ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322
РІШЕННЯ
Іменем України
24.10.2011
Справа
№5002-32/3625.1-2011
Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону, (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Пушкіна, 35), в інтересах держави в особіМіністерства Оборони України, (03168, Україна, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6), Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства Оборони України, (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Пушкіна, 35), Державного підприємства Міністерства Оборони України "Військовий радгосп "Євпаторійський", (97402, АР Крим, м. Євпаторія, ГСП-2),
до відповідачів:
1. Сакської районної державної адміністрації, (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Леніна, 15),
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський", (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Ескадронна, 22; 96555, АР Крим, Сакський район, с. Уютне, вул. Аскабай, 9),
про визнання незаконним та скасування розпорядження та спонукання до виконання певних дій
За участю представників:
Від позивача № 1 – ОСОБА_1 довіреність № 220/298/д від 25.01.2011р. у справі.
Від позивача № 2 – не з’явився.
Від відповідача – не з’явився.
Від відповідача - не з’явився.
Від прокуратури – Котелевець М.В., посвідчення № 364.
Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.
Обставини справи: Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону (далі –Прокурор) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі –АРК) з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі –МО України, Позивач 1), Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України (далі –Євпаторійська КЕЧ, Позивач 2), Державного підприємства Міністерства оборони України "Військовий радгосп "Євпаторійський" (далі –ДП "ВП Євпаторійський", Позивач 3) до Сакської районної державної адміністрації (далі –Сакська райдержадміністрація, Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС "Євпаторійський" (далі – ТОВ "ВС "Євпаторійський", Відповідач 2) про визнання незаконним та скасування розпорядження №1031-р від 27.12.2006р. "Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність шляхом викупу ТОВ "ВС "Євпаторійський" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Уютненської селищної ради Сакського району та відновлення становища, яке існувало до прийняття Сакською райдержадміністрацією вказаного розпорядження, а саме: витребувати з незаконного володіння ТОВ "ВС "Євпаторійський" та повернути у постійне користування Держави в особі МО України земельну ділянку площею 44,2095 га, а також зобов’язати Сакську райдержадміністрацію видати Державі в особі МО України державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.
рішенням господарського суду АР Кримпр від 16.11.2010р., позов Прокурора задоволено у повному обсязі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.03.2011р. рішення господарського суду АРК від 16.11.2010р. скасовано частково та викладено у новій редакції про задоволення позову частково: визнано незаконним та скасовано розпорядження Сакської райдержадміністрації № 1031-р від 27.12.2006р. "Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність шляхом викупу ТОВ "ВС "Євпаторийський" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Уютненської селищної ради Сакського району", а також відновлено становище, яке існувало до видання вказаного розпорядження та повернуто до постійного користування Держави в особі МО України земельну ділянку площею 39,5024 га, кадастровий номер 01:243:877:00:03:001:1042. У задоволенні інших позовних вимог, відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2011р. касаційна скарга задоволена частково. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.03.2011р. скасовано. рішення Господарського суду АР Крим від 16.11.2010р. скасовано. Справа передана на новий розгляд.
Системою автоматичного розподілу справи справа передана на розгляду судді Господарського суду АР Крим Барсуковій А.М.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 25.08.2011р. справа прийнята до провадження суддею ГС АР Крим Барсуковою А.М.
21.10.2011р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від відповідача ТОВ "ВС "Євпаторійський" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік підстав для відкладення розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи неодноразове відкладення розгляду справи, те, що матеріали справи вже в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, той факт, що суд не обмежує сторін в праві забезпечення явки якогось одного конкретного представника, не кажучи вже про те, що сторони не позбавлені права надати документи до канцелярії суду, суд не вбачає обґрунтованих причин для відкладення розгляду справи, а отже й відповідно для задоволення вищенаведеного клопотання.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до Державного акту на право користування землею від 24.05.2002р. серії I-КМ № 003753, Військовому радгоспу "Євпаторійський" було надано у постійне користування земельну ділянку площею 52,20 га, розташовану на території Уютненської селищної ради Сакського району. (а.с. 15 т. 1).
21.04.2004р. розпорядженням Сакської райдержадміністрації АРК № 328-р було припинено право постійного користування Військовому радгоспу "Євпаторійський" на земельну ділянку площею 8,00 га, у зв’язку з добровільною відмовою, про що свідчить помітка у вказаному акті.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 05.05.1995р. (316-95-п) "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності і розташоване на території АРК", був затверджений перелік розташованих на території АРК підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, що належать до сфери управління міністерств та інших підвідомчих Кабінетові Міністрів України органів державної виконавчої влади, згідно додатку до якого, до сфери управління МО України передано Військовий радгосп "Євпаторійський".
