Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М., при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом: Закритого акціонерного товариства "СТМ", м.Бурштин-2, Галицький район, Івано-Франківська область, 77112

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1;

про стягнення 25329 грн. 25 коп.

за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1;

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "СТМ", м. Бурштин-2, Галицький район, Івано-Франківська область, 77112;

про стягнення 53216 грн. 71 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_3 - представник (довіреність №1 від 01.10.11), ОСОБА_4 - представник (довіреність від 01.01.11)

Від відповідача: ОСОБА_2 - фізична особа-підприємець, ОСОБА_5 - представник (довіреність №3843 від 26.08.11)

ВСТАНОВИВ: подано позов Закритого акціонерного товариства "СТМ" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 25329 грн. 25 коп. (т.3, а.с. 5-7) та зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства "СТМ" про стягнення 53216 грн. 71 коп. (т.1, а.с. 3-6).

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.10 у справі №3/188-16/91-3/212 за позовом Закритого акціонерного товариства "СТМ" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 25329 грн. 25 коп. та зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства "СТМ" про стягнення 53216 грн. 71 коп., первісний позов задоволено, зустрічний позов залишено без розгляду.

Вищим господарським судом України постановою від 17.05.11 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2010 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2011 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.11 справу № 3/188-16/91-3/212 скеровано на новий розгляд судді Гриці Ю.І.

Розпорядженням керівника апарата господарського суду № 44 від 17.08.11 в зв"язку із тимчасовою непрацездатністю судді Грици Ю.І. справа №3/188-16/91-3/212-6/49 передана на повторний автоматичний розподіл. За наслідками автоматичного розподілу справа передана на розгляд судді Неверовській Л.М.

Розгляд справи по суті судом розпочато 20.10.11.

В судовому засіданні 27.10.11 оголошувалась перерва до 02.11.11.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Підприємця 25329,25 грн., набутих без достатньої правової підстави.

Підприємець, у свою чергу, подав зустрічний позов про стягнення з Товариства 24 965,81 грн. боргу, 37 698,37 грн. пені, 19 513,99 грн. інфляційних втрат, 3 015,87 грн. 3 % річних та 1 747,61 грн. штрафу, а всього 86 941,65 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в обсязі визначеному позовною заявою (т.3, а.с. 5-7). Підстави позову визначені у заяві від 11.10.11 (т.5, а.с. 43). Проти зустрічного позову заперечив, посилаючись на його безпідставність. Також, позивачем подано заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідач проти первісного позову заперечив, посилаючись на відсутність боргу, зазначає, що заявлена до стягнення позивачем сума зарахована в рахунок оплати за виконані підрядні роботи на підставі договору №37 від 15.12.04, накладної №11/01 від 12.01.05 та часткової оплати за товар переданий по накладних №№ 03/01, 04/01, 05/01, 06/01 від 04.01.05. Зустрічний позов підтримав в обсязі визначеному заявою (вх.№9147/2011 свх. від 02.11.11) (т.5, а.с. 121-124), яка прийнята судом до розгляду. Вказаною заявою підприємець просить стягнути з товариства 24945,71 грн. вартість поставлених матеріалів по накладних №№ 03/01, 04/01, 05/01, 06/01 від 04.01.05; пеню за період з 01.06.08 по 01.06.09 в сумі 9112,48 грн.; штрафні санкції на підставі п.2 ч.2 ст. 231 ГК України в сумі 1747,60 грн.; на підставі ст. 625 ЦК України річні в сумі 3098,48 грн. та інфляційні втрати в сумі 19513,99 грн.

При розгляді матеріалів справи господарським судом встановлено наступне.

ЗАТ "СТМ" протягом січня 2004р.–квітня 2005р. здійснено перерахування коштів на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в сумі 119049грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи (т.3, а.с.10-25). Як вбачається із призначення платежу кошти перераховувались "за матеріали згідно рахунків".

Відповідачем здійснено поставку будівельних матеріалів, що визнається ЗАТ "СМТ", на суму 93719,75 грн. Таким чином, підприємцем не виконано свого зобов’язання в частині поставки будівельних матеріалів на суму 25329,25грн. та не повернуто вказану суму позивачу.

