У квітні 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандфліт" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Таврика" відповідно до якої просить суд просить суд визнати недійсним Договір іпотеки який 21.09.2007 року було укладено між ТОВ "Сінклер" та ПАТ "БАНК "ТАВРИКА"та 21.09.2007 року, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 2386, зобов'язати ПАТ "БАНК "ТАВРИКА"усунути перешкоди в здійсненні права власності ТОВ "Грандфліт" на спірні приміщення, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 51, скасувати запис № 5702975 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону відчуження спірних приміщень, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 51, що 21.09.2007 був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі Договору іпотеки, який 21.09.2007 року було укладено між ТОВ "Сінклер"та ПАТ "БАНК "ТАВРИКА"та 21.09.2007 року, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 2386, зобов'язати Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 5702975 про заборону відчуження спірних приміщень, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 51, що 21.09.2007 був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі Договору іпотеки, який 21.09.2007 року було укладено між ТОВ "Сінклер"та ПАТ "БАНК "ТАВРИКА"та 21.09.2007 року, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 2386, скасувати запис № 570585 в Державному реєстрі іпотек про обтяження нежитлових приміщень підвалу № 1,1, II загальною площею 49, 4 кв. м., № 2а, З загальною площею 35, 7 кв. м., № 2, 4-7 загальною площею 68, 7 кв. м., 1-ого поверху №1, II, 1-8 загальною площею 111, 4 кв. м. в нежитловій будівлі літ. "А-2"та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-14 загальною площею 284, 4 кв. м. та 3-го поверху № 1-16 загальною площею 327, 9 кв. м. в літ. "А-3", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 51, що 21.09.2007 року був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру іпотек на підставі Договору іпотеки, який 21.09.2007 року було укладено між ТОВ "Сінклер"та ПАТ "БАНК "ТАВРИКА"та 21.09.2007 року, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 2386, судові витрати покласти на Відповідачів. (з урахуванням прийнятої ухвалою господарського суду Харківської області від "05" жовтня 2011 р. заяви про уточнення позовних вимог).

У позовній заяві ТОВ "Грандфліт"повідомило, що оспорюваний договір іпотеки від 21.09.2007р. був укладений між Банком (відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінклер"(відповідач-2, майновий поручитель) з метою забезпечення виконання позичальником - Дочірнім підприємством "Авоніка-Харків" зобов'язань за кредитним договором №56-07-К від 21.09.2007р.

Позивач, ТОВ "Грандфліт" набув статусу сторони оспорюваного правочину на підставі Договору купівлі-продажу від 23.09.2010р. нежитлових приміщень, що були передані Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінклер"в іпотеку Банку.

За твердженнями позивача, строк дії оспореного іпотечного договору від 21.09.2007р. визначений сторонами до 17.09.2010р., тому після закінчення терміну, на який було укладено цей договір, позивач звернувся до Банку з листом від 03.03.2011р. №03/03, в якому просив усунути перешкоди у користуванні нежитловими приміщеннями, що були предметом іпотеки, шляхом зняття заборони на їх відчуження у встановленому діючим законодавством порядку.

Банк відмовив товариству у знятті заборони на відчуження предмету іпотеки, посилаючись на те, що позичальник - ДП "Авоніка-Харків" порушив взяті на себе за кредитним договором зобов'язання - станом на 01.01.2011р. загальний розмір заборгованості позичальника складав 3 324 065,56 грн., і у разі невиконання кредитних зобов'язань боржником або його майновим поручителем, Банк вправі звернути стягнення на предмет іпотеки в установленому діючим законодавством порядку.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.04.2011р. (суддя - Пригунова А.Б.) позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №51/116, судовий розгляд справи призначено на 11.05.2011р. Водночас, ухвалою від 13.04.2011р. про порушення провадження у справі №51/116 господарський суд за власною ініціативою залучив до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінклер" у якості другого відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.05.2011р. за клопотанням відповідача-1 матеріали справи №51/116 на підставі ст. 17 ГПК України направлено для розгляду за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2011 року по справі 51/116 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандфліт"на ухвалу господарського суду м. Києва від 25.05.2011р. у справі №51/116 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 25.05.2011р. у справі №51/116 - без змін.

Матеріали справи №51/116 повернути до місцевого господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандфліт"на ухвалу господарського суду м. Києва від 25.05.2011р. у справі №51/116 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 25.05.2011р. у справі №51/116 - без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2011 року було призначено справу 51/116-5023/7147/11 до розгляду у відкритому судовому засіданні на "21" вересня 2011 р. о 11:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від "21" вересня 2011 р. розгляд справи був відкладений на 05.10.2011 року о 14:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2011 р. розгляд справи був відкладений на 14.10.2011 року о 14:30 годині. Крім того, зазначеною ухвалою було, залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, м. Київ.

