За позовом Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

до відповідача Одеського обласного управління "Одесаекокомресурси" Державного підприємства "Укрекокомресурси"

про стягнення 2064,72грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №020/7-86 від 08.02.11р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Одеського обласного управління "Одесаекокомресурси" Державного підприємства "Укрекокомресурси" про стягнення майна у вигляді грошових коштів, безпідставно набутого відповідачем у розмірі 2064,72грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.08.11р. порушено провадження у справі №35/17-3253-2011.

04.10.2011р. відповідач подав клопотання(вх.№34250/2011 від 04.10.2011р.) про залучення до матеріалів справи копії листа Державного підприємства "Укрекокомресурси" №5/214 від 19.04.2011р.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи копію листа Державного підприємства "Укрекокомресурси" №5/214 від 19.04.2011р.

За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 17.10.11р. строк вирішення спору по справі №35/17-3253-2011 було продовжено до 01.11.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, з підстав які викладені у відзиві на позовну заяву№380 від 31.10.2011р.(вх.№37421/2011 від 01.11.11р.). Так в обґрунтування відзиву відповідач зазначає про те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.10р. №1074 (1074-2010-п) перейменовано Державну компанію з утилізації відходів як вторинної сировини на Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною. В зв'язку зі зміною назви Підприємства, було змінено назву Одеського обласного управління "Одесаекокомресурси" Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини на Південне територіальне управління регіонального розвитку та контролю Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною. Південне територіальне управління регіонального розвитку та контролю Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною не погоджується з позовною заявою з огляду на те, що відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.01р. №915 "Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини" (915-2001-п) та укладеного з Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" договором кошти, що надходять як плата за послуги з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів, відповідно до зазначеної постанови, зараховуються на спеціальний рахунок Підприємства в Державному казначействі, і використовуються в порядку та за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України. Інший порядок повернення Підприємством грошових коштів юридичним особам, які з тих чи інших підстав в односторонньому порядку відмовляються від отримання послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари та пакувальних матеріалів законодавством не визначений, а отже, у Підприємства відсутні правові підстави для повернення грошових коштів ДП "Одеський морський торговельний порт".

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

25.09.2009р. між Одеським обласним управлінням "Одесаекокомресурси" Державного підприємства "Укрекокомресурси"(Виконавець) та Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт"(Замовник) було укладено договір №17/694 ІМ КД-13861, згідно умов якого Виконавець зобов’язався надати послуги з організації збирання, заготівлі та утилізації використаної тари та пакувальних матеріалів визначених у п.1. договору.

Пунктом 1 договору визначено, послуги з організації збирання, заготівлі та утилізації використаної тари і пакувальних матеріалів імпортованої продукції на умовах і за тарифами, визначеними цим договором згідно з Постановою КМУ від 26.07.2001р. №915 (915-2001-п) зі змінами та доповненнями. Сума цього договору не перевищує 100000грн. на рік.

Відповідно до п. 6.1 договору за невиконання обов’язків передбачених розділом 2 цього договору, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно п. 8.1 договору встановлено, що усі спори між сторонами, щодо яких не було досягнуто згоди, вирішуються відповідно до законодавства України в господарському суді з дотриманням претензійного порядку досудового врегулювання.

У відповідності до п. 11.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.09р.

25.12.2009р. між сторонами укладено додаткову угоду №КД-13861/1 до договору №17/ КД-13861 від 25.09.2009р., згідно умов якої сторони домовились викласти п. 3.1. договору в новій редакції, та п.11.1. викласти в наступній редакції:"Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.07.11р.".

В підтвердження виконання зобов’язань за договором, для проходження митної процедури з імпорту грузу "колби із скла, для електричних ламп накалювання"відповідно до умов договору Замовником відповідачу були перераховані грошові кошти на розрахунковий рахунок Виконавця у сумі 2064,72грн., що підтверджується наданим платіжним дорученням №2751 від 17.06.20010р. на суму 2064,72грн.(сплаченого на підставі рапорту №18-6/481 від 09.06.2010р.).

У ході митного оформлення після реєстрації вантажної митної декларації Південною митницею було переглянуто митну вартість оформлення товару в сторону значного збільшення, а також переглянутий код УКТВЄД і виписано картку відмови.

Враховуючи вищевикладене, вантаж "колби із скла, для електричних ламп накалювання"не був оформлений в митному відношенні і не був ввезений на територію України по економічним обставинам. У зв'язку з чим відповідні роботи, що здійснюються Виконавцем по утилізації тари та упаковки, щодо товару "колби із скла для електричних ламп накалювання"фактично не були виконанні.

Позивач направив на адресу Одеського обласного управління "Одесаекокомресурси" Державного підприємства "Укрекокомресурси" претензію №020/1-200 від 11.03.2011р. з вимогою повернути грошову суму у розмірі 2064,72грн.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно листа Державного підприємства "Укрекокомресурси" №5/214 від 19.04.2011р., Державне підприємство "Укрекокомресурси" повідомило Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" про те, що останній маже у майбутньому скористатися послугами Державного підприємства "Укрекокомресурси" по організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів, на суму сплачених коштів.

Враховуючи вищевикладене, Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" звернувся до суду з позовом до відповідача Одеського обласного управління "Одесаекокомресурси" Державного підприємства "Укрекокомресурси" про стягнення майна у вигляді грошових коштів, безпідставно набутого відповідачем у розмірі 2064,72грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

В частині 1 статті 901 Цивільного кодексу України зазначається, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи(потерпілого) без достатньої правової підстави(безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставне набуте майно в натурі.

Так, судом встановлено наявність перерахування позивачем відповідачу грошових коштів у розмірі 2064,72грн., невиконання відповідачем робіт по утилізації тари та упаковки, щодо товару "колби із скла для електричних ламп накалювання", у зв’язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 2064,72грн., є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню, оскільки Одеське обласне управління "Одесаекокомресурси" Державного підприємства "Укрекокомресурси" набуло вищевказані кошти без достатньої на те правової підстави.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи позовні вимоги Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" до відповідача Одеського обласного управління "Одесаекокомресурси" Державного підприємства "Укрекокомресурси" про стягнення майна у вигляді грошових коштів, безпідставно набутого відповідачем у розмірі 2064,72грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеського обласного управління "Одесаекокомресурси" Державного підприємства "Укрекокомресурси" (65031, Україна, м.Одеса, вул. Братів Поджіо, 4, р/р №37122002002590 у ГУРКУ м. Київа, МФО 820019, код ЄДРПОУ 375743) на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, р/р №26004124091 у ПАТ "Марфін Банк", МФО 328168, код ЄДРПОУ 01125666) безпідставне набуте майно у вигляді грошових коштів у розмірі 2064(дві тисячі шістдесят чотири)грн.72коп., витрати по сплаті держмита на суму 102(сто дві)грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.11.2011р.