Позовні вимоги мотивовано тим, що 14.03.11 на адресу позивача надійшла претензія від Відкритого акціонерного товариства "Зелене господарство" із копією договору підряду №3/09 від 10.03.09, проте Державному міському підприємству "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до надходження зазначеної претензії не було відомо про укладення 10.03.09 між сторонами у справі договору підряду №3/09. На звернення позивача до Відкритого акціонерного товариства "Зелене Господарство" останнім надано позивачу копію довідки про вартість виконаних робіт та копію акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 р. Позивач вважає, що даний договір та акт приймання виконаних робіт за липень 2009 р. підлягають визнанню недійсними у судовому порядку, оскільки не відповідають приписам чинного законодавства, зокрема ч.2ст. 207 Цивільного кодексу щодо порядку підпису правочину, що вчиняється юридичною особою, ч.4ст. 180 Господарського кодексу України щодо істотних умов договору та ч.2ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .

Ухвалою суду від 30.08.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15.09.11.

У зв"язку з неявкою представників сторін в судове засідання ухвалою суду від 15.09.11 розгляд справи відкладено на 20.10.11 .

20.10.11 позивачем подано клопотання вх.38715/2011 свх про призначення судової експертизи .

Ухвалою суду від 20.10.11 продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд зазначеного клопотання та справи на 01.11.11 .

У зв"язку з неявкою представників сторін в судове засідання ухвалою суду від 01.11.11 відкладено розгляд справи на 07.11.11.

Розглянувши в судовому засіданні 07.11.11 клопотання позивача про призначення судової експертизи, суд, з огляду на положення ст. 41 ГПК України та Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 N 01-8/2651 " Про деякі питання призначення судових експертиз" (v2651600-06) , приходить до висновку про відмову в його задоволенні у зв"язку з відсутністю в матеріалах справи оригіналів документів (договору та акту виконаних робіт до договору №3/09 від 10.03.09р.), які є предметом дослідження згідно поданого клопотання .

Крім того, в судовому засіданні 07.11.11 представник позивача підтримав заявлений позов з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з"явився, хоча про час та місце судового розгляду належним чином повідомлений ухвалою суду від 01.11.11, однак у відзиві на позов (а.с. 29 - 30) проти позову заперечив, мотивуючи відповідністю спірного акту приймання виконаних робіт наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури №237/5 від 21.06.02 (v0237202-02) "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" . Щодо вимоги позивача про визнання спірного договору нечинним, вказав на те, що підписання позивачем акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість робіт є дією, що підтверджує згоду на укладення цього договору .

Згідно ст. 75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

14.03.11 на адресу позивача надійшла претензія від Відкритого акціонерного товариства "Зелене господарство" із копією договору підряду №3/09 від 10.03.09 .

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача в судовому засіданні, Державному міському підприємству "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до надходження зазначеної претензії не було відомо про укладення 10.03.09 між сторонами у справі договору підряду №3/09. На звернення позивача до Відкритого акціонерного товариства "Зелене Господарство" останнім надано позивачу копію довідки про вартість виконаних робіт та копію акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 р.(а.с.13-17).

Вважаючи договір та акт приймання виконаних робіт до договору №3/09 від 10.03.09р. недійсними, позивачем їх оскаржено в судовому порядку.

Разом з тим, частиною 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України (254к/96-ВР) , Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом (ч.1 ст. 4-1 ГПК України.)

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів в контексті ч.2 статті 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зазначена правова норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов’язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Пунктом 6.2.4. Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 (v5_35800-00) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" визначено, що господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих (виданих) іншими, крім державних, органами, у тому числі актів органів господарських товариств, громадських організацій тощо, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов’язковий характер.

Оскільки за своїми ознаками акт приймання виконаних робіт до договору №3/09 від 10.03.09р. не є актом ненормативного характеру в розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він не має обов'язкового характеру, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п.1 ст. 80 ГПК України .

Стосовно позовної вимоги про визнання договору №3/09 від 10.03.09р. недійсним, суд приходить до висновку про відмову в позові в цій частині позовних вимог з огляду на наступне.

За приписом статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Оглядом в судовому засіданні копій спірного договору, акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009 р. судом встановлено, що вказані документи підписано та скріплено печаткою Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго". Оскільки однією із підстав для визнання спірного договору недійсним позивач вважає укладення даного договору від імені позивача представником, який не мав належних повноважень, суд в контексті ст. 241 Цивільного кодексу констатує, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення є вчинення позивачем дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання згідно акту приймання робіт за липень 2009 р. та узгодження вартості цих робіт згідно довідки про вартість виконаних робіт за липень 2009 р. ). Оцінивши зазначені докази згідно статті 43 ГПК України, суд вважає їх належними та допустимими доказами у справі, оскільки вони складені у відповідності до наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури №237/5 від 21.06.02 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", скріплені підписами та печаткою Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго".

Таким чином, вимога про визнання договору недійсним з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає. З аналогічних підстав не приймається судом до уваги посилання позивача на недосягення між сторонами згоди щодо істотних умов спірного договору згідно ст. 180 Господарського кодексу України як на підставу визнання даного договору недійсним .

Судові витрати за правилами статті 49 ГПК України залишити за позивачем .

Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 15, 16, 241 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 43, 49, 75, п.1ст. 80, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в частині позовних вимог Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до Відкритого акціонерного товариства "Зелене господарство" про визнання недійсним договору підряду №3/09 від 10.03.09р. в позові відмовити.

В частині позовних вимог Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до Відкритого акціонерного товариства "Зелене господарство" про визнання недійним акту виконаних робіт до договору №3/09 від 10.03.09р. провадження у справі припинити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.