За позовом – Прокурора м. Євпаторії в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ

До відповідачів – 1. Євпаторійської міської Ради, м. Євпаторія; 2. Державного унітарного підприємства "Московське лікувально-санаторне об'єднання", м. Москва; 3. Департаменту майна м. Москви, м. Москва; 4. Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, м. Євпаторія.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державне унітарне підприємство міста Москви "Медичний центр управління справами Мера та Уряду Москви".

Про визнання недійсним рішення та спонукання до виконання певних дії.

Суддя М.П.Гаврилюк

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідачів – 1, 4 – ОСОБА_1, представник за довіреністю від 14 березня 2011р.

2. ОСОБА_2, представник за довіреністю №36 від 19 жовтня 2011р.; ОСОБА_3, представник за довіреністю;

3. ОСОБА_4 представник за довіреністю від 14 квітня 2011 р.

Від третьої особи – не з’явився.

За участю прокурора Куінджи М.О. – посвідчення.

Суть спору:

Прокурор м. Євпаторії в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідачів, Євпаторійської міської Ради, Державного унітарного підприємства "Московське лікувально-санаторне об'єднання", Департаменту майна м. Москви, в який просить суд визнати недійсним рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 541/4 від 29.12.2000 року "Про перереєстрацію сан. Первомайський по вул. Горького, 32 за Державним унітарним підприємством "Московське лікувально-санаторне об'єднання", м.Москва" та свідоцтво про право власності, яке було видане на підставі цього рішення; та рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 30.07.2004 року № 347/7 "Про оформлення права власності об’єкта нерухомого майна (санаторій) за адресою: вул. Горького, 32, м. Євпаторія, за Департаментом майна м. Москви" та свідоцтво про право власності, виданого на підставі даного рішення. Також, позивач просить суд зобов’язати Департамент майна м. Москви повернути позивачу комплекс санаторія "Первомайський".

У ході розгляду справи прокурор уточнив позовні вимоги в частині зобов’язання Департамент майна міста Москви повернути Фонду державного майна України комплекс санаторія "Первомайський", який розташований за адресою: м. Євпаторія, вул. Горького,32, загальною площею 8343,6 кв.м., в склад якого входить: спальний корпус літ. "А" загальною площею 4070,1 кв.м.; їдальня літ. "Б" загальною площею 2083,6 кв.м.; лікувальний корпус літ. "Б1-Б2" загальною площею 1508,1 кв.м.; адміністративний корпус літ. "К" загальною площею 154,2 кв.м.; прохідна літ. "О" загальною пощею 16,1 кв.м.; літ. "Л" станція перекачки загальною площею 70,9 кв.м.; літ. "ТП" трансформаторна підстанція.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 15.01.1993року та переліку розташованих на території АР Крим підприємств, установ та організацій, заснованих на загальнодержавній власності, що належить до сфери управління міністерств, інших підвідомчих Кабінету Міністрів України органів державної виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №316 від 05.05.1995 року (316-95-п) майно санаторію "Первомайський" може бути віднесено до власності Російської Федерації, проте оскаржуваними рішеннями відповідачем оформлено право власності на нерухоме майно санаторію "Первомайський" за Департаментом майна м. Москви з перевищенням повноважень та порушенням діючого законодавства, оскільки відповідно до ст.ст.4, 11 Угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 15.01.1993 року, ратифікованої Верховною Радою України 22.06.1993 року, до визначення на міждержавному рівні статусу об’єкту, який знаходиться на території іншої держави сторони, учасники угоди створюють комісію, яка визначає порядок, умови подальшого здійснення права власності однією з сторін на це майно, дана процедура оформлюється протоколами уповноважених державних органів. На даний час між Фондом майна України та органом, уповноваженим розпоряджатися майном Російської Федерації протокол про визначення правового статусу майна санаторію "Первомайський" не оформлений, у зв'язку з чим належність майна санаторію не визначена.