Відповідач в сво чергу, також звернувся з зустрічним позовом до ЗАТ "СТМ" про стягнення 24965,81грн. заборгованості, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що підприємцем виконано робіт та поставлено будівельних матеріалів на суму 222523,81грн. При цьому відповідач посилається на те, що окрім накладних, врахованих ЗАТ "СТМ" при розрахунку свого позову, позивачем не враховано накладні №03/01 від 04.01.2005р. на суму 7866,94грн., № 04/01 від 04.01.2005р. на суму 5354,10грн., № 05/01 від 04.01.2005р. на суму 6 464,9грн., № 06/01 від 04.01.2005р. на суму 10516,9грн., а також договір підряду №37 від 15.12.2004р., акт виконаних робіт №1/01 від 03.01.2005р. на суму 20097грн. Окрім суми заборгованості в розмірі 24965,81грн., підприємцем заявлено до стягнення пеню в сумі 9112,48 грн.; штрафні санкції в сумі 1747,60 грн.; річні в сумі 3098,48 грн. та інфляційні втрати в сумі 19513,99 грн.

На виконання вказівок, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 17.05.11, якою скеровано справу на новий розгляд, при новому розгляді справи ухвалами господарського суду (т.5, а.с. 21,26,30,50,60) витребувано від сторін письмові пояснення та документальні докази необхідні для з"ясування наступних обставин:

- які саме правовідносини існували між сторонами та призвели до виникнення даного спору (зокрема, чи існували між сторонами договірні відносини в 2003-2005 роках, які саме, їх характер та зміст умов; обставини виконання сторонами кожного з можливих договорів, що стосуються предмету спору);

- правових підстав перерахування Товариством коштів Підприємцеві (у тому числі й суми 25 329,25 грн., на стягненні якої наполягає позивач);

- наявності чи відсутності рахунків, зазначених у платіжних дорученнях Товариства як підстави платежу (т. 3, а.с. 10-25);

- причин виникнення заборгованості Підприємця перед Товариством, чи має зазначена сума правовий характер боргу або має місце інше зобов’язання;

- чи виконано Підприємцем на замовлення Товариства роботи за договором підряду від 15.12.2004 № 37;

- фактичної дати видачі спірної довіреності Товариства серії ЯИМ № 107503 від 03.01. 2004 (що не відповідає датам видачі Підприємцем накладних від 04.01. 2005 №№ 03/1-04/01) позначення "Держзнак. КОФ. Зам.1399. 2004 р. ІІ кв. " (т. 1, а.с. 137 );

- обставин виконання Підприємцем підрядних робіт на замовлення позивача, стану розрахунків сторін та наявної у Товариства перед відповідачем заборгованості (з огляду на подані Підприємцем письмові пояснення службових осіб (у тому числі й Товариства).

Дослідивши додатково подані сторонами письмові пояснення та докази, господарський суд дійшов висновку, що заперечення відповідача щодо первісного позову та доводи в обгрунтування зустрічного позову не спростовують доводи позивача, суперечать наданим по справі доказам та встановленим господарським судом обставинам справи, враховуючи наступне.

Так, сторонами не подано суду будь-яких договорів на поставку товарів, не подано також рахунків, реквізити яких вказано у платіжних дорученнях позивача. За таких обставин, у суду відсутні підстави для висновку про наявність між сторонами договірних відносин з приводу поставки на протязі 2003-2005 років, відсутні підстави вважати, що договір укладавсія у спрощений спосіб, оскільки відсутні рахунки на оплату або будь-яке листування з приводу необхідності постачання товарів (в тому числі на суму 25329,25 грн.).

Факт перерахування коштів в розмірі 119049 грн. позивачем відповідачу підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи (т.3, а.с.10-25). З огляду на призначення платежу "за матеріали" відповідач не мав права в односторонньому порядку змінювати їх призначення та зараховувати в погашення будь-яких виконаних робіт. Позивачем визнається факт одержання від відповідача товарів та матеріалів тільки на суму 93719,75 грн.