До господарського суду Харківської області 04.10.2011 року представник 1-го відповідача надав клопотання про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів (вх. 113).

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи, проте, оскільки у судове засідання особа, яка подала зазначене вище клопотання не з'явилась, та не могла надати відповідні пояснення, суд залишив його вирішення у наступне судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні проти клопотання про колегіальний розгляд справи заперечував.

Представник 1-го відповідача у судовому засіданні зазначене вище клопотання підтримав та просив суд задовольнити його.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.10.2011 року було відмовлено в задоволенні клопотання (вх.113) про колегіальний розгляд справи.

До господарського суду Харківської області 13.10.2011 року від представника третьої особи надійшло клопотання ( вх.19734 ) про відкладення розгляду справи та клопотання ( вх.19735 ) про ознайомлення з матеріалами справи.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти клопотання представника 3-ої особи не заперечує, залишає його вирішення на розсуд суду.

Представник 1-го відповідача у судовому засіданні проти клопотання представника 3-ої особи заперечує.

Суд, розглянувши клопотання ( вх.19734 ) про відкладення розгляду справи, виходить з наступного.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, розгляд справи неодноразово відкладався для надання можливості усім учасникам судового процесу ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Суд зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав і людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Крім того, суд зазначає, що згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони самостійно несуть ризик недостатності поданих ними доказів.

Враховуючи викладене, суд вважає клопотання 3-ої особи щодо відкладення розгляду справи необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи триває з серпня 2011 року, тобто строк розгляду справи закінчується, клопотання на продовження строку розгляду справи сторонами не надано.

Представник 2-го відповідача та 3-ої особи у судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать телефонограми, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

21.09.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 5702975 про заборону відчуження Предмета іпотеки, а саме нежитлових приміщень: підвалу № 1,1, II загальною площею 49, 4 кв. м., № 2а, 3 загальною площею 35, 7 кв. м., № 2, 4-7 загальною площею 68, 7 кв. м., 1-ого поверху №1, II, 1-8 загальною площею 111, 4 кв. м. в нежитловій будівлі літ. "А-2"та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-14 загальною площею 284, 4 кв. м. та 3-го поверху № 1-16 загальною площею 327, 9 кв. м. в літ. "А-3", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 51, на підставі Договору іпотеки № 2386 від 21.09.2007 року.

21.09.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 - реєстратором Реєстру іпотек було внесено до Державного реєстру іпотек запис за N 5705985 про обтяження Предмета іпотеки (а саме нежитлових приміщень :підвалу №1,1, II загальною площею 49, 4 кв. м., № 2а, 3 загальною площею 35, 7 кв. м., № 2, 4-7 загальною площею 68, 7 кв. м., 1-ого поверху №1, II, 1-8 загальною площею 111, 4 кв. м. в нежитловій будівлі літ. "А-2"та нежитлових приміщень 2-го поверху № 1-14 загальною площею 284, 4 кв. м. та 3-го поверху № 1-16 загальною площею 327, 9 кв. м. в літ. "А-3", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 51).

рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2010 року по справі № 6/46С визнано дійсним та укладеним Договір купівлі - продажу, сторонами, якого є ТОВ "Сінклер"та ТОВ "Грандфліт") нежитлових приміщень: підвалу № 1,1, II загальною площею 49, 4 кв. м., № 2а, 3 загальною площею 35, 7 кв. м., № 2, 4-7 загальною площею 68, 7 кв. м., 1-го поверху №1, II, 1-8 загальною площею 111, 4 кв. м. в нежитловій будівлі літ. "А-2"та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-14 загальною площею 284, 4 кв. м. та 3-го поверху № 1-16 загальною площею 327, 9 кв. м. в літ. "А-3" (Приміщення), що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 51 відповідно до якого, новим власником є ТОВ "Грандфліт".

