Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Шляхово –будівельне управління № 41" 1 270 000,00 доларів США заборгованості по кредиту, 217 199,95 доларів США заборгованості по процентам, 35 597,28 доларів США пені, а всього разом 1 522 797,00 доларів США (еквівалент згідно курсу НБУ станом на 02.11.2010 р. 12 057 051,00 грн.) заборгованості за Кредитним договором № КЛ –498/1- 980 від 03 жовтня 2006 року та додатковими угодами до нього, укладеними між Позивачем та Відповідачем.

Відповідач по справі надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Також Відповідачем подано зустрічний позов про розірвання Кредитного договору № КЛ –498/1- 980 від 03 жовтня 2006 року та припинення правовідношення за Іпотечним договором –498 від 14 листопада 2006 року, укладеними між Позивачем та Відповідачем. Зустрічний позов був прийнятий судом до розгляду разом з первісним позовом.

В обґрунтування зустрічного позову Позивач /Відповідач по справі/ зазначив, що на момент підписання Кредитного договору № КЛ –498/1- 980 від 03 жовтня 2006 року сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а саме щодо кредитного ліміту, відсоткової ставки, строку та валюти Кредитного договору, натомість Відповідачем /Позивачем по справі/ було допущено істотне порушення умов договору шляхом односторонньої зміни валюти кредитування, відсоткової ставки строків повернення кредиту та відсотків та ліміту кредитного договору. Вказане призвело до завдання значної шкоди Позивачу (по зустрічному позову).

Відповідач (по зустрічному позову) надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому повністю заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог по зустрічному позову.

В процесі розгляду зустрічного позову Позивачем /Відповідачем по справі/ було подано клопотання про зобов’язання Відповідача /Позивача по справі/ надати оригінали додаткових угод до Кредитного договору № КЛ –498/1- 980 від 03 жовтня 2006 року, на підставі яких Відповідач /Позивач по справі/ обґрунтовує свої вимоги, а саме Додаткову кредитну угоду № 8 від 30.09.2008 р., Додаткову кредитну угоду № 9 від 08.10.2008 р., Додаткову кредитну угоду № 10 від 08.10.2008 р., Додаткову кредитну угоду № 11 від 27.10.2008 р., Додаткову кредитну угоду № 12 від 29.09.2009 р., Додаткову кредитну угоду № 13 від 26.10.2009 р.

Судом клопотання задоволено та зобов’язано Відповідача /Позивача по справі/ надати оригінали вказаних додаткових угод.

Відповідачем /Позивачем по справі/ вказаних додаткових угод не надавалося, через що судові засідання неодноразово відкладалося та було повторно зобов’язано судом виконати вимогу суду.

Позивачем вимогу суду не виконано. Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст. 69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позовних вимог, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

По первісному позову:

03 жовтня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Шляхово –будівельне управління № 41" та Публічним акціонерним товариством "Земельний банк в особі Київської філії ПАТ "Земельний банк" укладено Кредитний договір № КЛ - 498/1- 980.

Відповідно до Кредитного договору № КЛ - 498/1- 980 від 03.10.2006 р. сторони погодили істотні умови договору та визначили що Відповідач відкриває Позичальнику поновлювальну кредитну лінію без безумовних зобов’язань щодо надання грошових коштів з можливістю надання в її межах кредитів у гривні.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору ліміт кредитної лінії складає 3 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору розмір процентів за користування кредитом складає 18 %.

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору Позичальник зобов’язаний повернути всі Кредити, надані в межах кредитної лінії, не пізніше 02 жовтня 2007 року включно.

Відповідно до п. 6.3. кредитного договору проценти нараховуються щомісячно за період з 1-ого числа (або першого дня користування кредитом) по останнє число поточного місяця, виходячи з фактичної кількості днів у місяці і 365/366 днів у році.

Відповідно до п.6.6. кредитного договору проценти нараховані за місяць сплачуються щомісячно не пізніше 5-ого числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Відповідно до п. 8.2. кредитного договору надання, повернення кожного з Кредитів та сплата процентів за користування ним здійснюється в гривні. Передбачені Кредитним договором пені і штрафи розраховуються і сплачуються в гривні.

06 жовтня 2006 року між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору, згідно з якою Позичальнику надано Кредит в сумі 3 000 000,00 грн.

23 січня 2007 року між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду №2 до кредитного договору, згідно з якою ліміт кредитної лінії складає 6 000 000,00 грн.

23 січня 2007 року між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду №3 до кредитного договору, згідно з якою Позичальнику надано Кредит в сумі 3 000 000,00 грн.

27 серпня 2007 року між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду №4 до кредитного договору, згідно з якою встановлено строк сплати процентів, нарахованих за серпень 2007 - сплачуються не пізніше 14.09.2007 року.

