ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07.11.11 р. Справа № 30/123
( Додатково див. постанову Донецького апеляційного господарського суду (rs21301070) )
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Мангуш, Донецька область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Мангуш, Донецька область, ідентифікаційний номер НОМЕР_2
про: стягнення заборгованості у сумі 49 800,00 грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача - ОСОБА_3.(за довіреністю №4724 від 08.08.2011р.);
від Відповідача - не з’явився.
Відповідно до вимог ст.ст. 44, 811 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.
Згідно із ст. 77 ГПК України судове засідання відкладалось з 06.09.2011р. на 11.10.2011р., з 11.10.2011р. на 25.10.2011р., з 25.10.2011р. на 07.11.2011р.
У судовому засіданні 07.11.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
СУТЬ СПРАВИ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, пгт. Мангуш, Донецька область, звернувся з позовною заявою до Господарського суду Донецької області з вимогами до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь, Донецька область (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 52100грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором оренди нежитлового приміщення №13 від 01.09.2009р., внаслідок чого за період з 01.09.2011р. по 31.07.2011р. утворилась стягувана заборгованість.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди нежитлового №13 від 01.09.2009р.; додаткову угоду; рахунок-фактури з доказами надсилання, претензія від 08.07.2011р., копію свідоцтва про державну реєстрацію.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України та на виконання вимог суду і підтвердження власної позиції надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.22-68, 77-94) у тому числі – заяву від 25.10.2007р., якою в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшення розмір позовних вимог до 49 800 грн. у зв’язку із визначенням часу формування стягуваної заборгованості періодом з 01.09.209р. по 30.06.2011р.
Відповідач своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, доказів сплати стягуваних сум або відсутності спірного грошового зобов’язання з інших підстав не надав, у судові засідання не з’являвся, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.а.с.69, 70), достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців".
Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками про отримання ухвал (а.с.а.с.103, 104), ознайомленням із матеріалами справи згідно заяви від 02.11.2011р. (а.с.105) та клопотанням про відкладання судового засідання, призначеного на 07.11.2011р.
У судовому засіданні 07.11.2011р. представник Позивач підтримав заявлені вимоги з урахуванням наданої заяви про зменшення позовних вимог, та наполягав на вирішенні спору за наявними в матеріалах справи документами без участю Відповідача з огляду на наявність доказів його належного повідомлення.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на правильність такої кваліфікації і не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи, оскільки Відповідачеві було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті розглядуваного спору з відповідними підтверджуючими доказами (у разі наявності), а подальше відкладання розгляду справи не вбачається за можливе через закінчення 07.11.2011р. процесуального строку розгляду справи.
Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВСТАНОВИВ:
01.09.2009р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень №13 (а.с.а.с.7-9), згідно п.п. 1.1. – 1.4. та 2.1. якого Орендодавець зобов'язується надати орендарю майно - нежитлове приміщення в платне тимчасове користування приміщення загальною площею 30 кв.м., яке розташоване за адресою : АДРЕСА_1, 1 поверх, строком з 01.09.2009р. до 31.08.2010р. для розміщення магазину.
Майно, надане в оренду, належить орендодавцю на праві власності (а.с.80) на підставі договору міни від 03.04.2007р. (а.с.а.с.90-93)
Положеннями розділу 4 договору встановлені домовленості сторін щодо обсягу і порядку виконання грошових зобов’язань Орендаря, зокрема:
- орендна плата за користування орендованим приміщенням відбувається як готівковим так і безготівковим шляхом та складає суму, указану в Протоколі узгодження договірної ціни (а.с.10) та вноситься впродовж всього строку дії договору на підставі рахунку, наданого Орендодавцем (п.п. 4.1., 4.6.);
- орендатор зобов’язується сплатити рахунок у повному обсязі впродовж трьох робочих днів з моменту отримання рахунку (п. 4.5.);
- зобов’язання по сплаті вважається виконаним у день надходження відповідної частини грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця або у день передачі їх Орендодавцю готівковими коштами з урахуванням вимог законодавства (п. 4.3.).
Положеннями розділу 5 договору врегульовано умови передачі майна в оренду, згідно яких майно має бути передано Орендареві за актом приймання-передачі не пізніше 3 робочих днів з моменту набрання чинності договору
Згідно п. 7.4. договір може бути припинений у зв’язку із невиконанням Орендарем умов договору.