15 грудня 2010 року Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" було здійснено державну реєстрацію права власності на зазначені вище приміщення, а також відповідні дані зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Крім того, як свідчать матеріали справи, 21.09.2007 р. між ТОВ "Сінклер"(2-й відповідач) та ПАТ "Банк "Таврика"(1-й відповідач) було укладено Договір іпотеки, відповідно до умов якого 2-й відповідач являється іпотекодавцем, майновим поручителем за Кредитним договором № 56-07-К від 21.09.07 року, укладеним між ДП "Авіоніка - Харків" та ПАТ "БАНК "ТАВРИКА"), що зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за № 2386; та на нежитлові приміщення: підвалу № 1,1, II загальною площею 49, 4 кв. м., № 2а, 3 загальною площею 35, 7 кв. м., № 2, 4-7 загальною площею 68, 7 кв. м., 1-го поверху №1, II, 1-8 загальною площею 111, 4 кв. м. в нежитловій будівлі літ. "А-2"та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-14 загальною площею 284, 4 кв. м. та 3-го поверху № 1-16 загальною площею 327, 9 кв. м. в літ. "А-3"приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 була накладена заборона відчуження за № 2387 від 21.09.2007 р.

Відповідно до листа 1-й відповідач (Банк) від 08.04.2010р. Вих. № 05/124/842 банком була надана згода на відчуження даних Приміщень. Крім того, як зазначалося, Договір купівлі - продажу нерухомого майна визнано дійсним та укладеним за рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2010 року по справі № 6/46С.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово, а саме листами № 01/14 від 14.02.2010 року, № 08/24 від 24.02.2010 року та № 03/03 від 03 березня 2011 року (вхід. № 08.05 від 03.03.2011 року) зверталося до Банку з проханням вивести з-під застави вищезазначені Приміщення, зняти заборону відчуження та подати заяву про виключення запису з Державного реєстру іпотек.

Проте, 1-й відповідач, листом № 23/0947 від 11.03.2011 року відмовив у знятті заборони на відчуження Предмету іпотеки.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

За змістом ст. ст. 317, 319 ЦКУ, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, яким він розпоряджається на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена, або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зміст права власності становлять три складові (стаття 317 Цивільного кодексу України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з положеннями статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Всупереч викладеним вище нормам, позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеного нерухомого майна, а саме позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном, оскільки право власності на нього не зареєстроване належним чином.

Відповідно до статті 147 Господарського кодексу України майнові права суб’єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб’єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання відповідного права.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України кожна особа може звернутися до суду за захистом свого права.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановляє, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, у спосіб визнання права.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 4 ЗУ "Про власність". Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам.

У листі № 23/0947 від 11.03.2011, як на підставу відмови, 2-й відповідач посилається на невиконання вимоги про укладання угоди купівлі - продажу у головному офісі АТ "БАНК "ТАВРИКА" за адресою м. Київ, вул. Дмитрівська 92 - 94 про яку повідомлялося в листі № 05/124/842 від 08.04.2010 року до ТОВ "Сінклер", проте таке твердження суперечить дійсності, оскільки в листі вказано, що "...угода стосовно продажу повинна проходити у головному офісі АТ "БАНК "ТАВРИКА..." про яку угоду йде мова взагалі з контексту даного листа не зрозуміло. Крім того, відповідно до ст. 647 ЦКУ договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором. Статтею 197 ГКУ передбачено - у разі якщо місце виконання зобов'язання не визначено, зобов'язання повинно бути виконано: за зобов'язаннями, змістом яких є передача прав на будівлю або земельну ділянку, іншого нерухомого майна - за місцезнаходженням будівлі чи земельної ділянки, іншого нерухомого майна. Відтак вимоги банку щодо місця укладання договору суперечать нормам чинного законодавства.

Також у відмові Банк посилався на зобов'язання ДП "Авіоніка-Харків" розрахуватися за Кредитним договором № 56 - 07- К за рахунок коштів отриманих від продажу предмета іпотеки. Таке твердження аж ніяк не впливає на набуття права власності покупцем, адже згідно чинного законодавства, а саме статтею 511 ЦКУ встановлено, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Крім того, у вказаному листі - відмові № 23/0947 від 11.03.2011 року зазначено, що ПАТ "БАНК "ТАВРИКА" не надавав згоди на укладання попереднього договору, предметом якого буде зобов'язання укласти договір купівлі - продажу Предмета іпотеки. Однак таке твердження напряму суперечить дійсності, оскільки відповідно до листа ПАТ "БАНК "ТАВРИКА"від 08.04.2010р. Вих. № 05/124/842 надана згода на продаж предмету іпотеки, жодних пропозицій щодо того як саме має відбуватися цей продаж Банк не надавав, крім того у вказаному листі фігурує "угода стосовно продажу". При цьому слід зазначити що представників Банку було залучено до розгляду справи про визнання договору купівлі - продажу між ТОВ "Сінклер"та ТОВ "Грандфліт" дійсним та укладеним, і під час судового розгляду жодних заперечень з приводу укладання Попереднього Договору Банком не надавалося. Слід зазначити, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2010 року по справі № 6/460 (стор.4 рішення) визначено, що "Судом враховано, що відповідно до договору іпотеки від 21.09.2007 р., укладеного між акціонерним товариством "Банк "Таврика" (іпотекодержателем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінклер" нежитлові приміщення, що є предметом спірного договору передані в заставу.