02 жовтня 2007 року між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду №5 до кредитного договору, згідно з якою строк повернення кредиту перенесено до 01.10.2008 року включно.

03 березня 2008 року між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду №6 до кредитного договору, згідно з якою встановлено строк сплати процентів, нарахованих за лютий 2008 року - сплачуються не пізніше 31.03.2008 року.

Позивач в обґрунтування своєї позовної заяви додає до матеріалів справи копії наступних додаткових угод до Кредитного договору № КЛ - 498/1- 980:

Додаткову угоду № 8 від 30.09.2008 р. відповідно до якої Банк надає Позичальнику Кредит в сумі 1 000 000,00 доларів США зі строком повернення не пізніше 29.09.2009 року та зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14,24 % річних, 3 01.12.2008 р. –13,36 % річних, з 01.01.2009 р. - 11% річних, з 01.02.2009 р. –11,82 % річних, з 01.03.2009 р. –12,85 % річних, з 01.09.2009 р. –12,7 % річних;

Додаткову угоду № 9 від 08.10.2008 р. відповідно до якої ліміт кредитної лінії складає 1 270 000,00 доларів США;

Додаткову угоду № 10 від 08.10.2008 р. відповідно до якої Банк надає Позичальнику Кредит в сумі 270 000,00 доларів США зі строком повернення не пізніше 30.09.2009 р. та зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 16 % річних;

Додаткову угоду № 11 від 27.10.2008 р., відповідно до якої перенесено строки погашення відсотків за кредитами;

Додаткову угоду № 12 від 29.09.2009 р., в якій визначено строк повернення кредиту не пізніше 28.09.2010 р.;

Додаткову угоду № 13 від 26.10.2009 р. відповідно до якої перенесено строки погашення відсотків за кредитами.

Та просить стягнути 1 270 000,00 доларів США заборгованості по кредиту, 217 199,95 доларів США заборгованості по процентам, 35 597,28 доларів США пені, а всього разом 1 522 797,00 доларів США (еквівалент згідно курсу НБУ станом на 02.11.2010 р. 12 057 051,00 грн.) заборгованість, що виникла на підставі Додаткової угоди № 8 від 30.09.2008 р., Додаткової угоди № 9 від 08.10.2008 р., Додаткової угоди № 10 від 08.10.2008 р., Додаткової угоди № 11 від 27.10.2008 р., Додаткової угоди № 12 від 29.09.2009 р., Додаткової угоди № 13 від 26.10.2009 р.

Відповідач в судових засіданнях та у письмовому відзиві стверджує, що вказані Додаткові угоди між Позивачем та Відповідачем не укладалися та Відповідачем не підписувалися.

Судом уважно досліджено копії Додаткових угод та встановлено, що Додаткова угода № 9 від 08.10.2008 р., Додаткова угода № 11 від 27.10.2008 р., Додаткова угода № 12 від 29.09.2009 р. не містять печатки Відповідача та підписані Лучковським В.О., натомість Головою Правління ВАТ "Шляхово –будівельне управління № 41", який відповідно до Статуту товариства мав повноваження на підписання угод, є Лучковський О.В.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Враховуючи вказані обставини судом відповідно до ст. 38 ЦПК України ухвалою від 22.02.2011 р. витребувано у Позивача для огляду оригінали Додаткових угод до Кредитного договору № КЛ - 498/1- 980 від 03.10.2006 р., а саме: Додаткову угоду № 8 від 30.09.2008 р., Додаткову угоду № 9 від 08.10.2008 р., Додаткову угоду № 10 від 08.10.2008 р., Додаткову угоду № 11 від 27.10.2008 р., Додаткову угоду № 12 від 29.09.2009 р., Додаткову угоду № 13 від 26.10.2009 р.

В процесі розгляду справи суд неодноразово відкладав розгляд справи і неодноразово зобов’язував Публічне акціонерне товариство "Земельний банк в особі Київської філії ПАТ "Земельний банк" (Позивача по первісному позову) надати оригінали Додаткових угод.

Додаткові угоди не були надані Позивачем суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 11.8 Кредитного договору № КЛ - 498/1- 980 від 03.10.2006 р. всі зміни і доповнення до цього договору оформлюються додатковою угодою сторін, яка є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною 2 ст. 36 ГПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до частини 3 ст. 36 ГПК України оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до частини 1 ст. 82 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.

Враховуючи вказані обставини та норми діючого законодавства, та у зв’язку з тим, що Позивачем не надано доказів, на яких ґрунтуються його позовні вимоги про стягнення заборгованості з Відповідача, вказані вимоги задоволенню не підлягають через недоведеність їх Позивачем.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

По зустрічному позову:

Відповідно до якого сторони погодили істотні умови договору та визначили, що Відповідач /Позивач за первісним позовом/ відкриває Позичальнику поновлювальну кредитну лінію без безумовних зобов’язань щодо надання грошових коштів з можливістю надання в її межах кредитів в гривні.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору ліміт кредитної лінії складає 3 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору розмір процентів за користування кредитом складає 18 %.

