Суть спору: позивач просить суд визнати за ним право власності на рухоме майно, а саме: прес Y81-250BS зусиллями 2500 kH (1 штука) та алегаторні ножиці Q 43-2000 (1 штука), зусиллями 2000 kH; зняти арешт, накладений Ковпаківським відділом Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції згідно акту опису й арешту майна серія АА № 025566 від 11 січня 2011р. на рухоме майно, а саме: прес Y81-250BS зусиллями 2500 kH (1 штука) та алегаторні ножиці Q 43-2000 (1 штука), зусиллями 2000 kH.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.07.2011р. по справі № 5021/1560/2011 було вжито заходи по забезпеченню позову шляхом зупинення продажу рухомого майна, а саме: прес Y81-250BS зусиллями 2500 kH (1 штука) та алегаторні ножиці Q 43-2000 (1 штука), зусиллями 2000 kH, на яке державним виконавцем Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції накладено арешт згідно акту опису й арешту майна серія АА № 025566 від 11.01.2011р.

Згідно відзиву № 02-1523 від 26.07.2011р. на позовну заяву, другий відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні та скасувати застосовані ухвалою господарського суду Сумської області від 07.07.2011р. заходи по забезпеченню позову у зв`язку з тим, що позивачем не надано суду доказів укладення договору купівлі-продажу спірного майна з ТОВ "Лізингова компанія "Конфіл", тобто доказів права власності позивача на спірне майно.

У відповідності до заперечення № 21-888 від 18.08.2011р. на позовну заяву, перший відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні у зв`язку з відсутністю доказів, що підтверджували б право власності позивача на описане й арештоване майно.

Ухвалою господарського суду Сумської області (суддя Заєць С.В.) від 05.09.2011р. розгляд справи № 5021/1560/2011 було призначено у складі колегії суддів: головуючий суддя Заєць С.В., суддя Левченко П.І., суддя Зайцева І.В.

Згідно з протоколом розподілу справи між суддями, автоматизованою системою документообігу суду справу призначено до розгляду головуючому судді Лиховиду Б.І.

Ухвалою господарського суду Сумської області (суддя Лиховид Б.І.) від 15.09.2011р. розгляд справи № 5021/1560/2011 було призначено у складі колегії суддів: головуючий суддя Лиховид Б.І., суддя Моїсеєнко В.М., суддя Левченко П.І.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.10.2011р. справу № 5021/1560/2011 було повернуто на розгляд головуючого судді Заєць С.В.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.10.2011р. (суддя Заєць С.В.) розгляд справи № 5021/1560/2011 призначено у складі колегії суддів: головуючий суддя Заєць С.В., суддя Моїсеєнко В.М., суддя Резніченко О.Ю.

11.10.2011р. судом, у зв`язку зі зловживанням відділом Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції своїми процесуальними правами та невиконанням ним вимог судових ухвал, була винесена окрема ухвала, яка була направлена на адресу відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.

У дане судове засідання представник позивача не прибув, проте від нього поштою надійшло клопотання (вхідний номер 16143 від 25.10.2011р.), в якому позивач просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливістю прибуття його представника в судове засідання.

Представник першого відповідача подав в дане судове засідання копії матеріалів зведеного виконавчого провадження № 26837893 від 10.01.2011р. про стягнення з ТОВ "Лізингова компанія "Конфіл" на користь Дніпропетровської філії АБ "Експрес-Банк" заборгованості. Дані документи долучаються судом до матеріалів справи.

У дане судове засідання представник другого відповідача подав довідку – пояснення № 02-2270 від 18.10.2011р., де повністю підтримує свої заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю.

Представник третього відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав. Ухвали господарського суду Сумської області про відкладення розгляду справи від 05.09.2011р., від 15.09.2011р. та від 11.10.2011р., які направлялись на адресу третього відповідача, повернулись до суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою не значиться, не проживає". При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 18.08.2011р. судом було здійснено електронний запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та отримано спеціальний витяг, згідно якого місцезнаходженням третього відповідача є та ж адреса, яка міститься в матеріалах справи та на яку направлялись всі ухвали суду по справі № 5021/1560/2011, а саме: 49038, Дніпропетровська область, Кіровський район, проспект Карла Маркса, буд. 101-Д, кв. 11. Тому, третій відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про час та місце слухання справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників першого та другого відповідачів, суд встановив:

Представник позивача у дане судове засідання не прибув, проте від нього поштою надійшло клопотання (вхідний номер 16143 від 25.10.2011р.), в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв’язку з участю представників позивача в судових засіданнях у Зарічному районному суді м. Суми та у Харківському апеляційному господарському суді. При цьому, представником позивача не додано до даного клопотання будь-яких доказів (копії процесуальних документів про призначення розгляду справ у Зарічному районному суді м. Суми чи у Харківському апеляційному господарському суді), які б підтверджували неможливість його прибуття в судове засідання.

