Суть спору: Прокурор АР Крим в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Босоногий мальчик" про розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 133,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 9/11, укладеного 26.03.2008р. між ТОВ "Босоногий мальчик" та підприємством "Октан-Сервіс"; зобов’язання відповідача повернути об’єкти приватизації, а саме приміщення на першому поверсі - № 1, 2, 4, 14, 23, 25, 26, 24 загальною площею 133,0 кв.м., вартістю 389 00,00грн, що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 9/11, в комунальну власність м. Сімферополя, передавши їх за актом приймання-передачі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради. Також, позивач просить розірвати договір купівлі-продажу житлових приміщень загальною площею 1005,7кв.м., які знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 9/11, укладений 05.04.2006р. між ТОВ "Босоногий мальчик" та підприємством "Октан-Сервіс" та повернути об’єкти приватизації, а саме приміщення у літері "А" № 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56 загальною площею 1005,7кв.м., що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 9/11, в комунальну власність м. Сімферополя, передавши їх за актом приймання-передачі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та мотивовані тим, що ТОВ "Босоногий мальчик" не виконує прийняті на себе зобов’язання за договорами купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна в частині оновлення фасадів та проведення благоустрою прилеглої території. На думку, прокурору, порушення відповідачем умов укладених договір є підставою для їх розірвання, а також повернення предметів договорів у комунальну власність територіальної громади.

Позивач вимоги прокурору підтримав у повному обсязі, в своїх письмових поясненнях на позов наполягає на поверненні спірного майна у комунальну власність.

Ухвалою господарського суду від 08.09.2011р. до участі у справі іншим відповідачем залучено підприємство "Октан-Сервіс".

Відповідач (ТОВ "Босоногий мальчик") позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що норми Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , на які йдеться посилання у позовній заяві, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин внаслідок належності майна по вул. Севастопольській, 9/11 до комунальної власності. Крім того, відповідач зазначив, що право вимоги на розірвання договору має лише сторона правочину.

Інший відповідач жодних пояснень стосовно заявленого позову не висловив.

Проте, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, у зв’язку із чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, прокурора, оцінивши надані докази суд

22.02.2006р. між Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради (продавець) та Підприємством "Октан-Сервіс" (покупець) укладений договір купівлі-продажу шляхом викупу окремого індивідуально визначеного майна – нежитлових приміщень по вул. Севастопольська, 9/11 в м. Сімферополі (комунальна власність) №748, (далі договір, аркуш справи 11-15).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов’язується передати у власність покупцю приміщення у літері "А" №№ 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56 загальною площею 1005,7кв.м., а покупець зобов’язується прийняти зазначені приміщення заплатити ціну відповідно до умов договору.

Також, у вказаному пункті закріплено, що вищевказані приміщення належать Територіальній громаді в особі Сімферопольської міської ради на підставі рішення Виконкому цієї ж ради №969 від 27.05.2005р., зареєстрованого в СМБРТІ, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7455509 від 07.06.2005р., реєстраційний номер №11013807.

Право власника на продаж приміщень, які знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 9/11 підтверджуються рішенням 25 сесії Сімферопольської міської ради від 18.02.2005р. №380.

В подальшому, 18.01.2008р. між тими ж сторонами укладений договір купівлі-продажу шляхом викупу окремого індивідуально визначеного майна – нежитлових приміщень по вул. Севастопольська, 9/11 в м. Сімферополі (комунальна власність) №922, (далі договір, аркуш справи 19-24).

За умовами вказаного договору, продавець зобов’язався передати у власність покупця приміщення на першому поверсі №№ 1, 2, 4, 14, 23, 25, 26, 24 загальною площею 133,0 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 9/11, а покупець зобов’язався прийняти зазначені приміщення і сплатити ціну відповідно до умов, що зазначені у договорі.

Вказаний договір також містить відомості стосовно належності спірного майна до комунальної власності та наявності у продавця права продажу на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

У пунктах 5 обох договорів сторони обумовили обов’язки покупця. Зокрема покупець зобов’язаний у встановлений термін сплатити ціну продажу об’єктів, обновляти фасад і проводити благоустрій навколишньої території з урахуванням вимог Управління архітектури і містобудівництва м. Сімферополя, тощо.

Як свідчать матеріли справи, 05.04.2006р. та 26.03.2008р. між відповідачами у справі укладені договори №3432 та 1616 купівлі-продажу приміщень, розташованих по вул. Севастопольській, 9/11, які в свою чергу придбані Підприємством "Октан-Сервіс" за договорами купівлі-продажу за №№748 та 922.

За умовами вказаних договорів, Підприємство "Октан-Сервіс" продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Босоногий мальчик" купило нежитлові приміщення загальною площею 1005,7 кв.м. та 133,0 кв.м., розташовані по вул. Севастопольській, 9/11 в м. Сімферополі.

Вказані договори посвідчені нотаріально, (аркуш справи 17, 28).

Актами поточних перевірок виконання умов договору купівлі-продажу №922 об’єктів по вул. Севастопольській, 9/11 в м. Сімферополі від 17.02.2010р., 10.03.2011р. та 03.08.2011р., складених працівниками Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, встановлено невиконання умов договору в частині оновлення фасаду та благоустрою прилеглої території.