Згідно Статуту Військового радгоспу "Євпаторійський", затвердженого 23.11.1994р. Заступником Міністра оборони України, радгосп заснований на майні Міністерства оборони України, що є загальнодержавною власністю, і підпорядковується МО України. ( а.с. 84 т.1).
Разом з тим, 17.01.2006р. директор Військового радгоспу "Євпаторійський" Вовкодавець С.В. своїм листом за № 1/06 на ім’я голови Сакської райдержадміністрації надав згоду на вилучення з постійного користування Військового радгоспу "Євпаторійський" земельної ділянки площею 44,2095 га.
Проте, як свідчать матеріали справи, Вовкодавця С.В. було звільнено з посади директора Військового радгоспу "Євпаторійський" через закінчення строку трудового контракту ще 06.08.2005р., що підтверджується наказом та заявою про прийняття на роботу, копією трудової книжки та трудовим контрактом.
27.12.2006р. Сакською райдержадміністрацією було прийнято розпорядження № 1031-р "Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність шляхом викупу ТОВ "ВС "Євпаторійський" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Уютненської селищної ради Сакського району", яким Відповідачу 2 було вирішено відчужити у власність земельну ділянку шляхом викупу загальною площею 39,5024 га. ( а.с. 26 т.1).
Підставою для прийняття вказаного розпорядження стало згадане вище клопотання № 1/06 від 17.01.2006р. директора ДП "ВР "Євпаторійський" Вовкодавця С.В. про дачу згоди на вилучення земельної ділянки загальною площею 44,2095 га.
Крім того, 06.06.2005р. між Фондом майна АРК та ТОВ "ВС "Євпаторійський" було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу ДП "ВР "Євпаторійський", а згідно додаткової угоди від 11.07.2005р. строк дії договору оренди встановлено до 2025р.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 27.12.2006р. між Сакською райдержадміністрацією і ТОВ "ВС "Євпаторійський" було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 39,5024 га ріллі, кадастровий номер 01:43:877:00:03:001:1042.
У січні 2007 року ТОВ "ВС "Євпаторійський" звернулося до господарського суду АРК з позовом про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.12.2006р., дійсним.
Проте, рішенням господарського суду АРК від 19.01.2009р. у справі №2-5/1263.1-2008, в позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.08.2009р. у справі № 2-5/1263.1-2008 рішення господарського суду АР Крим від 19.01.2009р. було скасовано, а позовні вимоги задоволено: визнано дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 27.12.2006р. між Сакською райдержадміністрацією та ТОВ "ВС "Євпаторійський" про продаж земельної ділянки.
Проте, постановою Вищого господарського суду України 10.06.2010р. вказану постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.08.2009р. у справі № 2-5/1263.1-2008 було скасовано, а рішення господарського суду АРК від 19.01.2009р., залишено в силі.
Разом з тим, на підставі розпорядження Сакської райдержадміністрації №1031-р від 27.12.2006р. та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-5/1263.1-2008 від 28.08.2009р., ТОВ "ВС "Євпаторійський" 07.04.2010р. було видано Державний акт серії ЯИ №748785, про право власності на земельну ділянку площею 39,5024 га, кадастровий номер 01:243:877:00:03:001:1042.
Звертаючись з вищезазначеними позовними вимогами, Прокурор посилався на те, що на підставі вказаного розпорядження Сакської райдержадміністрації №1031-р від 27.12.2006р. на користь ТОВ "ВС "Євпаторійський" було відчужено у власність шляхом викупу земельну ділянку загальною площею 39,5024 га, не вилученої з користування ДП "ВР "Євпаторійський" та без відповідного рішення про вилучення її власником, у зв’язку з чим, спірне розпорядження є незаконним і таким, що порушує права Позивача 3, як землекористувача земельної ділянки.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Крім того, статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.
Зокрема, пунктом 34 частини 1 вказаної статті Закону (280/97-ВР) передбачено, що до виключної компетенції рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Пунктом 3 даної статті встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами 2, 3 ст. 134 Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 70 ЗК України передбачено, що землями для потреб оборони визнаються землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та внутрішніх військ. Порядок надання земель для потреб оборони визначається законодавством України.
До таких підприємств, згідно із статутом, відноситься і військовий радгосп "Євпаторійський", який заснований на майні Міністерства оборони України, що є загальнодержавною власністю, і підпорядковується Міністерству оборони України.
Згідно із частиною 2 статті 14 Закону України "Про збройні сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від плати усіх видів податків.
