Товариство з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" ( далі –Позивач) звернулось із позовом до Комунального підприємства "Житлово- комунальний сервіс "Чорноморський" ( далі Відповідач ) про стягнення 49 023, 70 грн. посилаючись на наступне.

01.01.2010 р. між сторонами у справі був укладений договір на вивіз твердих побутових відходів (ТПВ) № 6, згідно п. 1.1 якого Позивач приймає на себе зобов'язання щодо виконання послуг зі збирання та вивезення твердих побутових відходів, накопичених у Замовника, а Замовник, у свою чергу, зобов'язується приймати надані послуги належним чином та на умовах цього договору.

При цьому, згідно п. 2.11 Договору, послуги Виробника з вивезення ТПВ приймаються Замовником не пізніше 3-го числа, наступного за звітним місяцем, шляхом підписання Акту про надання послуг представниками Виробника і Замовника.

Відповідно до п. 2.12 Договору, підписані Сторонами акти є підставою для оплати послуг Виробника.

Зазначений Договір було укладено на строк до 31.12.2010 р., але за усною домовленістю між КП "ЖКС "Чорноморський"та TOB "РАФ-ПЛЮС"правовідносини, зазначені у договорі, між сторонами продовжилися, внаслідок чого TOB "РАФ-ПЛЮС"надавало послуги з вивезення ТПВ у січні 2011 р., що підтверджується актом надання послуг зі збирання та вивезення побутових відходів на суму 48 176,32 грн., підписаним обома Сторонами.

Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати за фактично надані послуги, внаслідок чого заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 20.07.2011 р. становить 48 176, 32 грн.

На заявлену Відповідачеві претензію № 350 від 4.05.2011 р. ( отримана Відповідачем 5.05.2011 р. ) з вимогою щодо сплати боргу останній не відповів.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, згідно з якою, якщо строк виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, то боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги.

Враховуючи що вимога про оплату послуг була отримана Відповідачем 05.05.2011 р., оплата вартості послуг повинна бути здійснена з 13.05.2011 р.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 625 ЦК України, Відповідачеві на вказану суму боргу нараховано : 3 % річних від простроченої суми, за період з 13.05.2011 р. по 20.07.2011 р. в сумі - 269,26 грн., штрафні санкції з урахуванням індексу інфляції в сумі - 578,12 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості Відповідача складає : 48 176, 32 грн. (сума основного боргу) + 269, 26 грн. (штрафні санкції з розрахунку 3% річних) + 578, 12 грн. (штрафні санкції з урахуванням індексу інфляції) = 49 023, 70 грн.

На підставі викладеного, Позивач просить позов задовольнити.

Відповідач заперечує проти позову з підстав викладених у відзиву на позов.

В засіданні суду оголошено перерву з 03 жовтня 2011 р. по 10 жовтня 2011 р., згідно правил ст. 77 ГПК України.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать матеріали справи приведені вище Позивачем обставини справи повністю підтверджуються наявними у справі доказами - вищевказаним договором, актом надання послуг зі збирання та вивезення побутових відходів, складеного та підписаного обома сторонами.

Проаналізувавши вказані докази, суд вважає їх такими, що не викликають сумніву та є такими, що доводять наявність боргу у відповідача перед позивачем за надані послуги.

Як зазначено у позові, і як пояснив у засіданні суду представник позивача, вказаний договір був пролонгований за усною домовленістю сторін. Тому сторони і підписали вказаний акт за надані послуги в січні 2011 р.

Аналізуючи зміст вказаного акту, суд вважає, що цей акт однозначно підтверджує надання Позивачем послуг Відповідачеві на вказану в ньому суму, тому Відповідач повинен її оплатити.

Зворотнього відповідачем у порядку ст. 33 ГПК України не доведено.

Таким чином, за Відповідачем рахується борг у вказаній вище сумі, який він дотепер не погасив.

Отже Відповідачем порушені приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких о дностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Клопотання відповідача про витребування доказів, в порядку ст. 38 ГПК України, на думку суду є необґрунтованим і тому задоволенню не підлягає.

Відзив відповідача суд відхиляє з мотивів безпідставності та необґрунтованості.

Усне клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, суд вважає необґрунтованим та недоведеним і тому суд в його задоволенні відмовляє.

Приведений позивачем розрахунок сум стягнення суд приймає до уваги та вважає правильним.

Підсумовуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними наявними у справі вищевказаними доказами і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Згідно вимог ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Чорноморський"(65089, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса,81/4, код ЄДРПОУ –35303608, п/р № 26008263301 у ПАТ "МАРФІН-БАНК" м. Іллічівськ, МФО - 328168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" 65029, м. Одеса, вул. Ковалевського, 30-а, код ЄДРПОУ-31185987, п/р № 26004313717 в АБ "Південний" м. Одеси, МФО - 328209) - суму основного боргу у розмірі 48 176 (сорок вісім тисяч сто сімдесят шість) грн. 32 коп., 3 % річних у розмірі 269 (двісті шістдесят дев’ять) грн. 26 коп., інфляційні у розмірі 578 (п’ятсот сімдесят вісім) грн. 12 коп., державне мито у розмірі 490 (чотириста дев’яносто) грн. 24 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.