ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 41/394
07.11.11
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs22471838) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs21431821) )
За позовом
ОСОБА_1
до
Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Енергополіс"
про
стягнення 136 462, 77 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 –дов. № 09/09-1 від 09.09.2011 року;
від відповідача: ОСОБА_3 –дов. № 902 –11/102 від 03.10.2011 року;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Енергополіс" про стягнення 109 322,75 грн. – невиплачених дивідендів, 20 771,32 грн. –інфляційних втрат та 6 368,70 грн. –3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства не здійснив позивачу виплату дивідендів за 2008 рік.
Ухвалою від 19.09.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.10.2011 року.
В судовому засіданні 07.10.2011 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 07.10.2011 року не з’явився, проте, 06.10.2011 року через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 07.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 07.11.2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Енергополіс" є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Енергополіс".
Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2011 року позовні вимоги підтримав повністю.
В судовому засіданні 07.11.2011 року представник відповідача підтримав поданий через канцелярію суду відзив на позовну заяву та підтримав подане клопотання про залучення до участі в справі в якості співвідповідача –ліквідатора АКБ "Європейський", яке судом розглянуто та відхилено, як безпідставне та необґрунтоване, оскільки будь –які взаємовідносини між банком АКБ "Європейський" та позивачем щодо виплати дивідендів відсутні.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 07.11.2011 року на підставі ст. 85 ГПК оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з сертифікатів іменних акцій серія АВС № 903 та серія АВС № 943, ОСОБА_1 (позивач) є власником іменних акцій в кількості 39 548, загальною номінальною вартістю 870 056,00 грн. Також, в сертифікатах зазначено, що виплата дивідендів здійснюється один раз на рік, але не пізніше як через три місяці після затвердження річного звіту.
23.04.2009 року були проведені Загальні збори акціонерів ВАТ "АСК "Енергополіс", на яких було затверджено річний звіт та прийнято рішення щодо виплати акціонерам дивідендів за 2008 рік.
23.09.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою, згідно якої просив останнього виплатити дивіденди нараховані за 2008 рік до 01 жовтня 2009 року, дана заява була вручена відповідачу 23.09.2009 року, що засвідчується відповідною відміткою на ній.
01.10.2009 року відповідач надіслав на адресу позивача лист –повідомлення № 19-028, яким підтвердив, що на загальних зборах акціонерів ВАТ "АСК "Енергополіс" було прийнято рішення № 3 від 23.04.2009 року щодо нарахування дивідендів за 2008 рік та вирішено почати їх виплату з 15.06.2008 року. Також, з листа вбачається, що нараховані дивіденди акціонеру ВАТ "АСК "Енергополіс" ОСОБА_1 за 2008 рік становлять 109 322,75 грн., однак, відповідач повідомив, що виплатити дивіденди не взмозі, так як кошти, які були виділені на їх сплату розміщенні на рахунку у КБ "Європейський", що знаходиться на стадії ліквідації.
У зв’язку з вищевикладеним, позивач звернувся до господарського суду м. Києва з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно статті 20 Закону України "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі. Акціонерне товариство може здійснювати розміщення акцій двох типів - простих та привілейованих. Статутом товариства може передбачатися розміщення одного чи кількох класів привілейованих акцій, що надають їх власникам різні права. Товариство не може встановлювати обмеження щодо кількості акцій або кількості голосів за акціями, що належать одному акціонеру. Прості акції товариства не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні напери акціонерного товариства. Частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків.
Пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).
З положень статті 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 109 322,75 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 6 368,70 грн. за період з 02.10.2009 року по 10.09.2011 року та 20 771,32 грн. –інфляційних втрат за період з жовтня 2009 по березень 2010 року та за період з серпня 2010 року по червень 2011 року.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання та дати виникнення прострочення (02.10.2009 року), господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82- 85 ГПК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Енергополіс" ( місцезнаходження : 02192, м. Київ, Дніпровський р-н, бульв. Дарницький, буд. 8; фактична адреса: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, оф. 13, код ЄДРПОУ 19031693) на користь ОСОБА_1 ( місцезнаходження : АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 109 322 (сто дев’ять тисяч триста двадцять дві) грн. 75 коп. –основного боргу, 20 771 (двадцять тисяч сімсот сімдесят одну) грн. 32 коп. –інфляційних втрат, 6 368 (шість тисяч триста шістдесят вісім) грн. 70 коп. – 3% річних, 1 364 (одну тисячу триста шістдесят чотири) грн. 63 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Спичак О.М.
Дата підписання рішення 16.11.2011 року