Зазначений режим накладає обмеження на розпорядження землею, що передбачено також п. 4.6. Статуту підприємства, яким передбачено, що радгосп здійснює володіння, користування землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.
Відповідно до пункту 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997р. № 483 (v0483322-97) (далі – Положення), передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва –начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.
Пунктом 48 Положення передбачено, що перелік земель, які пропонуються до передачі місцевим органам влади, Головне управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України погоджує з заступниками Міністра оборони України –командувачами видів збройних Сил України, начальниками управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, командуючими військами військових округів, Північного оперативно-територіального командування, на території яких знаходиться земельна ділянка, і подає на затвердження Міністру оборони України.
Згідно із пунктом 50 Положення, оформлення передачі земель місцевим органам влади здійснюють землекористувачі спільно з квартирно-експлуатаційною частиною, відділенням морської інженерної служби Військово-Морських Сил України, на обліку яких знаходяться земельні ділянки в порядку, встановленому Земельним кодексом України (2768-14) .
Усупереч вказаного порядку, передача земель радгоспу здійснена директором військового радгоспу "Євпаторійський" Вовкодавець С.В. на підставі листа від 17.01.2006р. №1/06 на ім’я голови Сакської районної державної адміністрації Якимчука Б.А. ( а.с. 27 т.1).
Такі дії керівника військового радгоспу "Євпаторійський" також є порушенням Статуту підприємства, яким передбачено, зокрема, таке:
Відповідно до пункту 4.6. Статуту Підприємство здійснює володіння, користування землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.
Тобто право розпоряджатися землею підприємству згідно статуту не надано.
Згідно із пунктом 7.3 Статуту керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком віднесених до компетенції Міністерства оборони України.
Як зазначено вище, Положенням до виключної компетенції Міністерства оборони України віднесено питання передачі земель місцевим органам влади.
Суд вважає за необхідне зазначити, що керується вказаним Положенням, яке було і залишається чинним. При цьому, вказане положення не підпадає під дію вимог Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 3 жовтня 1992 р. №493/92 (493/92) та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 28 грудня 1992 р. №731 (731-92-п) , оскільки безпосередньо не зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян і не має міжвідомчого характеру. Крім того, судом враховуються приписи, викладені у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 21.01.2009 № 01-08/33 (v8_33600-09) , в якому зазначається, що не подаються на державну реєстрацію акти, що спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають правових норм.
Крім того, як вже було зазначено вище, підписання від імені директора громадянином Вовкодавецем С.В. 17.01.2006р. листа №1/06 про надання згоди на вилучення з постійного користування військового радгоспу "Євпаторійський" Міністерства оборони України земельної ділянки площею 44,2095 га є незаконним. Оскільки на час підписання листа його вже було звільнено із посади директора.
Таким чином, 27 грудня 2006 року Товариству з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" фактично надано у користування земельну ділянку, що перебувала у постійному користуванні Державного підприємства Міністерства Оборони України "Військовий радгосп "Євпаторійський", а саме – передано її у власність шляхом викупу.
Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до вимог статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасується.
Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Крім того, як вбачається із оспорюваного розпорядження, його підписано першим заступником голови районної держадміністрації, що порушує вимоги статей 6, 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
Так, приписами статті 6 вищенаведеного Закону встановлено, що на виконання Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.
Пунктом 1 статті 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Таким чином, підписання оспорюваного розпорядження особою, яка у відповідності до вимог діючого законодавства не наділена достатнім обсягом повноважень для цього, та ще й до того ж на підставі заяви, підписаною також не уповноваженою особою є грубим порушенням Закону (586-14) , що спричиняє визнання його недійсним.
Приймаючі до уваги викладене та відсутність жодних доказів наявності рішення уповноваженого органу про вилучення спірної земельної ділянки, а також враховуючі порушення порядку вилучення (викупу) земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Сакської районної державної адміністрації № 1031-р від 27.12.2006р. "Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність шляхом викупу товариству з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Уютненської селищної ради Сакського району".
Стосовно інших вимог заявлених Військовим прокурором Євпаторійського гарнізону суд зазначає наступне.
Так, в позовній заяві Прокурор посилається на необхідність в порядку статті 393 Цивільного кодексу України відновлення становища, яке існувало до видання Сакською районною державною адміністрацію розпорядження № 1031-р від 27.12.2006р. та витребування із незаконного володіння ТОВ "ВС Євпаторійський" та повернення до постійного користування Держави в особі МО України земельної ділянки площею 44, 2095 га, кадастровий номер 01:243:877:00:03:001:1042.
