В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення та комунальні послуги відповідно до договору оренди № 08-12-05/5 нежитлового приміщення для розміщення банківської установи від 06.12.05 р. та договору оренди №08-12-05/6 нежитлового приміщення для розміщення банківської установи від 06.12.05 р. Внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3 655 372,48 грн, з них: 2 283 282,70 грн - по орендній платі, 341 945,77 грн - за комунальні послуги, 48 662,20 грн - 3% річних, 127 099,53 грн - пеня, 170 474,92 грн - інфляційні витрати, 683 907,36 грн - неустойка. Крім того, керуючись ст.ст. 525, 526, 529, 625, 759, 762, 764, 785 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивач просить суд зобов'язати відповідача звільнити та повернути за актом приймання-передачі нежитлове приміщення загальною площею 2001,6 кв.м, що розташоване за адресою: 83003, м. Донецьк, просп. Ілліча, буд.17 літ.Б.

Ухвалою суду від 12.08.11 порушено провадження у справі № 40/316 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.09.11.

19.09.11 через загальний відділ діловодства відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позову заперечує повністю з наступних підстав.

За твердженням відповідача, позивач не мав правових підстав для виставлення рахунків за договором оренди № 08-12-05/6, оскільки сторонами не було підписано акт прийому-передачі об’єкту оренди за вказаним договором. Враховуючи, що акт прийому-передачі об’єкта оренди між відповідачем та відповідачем не підписано, строк дії договору за договором № 08-12-05/6 не розпочався, а сам договір є неукладеним, отже підстави для внесення орендарем орендної плати згідно п.4.2 договору № 08-12-05/6 відсутні. Стосовно вимог про стягнення заборгованості за комунальні послуги відповідач зазначив, що 20.07.10 ним було сплачено рахунок за комунальні послуги № 92 у сумі 12533,88 грн. за договором № 08-12-05/5. підстави для виставлення рахунків за комунальні послуги згідно договору № 08-12-05/6 відсутні, оскільки вказаний договір, на думку відповідача, є неукладеним. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені. Щодо вимог про стягнення неустойки за прострочення повернення орендованого майна за період з 06.06.11 по 04.08.11 відповідач зазначив, що вказані вимоги ґрунтуються виключно на акті обстеження, який було складено без участі представників відповідача, а тому не може вважатись належним в розумінні ст. 32 ГПК України.

У судовому засіданні 22.09.11 представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом м. Києва справи за позовом ПАТ "Родовід Банк" до ВАТ "Українські промислові традиції" про визнання недійсними договорів оренди № 08-12-05/5 та № 08-12-05/6 від 06.12.05. Суд відхилив клопотання представника відповідача у зв’язку з його необґрунтованістю, оскільки відповідачем не було надано суду доказів порушення провадження у справі за вказаною позовною заявою.

У судовому засіданні 22.09.11 оголошено перерву до 11.10.11 р. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у сторін.

У судове засідання 11.10.11 представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав заперечення на відзив відповідача та додаткові докази по справі. Представник відповідача через службу діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору по справі № 40/316.

Розглянувши клопотання представника відповідача у судовому засіданні суд вирішив його задовольнити, керуючись ст.ст. 69, 77 ГПК України, суд продовжив строк розгляду справи, судове засідання відклав на 27.10.11.

У судове засідання 27.10.11 представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив .

06.12.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Родовід банк", яке змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Родовід банк"(орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ангажемент", правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство "Українські промислові інвестиції", (орендодавець) було укладено договори оренди нежитлового приміщення для розміщення банківської установи № 08-12-05/5 та 08-12-05/6 (далі – договори).

Відповідно до п. 1.1 договорів орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлову триповерхову будівлю (разом із окремою індивідуально визначеною частиною підвального поверху, що виходить на подвір’я будівлі), розташовану за адресою: 83003 м. Донецьк, проспект Ілліча, 17-Б.

Згідно з п.1.2, 13. договорів площа приміщення, що складає об’єкт оренди, погоджена сторонами та визначена в розмірі 2 103 кв.м., з яких: 1997 кв.м. –площа безпосередньо будівлі, 106 кв.м. – площа частини підвального поверху, яка передається в оренду. Об’єкт оренди надається орендареві для розміщення та функціонування Донбаської філії ВАТ "Родовід банк".