Представники першого та другого відповідача в даному судовому засіданні заперечують проти клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Представник другого відповідача вважає, що позивач затягує розгляд справи, тому просить суд відмовити у задоволенні даного клопотання.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного повного та об'єктивного дослідження обставин справи.

Враховуючи, що провадження по справі порушено судом 07.07.2011р., розгляд справи ухвалами від 28.07.2011р., від 18.08.2011р., від 05.09.2011р., від 15.09.2011р. та від 11.10.2011р. відкладався, в матеріалах справи наявні докази, необхідні для всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, вирішення спору та прийняття рішення, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи 11.01.2011 року Ковпаківським відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції проведений опис та арешт майна, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 18, а саме: гідравлічний прес для пакетування металевих відходів, модель Y81-250ВS в кількості 1 шт., виробництва китайської науково-технічної акціонерної компанії "НVА-НОNG", рік випуску 2007, введений в експлуатацію 19 лютого 2008 року, загальна вага преса - 18 000 кг.; гідравлічні ножиці (алегаторні) для холодної різки металевих відходів, модель Q 43-2000 в кількості 1 шт., виробництва китайської науково-технічної акціонерної компанії "НVА-НОNG", рік випуску 2007, введений в експлуатацію 19 лютого 2008 року. Загальна вага ножиць - 5000 кг. Проведення опису та арешту спірного майна підтверджується Актом опису та арешту майна серія "АА" № 025566 від 11 січня 2011 року (І том, а. с. 18-19). Державним виконавцем зазначеного відділу виконавчої служби встановлено заборону відчуження, псування, розукомплектування та приховування описаного та арештованого майна.

Дані виконавчі дії вчинені державним виконавцем при примусовому виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області № 31/201-09 від 21 вересня 2009 року про стягнення з ТОВ "Лізингова компанія "Конфіл" на користь АБ "Експрес банк" в особі Дніпропетровської філії АБ "Експрес банк" заборгованості в сумі 55 150,66 доларів США (залишок боргу - 39 840,66 доларів США та 272 грн. 80 коп.), про що безпосередньо зазначено в зазначеному акті опису й арешту майна.

Вказане майно було описано та арештовано під час його перебування у фактичному володінні та користуванні позивача, що не заперечується учасниками судового процесу.

Позивач отримав це майно на підставі договору фінансового лізингу № 01/ФЛ-2008 від 25.01.2008 р. (І том, а. с. 20-24), укладеного між ним та ТОВ "Лізингова Компанія "Конфіл". За цим договором позивач є лізингоодержувачем, а ТОВ "Лізингова Компанія "Конфіл" лізингодавцем.

Предметом даного договору (п. 1.1. ст. 1 "предмет і загальні умови договору") є зобов’язання ТОВ "Лізингова Компанія "Конфіл" придбати у власність у продавця майно: найменування, модель, одиниці, кількість, загальна вартість якого наведена позивачем в специфікації (додаток № 1, 2 до даного договору) та передати його в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу для підприємницьких цілей позивача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів. Відповідно до п. 1.4. ст. 1 цього Договору продавцем майна є ТОВ "Грейфер НТР", за специфікацією в додатку № 1 майном є прес Y81-250ВS зусиллям 2500 кН в кількості 1 шт. ціною 474 700 грн. з ПДВ, за специфікацією в додатку № 2 майном є алеаторні ножиці Q 43-2000 зусиллям 2500 кН в кількості 1 шт. ціною 150 000 грн. з ПДВ.

ТОВ "Лізингова Компанія "Конфіл" виконало своє зобов’язання перед позивачем придбавши та передавши позивачу в платне володіння та користування прес Y81-250ВS зусиллям 2500 кН в кількості 1 шт. ціною 474 700 грн. з ПДВ та алегаторні ножиці Q 43-2000 зусиллям 2500 кН в кількості 1 шт. ціною 150 000 грн. з ПДВ. Дані обставини визнають учасники судового процесу.