Позивач позовні вимоги прокурора підтримав та просить суд задовольнити позов, зокрема вказує на те, що санаторій "Первомайський" включений до Переліку розташованих на території Автономної Республіки Крим установ та організацій, заснованих на загальнодержавній власності, що належать до сфери управління міністерств, інших підвідомчих Кабінету Міністрів України органів державної виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1995 року № 316 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності і розташоване на території Автономної Республіки Крим" (316-95-п) , як такий, що відповідно до статті 4 Угоди від 15.01.1993 року може бути віднесений до власності Російської Федерації, при цьому вирішення питання щодо визначення статусу майна, що знаходиться на території України та на яке претендує інша держава, відноситься виключно до компетенції Фонду державного майна України відповідно до постанови Верховної Ради України № 217 (217/06-РГ) від 20.10.1994 року "Про виконання угод між Україною та Російською Федерацією, Україною та Республікою Бєларусь про взаємне визнання прав власності і регулювання відносин власності".

Відповідач, Євпаторійська міська рада проти позову заперечує за мотивами викладеними у відзиві, зокрема вказує на те, що стаття 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносить облік та реєстрацію об’єктів нерухомого майна, незалежно від форм власності, до делегованих повноваженням виконавчих комітетів місцевих рад (п/п10 п. "б"). Крім того, порядок реєстрації прав власності в 2000 року був нормативно визначений Інструкцією від 09.06.1998 року №121 (z0399-98) "Про порядок державної реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна, яке знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб", пункт 4.1 "а" якій передбачає право органів місцевого самоврядування оформлювання права власності на об’єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва.

Представник відповідача, виконавчого комітету Євпаторійської міської ради заперечує проти позовних вимог, просить суд у задоволенні позову відмовити, у своєму відзиві вказує на те, що у преамбулі рішення, як підстави його ухвалення є посилання на розпорядження №95-РМ від 28.02.1996 про перетворення "Московське лікувально-санаторне об'єднання" в Державне унітарне підприємство, на Статут підприємства, де вказано, що у числі структурних підрозділів, яки є власністю підприємства знаходиться санаторій "Первомайський". До рішення також було доданий висновок БТІ про можливість оформлення документів по перереєстрації права власності на домоволодіння в цілому по вул. Горького,32 за Державним унітарним підприємством "Московське лікувально-санаторне об'єднання", у якому зазначено не о первинної реєстрації, а про перереєстрацію. Отже первинна реєстрація у судовому порядку не кім не була оскаржена.

Відповідач, Департамент майна м. Москви заперечує за мотивами викладеними у відзиві, зокрема вказує на те, що позивачем пропущений строк позовної давності, а також обраний неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки позивач посилаючись на ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, якими передбачений порядок та підстави визнання правочину недійним та застосування наслідку недійсного правочину просить визнати недійними рішенням, які є правовим актом органа місцевого самоврядування та не можуть бути правочином.

10 жовтня 2011 року у судовому засіданні представником відповідача, Департаменту майна міста Москви, було заявлено клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що даний спір не може розглядатися у господарському суді, оскільки спір по першій позовній вимозі щодо визнання недійсним рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №541/4 від 29.12.2000 р. "Про перереєстрацію сан. Первомайський по вул. Горького, 32 за державним унітарним підприємством "Московське лікувально-санаторне об'єднання", м.Москва" та свідоцтво про право власності, яке було видане на підставі цього рішення; та рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 30.07.2004 року № 347/7 "Про оформлення права власності об’єкта нерухомого майна (санаторій) за адресою: вул. Горького, 32, м.Євпаторія, за Департаментом майна м. Москви" та свідоцтво про право власності, виданого на підставі даного рішення, на думку відповідача, підлягає вирішенню в адміністративному суді. Також, відповідач зазначив, що спір щодо другої позовної вимоги про повернення Департаментом майна міста Москви позивачу майнового комплексу санаторія "Первомайський", також не підвідомчий господарським судам.

