Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2011р. касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс – Реал" задоволена частково. рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2011р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011р. у справі №6/245пд скасовано в частині позовних вимог про зобов’язання передати майно. Справу передано, в цій частині, на новий розгляд до господарського суду Донецької області. В решті рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2011р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011р. залишено без змін.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на рішення господарського суду Донецької області по справі №43/101пд від 03.12.2008р., яким договір купівлі – продажу від 01.07.2005р. був визнаний недійсним, на вирок Сніжнянського міського суду від 25.05.2009р. по кримінальній справі № 31-58/2009, яким був встановлений факт незаконного відчуження спірного майна, посадовими особами ВАТ "Сніжнянське АТП 11412" та ТОВ "Транс – Реал", на свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.06.2005р., витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.06.2005р.

Відповідач 1, у відзиві на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечував, з огляду на те, що право власності за ТОВ "Транс – Реал", на спірні об’єкти, які визначені у договорі купівлі – продажу від 01.07.2005р., було зареєстровано КП БТІ у м. Сніжному, на підставі рішення постійно діючого третейського суду при асоціації "Жінка та бізнес" від 22.07.2005р. по справі №2-ПП/05, а тому вимоги заявлені позивачем є незаконними та необгрунтованими.

Відповідач 2, у відзиві на позовну заяву зазначав, що згідно п.10 додатку 21 до пункту 2.1 "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства Юстиції від 07.02.2002р. №7/5 (z0157-02) , зареєстрований в Мін’юсті 18.02.2002р. за №157/6445 рішення третейського суду про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна є правовстановлюючим документом на підставі, якого здійснювалась державна реєстрація. Також, посилався на те, що під час, здійснення державної реєстрації, не вимагалась наявність виконавчого листа до рішення третейського суду, у зв’язку з чим відповідачем 2 було зареєстровано право власності на нерухоме майно.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

рішенням виконавчого комітету Сніжнянської міської ради № 318 від 19.06.2002р., за Відкритим акціонерним товариством "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412", було встановлено право власності на автомобільний газонаповнювальний компресорний пункт та блискавкозахист за адресою: м. Сніжне, вул. Шаумяна, 43, видане свідоцтво про право власності від 22.06.2005р. Право власності належним чином зареєстровано в реєстрі права власності на нерухоме майно, що підтверджено витягом з реєстру прав власності № 7577233 та витягом про реєстрацію права власності № 7577172.

01.07.2005р. між Відкритим акціонерним товариством "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс –Реал" (покупець), був укладений договір купівлі-продажу.

За умовами вказаного договору продавець зобов’язується передати у власність покупця майно, а покупець зобов’язується прийняти майно, та сплатити за нього встановлену вартість, визначену цим договором. Визначене майно, складається з: будівлі заправочної станції площею 82,5 кв.м., установки компресорної блочної УКБ-2,3 200Е, компресор тиску КД 200, шафового газорегуляторного пункту, шафи виміру газу та лічильник обсягу газу "Універсал", колонки газозаправочної, навісу над майданчиком з технологічним газовим обладнанням та заправочним острівцем, блискавковідвідом МЖ 24,3 за адресою: м. Сніжне, вул. Шаумяна, 43. Зазначене майно є складовими автомобільного газонаповнювального компресорного пункту та забезпечують повний робочий цикл.

Право власності за ТОВ "Транс – Реал", на спірні об’єкти, як?і визначені у договорі купівл?і – продажу від 01.07.2005р., було зареєстровано КП БТІ у м. С?ніжному, на підставі рішення постійно діючого третейського суду при асоціації "Ж?інка та бізнес" від 22.07.2005р. по справі №2-ПП/05.

рішенням господарського суду Донецької області від 03.12.2008р. у справі №43/101пд позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Реал" про визнання недійсним укладеного між сторонами договору купівлі-продажу б/н від 01.07.2005р. та скасування реєстрації права власності на автомобільний газонаповнювальний компресорний пункт та блискавкозахист за адресою: м. Сніжне, вул. Шаумяна, 43, були задоволені частково.

Договір купівлі-продажу б/н від 01.07.2005р., укладений між Відкритим акціонерним товариством "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Реал", було визнано недійсним.

Зазначене рішення Господарського суду Донецької області від 03.12.2008р. у справі №43/101пд, відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 26.01.2009р. – залишено без змін, та набуло законної сили, у встановленому законом порядку.

В подальшому, Відкрите акціонерне товариство "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Реал" м.Сніжне, Донецької області, та до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м.Сніжне" м.Сніжне, Донецької області про зобов’язання відповідача передати незаконно одержане ним по договору купівлі-продажу б/н від 01.07.2005р. майно позивачу та визнання недійсної реєстрації права власності ТОВ "Транс-Реал" в органах БТІ м. Сніжне.