Пунктом 2.1 договорів встановлено, що передача об’єкта оренди від орендодавця орендарю здійснюється одночасно з початком дії строку оренди за цим договором (зазначений в пункті 11.5) та оформляється актом прийому-передачі, який підписується належним чином уповноваженими представниками сторін.

Орендна плата вноситься орендарем щомісячно, починаючи з дати підписання акту прийому-передачі згідно з умовами пункту 2.1 цього договору, в розмірі, який передбачений цим договором та в термін не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, за який вноситься орендна плата. Рахунки для внесення орендної плати орендодавець зобов’язаний надавати Донбаській філії орендаря щомісяця, не пізніше останнього робочого дня календарного місяця, за який має вноситись орендна плата (п. 4.2 договорів).

Відповідно до п. 11.5 договору оренди № 08-12-05/5 цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до остаточного виконання сторонами своїх обов’язків за договором. Строк оренди: 11 місяців –з 06.08.09 по 05.07.10. включно.

Згідно з п.11.5 договору оренди № 08-12-05/6 цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до остаточного виконання сторонами своїх обов’язків за договором. Строк оренди: 11 місяців –з 06.07.10 по 05.06.11. включно.

Додатковою угодою від 03.07.09 до договору оренди нежитлового приміщення для розміщення банківської установи № 08-12-05/5 від 06.12.05 сторони дійшли згоди визначити загальну площу об’єкту оренди в розмірі 2001,6 кв.м., з яких: 1816,1 кв.м. площа безпосередньо будівлі, 185,5 кв.м. – площа частини підвального поверху, яка передається в оренду. Крім того, вказаною додатковою угодою сторони внесли зміни в п.4.1 договору оренди № 08-12-05/5 від 06.12.05, встановивши, що за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої становить 176324,79 грн., в т.ч. ПДВ 29387,47 грн.

06.08.09 згідно з актом прийому-передачі об’єкту оренди за договором оренди № 08-12-05/5 від 06.12.05 позивач передав, а відповідач прийняв в користування частину нежитлової 3-поверхової будівлі, розташованої за адресою 83003 м. Донецьк, пр. Ілліча, 17-Б, загальною площею 2001,6 кв.м.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договорів оренди не було у повному обсязі сплачено орендну плату та вартість наданих комунальних послуг, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2283282,70 грн - за орендну плату, 341945,77 грн – за комунальні послуги, крім того, позивачем нараховано відповідачу 48662,20 грн. –3 % річних, 127099,53 грн – пені, 170474,92 грн – інфляційного збільшення боргу, 683907,36 грн – неустойки.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Укладені між сторонами договори є договорами оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України (435-15) та Глави 30 Господарського кодексу України (436-15) .

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, рахунки за оренду нежитлових приміщень, банківська довідка № 03/04 від 04.10.11 про надходження коштів від відповідача на рахунок позивача) підтверджується факт передачі нежитлового приміщення в оренду, користування ним відповідачем, нарахування орендодавцем орендної плати відповідно до умов договорів оренди.

Судом встановлено, що в порушення умов договору оренди № 08-12-05/5 від 06.12.05 відповідачем не було сплачено наступні рахунки:

- рахунок № 75 від 28.05.10 на суму 176324,78 грн. - орендна плата за травень 2010 року;

- рахунок № 89 від 23.06.10 на суму 176324,78 грн. - орендна плата за червень 2010 року;

В порушення умов договору оренди № 08-12-05/6 від 06.12.05 відповідачем не було сплачено наступні рахунки:

- рахунок № 106 від 31.07.10 на суму 176324,78 грн. - орендна плата за липень 2010 року;

- рахунок № 118 від 25.08.10 на суму 176324,78 грн. - орендна плата за серпень 2010 року;

- рахунок № 132 від 24.09.10 на суму 176324,78 грн. - орендна плата за вересень 2010 року;

- рахунок № 145 від 27.10.10 на суму 176324,78 грн. - орендна плата за жовтень 2010 року;

- рахунок № 157 від 29.11.10 на суму 170976,84 грн. - орендна плата за листопад 2010 року;

- рахунок № 170 від 24.12.10 на суму 170976,84 грн. - орендна плата за грудень 2010 року,

- рахунок № 10 від 31.01.11 на суму 170976,84 грн. - орендна плата за січень 2011 року,

- рахунок № 13 від 28.02.11 на суму 170976,84 грн. - орендна плата за лютий 2011 року,

- рахунок № 13 від 25.03.11 на суму 170976,84 грн. - орендна плата за березень 2011 року,