У позовній заяві прокурор звертає увагу на положення статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", якими передбачено, що зобов’язання за договором купівлі-продажу об’єкту приватизації зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов'язань.

На думку прокурору, невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Босоногий мальчик" зобов’язань в частині оновлення фасаду та благоустрою прилеглої території, обов’язковість проведення яких закріплено при укладенні договору із Підприємством "Окта-Сервіс", є підставою для розірвання спірних договорів та повернення майна у комунальну власність громади.

Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів і заперечень, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом (1798-12) заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи, у тому числі, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Право на звернення до господарського суду реалізується шляхом подання відповідного процесуального документа –позовної заяви, обов’язковими елементами якої є предмет позову та підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу, а в разі пред’явлення позову прокурором – прокурору.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Позовні вимоги повинні бути обґрунтовані певними обставинами, до яких належать обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включають факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

Посилання на законодавство являє собою юридичні підстави позову. У позовній заяві повинні бути викладені норми матеріального права, що регулюють спірні матеріально-правові відносини та порушені відповідачем, а також відповідно до яких, на думку позивача, слід вирішити спір.

Обґрунтовуючи свою вимогу про розірвання спірних договорів купівлі – продажу прокурор посилається на положення статей 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та 651 ЦК України (435-15) .

Дійсно, частиною 5 статті 27 вказаного Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Вказана норма повністю кореспондується із положеннями статті 651 Цивільного кодексу України.

Втім, аналіз змісту наведених вище норм дозволяє зробити висновок, що право на звернення до суду з вимогою розірвання договору внаслідок невиконання його умов має лише сторона такого правочину.

Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради не є стороною за спірними правочинами від 05.04.2006р. та 26.03.2008р. Більш того, суд звертає увагу на те, що у позовній заяві взагалі не ставиться питання про розірвання первісних договорів, що укладені Фондом із Підприємством "Октан-Сервіс".

Окремо, суд вважає недоведеною вимогу прокурору про розірвання укладеного між відповідачами у справі договору №3432 від 05.04.2006р. з мотивів невиконання ані Підприємством "Октан-Сервіс", ані ТОВ "Босоногий мальчик" вимог договору щодо оновлення фасадів та благоустрою прилеглої території.

У якості належного доказу відсутності будь-яких порушень умов договору купівлі-продажу приміщень з боку відповідачів, а як наслідок й відсутності правових підстав для розірвання договору №3432 від 05.04.2006р., судом приймається складений спеціалістами позивача акт перевірки від 26.03.2008р., (аркуш справи 57-58), у висновку якого чітко зазначено про виконання ТОВ "Босоногий мальчик" умов договору у повному обсязі.

При цьому, пункт 2 висновку містить відомості стосовно того, що акт є підставою для зняття державним органом приватизації договору купівлі-продажу від 22.02.2006р. №748 з контролю.

За необхідне, суд вважає зазначити, що в цілому не можуть бути розцінені як обґрунтовані вимоги прокурору про розірвання спірних правочинів внаслідок порушення відповідачами умов договорів купівлі-продажу.

У підтвердження даного висловлення судом досліджені умови спірних договорів щодо обов’язку покупця обновляти фасад і проводити благоустрій навколишньої території.

Так, у розумінні діючого законодавства зобов’язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору.

Як спірними правочинами №3432 та №1616, так і первісними договорами купівлі-продажу №748 та №922, чіткий строк виконання обов’язку щодо оновлення фасаду та благоустрою прилеглої території не встановлений, отже відсутні підстави вважати відповідачів особами, які порушили зобов’язання.

Здебільшого, умови пункту 5 договорів, в якому визначені зокрема обов’яжи покупця, передбачають, що останній зобов’язаний обновляти фасад і проводити благоустрій навколишньої території з урахуванням вимог Управління архітектури і містобудівництва м. Сімферополя.

Жодних доказів виставлення відповідних вимог Управлінням, а також невиконання відповідачами таких вимог, суду не надано.

Крім того, посилаючись у позовній заяві на положення статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та 651 Цивільного кодексу України (435-15) , прокурором не прийнято до уваги, що наведеними вище нормами передбачено лише право особи на розірвання договору купівлі-продажу, у той час як порядок здійснення такого розірвання встановлений статтею 188 Господарського кодексу України.

Зазначеною статтею закріплено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Ані прокурором, ані позивачем не надано суду жодних доказів направлення на адреси Підприємства "Октан-Сервіс" та ТОВ "Босоногий мальчик" пропозиції щодо розірвання договорів купівлі-продажу, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, встановленим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

В свою чергу, недотримання позивачем встановленого порядку розірвання договору купівлі-продажу тягне за собою такий правовий наслідок, як відмова в позові в цій частині. Як наслідок, не підлягають задоволенню й вимоги Фонду про зобов’язання ТОВ "Босоногий мальчик" повернути об’єкти, розташовані по вул. Севастопольській, 9/11у м. Сімферополі.