01.09.2009р. майно було передано в оренду Відповідачу, про що сторонами складено і підписано відповідний акт приймання-передачі (а.с.87).
Додатковою угодою від 01.10.2009р. (а.с.26) сторони збільшили обсяг орендованого майна до 50 кв.м. та суму орендної плати, з 1500грн. до 2300 грн. на місяць і продовжили строк дії договору до 31.12.2010р. В подальшому, 01.01.2011р. (а.с.10) сторонами продовжено строк дії договору на тих же умова на 6 місяців (до 30.06.2011р.)
Задля забезпечення виконання грошових зобов’язань Орендодавцем за період орендного користування з вересня 2009р. по червень 2011р. був вставлений рахунок –фактура №107 від 22.06.2011р. (а.с.11) на загальну суму 49800 грн., надісланий Відповідачу 04.07.2011р. (а.с.11 зворотна сторона) та був отриманий ним 07.07.2011р. (а.с.83).
Претензією №1 від 08.07.2011р. Позивач повідомив Відповідача про необхідність сплатити заборгованість за оренду майна в сумі 49 800 грн. Ця претензія буда надіслана Орендарю 08.07.2011р. (а.с.82).
Як вбачається із наданих Позивачем банківських виписок (а.с.а.с.28-68), Відповідачем станом на 31.07.2011р. визначена рахунком і претензією сума орендної плати сплачена не була, зважаючи на що Позивач, включивши додатково до суми заборгованості платіж за оренду приміщення за серпень 2011р. (а.с.25), звернувся до суду з розглядуваним позовом.
Заявою від 25.10.2011р. (а.с.94) Позивач, вказуючи на нездійснення використання Орендарем об’єкту оренди з 01.07.2011р. та закінчення строку дії договору 30.06.2011р., в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір заявленої до стягнення заборгованості до 49800грн., визначивши періодом її формування проміжок часу з 01.09.2009р. по 30.06.2011р.
Відповідач у судові засідання не з’явлюся, відзиву та доказів відсутності спірного грошового зобов’язання не надав, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду попри належне повідомлення про судовий розгляд і обізнаність про такий розгляд, не довів та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків (а.с.23), складеного та надісланого Позивачем на виконання вимог суду.
Суд розглядає справу в контексті розміру вимог, визначених заявою від 25.10.2011р., оскільки до прийняття рішення у справі Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України управнений зменшувати розмір позовних вимог і таке зменшення судом приймається, оскільки зумовлено приведенням у відповідність періоду нарахування стягуваної заборгованості строку дії договору.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором оренди.
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського (436-15) і Цивільного кодексів України (435-15) та умовами укладеного між ними договору.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173- 175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах найму наймач має сплачувати найомну плату.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди нежитлового приміщення №13 від 01.09.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.
Як встановлено в ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку із здійснення платежу за користування об’єктом оренди - впродовж 3 робочих днів з моменту отримання рахунків, відповідно до умов п. 4.5. договору оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином, тоді як їх невиконання або неналежне виконання є порушенням у розмінні ст. 610 Цивільного кодексу України.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем, попри отримання 07.07.2011р. рахунку –фактури №107 від 22.06.2011р. (а.с.11) на загальну суму 49800 грн., не були сплачені орендні платежі за період користування майном з 01.09.2011р. по 30.06.2011р., що кваліфікується судом як їх (зобов’язань) порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач – таким, що їх прострочив виконання грошового зобов’язання відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Перевіривши правильність розрахунку позовних вимог з урахуванням встановленого судом збільшення розміру орендних платежів в перебігу орендних правовідносин, суд задовольняє їх у повному обсягу.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно відношенню розміру задоволених вимог дол. розміру первісної ціни позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Мангуш, Донецька область( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Мангуш, Донецька область (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) про стягнення заборгованості у сумі 49 800,00 грн. задовольнити у повному обсягу.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Мангуш, Донецька область (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Мангуш, Донецька область (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у сумі 49800грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь, Донецька область (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, пгт. Мангуш, Донецька область( ідентифікаційний код НОМЕР_1) державне мито в розмірі 498 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 225,58грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 07.11.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2011р.
Суддя
Попков Д.О.