про встановлення редакції, в якій договір про постачання газу у 2011 році малому приватному підприємству "ГРО" публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" підлягає укладенню та зобов'язання публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" укласти договір з малим приватним підприємством "ГРО" в редакції, встановленій судом.

Суть спору: позовну заяву подано малим приватним підприємством "ГРО", м.Львів до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м.Львів про встановлення редакції, в якій договір про постачання газу у 2011 році малому приватному підприємству "ГРО" публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" підлягає укладенню та зобов'язання публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" укласти договір з малим приватним підприємством "ГРО" в редакції, встановленій судом. Уточненою позовною заявою позивач просить зобов'язати публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" укласти з малим приватним підприємством "ГРО" договір про постачання природного газу на 2011р. в редакції проекту, запропонованого малим приватним підприємством "ГРО".

Провадження у справі (№9/186(10), суддя Данко Л.С.) порушено 29.12.2010 р. та призначено розгляд справи на 27.01.2011 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду. рішенням господарського суду Львівської області від 03.02.2011р. у позові відмовлено повністю. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2011 р. рішення господарського суду Львівської області від 03.02.2011 р. у справі №9/186 (10) залишено без змін, а апеляційну скаргу малого приватного підприємства "ГРО" без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2011 р. задоволено касаційну скаргу позивача, рішення господарського суду Львівської області від 03.02.2011 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2013 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області. При цьому, Вищий господарський суд України зазначив, що визначення терміну "споживач"' в п. 1.3. Ліцензійних умов суперечить визначенню, встановленому Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" (2467-17) , а відтак має застосовуватись термін, вказаний в законі.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.09.2011 р. прийнято справу до провадження та призначено розгляд на 29.09.2011 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 29.09.2011р..

У відповідності до сі. 75 ГПК України (1798-12) , справа слухається за наявними матеріалами. Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, уточненнях, запереченні на відзив. Ствердив, зокрема, що відповідач є газопостачальним підприємством, яке не вправі відмовити позивачеві в укладенні договору про постачання природного газу. Листом НКРЕ №4203,14/17-11 від 17.06.2011 р. вказано, що ПАТ "Львівгаз", як гарантований постачальник природного газу, не має права відмовити позивачу в укладенні договору на постачання природного газу. Однак, проект позивача, скерований відповідачу листом №70 від 22.11.2010 р.. який був викладений у редакції, яка діяла у 2009, 2010 р.р., відповідач залишив без відповіді. Просить позов задоволити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Визнавши факт отримання листа позивача №70 від 22.11.2010 р. 25.11.2010 р. за вх. №19404, повідомив, що листом від 07.12.2010 р №03-8643 в укладенні договору позивачу було відмовлено, оскільки позивач не відповідає ознакам споживача природного газу за регульованим тарифом, оскільки такого визначено Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженими постановою НКРЕ №11 від 13.01.2010 р., як юридичну особу (релігійну організацію, установу / організацію), що фінансується з державного / місцевого бюджету або фізична особа (населення), яка отримує газ відповідно до договору про постачання газу та використовує його на власне споживання. Укладення з позивачем договору на постачання газу за регульованим тарифом суперечитиме законодавству. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідач одержав ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом та постачав позивачу природний газ за регульованим тарифом з 2002 р..

25.12.2009р. між відповідачем та позивачем було укладено договір №Г-094 з постачання природного газу терміном дії до 31.12.2010р. У зв'язку закінченням терміну дії даного договору, позивач направив відповідачу з листом за №70 від 22.11.2010 р. у двох примірниках проект договору про постачання природного газу на 2011 рік за регульованим тарифом в редакції, договору, яка діяла у 2009 -2010р. Зазначений лист був отриманий відповідачем 25.11.2010 р. за вх. №19404, повідомив, що листом від 07.12.2010 р. №03-8643 в укладенні договору позивачу було відмовлено, оскільки позивач не відповідає ознакам споживача природного газу за регульованим тарифом, оскільки такого визначено Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженими постановою НКРЕ №1 і від 13.01.2010 р., як юридичну особу (релігійну організацію, установу / організацію), що фінансується з державного / місцевого бюджету або фізична особа (населення), яка отримує газ відповідно до договору про постачання газу та використовує його на власне споживання.

