За позовом першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України", філії "Зарічанська дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України"

до відкритого акціонерного товариства "Будівельне управління № 813"

про стягнення 64 279,04 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Перший заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК"Автомобільні дороги України", філії "Зарічанська дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відкритого акціонерного товариства "Будівельне управління № 813" про стягнення 64 279,04 грн., (у тому числі 39 197, 96 грн. –сума основного боргу, 23 518, 77 грн. –пеня, 386, 61 грн. –3 % річних та 1 175, 70 грн. –інфляційні втрати).

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2011 року порушено провадження у справі № 5002-17/2531 -2011 та призначено її до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2011 року матеріали справи № 5002-17/2531-2011 за позовом першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", філії "Зарічанська дорожньо-експлуатаційна дільниця" державного підприємства "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" до відкритого акціонерного товариства "Будівельне управління № 813" про стягнення 64 279, 04 грн. передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2011 року прийнято справу №5002-17/2531-2011 до провадження та призначено їй новий номер 23/309. Розгляд справи призначено на 23.08.2011 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані відповідно до договору від 01.09.2010 року роботи.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

У судове засідання 11.10.2011 року представники Позивачів 2 та Відповідача не з`явились.

Представник Позивача1 у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача проти позову заперечував та подав клопотання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої сттаті 81 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Розглянувши подане клопотання, суд відмовив у його задоволенні, оскільки інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді, тому прокурор в позовній заяві самостійно визначає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту.

У судовому засіданні 27.09.2011 року представник Позивача1 заявив клопотання про об`єднання справ № 58/309, 23/309,12/250,5002-26/2539-2011-19/16,12/251 в одне провадження. Клопотання обґрунтовано тим, що позовні вимоги Позивача у вказаних справах є однорідними, полягають у невиконанні Відповідачем умов договору субпідряду.

Розглянувши вказане клопотання суд відмовив в його задоволенні, оскільки справи, які Позивач1 просить об‘єднати в одне провадження знаходяться у провадженні різних суддів.

Згідно з частиною 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України суддя має право об’єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Отже даною нормою передбачено можливість об‘єднання в одне провадження кілька однорідних позовних заяв або справ, які знаходяться в провадженні одного судді.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" в особі філії "Мостова експлуатаційна дільниця"та Відповідачем 01.09.2010 року укладено договір субпідряду № 242, відповідно до якого Позивач3 прийняв на себе виконання робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин на Люблін на ділянці км. 196, 4-км 202, 0 Житомирської області міст на км 200+702.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Факт виконання капітального ремонту автодороги Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) у грудні 2010 року у повному обсязі з боку Позивача3 підтверджено наданим суду актом (копія залучена до матеріалів справи), підписаний Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем1 своїх зобов’язань за договором субпідряду № 242 від 01.09.2010 року на суму 550 202, 00 грн.

Згідно пункту 2.5 договору субпідряду № 242 від 01.09.2010 року Відповідач проводить з Позивачем3 розрахунки на підставі підписаних сторонами проміжних актів виконаних робіт –"Актів приймання виконаних будівельних робіт"(форма КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат"(форма КБ-3), але в будь-якому випадку після надходження коштів від замовника та при умові фінансування робіт, котрі доручені Позивачу.

Відповідач свої зобов’язання за договором субпідряду № 242 від 01.09.2010 року повністю не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 39 197, 96 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 511 Цивільного кодексу України, зобов’язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Частиною 2 статті 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки факт виконання капітального ремонту автодороги Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 39 197, 96 грн. підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов’язань за господарським договором в частині сплати коштів за виконані роботи.

Статті 216- 218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 17.4 договору субпідряду № 242 від 01.09.2010 року встановлено, що в разі порушення грошових зобов’язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, несвоєчасний перерахунок авансів) при умові отримання фінансування з Державного бюджету в повному обсязі у відповідності з планом фінансування згідно затверджених видатків, Відповідач сплачує Позивачу3 пеню в розмірі 0, 5 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення 23 518, 77 грн. пені є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі (за період з 01.02.2011 року по 10.06.2011 року).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в доход державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Будівельне управління № 813" (02660, м. Київ, Деснянський район, вул. Магнітогорська, будинок 1, офіс 302, ідентифікаційний код 01383865) на користь дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 75, ідентифікаційний код 32008278) 39 197 (тридцять дев’ять тисяч сто дев’яносто сім) грн. 96 коп. –сума основного боргу, 23 518 (двадцять три тисячі п’ятсот вісімнадцять) грн. 77 коп. –пеня, 386 (триста вісімдесят шість) грн. 61 коп. – 3 % річних, 1 175 (одна тисяча сто сімдесят п’ять) грн. 70 коп. –інфляційні втрати.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Будівельне управління № 813" (02660, м. Київ, Деснянський район, вул. Магнітогорська, будинок 1, офіс 302, ідентифікаційний код 01383865) в доход державного бюджету України 642 (шістсот сорок дві) грн. 79 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

4. Видати наказ.