На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Приватного акціонерного товариства "Промислово страховий альянс"до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"про стягнення 57 505, 55 грн. інфляційних збитків за період з 01.10.2010 р. до 21.06.2011 р. та 13 792, 05 грн. трьох відсотків річних за період з 10.11.2010 р. до 20.06.2011 р. у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 16/2008/Ю000474 від 06.10.2008 р.

Ухвалою суду від 28.09.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/282 та призначено її розгляд на 17.10.2011 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 17.10.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав документи на виконання вимог ухвали суду від 28.09.2011 р.

Представник відповідача проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, та надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

З метою дослідження доказів у справі у судовому засіданні 17.10.2011 р. було оголошено перерву до 26.10.2011 р. о 12 год. 30 хв.

Представник позивача у судове засідання 26.10.2011 р. не з’явився.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 21.10.2011 р. від позивача надійшли письмові пояснення по суті справи, в яких він, зокрема, просив постановити судове рішення у судовому засіданні 26.10.2011 р. без його участі, та заява про зменшення розміру позовних вимог, у відповідності до якої Приватне акціонерне товариство "Промислово страховий альянс"просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"57 505, 55 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.10.2010 р. до 21.06.2011 р. та 11 769, 18 грн. трьох відсотків річних за період з 10.11.2010 р. до 20.06.2011 р.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Розглянувши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд прийняв її до розгляду.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, у вирішенні спору має місце нова ціна позову – 69 274, 73 грн.

Представник відповідача повторно проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, у зв’язку з нез’явленням представника позивача у призначене судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 26.10.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 07.11.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 07.11.2011 р. у судовому засіданні 26.10.2011 р. повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

06.10.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Промислово страховий альянс", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Промислово страховий альянс", (вкладник) та Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком "Надра", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", (банк), було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 16/2008/Ю000474, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов’язався перерахувати на вкладний рахунок № 2652 4 001263 001 в філії ВАТ КБ "Надра", відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 08/2006/02/Ю025 від 29.12.2006 р., грошові кошти в сумі 600 000, 00 грн. (вклад), а відповідач, згідно з п. 3.4.2. договору строкового банківського вкладу (депозиту) № 16/2008/Ю000474 від 06.10.2008 р., забезпечити повне збереження та повернення вкладу.

Пунктом 1.2. договору строкового банківського вкладу (депозиту) № 16/2008/Ю000474 від 06.10.2008 р. визначено, що строк вкладу –4 місяці. Дата повернення вкладу –06.02.2009 р.

В пункті 1.3 вищевказаного договору встановлений розмір процентної ставки за користування вкладом в розмірі 21 % річних.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 16/2008/Ю000474 від 06.10.2008 р. щодо повернення суми вкладу та процентів по вкладу, Приватне акціонерне товариство "Промислово страховий альянс"звернулось до Господарського суду про стягнення заборгованості за вищезазначеним договором про стягнення 600 000, 00 грн. суми вкладу та 42 115, 07 грн. процентів на вклад.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 7/170 від 03.04.2009 р. позов Приватного акціонерного товариства "Промислово страховий альянс"задоволено повністю, передбачено стягнення з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"на користь позивача стягнуто на користь позивача 600 000, 00 грн. суми вкладу, 42 115, 07 грн. процентів нарахованих на вклад, 6 421, 15 грн. витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на технічно-інформаційне забезпечення судового процесу.

У зв’язку з простроченням банком виконання грошового зобов’язання за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 16/2008/Ю000474 від 06.10.2008 р. Приватне акціонерне товариство "Промислово страховий альянс"звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"30 082, 65 грн. інфляційних втрат та 93 620, 37 грн. трьох відсотків річних. Протягом розгляду справи в суді позивач збільшив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 33 724, 23 грн. інфляційних втрат та 123 992, 42 грн. трьох відсотків річних

рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2010 р. у справі № 25/439 позов Приватного акціонерного товариства "Промислово страховий альянс" було задоволено частково, передбачено стягнення з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"110 366, 26 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2009 р. до вересня 2010 р., 33 724, 23 грн. трьох відсотків річних за період з 07.02.2009 р. до 09.11.2010 р. та 1 655, 66 грн. судових витрат.

21.06.2011 р. на стадії виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 7/170 від 03.04.2009 р. Приватним акціонерним товариством "Промислово страховий альянс"та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра"було укладено мирову угоду, яку ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2011 р. у справі № 7/170 було затверджено.