08.07.2010 р. прийнято Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу" (2467-17) , який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу. Згідно ст. 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", у цьому законі термін "гарантований постачальник" вживається у такому значенні: визначене у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, газопостачальне підприємство, яке не має права відмовити споживачу в укладенні договору на постачання природного газу.

У відповідності до листа НКРЕ №4203/14/17-1 і від 17.06.2011 р., ПАТ "Львівгаз" як гарантований постачальник природного газу, не має права відмовити позивачу в укладенні договору на постачання природного газу. Факту обов'язковості укладення ним договору на постачання природного газу з позивачем відповідач не заперечував, посилаючись лише на те, що такий договір не повинен укладатись за регульованим тарифом в силу зміни законодавства.

Згідно із ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Як вбачається зі змісту запропонованого позивачем проекту договору №Г-094 від 22.11.2010 р. з постачання природного газу, ціна газу, вказана в додатковій угоді до даного договору, може обгрунтовано змінюватись Облгазом в односторонньому порядку у разі застосування регульованої ціни з визначених підстав (п. 4.2.). Ціна на газ розраховується на підставі: тарифу на газ, офіційного курсу гривні щодо долара США, встановленого НБУ на дату укладення додаткової угоди, тарифів на постачання та транспортування газу, а також повинна включати всі податки та обов'язкові платежі (п. 4.1.). З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається розбіжність у сторін в частині того, чи підлягає укладенню даний договір за регульованим тарифом. Про розбіжності щодо інших умов сторони суд не повідомляли, пояснень про це не надавали.

Згідно із ч. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (2467-17) встановлено, що до визначення у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку гарантованого постачальника функції такого постачальника здійснюють суб'єкти господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" у цьому Законі термін "споживач" вживається у такому значенні: юридична особа або фізична особа - підприємець, яка отримує природний газ відповідно до договору про постачання природного газу та використовує його як паливо або сировину. Частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України ''Про засади функціонування ринку природного газу" (2467-17) встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим законом, закони України та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому закону.

Позиція відповідача грунтується на тому, що 13.01.2010 р. Національною комісією регулювання електроенергетики України прийнято постанову № 11 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом", яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.01.2010 р. Пунктом 1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом визначено, що у цих ліцензійних умовах термін "споживач газу" вживається в такому значенні: юридична особа (релігійна організація (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), установа/організація, що фінансується з державного/місцевого бюджету) або фізична особа (населення), яка отримує газ відповідно до договору про постачання газу та використовує його на власне споживання. Проте, дане визначення терміну "споживач" суперечить визначенню, яке встановлено Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" (2467-17) , що встановлено також постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2011 р. у цій справі. Оскільки, постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2010р. № 11 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом" (z0028-10) є підзаконним актом, то відповідно до приписів ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (2467-17) має застосовуватися термін, визначення якого дано у цьому законі.

При цьому, у відповідності до листа НКРЕ №1718/14/17-1! від 15.03.2011 р., згідно з положенням п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001 р. "Про забезпечення споживачів природним газом" (1729-2001-п) , реалізація природного газу для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання здійснюється НАК "Нафтогаз України", суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу за нерегульованим тарифом. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом діють лише у частині, що не суперечить вказаній постанові та Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (2467-17) .

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. ст. 33, 35 43, 75, 82, 84 ГПК України (1798-12) , суд

1.Позов задоволити повністю.

2.Зобов'язати публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (м.Львів, вул.Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) укласти з малим приватним підприємством "ГРО" (м.Львів, вул.На Викопах, 10, код ЄДРПОУ 13797945) договір про постачання природного газу на 2011 р. в редакції проекту від 22.11.2010 року, запропонованого малим приватним підприємством "ГРО", скерованого листом №70 від 22.11.2010 р..

3.Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" " (м.Львів, вул.Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) на користь малого приватного підприємствам "ГРО" (м.Львів, вул.На Викопах, 10, код ЄДРПОУ 13797945) 170,00 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.