Позивач вважає, що він належним чином виконуючи умови договору фінансового лізингу № 01/ФЛ-2008 від 25.01.2008 р. сплатив ТОВ "Лізингова Компанія "Конфіл" у визначені договором строки лізингові платежі, а тому набув право власності на спірне майно.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Алегаторні ножиці Q 43-2000 в кількості 1 шт. та прес для пакетування металевих відходів Y81-250ВS в кількості 1 шт., тобто спірне майно, придбане ТОВ "Лізингова Компанія "Конфіл" в кредит на підставі кредитного договору № 02/08 від 11.03.2008 р., укладеного між ним та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Експрес-Банк" та передано останньому в заставу згідно з укладеним між ними договором застави № 03/08/3 від 11.03.2008р. (І том, а. с. 49-54).

Як вбачається матеріалів справи, факт знаходження спірного майна в заставі у другого відповідача був відомий позивачу, про що свідчать підписи від імені директора позивача та відтиск печатки позивача на Актах перевірки стану заставленого майна, що передано в забезпечення згідно договору застави № 03/08/3 від 11.03.2008р. до кредитного договору № 02/08 від 11.03.2008 р., копії яких містяться в матеріалах справи (І том, а. с. 59-139).

Пунктом 1.3. ст. 1 договору фінансового лізингу від 25.01.2008р. № 01/ФЛ-2008, укладеного між позивачем та ТОВ "Лізингова компанія "Конфіл" встановлено, що майно є власністю ТОВ "Лізингова компанія "Конфіл" до моменту сплати позивачем останнього лізингового платежу, після чого право власності на майно переходить до позивача відповідно до п. 14.2 договору лізингу та з моменту припинення застави майна, відповідно до договору застави, укладеного між ТОВ "Лізингова компанія "Конфіл" та банком.

Таким чином, позивач та ТОВ "Лізингова Компанія "Конфіл" визначили умови, за яких позивач набуде права власності, а саме: сплата позивачем останнього лізингового платежу та припинення застави за договором застави № 03/08/3 від 11.03.2008 р, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Експрес-Банк" та ТОВ "Лізингова компанія "Конфіл". Між учасниками судового процесу відсутній спір та заперечення щодо доводів позивача про сплату ним останнього лізингового платежу на користь ТОВ "Лізингова компанія "Конфіл" за договором фінансового лізингу № 01/ФЛ-2008 від 25.01.2008 р.

Між учасниками судового процесу виник спір з приводу можливості набуття позивачем право власності на спірне майно за умови не припинення застави згідно з договором застави № 03/08/3 від 11.03.2008 р, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Експрес-Банк" та ТОВ "Лізингова компанія "Конфіл".

Згідно п. 5.1. договору застави № 03/08/3 від 11.03.2008 р., договір застави діє до повного виконання зобов’язань за кредитним договором № 02/08 від 11.03.2008р.

Ковпаківським відділом Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішень господарського суду Дніпропетровської області (І том, а. с. 55-58) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 02/08 від 11.03.2008 р., що підтверджує відсутність повного виконання зобов’язань за кредитним договором зі сторони ТОВ "Лізингова компанія "Конфіл", а тому застава на спірне майно на момент розгляду справи № 5021/1560/2011 не припинена.

Крім того, як вбачається з умов додаткової угоди № 1 до договору фінансового лізингу № 01/ФЛ-2008 від 25.01.2008р, укладеної між позивачем та ТОВ "Лізингова Компанія "Конфіл", спірне майно обтяжене кредитними зобов`язаннями, і позивач згоден на звернення стягнення на спірне майно у випадку виникнення кредитної заборгованості у ТОВ "Лізингова Компанія "Конфіл".

Правовідносини з приводу лізингу регулюються Цивільним та Господарським кодексами України (436-15) та Законом України "Про фінансовий лізинг" (723/97-ВР) , а правовідносини з приводу застави, як зазначеними Кодексами, так і Законом України "Про заставу" (2654-12) .

Договір лізингу віднесений ЦК (435-15) до різновидів договору майнового найму. У зв'язку з цим на відносини лізингу розповсюджуються всі положення параграфа 1 глави 58 "Загальні положення про найм (оренду)" ЦК України (435-15) , якщо спеціальні норми не будуть встановлені даним параграфом або спеціальним законодавством. Спеціальним законом, що регулює лізингові відносини в Україні є Закон України "Про фінансовий лізинг" (723/97-ВР) . Крім того, Україна приєдналася до Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг, яка набула чинності для України з 01 липня 2007 р.

Позивач, обґрунтовуючи виникнення у нього права власності на спірне майно, посилається на п. 14.2. договору фінансового лізингу № 01/ФЛ-2008 від 25.01.2008 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 328 Цивільного кодексу встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. За змістом договору фінансового лізингу № 01/ФЛ-2008 від 25.01.2008 р. умовами набуття права власності на спірне майно є сплата позивачем останнього лізингового платежу та припинення застави за договором застави № 03/08/3 від 11.03.2008 р, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Експрес-Банк" та ТОВ "Лізингова компанія "Конфіл". Такі умови набуття права власності не заборонені законом.