Прокурор заперечує проти даного клопотання, надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер, у зв'язку з чим даній спір не є публічно-правовим на який поширюється компетенція адміністративних судів, та відповідно підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Розглянувши дане клопотання суд вважає можливим задовольнити його частково а саме в частині визнання недійсними свідоцтва про право власності, яке було видане на підставі рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 541/4 від 29.12.2000 року "Про перереєстрацію сан. Первомайський по вул. Горького, 32 за державним унітарним підприємством "Московське лікувально-санаторне об'єднання", м.Москва" та визнання недійсним свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 30.07.2004 року № 347/7 "Про оформлення права власності об’єкта нерухомого майна (санаторій) за адресою: вул.Горького, 32, м.Євпаторія, за Департаментом майна м. Москви" з огляду на наступне:

Оспорюванні свідоцтва про право власності не є актами державного органу чи іншого органу у розумінні п.1 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони видані саме на виконання рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 541/4 від 29.12.2000 року "Про перереєстрацію сан. Первомайський по вул. Горького, 32 за державним унітарним підприємством "Московське лікувально-санаторне об'єднання", м. Москва" та рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 30.07.2004 року № 347/7 "Про оформлення права власності об’єкта нерухомого майна (санаторій) за адресою: вул. Горького, 32, м.Євпаторія, за Департаментом майна м. Москви", а тому не є документами, що породжує певні правові наслідки.

Враховуючі, те, що у позовних вимогах про визнання недійсними рішень зобов’язання повернення майна існує спір про право власності, тобто спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер, даній спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 24 жовтня 2011 року суд припинив провадження у справі в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності, яке було видане на підставі рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 541/4 від 29.12.2000 року "Про перереєстрацію сан. Первомайський по вул. Горького, 32 за державним унітарним підприємством "Московське лікувально-санаторне об'єднання", м.Москва" та визнання недійсним свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 30.07.2004 року № 347/7 "Про оформлення права власності об’єкта нерухомого майна (санаторій) за адресою: вул.Горького, 32, м.Євпаторія, за Департаментом майна м. Москви".

Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з’явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином – рекомендованою кореспонденцією, причини нез’явлення до суду не відомі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників відповідачів та прокурора, суд -

29 грудня 2000 року Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради прийнято рішення № 541/4 "Про перереєстрацію сан. Первомайський по вул. Горького, 32 за Державним унітарним підприємством "Московське лікувально-санаторне об'єднання", м.Москва"

17 січня 2001 року на підставі вказаного рішення видано свідоцтва про право власності на санаторій "Первомайський" (а.с. 39, т.ІІІ).

30 липня 2004 року Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради прийнято рішення №374/7 "Про оформлення права власності об’єкту нерухомого майна(санаторій) за адресою: вул. Горького,32, м. Євпаторія за Департаментом майна м. Москви".

Пунктом 1 вказаного рішення зобов’язано Євпаторійське міжміське БТІ оформити право власності з видачею свідоцтва про право власності на об’єкт нерухомого майна (санаторій) за адресою: м. Євпаторія, вул. Горького,32 за Департаментом майна м.Москви, що складається з літ. "А" спального корпуса, площею 4070,1 кв.м., літ. "Б" - їдальні, площею 2083,6 кв.м., літ. "Б1-Б2" - лікувального корпусу площею 247,9 кв.м., літ. "В" корпусу №2, площею 120,7 кв.м., літ. "Г" басейну площею 1580,1 кв.м., літ. "К" - адміністративного корпусу площею 154,2 кв.м., літ. "О" - прохідна площею 16,1 кв.м., літ. "Л" станція перекачка площею 70,9 кв.м., літ. "ТП" трансформаторна підстанція, в цілому (арк.спр.8 т.І).

24 вересня 2004 року на підставі вказаного рішення видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно (арк.спр. 9 т.І).

Прокурор просить суд визнати недійсним рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 541/4 від 29.12.2000 року "Про перереєстрацію сан. Первомайський по вул. Горького, 32 за Державним унітарним підприємством "Московське лікувально-санаторне об'єднання", м.Москва" та рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 30.07.2004 року № 347/7 "Про оформлення права власності об’єкта нерухомого майна (санаторій) за адресою: вул. Горького, 32, м. Євпаторія, за Департаментом майна м. Москви" зобов’язати Департамент майна м. Москви повернути позивачу комплекс санаторія "Первомайський", який розташований за адресою: м. Євпаторія, вул. Горького,32, загальною площею 8343,6 кв.м., в склад якого входить: спальний корпус літ. "А" загальною площею 4070,1 кв.м.; їдальня літ. "Б" загальною площею 2083,6 кв.м.; лікувальний корпус літ. "Б1-Б2" загальною площею 1508,1 кв.м.; адміністративний корпус літ. "К" загальною площею 154,2 кв.м.; прохідна літ. "О" загальною пощею 16,1 кв.м.; літ. "Л" станція перекачки загальною площею 70,9 кв.м.; літ. "ТП" трансформаторна підстанція.

Суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині визнання недійсними рішень Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради з огляду на наступне:

Згідно п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. №7/5 (z0157-02) (редакції на час прийняття оскаржуваних рішень) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Прокурор та позивач як на підставу своїх вимог посилаються на те, що на підставі угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 15.01.1993 року (643_037) та переліку розташованих на території АР Крим підприємств, установ та організацій, заснованих на загальнодержавній власності, що належить до сфери управління міністерств, інших підвідомчих Кабінету Міністрів України органів державної виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ №316 від 05.05.1995 року (316-95-п) майно санаторію "Первомайський" лише може бути віднесено до власності Російської Федерації.

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 20.10.94 № 217/94-ВР "Про повноваження Фонду державного майна України щодо забезпечення виконання угоди між Україною та Російською Федерацією, Україною та Республікою Білорусь про взаємне виконання прав та регулювання відносин власності" (217/94-ВР) на Фонд державного майна України покладено функції, які відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності здійснюються органами, уповноваженими розпоряджатися державним майном.

Отже органом, уповноваженим регулювати питання власності з боку України на об'єкти соціальної сфери підприємств союзного підпорядкування, розташованих на території, відповідно до Постанови Верховної Ради України №217/94-ВР від 20 жовтня 1994 року (217/94-ВР) , є Фонд державного майна України, який має співпрацювати з відповідним органом Російської Федерації.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.92 N 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" (8-92) функції по управлінню майном, що знаходиться в державній власності, покладено на Кабінет Міністрів України.

Згідно ст.4 Угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 22 червня 1993 року № 3313-XII (3313-12) сторони взаємно визнають, що об'єкти соціальної сфери, які знаходяться на їх території (або відповідні долі участі в цих об'єктах) - санаторії, санаторії-профілакторії, будинки та бази відпочинку, пансіонати, готелі і кемпінги, туристичні бази, дитячі оздоровчі заклади, будівництво яких здійснювалось за рахунок коштів республіканського бюджету іншої Сторони, а також коштів підприємств та організацій республіканського та колишнього союзного підпорядкування, розташованих на території іншої Сторони, є власністю цієї Сторони. Інші об'єкти соціальної сфери можуть бути предметом цієї Угоди (643_037) по взаємній домовленості Сторін.

Відповідно до ст.11 зазначеної Угоди сторони домовились, що правовий статус раніше створених підприємств, визнаних на основі цієї Угоди власністю одної Сторони та розташованих на території іншої Сторони, визначається у відповідності до законодавства Сторони, на території якої знаходяться підприємства, та оформлюються протоколами між органами Сторін, уповноваженими розпоряджатися державним майном.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 1995 р. № 316 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності і розташоване на території Автономної Республіки Крим" (316-95-п) затверджено перелік розташованих та території Автономної Республіки Крим підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності (надалі - підприємства), що належать до сфери управління міністерств та інших підвідомчих Кабінетові Міністрів України органів державної виконавчої влади згідно з додатком.

Санаторій "Первомайський", м. Євпаторія щодо якого прийняті оскаржувані рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, включений до переліку розташованих на території Автономної Республіки Крим підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, що належать до сфери управління міністерств, інших підвідомчих Кабінету Міністрів України органів державної виконавчої влади.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи те, що майновій комплекс санаторій "Первомайський" включений до переліку розташованих на території Автономної Республіки Крим підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, що належать до сфери управління міністерств, інших підвідомчих Кабінету Міністрів України органів державної виконавчої влади, рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради є передчасними та суперечать постанові Кабінету Міністрів України від 05 травня 1995 року №316 (316-95-п) "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності і розташоване на території АР Крим" а тому підлягають визнанню недійсними.

Щодо вимог прокурора про зобов’язання повернути Фонду державного майна України майновій комплекс санаторій "Первомайський" суд вважає зазначити наступне.

