Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Держави Україна в особі Державної податкової адміністрації України в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про підтвердження права власності за позивачем на майнові права на частину грошових коштів, зняття арешту та усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою суду від 25.09.2011 р. за даним позовом було порушено провадження у справі № 37/275 та призначено її розгляд на 26.10.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Позивач через службу діловодства суду 13.10.2011 р. подав заяву про забезпечення позову у даній справі шляхом зупинення виконавчого провадження про конфіскацію грошових коштів в сумі 1 000 000 євро, що належать ОСОБА_4 та знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_2, відкритому к ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"на ім’я ОСОБА_3.

Розглянувши дану заяву Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"в особі Житомирської обласної дирекції, суд ухвалою від 17.10.2011 р. у її задоволенні відмовив.

У судовому засіданні 26.10.2011 р. представник відповідача заявив клопотання про повернення позову без розгляду у зв’язку з тим, що у ньому не обґрунтовані позовні вимоги до відповідача, відсутній виклад обставин.

Розглянувши заявлене клопотання, господарський суд його відхилив у зв’язку з тим, що повернення позову без розгляду можливе лише до порушення провадження у справі, тоді як провадження у даній справі № 37/275 було порушено ухвалою від 25.09.2011 р.

До того ж, необґрунтованість позовних вимог є підставою для відмови у позові, а не для повернення позову без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 26.10.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - ДПІ у Печерському районі міста Києва проти позову заперечив з тих підстав, що не доведено порушення відповідачем будь-яких прав або охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

15.03.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_3 був укладений договір на вклад "Зручний", відповідно до якого позивач прийняв від ОСОБА_3. грошові кошти в сумі 1 000 000, 00 євро та відкрив вкладний рахунок.

17.05.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль"(кредитор) та Фермерським господарством "ОСОБА_3"(позичальник) був укладений договір № 012/110/365, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит у сумі 2 040 000, 00 грн. (ліміт кредитування) строком до 16.05.2012 р. (включно) із сплатою17% (сімнадцять) процентів річних.

17.05.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль"(кредитор) та Фермерським господарством "ОСОБА_3"(позичальник) був укладений договір № 010/110/366, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит у сумі 960 000, 00 грн. (ліміт кредитування) строком до 16.05.2008 р. (включно) із сплатою17% (сімнадцять) процентів річних.

29.05.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль"(кредитор) та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 014/7361/82/110717, за яким кредитор надав позичальнику кредит у сумі 765 000, 00 грн. на 84 місяці з 29.05.2007 р. до 29.05.2014 р.

29.05.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль"та ОСОБА_3 був укладений договір застави майнових прав № 014/7361/82/110717/1, за яким забезпечено вимоги заставодержателя, що витікають з кредитного договору № 012/110/365 від 17.05.2007 р. та кредитного договору № 010/110/366 від 17.05.2007 р., та кредитного договору № 014/7361/82/110717 від 19.05.2007 р., за умовами якого позичальник зобов’язується перед заставодержателем повернути кредит в розмірі 2 040 000, 00 грн. за кредитним договором № 012/110/365 від 17.05.2007 р. та 960 000, 00 грн. за кредитним договором № 010/110/366 від 17.05.2007 р., та 765 000, 00 грн. за кредитним договором № 014/7361/82/110717 від 29.05.2007 р., сплатити проценти за його користування в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором.

При цьому, в забезпечення виконання зобов’язань вказаних у пункті 1.1. цього договору заставодавець на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу майнові права на грошові кошти на депозитних рахунках, які відкриті відповідно до договору на вклад "Зручний"від 15.03.2007 р. на відкриття рахунків НОМЕР_2, які належать йому на час укладання цього договору.

Згідно з пунктом 1.4. договору застави майнових прав № 014/7361/82/110717/1 від 29.05.2007 р., на момент підписання даного договору робиться блокування на депозитному рахунку заставодавця НОМЕР_2 в сумі 1 000 000 євро, яке не знімається до моменту повного виконання зобов’язань за кредитними договорами, вказаними в п. 1.1.

З пояснень представника позивача випливає, що 20.09.2007 р. Генеральною прокуратурою України була порушена кримінальна справа відносно голови Брусиловської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_4 (який є сином ОСОБА_3., чоловік ОСОБА_5., власник та голова ФГ "ОСОБА_3") за ознаками злочину, передбаченого ст.. 368 Кримінального кодексу України (2341-14) .

Враховуючи, що ухвалення вироку за ст. 368 Кримінального кодексу України додатковою мірою покарання передбачено конфіскацію майна обвинуваченого, з метою забезпечення конфіскації майна, начальник слідчого відділу Генеральної прокуратури України звернувся до Печерського районного суду міста Києва із поданням про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку НОМЕР_2 в ВАТ "Райффазен Банк Аваль".

21.09.2007 р. Печерським районним судом міста Києва була винесена постанова про задоволення подання та накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку НОМЕР_2, який відкритий на ім’я ОСОБА_3.

07.11.2007 р. банк направив звернення до Генеральної прокуратури України про надання дозволу на погашення несплаченого боргу Фермерського господарства "ОСОБА_3"за рахунок заставних грошових коштів, що знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_2.