- рахунок № 31 від 27.04.11 на суму 170976,84 грн. - орендна плата за квітень 2011 року,

- рахунок № 46 від 27.05.11 на суму 170976,84 грн. - орендна плата за травень 2011 року,

- рахунок № 60 від 29.06.11 на суму 28496,14 грн. - орендна плата за червень 2011 року,

всього на суму 2 283282,70 грн.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до п.4.1.2 договорів платежі за електроенергію, опалювання, водопостачання, комунальні послуги і т.п. здійснюється орендарем самостійно відповідно до фактичного споживання по прямим договорам з відповідними організаціями у встановлені строки, або підлягає відшкодуванню орендарем на користь орендодавця.

За твердженнями позивача, що не спростовані матеріалами справи, фактично комунальні послуги сплачувались позивачем, та відповідно до положень п.4.1.2 договорів повинні буди відшкодовуватись відповідачем на підставі виставлених рахунків. Доказів укладення орендарем прямих договорів з організаціями, що є безпосередньо надають комунальні послуги, відповідачем не надано.

Судом встановлено, що в порушення умов договору оренди № 08-12-05/6 від 06.12.05 відповідачем не було сплачено наступні рахунки з відшкодування плати за комунальні послуги:

- рахунок № 104 від 23.07.10 на суму 16758,72 грн. –комунальні послуги за липень 2010 року;

- рахунок № 120 від 25.08.10 на суму 29418,94 грн. - комунальні послуги за серпень 2010 року;

- рахунок № 133 від 24.09.10 на суму 21865,00 грн. - комунальні послуги за вересень 2010 року;

- рахунок № 146 від 31.10.10 на суму 22518,59 грн. - комунальні послуги за жовтень 2010 року;

- рахунок № 160 від 29.11.10 на суму 19779,42 грн. - комунальні послуги за листопад 2010 року;

- рахунок № 172 від 27.12.10 на суму 23701,97 грн. - комунальні послуги за грудень 2010 року,

- рахунок № 174 від 31.12.10 на суму 16841,35 грн. –за споживання природного газу за грудень 2010 року,

- рахунок № 16 від 31.01.11 на суму 24899,38 грн. - комунальні послуги за січень 2011 року,

- рахунок № 17 від 31.01.11 на суму 19999,10 грн. –за споживання природного газу за січень 2011 року,

- рахунок № 15 від 28.02.11 на суму 27216,23 грн. - комунальні послуги за лютий 2011 року,

- рахунок № 16 від 28.02.11 на суму 20330,47 грн. –за споживання природного газу за лютий 2011 року,

- рахунок № 16 від 25.03.11 на суму 23396,18 грн. - комунальні послуги за березень 2011 року,

- рахунок № 18 від 31.03.11 на суму 15710,78 грн. –за споживання природного газу за березень 2011 року,

- рахунок № 33 від 27.04.11 на суму 25549,34 грн. - комунальні послуги за квітень 2011 року,

- рахунок № 48 від 27.05.11 на суму 17926,42 грн. - комунальні послуги за травень 2011 року,

- рахунок № 63 від 30.06.11 на суму 3500,00 грн. - комунальні послуги за червень 2011 року.

всього на суму 329411,89 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 2283282,70 грн орендної плати та відшкодуванню вартості наданих комунальних послуг в сумі 329411,89 грн.

За таких обставин, позовні вимоги ВАТ "Українські промислові інвестиції" в цій частині визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З наявної в матеріалах справи виписки з банківського рахунку позивача вбачається, що 20.07.10 відповідачем було сплачено 12533,88 грн за надані комунальні послуги за червень 2010 року згідно рахунку № 92 від 30.06.10.

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки факт наявності основної заборгованості за надані комунальні послуги за червень 2010 року у відповідача перед позивачем станом на момент вирішення спору в сумі 12533,88 грн. спростовано, тому суд припиняє провадження у справі в цій частині у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 127099,53 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання, в тому числі пеня нарахована на заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди № 08-12-05/6 від 06.12.05 за період з 11.09.10 по 29.07.11 в сумі 107550,43 грн. та пеня нарахована на заборгованість за комунальні послуги за той самий період в розмірі 19549,10 грн.