Проте, суд вважає за необхідне зауважити з цього приводу, що у відповідності до оспорюваного розпорядження Сакської райдержадміністрації № 1031-р "Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність шляхом викупу ТОВ "ВС "Євпаторійський" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Уютненської селищної ради Сакського району" від 27.12.2006р. відчужено у власність земельну ділянку шляхом викупу загальною площею 39,5024 га.
В позовній заяві Прокурор взагалі ніяк не обґрунтовує підстави для вилучення із володіння земельної ділянки площею саме 44, 2095 га.
Вищий Господарський суд України на питання чи вправі господарський суд самостійно змінити позовні вимоги позивача у справі чи спонукати сторони до уточнення позовних вимог? Відповів в пункті 14 Інформаційного листа від 11.04.2005 р. N 01-8/344 (v_344600-05) "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" : відповідно до частини 2 статті 19 Конституції органи державної (в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача.
Пунктом 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.
Крім того, приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Проте, Прокурор та позивачі ані в позові, ані в жодних поясненнях, наданих судові, не заявляли будь-яких інших підстав позову, окрім невідповідність оспорюваного розпорядження вимогам Закону. Тобто, суд, будучи позбавленим права виходу за межі позовних вимог може розглядати тільки предмет та підстави позову, заявлені позивачем.
Скасування оспорюваного розпорядження може тільки твердити про те, що становище, яке існувало до винесення розпорядження - постійне користування земельною ділянкою Державним підприємством Міністерства оборони України " Військовий радгосп "Євпаторійський" .
До винесення оспорюваного розпорядження ТОВ "ВС Євпаторійський" займало спірну земельну ділянку на підставі розпорядження № 823-р від 10.10.2005р., пунктом 2 якого припинено право постійного користування військового радгоспу "Євпаторійський" МО України земельною ділянкою площею 44, 2095 га. Це розпорядження втратило свою силу у зв’язку із його наступним виконанням.
Отже вимога, заявлена Прокурором щодо відновлення становища, що існувало до видання розпорядження – витребуванням із незаконного володіння ТОВ ВС "Євпаторійський" та повернення до постійного користування Держави в особі МО України земельну ділянку площею 44, 2095 га є безпідставною, з огляду на те, що, по-перше, саме повернення до постійного користування Держави в особі МО України неможливе, оскільки користувачем спірної земельної ділянки було ДП МО України "Військовий радгосп "Євпаторійський"", по-друге, відновленням становища що існувало до винесення спірного розпорядження, якого так вимагає Прокурор, не є повернення до користування земельною ділянокю МО України, а по-третє, Прокурор жодним чином не пояснює, на яких саме підставах слід витребувати з незаконного володіння земельну ділянку площею 44, 2095 га, тоді як оспорюваним розпорядженням було передано у власність земельна ділянка площею 39, 5024 га. Тобто як у відповідача можливо витребувати із володіння земельну ділянку більшою площею, ніж йому була передана за розпорядженням, яке оспорює Прокурор і незаконність якого лягла в основу всіх позовних вимог взагалі.
Стосовно ж вимоги Прокурора щодо зобов’язання Сакської районної державної адміністрації видати акт на право постійного користування земельною ділянкою, суд вважає за необхідне зауважити, що на підставі статей 74 і 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"у разі ухилення ради від оформлення права на земельну ділянку заінтересована особа вправі звернутись до господарського суду з заявою про спонукання ради видати державний акт чи укласти відповідну угоду.
До повноважень районних державних адміністрацій не відносяться питання видачі державних актів.
За таких обставин, враховуючи безпідставність та недоведеність позовних вимог в цій частині, суд не вбачає за можливе їх задоволення.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Сакської районної держаної адміністрації №1031-р від 27 грудня 2006 року "Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність шляхом викупу товариству з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Уютненської селищної ради Сакського району".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський", (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Ескадронна, 22; 96555, АР Крим, Сакський район, с. Уютне, вул. Аскабай, 9, ідентифікаційний код 08413983) в доход Державного бюджету України (р/р 31115095700002, код платежу 22090200, в банку одержувача: ГУ ДК України в АР Крим, м. Сімферополь МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) 85, 00 грн. державного мита.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський", (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Ескадронна, 22; 96555, АР Крим, Сакський район, с. Уютне, вул. Аскабай, 9, ідентифікаційний код 08413983) в доход державного бюджету (р/р 31214264700002; отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; код платежу: 22050003; ЄДРПОУ - 34740405; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь) 118, 00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Накази видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.
6. В іншій частині позову відмовити.
У судовому засіданні 24.10.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 26.10.2011р. рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91- 93 Господарського процесуального кодексу України. рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Господарського суду Автономної Республіки Крим Барсукова А.М.