Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: ФОП ОСОБА_1, м.Черкаси;

До Відповідача: ФОП ОСОБА_2, м.Львів;

Про: стягнення 101579,39грн. та звільнення орендованого приміщення

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

За участю представників Сторін:

Позивача: не з’явився;

Відповідача: не з’явився;

Суть справи:

Позовні вимоги заявлено ФОП ОСОБА_1, м.Черкаси до відповідача: ФОП ОСОБА_2, м.Львів про стягнення 101579,39грн. боргу та звільнення орендованого приміщення.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 08.08.2011р. судом порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до судового розгляду на 30.08.2011р.

В судове засідання 30.08.2011р. представник позивача в судове засідання не з’явився, причини неявки повідомив у Клопотанні про відкладення судового розгляду справи (вх. № канц. 19342/11 від 29.08.2011р.). Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги заперечив з причини викладених у Відзиві на позовну заяву (вх. № канц. 19411/11 від 29.08.2011р.).

Ухвалою суду від 30.08.2011р. судовий розляд справи було відкладено на 08.09.2011р.

В судове засідання 08.09.2011р. представник позивача в судове засідання не з’явився, причини неявки повідомив у телеграмі (вх. № канц. 309 від 08.09.2011р.). Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги заперечив, із поданою телеграмою позивача ознайомився.

Крім того, представник відповідача в судовому засідання заявив Клопотання про продовження терміну розгляду справи, керуючись вимогами ч.4 ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 08.09.2011р. було відкладено судовий розгляд справи на 06.10.2011р.

В судове засідання 06.10.2011р. представник позивача в судове засідання з’явився, в судовому засіданні подав Клопотання про витребування у відповідача оригінал Договору оренди від 26.07.2007р., для огляду у судовому засіданні. Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги заперечив.

Ухвалою суду від 06.10.2011р. було відкладено судовий розгляд справи на 18.10.2011р.

В судове засідання 18.10.2011р. представник позивача судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав. Представник відповідача з’явився позовні вимоги заперечив, витребовуваного судом Договору оренди від 26.07.2007р. не подав. Відповідачем подано нотаріально завірену копію Договору оренди від 26.07.2007р., який у судовому засіданні 18.10.2011р. оглянуто судом та представником позивача.

18.10.2011р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 20.10.2011р.

В судове засідання 20.10.2011р. представники сторін не з’явились, причин неявки не повідомили.

Заслухавши пояснення позивача, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, доданих до справи та оцінивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне:

26.07.2007р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено Договір оренди нежитлового приміщення. Відповідно до умов п.1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 286,5кв.м за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 3.1. Договору оренди визначено, що орендна плата за 1 кв.м. площі визначається за домовленістю сторін, в сумі 5 грн. за місяць, в т.ч. ПДВ. Загальна сума оплати складає 1432,50грн. в т.ч. ПДВ.

Кошти, які повинні бути оплачені за оренду накопичується у орендаря для проведення ремонту нежитлових приміщень після закінчення договору оренди (п. 3.1.2.).

Відповідно до п.6.1. Договору, цей Договір діє з 26.07.2007р. по 31.12.2009р. Також, відповідно до п.6.3. Договору оренди, його дія припиняється у випадку закінчення строку його дії.

Додатком до Договору оренди, який підписано сторонами 08.08.2008р. сторони внесли зміни до п.6.1. Договору, яким визначили, що цей Договір діє з 26.07.2007р. по 26.07.2010р.

Позивач просив суд у своєму позові зобов’язати відповідача звільнити приміщення, які останній орендує, стягнути з відповідача орендну плату у розмірі 101579,39грн., стягнути судові витрати.

Разом з тим, судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що рішенням господарського суду Львівської області від 30.03.2010р. по справі №11/25, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.08.2010р. позивачу відмовлено в позові про стягнення заборгованості та звільнення приміщення.

Позовні вимоги по даній справі були аналогічні тим, які є у даній справі, сторони також по цих справах одні й ті самі, різниться тільки сума заборгованості, яку позивач просить стягнути.

Крім того, у провадженні господарського суду Львівської області перебувала справа за №5015/545/11, в якій також брали участь ті самі сторони, де позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором оренди. Провадження по цій справі було припинено з підстав, передбачених п. 4 ст. 80 ГПК України, у зв’язку із відмовою позивача від позову, яку той висловив у своїй Заяві від 18.04.2011р.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Суд приходить до висновку про те, що спір в частині стягнення суми орендної плати підлягає припиненню з підстав п.2 ст. 80 ГПК України, оскільки існує рішення суду, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Однак, щодо позовної вимоги про звільнення займаного приміщення, суд вважає, що така позовна вимог підлягає судовому розгляду та вирішенню по суті з огляду на наступне:

Предметом розгляду господарської справи №11/25 була вимога про звільнення орендованого відповідачем приміщення, однак підставою такої вимоги було те, що позивач не погоджувався з правомірністю дії Додатку до Договору від 08.08.2008р., а відтак звернувся із такою вимогою, до моменту закінчення договору оренди. У зв’язку із цим судом було відмовлено у задоволенні цієї позовної вимоги.