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору Позичальник зобов’язаний повернути всі Кредити, надані в межах кредитної лінії не пізніше 02 жовтня 2007 року включно.

06 жовтня 2006 року між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору, згідно з якою Позивачу /Відповідачу за первісним позовом/ надано Кредит в сумі 3 000 000,00 грн.

23 січня 2007 року між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду №3 до кредитного договору, згідно з якою Позивачу /Відповідачу за первісним позовом/ надано Кредит в сумі 3 000 000,00 грн.

27 серпня 2007 року між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду №4 до кредитного договору, згідно якої встановлено строк сплати процентів, нарахованих за серпень 2007 - сплачуються не пізніше 14.09.2007 року.

Інші додаткові угоди до Кредитного договору № КЛ - 498/1- 980 від 03.10.2006 р. між сторонами не укладалися.

Починаючи з 30.09.2008 р., Відповідачем /Позивачем по первісному позову/ в односторонньому порядку змінено істотні умови договору, а саме:

- валюту кредитування –з гривні на долари США;

- відсоткову ставку за користування кредитом (відсоткова ставка 1 транш з 30.09.2008 р. по 30.11.2008 р. становила 14,24% річних, з 01.12.2008 р. по 31.12.2008 р. –13,36 % річних, з 01.01.2009 р. по 31.01.2009 р. –11% річних, з 01.02.2009 р. по 28.02.2009 р. –11,82% річних, з 01.03.2009 р. по 31.08.2009 р. –12, 85 % річних, з 01.09.2009 р. по 31.09.2009 р. –12,7 % річних, з 01.10.2009 р. –17,4 % річних, 2 транш з 08.10.2008 р. –16 % річних);

- строки сплати відсотків та основної суми кредиту.

Вказане підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по особовим рахункам, що додані Відповідачем /Позивачем за первісним позовом/ до позовної заяви та містяться в матеріалах справи.

Відповідач /Позивач за первісним позовом/ в поданій позовній заяві наполягає на тому, що за Позивачем /Відповідачем за первісним позовом/ обліковується заборгованість 1 522 797,23 доларів США. Із розрахунку заборгованості та виписок, досліджених судом, виходить, що Відповідач /Позивач за первісним позовом/ розраховує заборгованість, виходячи с того, що Позивач /Відповідач за первісним позовом/ повинен повертати кредит та сплачувати відсотки в доларах США, а також те, що Відповідач /Позивач за первісним позовом/ встановив, інші, ніж передбачено Кредитним договором процентні ставки, а також строки повернення кредиту.

Вказане є порушенням істотних умов Кредитного договору № КЛ - 498/1- 980 від 03.10.2006 р., відповідно до п. 8.2 якого надання, повернення кожного з Кредитів та сплата процентів за користування ним здійснюється в гривні. Передбачені Кредитним договором пені і штрафи розраховуються і сплачуються в гривні.

Суд погоджується з твердженням Відкритого акціонерного товариства "Шляхово –будівельне управління № 41", що вказане порушення призведе до збитків, яких може зазнати Позивач /Відповідач за первісним позовом/, через валютні ризики, а саме на день винесення рішення сума повернення по тілу кредиту зросла з 6 000 000,00 грн. до 10 109 200,00 грн. (курс НБУ на 29.03.2011р.7,9600грн. за 1долар США), не враховуючи суму збитків по відсоткам за повернення кредиту, які Відповідач /Позивач за первісним позовом/ нараховував по встановленим ним в односторонньому порядку відсотковим ставкам та пені.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не дотримуючись вимог зазначених норм, Відповідачем /Позивачем за первісним позовом/ було порушено зобов’язання, яке виникло за Кредитним договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи вказані обставини, та норми діючого законодавства, суд дійшов висновку про розірвання Кредитного договору № КЛ - 498/1- 980 від 03.10.2006 р., Додаткової угоди № 1 від 06.10.2006 р., Додаткової угоди № 2 від 23.01.2007 р., Додаткової угоди № 3 від 23.01.2007 р., Додаткової угоди № 4 від 27.08.2007 р., Додаткової угоди № 5 від 02.10.2007 р., Додаткової угоди № 6 від 03.03.2008 р. з моменту набрання чинності вказаним рішенням.