Проте, оскільки листом вих. № 05/124/842 від 08.04.2010р., іпотекодержатель надав згоду на продаж предмета іпотеки (нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 51), продаж нерухомого майна, що перебуває у заставі, не суперечить чинному законодавству".

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду; частиною 5 вказаної статті встановлено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 ЗУ "Про іпотеку" встановлено, що Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст.19 ЗУ "Про іпотеку" зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку

Як стало відомо ТОВ "Грандфліт" строк дії іпотечного договору за яким нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 51 було передано в іпотеку, закінчився 17.09.2010 року, жодних доповнень та змін до нього, як те передбачено ст. 19 ЗУ "Про іпотеку", не вносилося. Про цей факт свідчить і лист ПАТ "БАНК "ТАВРИКА" вих. № 05/527 - 3331 від 16 листопада 2010 року, копія якого додається./Таким чином, на даний час Договір іпотеки припинив свою дію, а в силу ст. З ЗУ "Про іпотеку" іпотека Приміщень є недійсною.

Крім того, відповідно до Кредитного Договору, який укладався між ДП "Авіоніка - Харків" та ПАТ "БАНК "Таврика" вносилися зміни, зокрема двічі змінювалася процентна ставка за користуванням кредиту, строк дії договору, (вказаний факт підтверджується листом ДП "Авіоніка - Харків" від 30 березня 2011 року та копіями Додаткових угод № №1, 2, 4 від 01.05.2008 року, 30 жовтня 2008 року, 23 жовтня 2009 року відповідно) про що Банк не повідомляв Іпотекодавця (ТОВ "Сінклер"). Крім того, Банк, в своєму листі № 23/0969 від 14.03.2011 року до ТОВ "Грандфліт", вказував що Кредитний Договір № 56 - 07 - К від 21.09.2007 року укладався строком до 17.02.2012 року та про жодні зміни, що вносилися до вказаного договору протягом його дії умисно не зазначав, хоча це напряму суперечить дійсності.

Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про іпотеку" встановлено, що будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Крім того, в листі вих. № 23/0947 від 11.03.2011 року 2-й відповідач, відмовляючи у знятті заборони на відчуження Предмету іпотеки, повідомив, що будучи новим власником предмета іпотеки ТОВ "Грандфліт" набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. За таких обставин ТОВ "Грандфліт" набуває статусу сторони Договору іпотеки та вважає що Договір іпотеки (предметом якого є Приміщення, усунення перешкод в здійсненні права власності на яке вимагається) є недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи про обтяження нерухомого майна скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Отже, у разі визнання недійсним Договору іпотеки від 21.09.2007 року, який був підставою для внесення Запису до Єдиного реєстру заборон, запис згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підлягатиме скасуванню.

Згідно з п. 1.5 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99 № 31/5 (z0364-99) (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2004 № 85/5 (z1020-04) ), та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.06.99 за № 364/3657 (z0364-99) (надалі - Положення про Реєстр заборон), реєстраторами Єдиного реєстру заборон є, зокрема, Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України. Реєстратори Єдиного реєстру заборон вилучають записи з Єдиного реєстру заборон про заборони щодо нерухомого майна.

У відповідності до ст. 216 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним Договору іпотеки від 21.09.2007 року, договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до п.1.5. Положення про Реєстр заборон, реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, судів, слідчих органів та інших осіб, визначених цим Положенням; уносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон. Реєстратори також уносять та вилучають до (з) Реєстру заборон відомості про тимчасові застереження щодо нерухомого майна.

Таким чином, п.1.5. Положення про Реєстр заборон Державному підприємству "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України надано право щодо вилучення записів з Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборони, арешти стосовно нерухомого майна.

Згідно п. 1.4 Положення про Реєстр заборон, державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України є також адміністратором Реєстру заборон та має повний доступ до електронної бази даних і відповідає за її технічне та технологічне створення та ведення, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, за збереження і захист даних, що містяться в Реєстрі заборон. З пп. 1.4, 1.5 Положення про Реєстр заборон вбачається, що повноваження Адміністратора Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України здійснює незалежно від повноважень реєстратора Реєстру заборон( в даному випадку нотаріуса).

Отже, наслідком визнання Договору іпотеки від 21.09.2007 року недійсним є скасування заборони відчуження предмету іпотеки і вилучення відповідного запису з Реєстру заборон.

