У Х В А Л А
     14 березня 2007 року  м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
                Верховного Суду України в складі:
 
     головуючого
     суддів:
     Гнатенка А.В.,
     Волкова О.Ф.,
     Гуменюка В.I.,
     Григор'євої Л.I.,
     Балюка М.I., -
     розглянувши в судовому засіданні  справу  за  позовом  Кучери
Мирослава Михайловича до управління  Пенсійного  фонду  України  у
Франківському районі  м.  Львова  (далі  -  управління  Пенсійного
фонду),  відкритого   акціонерного   товариства   (далі   -   ВАТ)
"Автовантажмаш"  про  визнання  права  на  пенсію   та   стягнення
моральної шкоди,
                      в с т а н о в и л а :
     У квітні 2003 року Кучера М.М. звернувся до суду з позовом до
управління Пенсійного фонду  України  у  Франківському  районі  м.
Львова, в якому вказував, що   11  березня  2002  року  йому  було
призначено наукову пенсію відповідно до статті 24  Закону  України
"Про наукову та науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
        , оскільки
він мав на момент її призначення більше 20  років  стажу  наукової
роботи, працюючи у ВАТ  "Автовантажмаш".   20  березня  2003  року
управлінням Пенсійного фонду було прийнято рішення про  припинення
виплати  позивачу  наукової   пенсії   на   підставі   листа   ВАТ
"Автовантажмаш" про відклик  уточнюючих  довідок,  які  видавались
пенсіонерам підприємства. У  зв'язку  з  чим  Кучера  М.М.  просив
визнати неправомірним рішення управління Пенсійного фонду  України
у Франківському районі м. Львова  про  скасування  нарахування  та
виплати йому наукової пенсії відповідно до зазначеного Закону.
     Під  час  судового  розгляду  заявник  неодноразово  змінював
позовні вимоги  й  остаточно  просив  визнати  неправомірними  дії
управління  Пенсійного   фонду   щодо   скасування   рішення   про
призначення  наукової  пенсії,   визнати   неправомірною   відмову
управління Пенсійного фонду зарахувати до наукового  стажу  період
роботи   в   Головному   спеціальному    конструкторському    бюро
автонавантажувачів Міністерства автомобільної  промисловості  СРСР
(далі  -  ГСКБ  автонавантажувачів)  та  стягнути   з   управління
Пенсійного фонду 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
     Судом до участі у справі в якості  відповідача  залучено  ВАТ
"Автовантажмаш".
     Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 18 лютого
2004 року позовні вимоги Кучери М.М. задоволено частково:  визнано
неправомірними дії управління  Пенсійного  фонду  щодо  скасування
рішення від 1 квітня 2002 року про призначення позивачу пенсії  на
підставі статті 24 Закону України "Про наукову і  науково-технічну
діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
        ; постановлено стягнути  з  відповідача  на
користь Кучери М.М. 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди; за
позивачем визнано право на призначення наукової пенсії на підставі
стажу роботи з 1 вересня 1970 року по 1 квітня 1973  року  в  ГСКБ
автонавантажувачів  на  посадах  провідного  інженера-конструктора
відділу та заступника начальника цеху. У задоволенні іншої частини
позовних вимог відмовлено.
     Рішенням апеляційного суду Львівської області від  24  травня
2004 року  рішення  суду  першої  інстанції  скасовано  в  частині
визнання  неправомірними  дій  управління   Пенсійного   фонду   й
стягнення моральної  шкоди  з  ухваленням  в  цій  частині  нового
рішення про відмову у задоволенні таких вимог Кучери М.М. В  іншій
частині рішення суду залишено без зміни.
     У касаційній скарзі Кучера М.М., посилаючись  на  неправильне
застосування  норм   матеріального   права   та   порушення   норм
процесуального права, просить рішення апеляційного суду  скасувати
з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
     Управління  Пенсійного  фонду,  посилаючись  на   неправильне
застосування  норм   матеріального   права   та   порушення   норм
процесуального права, просить скасувати судові рішення  в  частині
задоволених позовних вимог Кучери М.М.
     Відповідно до вимог частин 7 і 10 Прикінцевих  та  перехідних
положень Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        
після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах,  що
виникають з  адміністративно-правових  відносин,  розглядаються  в
порядку, встановленому цим Кодексом. Касаційні скарги (подання) на
рішення загальних судів у  справах,  визначених  пунктом  7  цього
розділу,  що  подані  до  набрання  чинності  цим  Кодексом  і  не
розглянуті Верховним Судом України, передаються для  вирішення  до
Вищого адміністративного суду України.
     З матеріалів справи вбачається, що заявником в позовній заяві
порушуються   питання,   пов'язані   з   адміністративно-правовими
відносинами, вирішення яких відповідно  до  діючого  законодавства
України віднесено до адміністративної юрисдикції.
     Ураховуючи  вищевикладене,  керуючись  частинами   7   і   10
Прикінцевих  та  перехідних  положень  Кодексу   адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів Судової  палати  у
цивільних справах Верховного Суду України
 
                        у х в а л и л а :
     Зняти з розгляду  складу  колегії  суддів  Судової  палати  у
цивільних справах  Верховного  Суду  України  цивільну  справу  за
позовом Кучери  Мирослава  Михайловича  до  управління  Пенсійного
фонду  України  у  Франківському  районі  м.  Львова,   відкритого
акціонерного товариства  "Автовантажмаш"  про  визнання  права  на
пенсію та стягнення моральної шкоди й направити її для розгляду до
Вищого адміністративного суду України.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий   А.В.Гнатенко
     Судді:  В.М.Барсукова
     О.Ф.Волков
     Л.I.Григор'єва 
     М.I.Балюк