Листом від 26.11.2007 р. № 17/1/1-31928-07 начальник слідчого відділу Генеральної прокуратури України державний радник юстиції 3 класу Жербицький В.Г. повідомив позивачу, що під час досудового слідства встановлено, що фактичним власником грошових коштів на вказаному рахунку є обвинувачений ОСОБА_4 Враховуючи наведене, у Генеральної прокуратури України немає підстав приймати рішення про скасування арешту на рахунках, відкритих на ім’я ОСОБА_3. у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Вироком Малинського районного суду Житомирської області від 16.07.2010 р. у справі № 1-6/2010, № 1-16/2009, № 1-35/2008 засуджено визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченому частиною 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, призначено дев’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування строком на три роки та з конфіскацією Ѕ (однієї другої) частини майна, яке є власністю засудженого.

При цьому було звернуто до конфіскації майно підсудного ОСОБА_4 на яке накладено арешт, в тому числі: автомобіль "Міцубісі Паджеро", державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, а також будинок АДРЕСА_1, вилучене з помешкання засудженого майно (два холодильники, газова кухонна плита, пральна машина, телевізор, меблевий гарнітур, спальний гарнітур, килим, диван); вилучені у ОСОБА_4 6 402 гривні та 1 долар США, що знаходяться на зберіганні на депозитному рахунку Генеральної прокуратури України; коштовні вироби на загальну суму 13 347 гривень 64 копійки; грошові кошти в сумі 1 000 000, 00 євро, що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_2, відкритому у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"на імя ОСОБА_3.

Вироком Апеляційного суду Житомирської області від 01.12.2010 р. апеляції засудженого ОСОБА_4 захисника ОСОБА_6 залишено без задоволення; апеляцію прокурора задоволено, вирок Малинського районного суду Житомирської області від 16.07.2010 р. щодо ОСОБА_4 в частині призначеного покарання скасовано і постановлено новий вирок: призначен ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодекск України 9 (девять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки з конфіскацією цього майна, яке є власністю засудженого. На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_4 5 рангу державного службовця, присвоєного на підставі розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 14.03.2005 р. В решті вказаний вирок залишити без змін.

Таким чином, вирок в частині конфіскації 1 000 000 євро, які знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_2, відкритому у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"на ім’я ОСОБА_3., є чинним.

20.12.2010 р. Деснянський районний суд м. Києва прийняв заочне рішення у справі № 2-8699, яким визнав право власності за Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль"на майнові права на грошові кошти, що знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_2 на суму 6 655 929, 79 грн.

Враховуючи наведене, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"звернулось до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Держави Україна в особі Державної податкової адміністрації України в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, яким просить підтвердити право власності за ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"на майнові права на частину грошових коштів, що знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_2 відповідно до договору депозиту від 15.0.2007 р. на суму 6 655 929, 79 грн.; звільнити з-під арешту частину грошових коштів, що знаходяться на рахунку НОМЕР_2, відкритого на ім’я ОСОБА_3. у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"в сумі 6 655 929, 79 грн.; усунути перешкоджання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"у користуванні частиною майна, а саме –грошовими коштами, що знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_2 на суму 6 655 929, 79 грн. шляхом надання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"дозволу на списання грошових коштів в сумі 6 655 929, 79 грн. з депозитного рахунку НОМЕР_2.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.

В силу вимог ст. 1 Господарського процесуального України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом (1798-12) заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, законодавець передбачив право підприємств, установ, організацій та інших юридичних осіб звертатися до господарського суду лише за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ.

Проте позивач ані у позовній заяві, ані в поясненнях представника позивача, наданих у судовому засіданні, не навів, які порушення були допущені як Державою Україна, так і Державною податковою адміністрацією України або Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва.

Вчинення будь-яких дій чи бездіяльності вказаних державних органів, які б порушували права або охоронювані законом інтереси ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"як кредитора або заставодержателя, в ході судового розгляду даної справи Господарським судом міста Києва виявлено не було.

Натомість, було встановлено правомірність арешту грошових коштів у розмірі 1 000 000 євро, що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_2, відкритому у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"на ім’я ОСОБА_3., яке відбулося на підставі постанови Печерського районного суду міста Києва, а також конфіскації цих коштів відповідно до судового вироку, який в цій частині не скасовано.

При цьому слід зауважити, що арешт на рахунок накладався НОМЕР_2 не податковими органами, визначеними у позовній заяві як відповідачі. Крім того, господарському суду не доведено, що вказані відповідачі заперечують право власності позивача на грошові кошти в сумі 6 655 929, 79 грн. та перешкоджають банку у користуванні цими грошовими коштами. Слід також наголосити на тому, що податкові органи не вправі надавати дозвіл на списання грошових коштів, арешт на які було накладено постановою Печерського районного суду міста Києва від 21.09.2007 р. за поданням Генеральної прокуратури України, а також які було конфісковано за рішенням суду.

Крім того, Господарський суд міста Києва вважає за необхідне відзначити наступне. Конституцією України (254к/96-ВР) закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України (254к/96-ВР) реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Отже, рішення суду про визнання права повинно бути спрямовано на відновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено повноважень господарського суду щодо підтвердження права власності на майнові права на частину грошових коштів, а також усунення перешкоджання у користуванні частиною майна шляхом надання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"дозволу на списання грошових коштів в сумі 6 655 929, грн. з депозитного рахунку НОМЕР_2.

рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У той же час, вимоги позивача щодо підтвердження права власності на майнові права на частину грошових коштів, а також усунення перешкоджання у користуванні частиною майна шляхом надання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"дозволу на списання грошових коштів в сумі 6 655 929, грн. з депозитного рахунку НОМЕР_2 не кореспондуються з способами захисту цивільних прав, передбачених ст. 16 ЦК України.

Виходячи з цього, оскільки суд, як орган державної влади, зобов’язаний діяти у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, правові підстави для захисту права позивача обраним ним шляхом відсутні.