за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).

до відповідача: ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Лунний камінь"

(54003, м. Миколаїв, вул. Комсомольська,46-А/1).

про: стягнення вартості частини майна пропорційно частці у статутному фонді в сумі 54180 грн. 00 коп.

Суддя А.К.Семенов

П Р Е Д С Т А В Н И К И

Від позивача: ОСОБА_2 довіреність № б/н від 01.11.2011 року.

Від відповідача: не присутні.

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відпові-дальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лунний камінь" вартості частини майна пропорційно частці у статутному фонді в сумі 54180 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються недотриманням вимог законодавства та установчих до-кументів товариства по виплаті або передачі майна пропорційно частці ОСОБА_1 в статутному капіталі у зв’язку з виходом з товариства.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи в судове за-сідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Справу розглянуто, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріа-лами.

Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 02.11.11 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лунний ка-мінь" засновано на базі приватизованого цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства "Лунний камінь", є його правонаступником та зареєстроване виконавчим комітетом Миколаївської міської ради за № 3942 від 21.05.1992 року.

ОСОБА_1 була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лунний камінь" з початковою часткою в статутному капіталі 5,26%.

29.04.1996 року між фондом державного майна України в м. Миколаєві та товариством покупців членів трудового колективу парикмахерської "Лунний камінь" укладено договір ку-півлі-продажу державного майна (а.с.32-34).

Відповідно до п.1.1 договору купівлі-продажу у власність парикмахерської "Лунний камінь" передано майно, яке знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 46а.

Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.12.2008 року цьому приміщенню присвоєно нову адресу: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 46а/1.

11.08.2008 року зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ "Виробничо - комерційна фірма "Лунний камінь" згідно якої статутний капітал товариства складає 90200 грн. 00 коп. У складі товариства за новою редакцією є два учасника: ОСОБА_3, яка володіє 94,74 % статутного капіталу, та ОСОБА_1 з часткою 5,26% статутного капіталу товариства.

Відповідно до п. 6.2 статуту товариства на момент державної реєстрації нового статуту вкладами учасників є приватизований майновий комплекс державного комунального підприємства "Лунний камінь"по вул. Комсомольська, 46-А м. Миколаїв, придбаний відповідно до Договору купівлі-продажу державного майна від 29.04.96 року, нотаріально засвідченого 29.04.96 року державним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого у реєстрі за № 49, а також додаткові майнові та грошові внески.

Згідно п.6.4 статуту товариства зміни вартості майна, внесеного як вклад, не впливає на розмір їх часток у статутному капіталі.

23.11.2009 року відбулися збори Товариства, якими було прийнято рішення про виключення позивача зі складу ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Лунний камінь" на підставі ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" (а.с.26). рішення загальних зборів мотивовано тим, що "ОСОБА_1 внесла свою частку не повністю, а тільки в розмірі 800 грн. 00 коп., що становить 0,89% Статутного капіталу товариства".

У листопада 2010 року позивач отримала від ТОВ "ВКФ "Лунний камінь"лист, в якому відповідач посилаючись на рішення загальних зборів запросив ОСОБА_1 отримати належну їй долю в статутному капіталі. Як зазначає у своїй позовній заяві ОСОБА_1, при спілкуванні з керівником відповідача ОСОБА_3 остання запропонувала сплатити їй в якості компен-ації частки в статутному капіталі товариства лише 800 грн. 00 коп. Зі вказаною сумою позивач не згодна.

Відповідач позивачеві вартість частини майна товариства, пропорційну її частці у ста-тутному капіталі (в сумі, яку ОСОБА_1 вважає їй належної, а саме 54180 грн. 00 коп.) не сплатив Тому в жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з позовом про стягнення вказаної суми. На обґрунтування суми позову ОСОБА_1 надала звіт оцінювача Регіональної Торгово - Промислової Палати Миколаївської області (аркуші справи 35-60).

Позивач просить стягнути з ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Лунний камінь" вартість частини майна товариства, пропорційну 5,26% його частки у статутному капіталі, яка дорівнює 54180 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на ст.ст. 10, 54, 61, 64 Закону України "Про господарські товариства", ст. 167 Господарського кодексу України, п. 8.2, 8.3 Статуту то-вариства.

Відповідач, як вже вище вказано, відзив не надав, позов не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на під-ставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсут-ність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

Відповідно до статей 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини май-на товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата прова-диться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Аналогічні положення містяться у ст. 148 ЦК України у п.п. 8.2 8.3 Статуту товариства.

Відповідно до ч. 2 статті 64 Закону України "Про господарські товариства" виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Відповідач виплату суми належної учаснику, який вийшов із товариства (ОСОБА_1), не здійснив.

Відповідно до ч.1 ст. 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У ч.1 ст. 66 та в ст. 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, вироб-ляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (ви-ключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що нале-жить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування.

Учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійс-ної (ринкової) вартості майна товариства.

Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачена можливість переоцін-ки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (z0288-00) ), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 № 242 (z0750-99) ), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87 (z0391-99) ).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме зі звіту про оцінку вартості нежитлового при-міщення ринкова вартість нежитлових приміщень першого поверху в 9- ти поверховому житло-вому будинку (102,6 кв.м.) за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 46А/1, складає (без врахування ПДВ) 1030036 грн. або 128916$.

Звіт про оцінку вартості нежитлового приміщення містить розрахунок вартості майна, що належить відповідачеві, зроблений з урахуванням норм чинного законодавства.

За таких обставин, позов щодо стягнення 54180 грн. 00 коп. є обґрунтований, підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарсь-кий суд

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лунний камінь" (54003, м. Миколаїв, вул. Комсомольська,46-А/1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) 54180 грн. 00 коп. вартості частини майна товариства пропорційну 5,26% її частки у статутному капіталі, 541 грн. 80 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечен-ня судового процесу.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 ГПК України, рішення підписано 04.11.2011 року.