Також судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором № КЛ - 498/1- 980 від 03.10.2006 р. та додатковими угодами до нього між тими ж сторонами укладено Іпотечний договір № I-498 від 14 листопада 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Києво–Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_2 14 листопада 2006 року та зареєстровано в реєстрі під № 9684, згідно з яким предметом іпотеки є нежилі будівлі, а саме: адмінбудинок "А" пл. 671,1 кв.м. ремонтно – механічна майстерня "Б" пл. 1410,0 кв.м., центральний склад "В" пл. 1872,8 кв.м., котельня "Г" пл. 305,3 кв.м., компресорна "Д" пл. 272,7 кв.м., сховище бітуму "Ж" пл. 710,9 кв.м, що є власністю ВАТ "Шляхово – будівельне управління № 41" та знаходиться за адресою: Київська область, Києво –Святошинський район, с. Петрівське, вул. Київська, буд. 31.

У зв’язку з укладенням Іпотечного договору приватним нотаріусом Києво –Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_2 14 листопада 2006 року накладено заборону відчуження на вказані будівлі до припинення дії іпотечного договору. Заборона відчуження зареєстрована в реєстрі під № 9685.

29 січня 2008 року сторонами укладено Договір про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору, в якому було змінено термін основного зобов’язання, а саме збільшено ліміт кредитної ліній до 6 000 000,00 грн.

Ст. 653 ЦК України передбачено, що у випадку розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно зі ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави. Статтею 593 цього ж Кодексу право застави припиняється у разі припинення зобов’язання, забезпеченого заставою.

Стаття 17 Закону "Про іпотеку" визначає підстави припинення іпотеки, серед яких –припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до цієї ж статті відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації.

Крім того, п.п. 2.6 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 № 410 (410-2004-п) реєстраторами є державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає серед способів захисту цивільних прав та інтересів припинення правовідношення.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги по первісному позову не підлягають задоволенню, а зустрічний позов підлягає задоволенню в частині розірвання Кредитного договору № КЛ-498/1-980 від 03 жовтня 2006 року та Додаткових угод№1-6 та припинення правовідношення, що виникли на підставі Іпотечного договору № I-498 від 14 листопада 2006 року та Договору про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору від 29 січня 2008 року. В частині вимоги про зобов’язання приватного нотаріуса Києво –Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_2 внести відомості до Державного реєстру іпотек про зняття обтяження нерухомого майна іпотекою та зобов’язання приватного нотаріуса Києво –Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_2 зняти заборону відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № I-498 від 14 листопада 2006 року суд залишає без розгляду, оскільки приватний нотаріус Києво –Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_2 не є стороною по справі.

Керуючись ст. ст. 49, ст. 81, ст.ст. 82- 85 ГПК України, -

1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

Розірвати Кредитний договір № КЛ-498/1-980 від 03 жовтня 2006 року та Додаткову угоди № 1 від 06 жовтня 2006 року, Додаткову угоду № 2 від 23 січня 2007 року, Додаткову угоду № 3 від 23 січня 2007 року, Додаткову угоду № 4 від 27 серпня 2007 року, Додаткову угоду № 5 від 02 жовтня 2007 року, Додаткову угоду № 6 від 03 березня 2008 року, укладені між Публічним акціонерним товариством "Земельний банк" в особі Київської філії ПАТ "Зембанк" (08132, Київська область, Києво –Святошинський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 88, ідентифікаційний код 33290854) та Відкритим акціонерним товариством "Шляхово –будівельне управління № 41" (03039, м. Київ, пр.-т. 40-річча Жовтня, буд. 32, код ЄДРПОУ 05416886) з моменту набрання чинності вказаним рішенням.

Припинити правовідношення, що виникли на підставі Іпотечного договору № I-498 від 14 листопада 2006 року та Договору про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору від 29 січня 2008 року, укладених між Публічним акціонерним товариством "Земельний банк" в особі Київської філії ПАТ "Зембанк" (08132, Київська область, Києво –Святошинський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 88, ідентифікаційний код 33290854) та Відкритим акціонерним товариством "Шляхово –будівельне управління № 41"(03039, м. Київ, пр.-т. 40-річча Жовтня, буд. 32, код ЄДРПОУ 05416886).

Стягнути з Публічного акціонерного товариством "Земельний банк" в особі Київської філії ПАТ "Зембанк" (08132, Київська область, Києво –Святошинський район, м. Вишневе, вул. Лесі українки, 88, ідентифікаційний код 33290854, МФО 319081) на користь Відкритого акціонерного товариства "Шляхово –будівельне управління № 41" (03039, м. Київ, пр.-т. 40-річча Жовтня, буд. 32, код ЄДРПОУ 05416886) витрати за сплату державного мита в розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Вимогу в частині зобов’язання приватного нотаріуса Києво –Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_2 внести відомості до Державного реєстру іпотек про зняття обтяження нерухомого майна іпотекою та зобов’язання приватного нотаріуса Києво –Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_2 зняти заборону відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № I-498 від 14 листопада 2006 року залишити без розгляду.