Ст. 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Разом з тим, відповідно до частини першої ст. 4 Угоди сторони взаємно визнають, що об'єкти соціальної сфери, які знаходяться на їх території (або відповідні долі участі в цих об'єктах) – санаторії, санаторії-профілакторії, будинки та бази відпочинку, пансіонати, готелі і кемпінги, туристичні бази, дитячі оздоровчі заклади, будівництво яких здійснювалось за рахунок коштів республіканського бюджету іншої Сторони, а також коштів підприємств та організацій республіканського та колишнього союзного підпорядкування, розташованих на території іншої Сторони, є власністю цієї Сторони.

Таким чином, об'єкти соціальної сфери, які знаходяться на території України (або відповідні долі участі в цих об'єктах) –санаторії, санаторії-профілакторії, будинки та бази відпочинку, пансіонати, готелі і кемпінги, туристичні бази, дитячі оздоровчі заклади, є власністю Російської Федерації за умови, що їх будівництво здійснювалось за рахунок коштів республіканського бюджету Російської Федерації, а також коштів підприємств та організацій республіканського та колишнього союзного підпорядкування, розташованих на території Російської Федерації. Постановою Верховної Ради України "Про повноваження Фонду державного майна України щодо забезпечення виконання угод між Україною та Російською Федерацією, Україною та Республікою Бєларусь про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності" від 20.10.1994 р. № 217/94-ВР (217/94-ВР) на Фонд покладено виконання функцій, які відповідно до угод між Україною та Російською Федерацією і Україною та Республікою Бєларусь про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності здійснюються органами, уповноваженими розпоряджатися державним майном.

З зазначеного, зокрема, випливає, що регулювання відносин власності на об'єкти соціальної сфери, які знаходяться на території України (або відповідні долі участі в цих об'єктах) –санаторії, санаторії-профілакторії, будинки та бази відпочинку, пансіонати, готелі і кемпінги, туристичні бази, дитячі оздоровчі заклади, на які Російською Федерацією висунуто претензії у рамках Угоди (643_037) , здійснюється Фондом.

На даний час між Україною та Російською Федерацію не вирішено питання щодо встановлення правового статусу майнового комплексу санаторій "Первомайський", таким чином приналежність майна санаторія не визначена, у зв'язку з чим вимоги прокурора про зобов’язання повернути Фонду державного майна України санаторій "Первомайський" є передчасними та задоволенню не підлягають.

Стосовно строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами статті 257 Цивільного кодексу України зазначається, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу повинна бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, що зроблена до прийняття судом рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала. Ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку може бути оскаржено. Призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи.

Прокурором на обґрунтування клопотання про поновлення строку позовної давності надані вказівки та завдання прокуратури АР Крим датовані червнем 2007 року, щодо проведення перевірки законності відчуження майна.

За поясненням представника прокуратури у судовому засіданні, позовні вимоги заявлені на підставі перевірки, проведених на виконання вказаних завдань.

Суд приймає до уваги пояснення прокурора та вважає, що строк позовної давності підлягає поновленню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача, Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради пропорційно розміру задоволених вимог.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 28 жовтня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82- 84 Господарського процесуального кодексу України, суд-

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 541/4 від 29.12.2000 року "Про перереєстрацію сан. Первомайський по вул.Горького, 32 за державним унітарним підприємством "Московське лікувально-санаторне об'єднання".

3. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 30.07.2004 року № 347/7 "Про оформлення права власності об’єкта нерухомого майна (санаторій) за адресою: вул. Горького, 32, м. Євпаторія, за Департаментом майна м. Москви".

4. Стягнути з виконавчого комітету Євпаторійської міської ради (97416, м.Євпаторія, пр. Леніна,2) в дохід місцевого бюджету м. Сімферополя (р/р 31115095700002, банк одержувача Головне Управління держказначейства в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, код платежу 22090200) державне мито у сумі 42,50 грн.

5. Стягнути з виконавчого комітету Євпаторійської міської ради (97416, м.Євпаторія, пр. Леніна,2) в дохід місцевого бюджету м. Сімферополя (р\р 31214264700002 ГУ Державне казначейство в АРК, одержувач: 22050003, МФО 824026, ЗКПО 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59,00 грн.

6. В частині зобов’язання Департамент майна м. Москви повернути позивачу комплекс санаторія "Первомайський" відмовити.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.