Таким чином, кошти в сумі 25329,25 грн. є набутими відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки внаслідок відсутності рахунків з визначенням найменування товару, його кількості та ціни, на даний час неможливо встановити за який саме товар вони сплачувались. Оскільки сторони не перебувають між собою в договірних відносинах, Товариство цілком обґрунтовано заявило позов про стягнення з відповідача суми боргу на підставі статей 1212 ЦК України

Зобов'язання з безпідставного набуття або збереження майна є одним з видів не договірних зобов'язань, які регулюються положеннями глави 83 ЦК України (435-15) . Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Змістом даних зобов'язань є обов'язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути це майно потерпілому. Таке же зобов'язання виникає і в тому разі, коли підстава, на якій майно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК). Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.

За наведених обставин, враховуючи те, що між сторонами відсутні договірні відносини щодо поставки товару 25329,25 грн., відсутні рахунки, замовлення чи переписка сторін щодо відпуску товару на вищевказану суму, на підставі ст. 1212 ЦК України у відповідача виникло зобов"язання щодо повернення позивачу коштів в сумі 25329,25 грн., а отже позовні вимоги за первісним позовом є обгрунтованими.

Щодо доводів відповідача та поданих ним доказів стосовно обставин виконання Підприємцем підрядних робіт на замовлення позивача, стану розрахунків сторін та наявної у Товариства перед відповідачем заборгованості, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження факту здійснення будь-якої господарської операції можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану суб"єкта господарювання.

Подані відповідачем документи на підтвердження фактів передачі товарів та підрядних робіт: довіреність ЯИМ №107503 від 03.01.04 (видана фактично 03.01.05); спірні накладні №№ 03/01, 04/01, 05/01, 06/01 від 04.01.05; договір №37, накладна №11/01 від 12.01.05; акт приймання робіт №1/01 від 03.01.05 не визнаються господарським судом належними та допустимими доказами та не свідчать про те, що фактично відбулась передача позивачу будь-яких товарів або робіт, враховуючи наступне.

Так, довіреність на отримання цінностей є документом, що підтверджує право довіреної особи отримати товаро-матеріальні цінності від імені суб'єкта господарювання. У свою чергу, для постачальника довіреність є підставою для відпуску товарно-матеріальних цінностей одержувачу.

Порядок застосування довіреностей на отримання цінностей регулюється Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на отримання цінностей, затверджена наказом Мінфіну України від 16.05.96 р. N 99, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N 293/1318 (z0293-96) (далі по тексту Інструкція). У пункті 2 вказаної Інструкції (z0293-96) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів. У п.3 зазначено, що бланки довіреностей є документами суворої звітності, що вимагає, зокрема: їх виготовлення з друкарською нумерацією; обліку їх одержання, зберігання та використання як бланків суворої звітності; контролю за своєчасним поданням документів (актів, накладних, ордерів тощо), що свідчать про використання довіреностей, або невикористаних довіреностей. Відповідно до п.п. 4,6,7,9,10,12 Інструкції (z0293-96) довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. При виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа "Найменування цінностей" у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються. До видачі довіреності особи інструктуються про порядок і терміни використання та звітування про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності. Забороняється видавати довіреності, які повністю або частково не заповнені, не мають зразків підпису осіб, на ім'я яких вони виписані. Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей. При позбавленні довіреної особи права на одержання цінностей за виданою йому довіреністю, строк дії якої ще не минув, довіреність у такої особи вилучається. Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом "невикористана" і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.

Відповідно до п.12 Інструкції (z0293-96) забороняється відпускати цінності у випадках, зокрема: подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами; подання довіреності, яка має виправлення і помарки, що не підтверджені підписами тих же осіб, які підписали довіреність; відсутності у довіреної особи вказаного у довіреності паспорта або іншого документа, що засвідчує довірену особу; закінчення строку дії довіреності; одержання повідомлення підприємства-одержувача цінностей про анулювання довіреності.

Як вбачається з журналу реєстрації довіреностей відповідача (оригінали, якого оглядались в судових засіданнях, копії долучені до матеріалів справи т.5, а.с. 70-71, 86-119) та самої довіреності (т.1, а.с. 137) спірна довіреність ЯИМ №107503 від 03.01.04, яка фактично видана - 03.01.05, оформлена з порушеннями вищевказаної Інструкції (z0293-96) , містить помилку у даті її видачі, не містить переліку товаро-матеріальних цінностей, їх кількості, та основним грубим порушенням є те, що довіреність не містить грошової вартості матеріалів для одержання яких вона видавалась. З огляду на вимоги п.12 Інструкції (z0293-96) відповідач не повинен був оформляти спірні накладні за такою довіреністю. У довіреності ЯИМ №107503 від 03.01.04 фактично відсутні відомості, що дозволяють ідентифікувати товар на одержання якого вона видавалась, його кількість та ціну.