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 7.2 договору оренди № 08-12-05/6 від 06.12.05 за несвоєчасну сплату орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України встановлено позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (543/96-ВР) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст. 3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов’язання щодо оплати орендної плати.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати орендної плати в розмірі 107550,43 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нараховувалась в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, з урахуванням обмежень встановлених ст. 231, 232, 343 ГК України, в тому числі в межах річної позовної давності. Враховуючи викладене, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком пені в розмірі 107550,43 грн., що міститься в додатку № 2 до позовної заяви.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати відшкодування за комунальні послуги в сумі 19549,10 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 612 ЦК України, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умови договору оренди № 08-12-05/6 від 06.12.05 не містять положень щодо строку сплати орендарем на користь орендодавця відшкодування вартості комунальних послуг, в рахунках, що виставлялись орендодавцем, не вказано протягом якого терміну вони мали бути сплачені, крім того умовами вказаного договору не встановлено відповідальність орендаря за несвоєчасне перерахування орендодавцеві відшкодування комунальних платежів.

Таким чином, з урахуванням положень ст.ст. 530, 612 Цивільного кодексу України, відповідач не може вважатись таким, що прострочив виконання зобов’язання по сплаті за комунальні послуги, отже, відсутні підстави для нарахування пені за прострочення сплати відшкодування за комунальні послуги в сумі 19549,10 грн., тому суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 170474,92 грн., нарахованого у період з 11.06.10 по 29.07.11, та 3% річних у розмірі 48662,20 грн. за прострочення виконання грошових зобов’язань по сплаті орендних та комунальних платежів у період з 11.06.10 по 29.07.11.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відзначає, що обов’язок боржника сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції та 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів за час прострочення платежу.

Суд погоджується з наданим позивачем обґрунтованим розрахунком 3% річних та інфляційного збільшення заборгованості, що міститься в додатках до позовної заяви, в частині їх нарахування на прострочену заборгованість по сплаті орендної плати за договорами оренди № 08-12-05/5 та № 08-12-05/6.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 151322,84 грн. інфляційного збільшення заборгованості та 3% річних в розмірі 43178,03 грн.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційного збільшення заборгованості, що нараховані позивачем на заборгованість зі сплати за надані комунальні послуги, з урахуванням положень ст.ст. 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, слід відмовити, оскільки з матеріалів справи не вбачається, а позивачем не доведено, факту прострочення вказаних зобов’язань з боку відповідача. За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5484,17 грн. та інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 19152,08 грн., що нараховані на заборгованість зі сплати за надані комунальні послуги.

Стосовно вимог позивача про звільнення об’єкту оренди та повернення орендованого приміщення за актом приймання-передачі, а також стягнення з відповідача неустойки за користування приміщенням за час прострочення обов’язку щодо повернення орендованого майна в розмірі 683907,36 грн., суд зазначає наступне.

Судом надано оцінку умовам договорів оренди нежитлового приміщення для розміщення банківської установи № 08-12-05/5 та № 08-12-05/6 від 06.12.05 та встановлено, що відповідно до положень п. 11.5 договору оренди № 08-12-05/5, вказаний договір припинив свою дію 05.07.10, в той же час з п. 11.5 договору оренди № 08-12-05/6 вбачається, що цей договір набрав чинності 06.07.10, тобто має місце безперервний характер орендних відносин.

Враховуючи те, що об’єктом оренди вказаних договорів є ті самі приміщення, що були передані відповідачу за актом приймання-передачі від 06.08.09, тобто які станом на 06.07.10 вже перебували в користуванні відповідача, суд дійшов висновку про правомірність тверджень позивача щодо укладення між сторонами договору оренди № 08-12-05/6, нарахування позивачем на цій підставі орендної плати та плати за комунальні послуги та, відповідно, вимоги про звільнення орендованого приміщення після закінчення терміну дії договору оренди № 08-12-05/6 від 06.12.05. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не спростовано факту користування ПАТ "Родовід банк" частиною нежитлової 3-поверхової будівлі, розташованої за адресою 83003 м. Донецьк, пр. Ілліча, 17-Б, загальною площею 2001,6 кв.м. після 06.07.10.

Листи позивача №20 від 25.05.11, № 26 від 20.06.11 (докази направлення в матеріалах справи) свідчать про волевиявлення позивача не продовжувати договір оренди 08-12-05/6 від 06.12.05, з 05.06.11 вважати його припиненим та містять вимогу про звільнення об’єкту оренди та передачу його за актом орендодавцеві.