27.09.2011 р. Приватне акціонерне товариство "Промислово страховий альянс"звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про стягнення 57 505, 55 грн. інфляційних збитків за період з 01.10.2010 р. до 21.06.2011 р. та 13 792, 05 грн. трьох відсотків річних за період з 10.11.2010 р. до 20.06.2011 р. у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 16/2008/Ю000474 від 06.10.2008 р.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 21.10.2011 р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, яка судом була прийнята, у відповідності до якої Приватне акціонерне товариство "Промислово страховий альянс"просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"57 505, 55 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.10.2010 р. до 21.06.2011 р. та 11 769, 18 грн. трьох відсотків річних за період з 10.11.2010 р. до 20.06.2011 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ст. 1061 Цивільного кодексу України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Частиною 1 статті 1060 Цивільного кодексу України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п. 2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами"№ 516 від 03.12.2003 року (z1256-03) , за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Згідно з п. 3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами"№ 516 від 03.12.2003 року (z1256-03) , банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

У відповідності до ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність"(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом (2121-14) та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009р. "Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк "Надра"у Відкритому акціонерному товаристві комерційний банк "Надра"призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009р. до 10.02.2010р. та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

Постановою Правління НБУ № 452 від 05.08.2009р. продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра"шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 11.08.2009р. до 10.02.2010р., крім зобов’язань Банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором Банку і погоджених НБУ.

У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною другою ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність"визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Згідно з ч. 2 статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Так, згідно із частиною третьою ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Отже, мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути та задовольнити їх, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами.

рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2009 р. у справі № 7/170 встановлений факт наявності у Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"заборгованості перед Приватним акціонерним товариством "Промислово страховий альянс"у розмірі 642 115, 07 грн., з яких: 600 000, 00 грн. –сума вкладу та 42 115, 07 грн. –відсотки, нараховані на вклад.

рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2010 р. у справі № 25/439 судом встановлено прострочення Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра"виконання грошового зобов’язання за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 16/2008/Ю000474 від 06.10.2008 р. щодо повергнення суми вкладу та нарахованих на вклад відсотків, у зв’язку з чим зазначеним рішенням передбачено стягнення з відповідача 110 366, 26 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2009 р. до вересня 2010 р. та 33 724, 23 грн. трьох відсотків річних за період з 07.02.2009 р. до 09.11.2010 р.

Статтею 35 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

При дослідженні наданого Приватним акціонерним товариством "Промислово страховий альянс"розрахунку інфляційних нарахувань та річних відсотків судом було виявлено помилки стосовно визначення позивачем розміру основного боргу, у зв’язку з чим судом було виконано власний розрахунок:

Розрахунок інфляційних втрат:

Розрахунок трьох відсотків річних:

642 115, 07 грн. х 3 % : 365 днів х 223 дні : 100 = 11 769, 18 грн.

Таким чином, згідно з розрахунком суду, з відповідача підлягають стягненню 47 516, 53 грн. інфляційних збитків за період з 01.10.2010 р. до 21.06.2011 р. та 11 769, 18 грн. річних відсотків за період з 10.11.2010 р. до 20.06.2011 р.

Суд визнає необґрунтованим твердження відповідача про те, що позовні вимоги про стягнення з нього інфляційних втрат та відсотків річних після укладення сторонами мирової угоди є безпідставними.

В пункті 4 даної мирової угоди зазначено, що стягувач з моменту підписання цієї мирової угоди та у випадку неналежного її виконання не матиме жодних майнових претензій до боржника з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї мирової угоди.

Проте предметом даного спору не є вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованості, яка була встановлена рішенням Господарського суду міста Києва № 7/170 від 03.04.2009 р., а є позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних у зв’язку з порушенням виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 16/2008/Ю000474 від 06.10.2008 р.

Таким чином, вимоги Приватного акціонерного товариства "Промислово страховий альянс" щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"інфляційних втрат та відсотків річних є правомірними та обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, позов Приватного акціонерного товариства "Промислово страховий альянс"підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Господарський суд міста Києва, –

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"(04053, вул. Артема, буд. 15, м. Київ, ідентифікаційний код 20025456) на користь Приватного акціонерного товариства "Промислово страховий альянс"(69001, вул. Сергія Тюленіна, буд. 23, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський р-н, ідентифікаційний код 22134155) 47 516 (сорок сім тисяч п’ятсот шістнадцять) грн. 53 коп. інфляційних збитків, 11 769 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят дев’ять) грн. 18 коп. трьох відсотків річних, 592 (п’ятсот дев’яносто дві) грн. 86 коп. державного мита та 196 (сто дев’яносто шість) грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.