Така вимога ТОВ "Грандфліт" кореспондуватиметься зі ст. 16 Цивільного кодексу України, якою передбачено, зокрема, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як відновлення становища, яке існувало до порушення, отже буде цілком обґрунтованою.

Статтею 392 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, визнати недійсним Договір іпотеки від 21.09.2007 року, та скасуванню внесених Записів до Єдиного реєстру заборон, в частині зобов'язання Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 5702975 про заборону відчуження нежитлових приміщень: підвалу № 1, І, II загальною площею 49, 4 кв. м., № 2а, 3 загальною площею 35, 7 кв. м., № 2, 4-7 загальною площею 68, 7 кв. м., 1-ого поверху №1, II, 1-8 загальною площею 111, 4 кв. м. в нежитловій будівлі літ. "А-2"та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-14 загальною площею 284, 4 кв. м. та 3-го поверху № 1-16 загальною площею 327, 9 кв. м. в літ. "А-3", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 51, що 21.09.2007 був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі Договору іпотеки, який 21.09.2007 року було укладено між ТОВ"Сінклер" та ПАТ "БАНК "ТАВРИКА" та 21.09.2007 року, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 2386, слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 203, 215, 220, 316, 317, 319, 321, 328, 331, 334, 376, 392, 626, 627, 639, 655, 657 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47- 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, - ' Текст '

В задоволенні клопотання (вх.19734) про відкладення розгляду справи - відмовити.

Клопотання (вх.19735) про ознайомлення з матеріалами справи - задовольнити.

В позові відмовити частково.

Визнати недійсним Договір іпотеки який 21.09.2007 року було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінклер" (01054, м Київ, вул. Воровського 29 - Б, код ЄДРПОУ 35031855) та Публічним акціонерним товариством "БАНК "ТАВРИКА" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, код ЄДРПОУ 19454139) та 21.09.2007 року, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 2386.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "БАНК "ТАВРИКА" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, код ЄДРПОУ 19454139) усунути перешкоди в здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальності "Грандфліт" (01034, м.Київ, вул.Ярославів вал, 13/2 Б, оф.3, п/р 2600131009940 в АБ "Діамант" м. Київ, МФО 320854, код ЄДРПОУ 37147250) на нежитлові приміщення (підвал № 1,1, II загальною площею 49, 4 кв. м., № 2а, 3 загальною площею 35, 7 кв. м., № 2, 4-7 загальною площею 68, 7 кв. м., 1-й поверх №1, II, 1-8 загальною площею 111, 4 кв. м. в нежитловій будівлі літ. "А-2" та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-14 загальною площею 284, 4 кв. м. та 3-го поверху № 1-16 загальною площею 327, 9 кв. м. в літ. "А-3", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 51).

Скасувати запис № 5702975 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону відчуження нежитлових приміщень: підвалу № 1, І, II загальною площею 49, 4 кв. м., № 2а, 3 загальною площею 35, 7 кв. м., № 2, 4-7 загальною площею 68, 7 кв. м., 1-ого поверху №1, II, 1-8 загальною площею 111,4 кв. м. в нежитловій будівлі літ. "А-2" та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1 -14 загальною площею 284, 4 кв. м. та 3-го поверху № 1-16 загальною площею 327, 9 кв. м. в літ. "А-3", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 51, що 21.09.2007 був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі Договору іпотеки, який 21.09.2007 року було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінклер" (01054, м Київ, вул. Воровського 29 - Б, код ЄДРПОУ 35031855) та Публічним акціонерним товариством "БАНК "ТАВРИКА" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, код ЄДРПОУ 19454139) та 21.09.2007 року, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 2386

Скасувати запис № 570585 в Державному реєстрі іпотек про обтяження нежитлових приміщень підвалу №1,1, II загальною площею 49, 4 кв. м., № 2а, З загальною площею 35, 7 кв. м., № 2, 4-7 загальною площею 68, 7 кв. м., 1-ого поверху №1, II, 1-8 загальною площею 111, 4 кв. м. в нежитловій будівлі літ. "А-2" та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-14 загальною площею 284, 4 кв. м. та 3-го поверху № 1-16 загальною площею 327, 9 кв. м. в літ. "А-3", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 51, що 21.09.2007 року був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру іпотек на підставі Договору іпотеки, який 21.09.2007 року було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінклер" (01054, м Київ, вул. Воровського 29 - Б, код ЄДРПОУ 35031855) та Публічним акціонерним товариством "БАНК "ТАВРИКА" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, код ЄДРПОУ 19454139) та 21.09.2007 року, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №2386.