Відповідно до п.3.2.5 договору оренди № 08-12-05/6 орендар зобов’язаний повернути об’єкт оренди орендодавцю відповідно до умов цього договору та в стані, придатному для подальшого використання, але з урахуванням фактичного зносу.

Згідно з п.6.1 договору оренди № 08-12-05/6 повернення об’єкту оренди здійснюється протягом 3-х днів від дати припинення дії цього договору та оформляється актом прийому-передачі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи (акти обстеження від 20.06.11 та 04.08.11) відповідач, порушуючи умови п. 6.1 договору № 08-12-05/6, не здійснив передачу об’єкту оренди за відповідним актом, а продовжив використовувати його.

Відповідно до положень статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ.

В той же час, згідно із ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість виконання договору для сторін.

Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором, а у відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Таким чином, договір оренди № 08-12-05/6 від 06.12.05 є припиненим з 05.06.2011 у зв’язку із закінченням строку його дії.

Відповідачем не надано доказів підписання акту прийому–передачі, яким би засвідчувався факт повернення орендодавцю орендованого приміщення.

Оскільки дія договору оренди № 08-12-05/6 від 06.12.05 припинилась, відповідач втратив статус орендаря, і будь-яких інших доказів на підтвердження правомірності користування спірним приміщенням відповідачем не надано, суд визнає вимоги позивача звільнення відповідачем об’єкту оренди та повернення його за актом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки факт невиконання відповідачем обов’язку з повернення орендарю майна після закінчення строку дії договору № 08-12-05/6 від 06.12.05 підтверджується матеріалами справи, вимоги про стягнення неустойки визнаються судом правомірними.

Судом здійснено перерахунок розміру неустойки за користування річчю за час прострочення зобов'язання щодо повернення орендованого майна з урахуванням п. 6.1 договору оренди № 08-12-05/6 від 06.12.05, тобто період прострочення складає 09.06.11 –04.08.11 (57 днів): 170976,84 грн. /30 * 57*2 = 649711,08 грн.

Враховуючи викладене, суд частково задовольняє вимоги позивача, а саме задоволенню підлягають позовні вимоги про зобов’язання відповідача звільнити та повернути об’єкт оренди, про стягнення основної заборгованості з орендної плати в сумі 2 283 282,70 грн., про стягнення заборгованості з відшкодування вартості наданих комунальних послуг в сумі 329411,89 грн., пені на загальну суму 107550,43 грн., інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 151322,84 грн., 3% річних в розмірі 43178,03 грн., неустойки за користування річчю за час прострочення зобов'язання щодо повернення орендованого майна в розмірі 649711,08 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Заборгованість в розмірі 12533,88 грн. була сплачена відповідачем до звернення позивача з позовом до суду, тому судові витрати в цій частині згідно ч. 2, 5 статті 49 ГПК України покладаються на позивача.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 765 грн. 00 коп., на відповідача –24820 грн. 00 коп.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 7,08 грн., на відповідача –228,92 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

1. Позов Відкритого акціонерного товариства "Українські промислові інвестиції" задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу зі сплати за комунальні послуги в розмірі 12533,88 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Родовід банк" (04136 м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3; ідентифікаційний код 14349442) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства "Українські промислові інвестиції" (83096 м. Донецьк, вул. Воїнська, буд. 16; ідентифікаційний код 33161711) заборгованість з орендної плати в розмірі 2 283 282 (два мільйони двісті вісімдесят три тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 70 коп., заборгованість за комунальні послуги в розмірі 329411 (триста двадцять дев’ять тисяч чотириста одинадцять) грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 43178 (сорок три тисячі сто сімдесят вісім) грн. 03 коп., пеню в розмірі 107550 (сто сім тисяч п’ятсот п’ятдесят) грн. 43 коп., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 151322 (сто п’ятдесят одна тисяча триста двадцять дві) грн. 84 коп., неустойку за користування будівлею за час прострочення в розмірі 649711 (шістсот сорок дев’ять тисяч сімсот одинадцять) грн. 08 коп., державне мито у розмірі 24820 (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 228 (двісті двадцять вісім) грн. 92 коп.

4. Зобов’язати Публічне акціонерне товариство "Родовід банк" (04136 м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3; ідентифікаційний код 14349442) звільнити та повернути за актом приймання-передачі нежитлове приміщення загальною площею 2001,6 кв.м., що розташоване за адресою: 83003 місто Донецьк, проспект Ілліча, будинок 17 літ. Б.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.