Відповідно до п.11 Інструкції (z0293-96) особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі. Як вбачається із журналу, вказана довіреність не повернута як "невикористана" відповідно до Інструкції, крім того, особа, яка її одержала не відчиталась за її використання і не передавала будь-яких одержаних за нею товарів. У журналі відсутні будь-які відмітки про використання спірної довіреності.

Судом досліджено також висновок судово-економічної експертизи №12 у справі від 25.04.08 (т.1, а.с. 103-106), у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судом враховано вимоги викладені в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" (v0008700-97) . Висновок експерта (т.1, а.с. 102-106) відповідає вимогам чинного законодавства і відповідно до ст.ст. 34, 42 ГПК України є належним доказом у справі.іалподаних експерту

Як вбачається із вищевказаного висновку експертизи, в матеріалах поданих експерту на дослідження містились накладні виписані підприємцем ОСОБА_2 на ЗАТ "СТМ". Згідно даних задокументованих у вищезазначених накладних ОСОБА_2 здійснювалися господарські операції по реалізації товарів, робіт, послуг на загальну суму 222523,81 грн. Дослідженням поданих накладних експертом встановлено їх відповідність вимогам п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року (z0168-95) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №168/704 від 05.06.1995 (z0168-95) року. Експерту на дослідження також подані журнали-ордера і відомості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" товариства "СТМ" за період з січня 2003 року по квітень 2005 року. Вищезазначені журнали-ордера і відомості складені у розрізі контрагентів ЗАТ "СТМ" по рахунку 631. На рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків з вітчизняними постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги. За кредитом рахунка 631 відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення. Дослідженням журналів-ордерів і відомостей по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" товариства "СТМ" за період з січня 2003 року по квітень 2005 року експертом встановлено, що станом на квітень 2005 року у вищезазначених журналах-ордерах і відомостях задокументовано заборгованість підприємця ОСОБА_2 перед ЗАТ "СТМ" на суму 25329,23 грн. Співставленням поданих на дослідження накладних та журналів-ордерів і відомостей по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ЗАТ "СТМ" за період з січня 2003 року по квітень 2005 року експертом встановлено, що накладні №03/01, №04/01, №05/01, №06/01 від 04.01.2005 року не відображені в даних бухгалтерського обліку ЗАТ "СТМ".

Узагальнюючи вищевказане, експертом надано суду висновок судово-економічної експертизи про те, що згідно даних задокументованих в журналах-ордерах і відомостях по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" товариства "СТМ" за період з січня 2003 року по квітень 2005 року станом на квітень 2005 року заборгованість ЗАТ "СТМ" перед ОСОБА_2 відсутня. Співставленням поданих на дослідження накладних та журналів-ордерів і відомостей по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" АТЗТ "СТМ" за період з січня 2003 року по квітень 2005 року експертом встановлено, що накладні №03/01, №04/01, №05/01, №06/01 від 04.01.2005 року не відображені в даних бухгалтерського обліку ЗАТ "СТМ".

Таким чином, господарський суд оцінюючи у сукупності наведені вище докази дійшов висновку про недоведеність факту відпущення відповідачем позивачу товарів за спірними накладними №03/01, №04/01, №05/01, №06/01 від 04.01.2005 року.

Щодо доводів відповідача про факт виконання підрядних робіт та наявність боргу за виконані підрядні роботи за договором №37 від 15.12.04 (т.1, а.с. 142) слід зазначити наступне.

Як вбачається із тексту даного договору, ним не визначено які саме роботи підлягали виконанню, який саме обсяг і конкретний перелік робіт сторони розуміли під визначенням "ремонтні роботи". Також, відсутній визначений у п.2.1 договору Додаток №1- кошторис, в якому повинен бути визначений обсяг робіт. Не встановлено конкретний строк виконання робіт. Не містить таких відомостей і наявний у справі акт виконаних робіт №1/01 від 03.01.05 (т.1, а.с. 144).