рішенням господарського суду Донецької області від 16.02.2011р. у справі №6/245пд позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412" м.Сніжне, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Реал" м.Сніжне, Донецької області, та до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м.Сніжне" м.Сніжне, Донецької області про зобов"язання відповідача передати незаконно одержане ним по договору купівлі-продажу б/н від 01.07.2005р. майно позивачу та визнання недійсної реєстрації права власності ТОВ "Транс-Реал" в органах БТІ м. Сніжне – були задоволені частково.

Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Реал" передати Відкритому акціонерному товариству "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412" (86500 м.Сніжне, Донецької області, вул.Шаумяна, 43, п/р26006302570125 в філії відділення ПІБ в м.Сніжне, МФО 334237, ЄДРПОУ 03113696) незаконно одержане ним по договору купівлі-продажу б/н від 01.07.2005р. майно до 16.03.2011р.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2011р. рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2011р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011р. по справі № 6/245пд в частині позовних вимог про зобов’язання передати майно – скасовано.

В цій частині справа направлена на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Оцінюючи вимоги позивача, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 319 Цивільного Кодексу України передбачає, що власник володіє, користується та розпоряджується своїм майном на свій власний розсуд.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд за клопотанням сторін або прокурора може витребувати їх від підприємств, посадових осіб та організацій, незалежно від їх участі у справі.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони. Таке ж значення для господарського суду має вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Як вказано вище, рішенням господарського суду Донецької області по справі №43/101пд від 03.12.2008р., договір купівлі – продажу від 01.07.2005р., укладений між Відкритим акціонерним товариством "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Реал", був визнаний недійсним.

Також, за вироком Сніжнянського міського суду від 25.05.2009р. по кримінальній справі № 1-58/2009, встановлено, що "...з метою незаконного отримання корпоративних прав ОСОБА_4 на автомобільний газонаповнювальний компресорний пункт, шляхом незаконного відчуження останнім у власність від ВАТ "Сніжнянське АТП 11412" до ТОВ "Транс – Реал" – ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 24.05.2005р. був зареєстрований новий статут ТОВ "Транс – Реал" в якому учасниками товариства, окрім ОСОБА_2, ОСОБА_5 був зазначений ОСОБА_4. Реалізуя свій злочинний намір, з метою заниження вартості на автомобільний газонаповнювальний компресорний пункт та зменшення суми лізингових платежів ОСОБА_5., за дорученням ОСОБА_2 від імені ВАТ "Сніжнянське АТП 11412", уклав договір №24/с від 20.05.2003р. з архітектурно – будівельною фірмою "АРСТ" на проведення експертної оцінки вартості вищезазначеного майна. При цьому ОСОБА_5. зловмисно вказав у цьому договорі заздалегідь неправдиві дані, щодо мети оцінки майна, а саме встановлення ринкової вартості для укладання договору оренди автомобільного газонаповнювального компресорного пункту. Хоча, фактично метою оцінки було встановлення вартості для укладання договору фінансового лізінгу".

Отже, в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факт зловмисної домовленості представника ВАТ "Сніжнянське АТП 11412" з представником ТОВ "Транс – Реал" – є доведеним.

Зазначене дає суду підстави вважати, що відповідач не є добросовісним набувачем за договором купівлі – продажу від 01.07.2005р.

Все вищенаведене свідчить про те, що відповідач володіє майном, без належних правових підстав, і тому, в розумінні статті 387 Цивільного кодексу України, позивач має право витребування майна від відповідача.

Твердження, відповідача про те, що законність набуття права власності, визнана за рішенням третейського суду від 22.07.2005р., оцінюється судом критично, з огляду на таке.

Дійсно, рішенням третейського суду від 22.07.2005р., було визнано договір лізінгу від 01.07.2003р. та договір купівлі – продажу від 01.07.2005р. – дійсними. Проте, зі змісту цього акту не вбачається, що третейським судом встановлювалась відсутність обтяжень щодо спірного майна на момент укладання договорів.

Тому, висновки третейського суду про правомірність набуття зазначеного майна, були передчасними, та на момент розгляду даної справи, факти встановлені цим рішенням є спростованими в загальному порядку, у відповідності з частиною 5 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, в розумінні статті 334 Цивільного кодексу України відповідач не набув права власності на спірне майно.

Сама по собі державна реєстрація прав на нерухомість, на підставі рішення третейського суду від 22.07.2005р., не породжує права власності на спірне майно, що, зокрема, зазначено у пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) , а саме рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, враховуючи вищевикладене, вимоги позивача в частині повернення, відповідачем, незаконно одержаного, ним по договору купівлі-продажу б/н від 01.07.2005р. майна, Відкритому акціонерному товариству "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412", підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 16, 317, 319, 328, 334 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -

Позовні вимоги в частині повернення, Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс – Реал" (86132, Донецька область, м. Сніжне, вул. Шаумяна, 43, код ЄДРПОУ 03113696), незаконно одержаного, ним? по договору купівлі-про?дажу б/н від 01.07.2005р. майна, а саме автомобільного газонаповнювального компресорного пункту, Відкритому акці?онерному товариству "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412" задовольнити.