про визнання недійними торгів, які відбулися 19 березня 2001року згідно публікації в будівлі по вул.Добровільського, 2 в місті Слов’янську, організовані державною виконавчою службою Слов’янського міськрайоного управління юстиції

представників сторін:

від позивача: Ібрагімов В.М. за дов № 19/02 від? 19.09.2011 року, Котенєва О.О.- ліквідатор

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Содовий завод", м. Слов’янськ, звернувся до господарського суду з позовною заявою до Державної виконавчої служби Слов’янського міськрайонного Управління юстиції, м. Слов’янськ про визнання недійними торгів, які відбулися 19 березня 2001року згідно публікації в будівлі по вул.Добровільського, 2 в місті Слов’янську, організовані Державною виконавчою службою Слов’янського міськрайоного управління юстиції та відновити процесуальний строк.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що після проведення торгів, які відбулися 19.03.2001р., грошові кошти не в повному обсязі були направлені на погашення заборгованості від торгів, у зв’язку з чим останній просить суд визнати недійними торги, які відбулися 19 березня 2001року.

20.09.2011р. позивач надав суду пояснення по справі №334юр від 19.09.2011р., в яких просить суд долучити до матеріалів справи додаткові документи. Пояснення та додані до них документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2011р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів до 07.11.2011р., у порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач в судові засідання 20.09.2011р., 18.10.2011р. та 07.11.2011р. не з'явився, відзив на позовну заяву не представив та не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору. Про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повернутими на адресу суду поштовими повідомленнями про вручення.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомленого представника відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався, у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

Ухвалою арбітражного суду Донецької області від 03.01.2001р. порушена справа про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод" м.Слов’янськ.

Постановою господарського суду від 04.09.2003р. ВАТ "Содовий завод" м.Словянськ визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 12 місяців до 04.09.04р., ліквідатором призначений арбітражний керуючий Стьопін Ю.В., провадження у справі в частині відчуження об’єктів нерухомого майна банкрута та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності зупинено.

Ухвалою суду від 07.06.2005р. припинені повноваження ліквідатора Стьопіна Ю.В., ліквідатором по справі призначена арбітражний керуючий Котенєва О.О.; строк ліквідаційної процедури по справі встановлений до 07.06.2006р.

Ухвалою суду від 18.07.2011р. продовжено строк ліквідаційної процедури по справі №27/174Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод" м.Слов’янськ та повноваження ліквідатора - арбітражного керуючого Котенєвої О.О. до 06.01.2012р.

Як зазначає позивач, 19 березня 2001року у м.Слов"янську Донецькою філією СГП "Укрспецюст" були проведені публічні торги по реалізації майна, яке належить ВАТ "Содовий завод", розташованого за адресою: Донецька область, вул.Чубаря,91, згідно переліку майна.

Про проведення публічних торгів в місцевому друкованому засобі інформації "Партнер-інформ" №7/1 від 02.03.2001р. було розміщене оголошення.

Переможцем вказаних торгів, згідно Акту проведення публічних торгів від 19.03.2001р., що наявний в матеріалах справи, визнано ЗАТ "Реактив" (ідентифікаційний код 14291840).

За ствердженням позивача, після проведення спірних торгів, грошові кошти отримані за результатами торгів не в повному обсязі були спрямовані на погашення заборгованості по заробітній платі працівникам підприємства, у зв’язку з чим позивач просить суд визнати недійними торги, які відбулися 19 березня 2001року.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст. 1- 3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема – Цивільним кодексом України (435-15) , Законами України "Про виконавче провадження" (606-14) тощо, у світлі яких судом мають оцінюватися заявлені Позивачем вимоги.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно приписів ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво – чи багатосторонніми.

За своєю правової природою прилюдні торги, результат яких виражений у Акті проведення публічних торгів від 19.03.2001р., опосередковують угоду з купівлі-продажу відповідного майна, сторонами якої є покупець – учасник торгів, і продавець – відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці торги за договором із державною виконавчою службою. Цей висновок суду узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п. 6 Інформаційного листа "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" від 18.03.2008р. № 01-8/164 (v_164600-08) .

Отже, публічні торги, за своєю правовою природою є правочином в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим при вирішенні даного спору суд застосовує загальні положення про правочин.

Як вбачається з тексту позовної заяви, в обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що грошові кошти отримані за результатами торгів не в повному обсязі були спрямовані на погашення заборгованості по заробітній платі працівникам підприємства, проте вказане обгрунтування не може слугувати підставою для визнання торгів недійсним, оскільки зазначені підстави не внесені до вичерпного переліку підстав визнання правочину недійсним, що окреслені імперативними нормами статті 215 ЦК України.

Крім того, невиконання або неналежне виконання правочину не може бути підставою для визнання його недійсним, оскільки суперечить принципу законності, який є основною засадою судочинства в силу статті 129 Конституції України.

Аналогічна позиція висловлена також у змісті пунктів 18, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) .

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійними торгів, які відбулися 19 березня 2001року з наведених у позовній заяві підстав не можуть бути задоволені через їх цілковиту правову та доказову безпідставність.

Дослідивши матеріали справи та представлені позивачем докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відновлення процесуальних строків.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд -

У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод", м. Слов’янськ до Державної виконавчої служби Слов’янського міськрайонного Управління юстиції, м. Слов’янськ про визнання недійними торгів, які відбулися 19 березня 2001року згідно публікації в будівлі по вул.Добровільського, 2 в місті Слов’янську, організовані Державною виконавчою службою Слов’янського міськрайоного управління юстиції, відмовити.

рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.