заставлене майно.

3. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу Київське спеціалізоване управляння № 521 "Сантехмонтаж" (м. Київ, вул. Виборзька, 104; код ЄДРПОУ 01414123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" (03040, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 92/1; код ЄДРПОУ 35379813) 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.