Позивач, Публічне акціонерне товариство "Елакс" м. Одеса, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підпріємця ОСОБА_1 м.Маріуполь, Донецької області суми основної заборгованості у розмірі 173 158грн. 05коп. та пені у розмірі 6 283грн. 40коп. (Усього 179 441грн. 45коп.)

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов контракту на поставку лакофарбової продукції на 2011р. №190-юр від 11.03.2011р. в частині розрахунків за поставлену продукцію, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Слухання справи відкладалось, у зв’язку з неявкою сторін у засідання суду, а також для представлення ними витребуваних документів по справі.

Позивач у засідання суду вдруге не з"явився, але звернувся до суду з клопотанням від 28.10.2011р., в якому просить суд розглядати справу без його участі, оскільки представника позивача буде приймати участь у судовому процесі в господарському суді Одеської області. Суд задовольняє дане прохання та розглядає справу без його участі за наявними матеріалами у справі.

8 листопада 2011р. відповідач у засідання суду вдруге не з’явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 15.09.2011р. була направлена відповідачу 16.09.2011р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення розгляду справи від 17.10.2011р. була надіслана відповідачу 18.10.2011р. рекомендованим листом. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у позові, контракті на поставку лакофарбової продукції на 2011р. №190-юр від 11.03.2011р., спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за електроним запитом від 20.09.2011р. №11177703 про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Поштовий конверт з повідомленням про вручення рекомендованого листа відповідачу було повернуто з поштового відділення за закінченням терміну зберігання. Відповідно роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) " у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд -

11 березня 2011р. між Відкритим акціонерним товариством "Елакс" м. Одеса та Фізичною особою-підпріємцем ОСОБА_1 м.Маріуполь, Донецької області був укладений контракт на поставку лакофарбової продукції на 2011р. №190-юр, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов"язання поставити, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов"язався прийняти у власність та оплатити лакофарбову продукцію у порядку та на умовах даного контракту, специфікацій та/або накладних, які є невід’ємною частиною цього контракту.

Відповідно до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI від 17.09.2008р. (514-17) , Відкрите акціонерне товариство "Елакс" перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Елакс".

У зв’язку з цим, Публічним акціонерним товариством "Елакс" до правоустановчих документів були внесені відповідні зміни.

Так, відповідно до нової редакції Статуту Публічного акціонерного товариства "Елакс", приведеного у відповідність з нормами Закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI від 17.09.2008р. (514-17) , Відкрите акціонерне товариство "Елакс" перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Елакс".

До позовної заяви позивач додав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку з ЄДРПОУ, з яких вбачається, що організаційно-правова форма позивача ПАТ.

Таким чином, позивач по справі є правонаступником постачальника за контрактом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов контракту по видатковим накладним №6467 від 29.04.2011р., №7168 від 09.06.2011р. здійснив поставку товару на суму 189 061 грн. 70 коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки продукції, а саме: видаткові накладні і переконав суд у факті її поставки у адресу Фізичної особи-підпріємця ОСОБА_1 м.Маріуполь, Донецької області.

Як пояснив позивач у позовній заяві на момент укладання контракту на поставку лакофарбової продукції на 2011р. №190-юр від 11.03.2011р., відповідач мав дебіторську заборгованість перед позивачем у сумі 128 096коп. 35коп., яка виникла з попереднього контракту на поставку лакофарбової продукції.

Пунктом 3.2 контракту сторони встановили, що покупець здійснює оплату кожної партії продукції на протязі 30 календарних днів з моменту поставки.

Відповідач здійснив часткову оплату у сумі 137 000грн., якою погасив свою дебіторську заборгованість за попередній контракт на суму 128 096грн. 35грн. та частково сплатив борг у сумі 8 903грн. 65коп. за продукцію, поставлену по видатковій накладній №6467 від 29.042011р.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України (436-15) як спеціального акту законодавства, який регулює правовідносини у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, відповідно до абзацу третього ч. 1 ст. 174 ГК України.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 173 158грн. 05коп., є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно п.8.4 укладеного контракту сторони передбачили, що за несвоєчасну або неповну оплату партії продукції, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен календарний день прострочення.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови вказаного контракту і своєчасно не оплатив поставлений товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 6 283грн. 40коп. за період з 30.05.2011р.-31.08.2011р. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариством "Елакс" м. Одеса до Фізичної особи-підпріємця ОСОБА_1 м.Маріуполь, Донецької області про стягнення 179 441грн. 45коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підпріємця ОСОБА_1 (87529, АДРЕСА_1, р/рНОМЕР_2 у АКБ "Форум" м.Кіїв, МФО НОМЕР_3, реєстрац. номер ФО-підприємця НОМЕР_4, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариством "Елакс" (65006, м.Одеса, Одеської області, вул.Вапняна, буд.87, р/р 26008310886801 у АБ "Південний" м.Одеса, МФО 328209, ЄДРПОУ 00204659) основну заборгованість у розмірі 173 158грн. 05коп., пеню у розмірі 6 283грн. 40коп., витрати по сплаті держмита у сумі 1 794грн. 41коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.