Позивачем надані суду копії платіжних доручень (ІІ том, а. с. 76-100), що підтверджують виконання ним в повному обсязі своїх зобов’язань як по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу, так і по сплаті ним останнього лізингового платежу за цим договором. Однак, факт сплати лізингових платежів не є достатньою підставою для набуття позивачем права власності на спірне майно, оскільки застава на спірне майно не припинена. Приймаючи до уваги факт сплати позивачем останнього лізингового платежу за договором фінансового лізингу № 01/ФЛ-2008 від 25.01.2008р, то право власності на спірне майно виникне у позивача після припинення застави на це майно за договором застави № 03/08/3 від 11.03.2008 р, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Експрес-Банк" та ТОВ "Лізингова компанія "Конфіл".

Таким чином, доводи позивача про виникнення у нього права власності на спірне майно у зв’язку із сплатою ним останнього лізингового платежу за вказаним договором фінансового лізингу є безпідставними.

Судом встановлено, що з моменту отримання позивачем спірного майна від ТОВ "Лізингова Компанія "Конфіл" за договором фінансового лізингу № 01/ФЛ-2008 від 25.01.2008 р, він ним володіє та користується. Право володіння та користування майном є складовою часиною змісту права власності, яке виникає у особи після того, як вона отримає право розпорядження цим майном.

Відповідно до п. 2.1. ст. 2 "строк на умови передачі майна" договору фінансового лізингу № 01/ФЛ-2008 від 25.01.2008 р, ТОВ "Лізингова Компанія "Конфіл" надала позивачу спірне майно в платен володіння та користування строком на 36 місяців, тобто до 25 січня 2011 року. Позивач після сплину цієї дати продовжує володіти та користуватися спірним майном.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач повинен у разі закінчення строку лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Правових наслідків продовження користування майном після закінчення строку договору лізингу не встановлено параграфом 6 "лізинг" ЦК України (435-15) та вказаним Законом.

Частиною 2 ст. 806 ЦК України передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Параграфом 6 "лізинг" ЦК України (435-15) та Законом України "Про фінансовий лізинг" (723/97-ВР) не встановлено особливостей щодо правових наслідків продовження користування майном після закінчення строку договору лізингу.

Дані правові наслідки встановлені відносно продовження користування майном отриманим за договором найму і ці положення застосовуються до договору лізингу. Положенням ч. 1 ст. 764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. В матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "Лізингова компанія "Конфіл" заперечує проти продовження позивачем користування спірним майном, а тому договір фінансового лізингу № 01/ФЛ-2008 від 25.01.2008 р. є поновленим на строк, який був раніше ним встановлений, а саме на 36 місяців. Таким чином, у позивача відсутнє право розпорядження спірним майном до припинення застави на це майно, але наявне право користування та володіння цим майном.

Крім того, суд враховує, положення ч. 6 ст. 292 ГК України в частині того, що перехід права власності на об’єкт лізингу до іншої особи не є підставою для розірвання договору лізингу, а тому є безпідставними доводи позивача, що продаж спірного майна в рамках процедур виконавчого провадження призведе до переходу права власності на це майно до іншої особи і це буде підставою для розірвання договору фінансового лізингу № 01/ФЛ-2008 від 25.01.2008 р. Перехід права власності на спірне майно від ТОВ "Лізингова Компанія "Конфіл" до іншої особи не є підставою для розірвання зазначеного договору лізингу.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини та наведені правові норми, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

У даному судовому засіданні господарським судом Сумської області прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з чим, заходи по забезпеченню позову, застосовані ухвалою господарського суду Сумської області від 07.07.2011р. по справі № 5021/1560/2011, підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 32, 43, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ,

1. У задоволенні позовних вимог – відмовити.

2. У задоволенні клопотання (вхідний номер 16143 від 25.10.2011р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Укртех" про відкладення розгляду справи – відмовити.

3. Скасувати заходи по забезпеченню позову щодо зупинення продажу рухомого майна, а саме: прес Y81-250BS зусиллями 2500 kH (1 штука) та алегаторні ножиці Q 43-2000 (1 штука), зусиллями 2000 kH, на яке державним виконавцем Ковпаківського відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції накладено арешт згідно акту опису й арешту майна серія АА № 025566 від 11.01.2011р., які було вжито ухвалою господарського суду Сумської області від 07.07.2011р. по справі № 5021/1560/2011.