На даний час, позивач звернувся до суду із такою ж позовною вимогою, однак з підстав закінчення строку оренди, який визначений Договором оренди та Додатком до цього Договору. Відтак, даний спір є відмінний від спору по справі №11/25, оскільки як іншим є підстава позову. Пунктом 2 ст. 80 ГПК України передбачено, що припиненню підлягає провадження по справі, якщо існує рішення суду між тими сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав. Відтак, встановивши, що підстави даного позову є відмінними від позову по справі №11/25, суд вважає, що підстав для припинення провадження у справі немає.

Не позбавляє права позивача на звернення до суду із позовною вимогою про звільнення орендованого приміщення наявність ухвали господарського суду Львівської області від 19.04.2011р. в ухвалі від 04.04.2011.р у справі №5015/545/11 по справі №5015/545/11 про припинення провадження по справі.

Так, в цій ухвалі суд припинив провадження по справі щодо позовних вимог про стягнення коштів. Предметом цієї справи не було звільнення приміщення, щодо цієї позовної вимоги суд не приймав рішення, в ухвалі від 04.04.2011.р у справі №5015/545/11 по справі Заява про зміну та уточнення позовних вимог підлягає задоволенню частково, в частині зменшення суми стягнення боргу до 3358,25грн. оскільки вказана вимога є нематеріальною вимогою і фактично змінює підставу та предмет позову одночасно, що є порушенням вимог ч.4 ст. 22 ГПК України, а тому така позовна вимоги підлягає судовому розгляду по суті.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що провадження по справі повинно бути припинено, оскільки позивач у справі №5015/545/11 збільшував позовні вимоги. З цього приводу суд відзначає наступне:

Заява СПД ОСОБА_1 про зміну та уточнення позовних вимог по справі №5015/545/11 була розглянута частково, лише в тій частині, що стосується суми боргу, а в частині зобов’язання звільнити приміщення, така заява не розглядалась судом, оскільки ним було одночасно змінено підстави та предмет позову, що є неприпустимим, керуючись вимогами ст. 22 ГПК України. Відповідна ухвала суду від 04.04.2011р. міститься у матеріалах справи №5015/545/11.

Таким чином, позовна вимога про зобов’язання відповідача звільнити нежитлові приміщення, які той орендує, підлягає розгляду судом. Також суд вважає, що така позовна вимога підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачу майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Судом з’ясовано, що Договір оренди нежитлових приміщень від 26.07.2007р. із врахуванням Додатку до цього Договору від 08.08.2008р. визначив строк дії оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, а саме: з 26.07.2007р. по 26.06.2010р.

У Договорі відсутні будь-які умови про можливість продовження строку дії оренди на той самий строк. Натомість, відповідно до умов п.6.3. Договору оренди, його дія припиняється у випадку закінчення строку його дії.

Згідно із вимогами ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 875 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Суд також не може застосувати ст. 764 ЦК України, відповідно до якої, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, з огляду на таке.

З вказаної вище норми закону вбачається, що договір найму може бути продовжено на той самий строк, якщо відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця. Матеріалами справи стверджується те, що позивач ще у 2010р. звертався до суду з вимогою звільнити приміщення. Також з такою вимогою він звертався до суду з заявою у 2011р., яка була повернута судом.

Крім того, позивач звертався до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди та зобов’язання відповідача не чинити перешкод в користуванні майном. В задоволенні такого позову відмовлено рішенням господарського суду Львівської області від 10.09.2009р. по справі №12/113.

Такі дії, свідчать про те, що позивач (орендодавець) заперечував проти того, щоб відповідач користувався орендованим майном. Відтак, суд приходить до переконання, що договір не є поновленим на той самий строк, на який було укладено договір.

Тому позовна вимога про зобов’язання відповідача звільнити орендоване ним приміщення, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В частині вирішення решти позовних вимог, судом, за Заявою позивача: ФОП ОСОБА_1, м.Черкаси, про відмову від позовних вимог, припинити провадження, тому повторне звернення не допускається.

Керуючись вимогами ст.ст. 759, 764, 875 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 4, 22, 32, 33, 43, 49, 69, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд,-

1. Позов задоволити частково.

2. Зобов’язати суб’єкта підприємницької діяльності –фізичну особу ОСОБА_2 (Ід.код НОМЕР_1) звільнити нежитлове приміщення, площею 286,5 кв.м., яке розташоване у АДРЕСА_1.

3. Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення боргу у сумі 101579,39грн.

4. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 (Ід. код НОМЕР_1) на користь суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (Ід. код НОМЕР_2) 85,00грн. державного мита та 236,00грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

рішення вступає в законну силу за вимогами ч.5 ст. 85 ГПК України.

рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України (1798-12) .