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачає, що договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. До істотних умов відносяться умови про предмет договору, умови, які визначені істотними законом, а також ті умови, щодо яких сторонами обов'язково повинна бути досягнута згода. Як вбачається із змісту договору №37 сторони фактично не визначили істотні умови договору підряду: кошторис, обсяг робіт, строк їх виконання. За таких обставин вищевказаний договір не можна вважати укладеним.

Не відповідають встановленим судом обставинам і є суперечливими доводи відповідача про те, що підрядні роботи були фактично виконані підприємцем. Так, датою виконання робіт у акті зазначено - 03.01.05 з матеріалів визначених у накладних виписаних позивачу №03/01, №04/01, №05/01, №06/01, які оформлені після дати "виконання робіт" - 04.01.2005 року. Проте, є неможливим виконання робіт раніше ніж закуплено матеріали для їх виконання по вищевказаних накладних. Крім того, вказані матеріали, на думку відповідача, повинен оплатити позивач. При цьому у договорі №37 передбачено виконання робіт із власних матеріалів підприємця. Суд також зазначає, що факт здійснення робіт не може підтверджуватися поясненнями посадових осіб, без підтвердження первинними документами та відображення у бухгалтерському обліку суб"єктів господарювання які є контрагентами за договором.

Не є підтвердженням цьому і поданий відповідачем аудиторський висновок (т.1, а.с. 63), оскільки: у ньому досліджувались тільки документи подані відповідачем (спірні накладні та довіреності); вказане дослідження проводилось на замовлення відповідача; у аудиторському висновку не відображно явні порушення законодавства у оформленні, зокрема, довіреності ЯИМ №107503, наявність виправлень у спірних накладних, тощо; первинні документи оцінювались тільки за реквізитами і не перевірялися обставини щодо фактичного здійснення господарських операцій.

З огляду на викладене, відповідачем не доведено в установленому законом порядку, що підрядні роботи фактично були виконані.

У суду також відсутні процесуальні можливості для витребування будь-яких інших доказів або проведення експертизи, оскільки невизначення переліку (виду) робіт унеможливлює встановлення факту їх виконання або невиконання та їх ідентифікації.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов"язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідачем не враховано, що така господарська операція як поставка товарів або виконання підрядних робіт фіксується у низці первинних бухгалтерських документів. Отже, для встановлення факту чи мали місце такі господарські операції, слід досліджувати та оцінювати у сукупності всі надані сторонами первинні бухгалтерські документи, які стосуються господарської операції з поставки товару та виконання підрядних робіт, інші документальні докази, зокрема, висновок судово-економічної експертизи.

Слід також зазначити, що відповідачем не подано будь-яких доказів та не доведено суду, що спірні господарські операції по поставці товарів та виконанні підрядних робіт відображені в бухгалтерському обліку відповідача, оскільки підприємець здійснює бухгалтерський облік за спрощеною системою обліку та звітності.

З огляду на недоведеність зустрічних позовних вимог у суду відсутні підстави для стягнення суми заборгованості в розмірі 24965,81грн., і відповідно відсутні підстави для стягнення пені в сумі 9112,48 грн.; штрафних санкцій в сумі 1747,60 грн.; річних в сумі 3098,48 грн. та інфляційних втрат в сумі 19513,99 грн. З огляду на висновки суду про безпідставність зустрічного позову, не підлягають застосуванню правила про позовну давність, про застосування яких заявив позивач у справі.

За наведених обставин господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь позивача Закритого акціонерного товариства "СТМ", 25329 грн. 25 коп. основного боргу, 253 грн. 29 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства "СТМ" про стягнення 58438 грн. 26 коп. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 638, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82, ст.ст. 83- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

первісний позов Закритого акціонерного товариства "СТМ" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь позивача Закритого акціонерного товариства "СТМ", м.Бурштин-2, Галицький район, Івано-Франківська область, 77112 (ідентифікаційний код 19389851) 25329 грн. 25 коп. основного боргу, 253 грн. 29 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства "СТМ" про стягнення 58438 грн. 26 коп. відмовити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.11.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

________________ Неверовська Л. М. 11.11.11