Товариство з обмеженою відповідальністю парфюмерно –виробничий комбінат "Авалон"звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єва"про стягнення 628 649,16 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо оплати товару поставленого згідно видаткових накладних, внаслідок чого, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на суму 628 649, 16 грн.

Ухвалою від 29.08.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.09.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 16.09.2011 року представник відповідача вдруге не з’явився, проте через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, суд розглянув та відхилив подане клопотання, як безпідставне та необґрунтоване.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 16.09.2011 року розгляд справи відкладено на 10.10.2011 року.

В судовому засіданні 10.10.2011 року представник позивача надав усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 10.10.2011 року не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, проте через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд розглянув та відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, як безпідставне та необґрунтоване.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 10.10.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

Відповідно до видаткових накладних № РН –0000701 від 25.09.2008 року, № РН –0000715 від 06.10.2008 року, № РН-0000728, № РН- 0000733 від 13.10.2008 року, № РН- 0000747 від 27.10.2008 року, № РН- 0000822 від 21.12.2008 року належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи, позивач передав відповідачу парфумерні товари – на загальну суму 628 649, 16 грн. відповідач в свою чергу прийняв товар, проте, свої зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару не виконав, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 628 649, 16 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді сума боргу відповідача перед позивачем за поставлений товар складала 628 649, 16 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 12.07.2011 року про погашення заборгованості, проте зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 628 649, 16 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 82- 85 ГПК України господарський суд, -

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єва"( місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24, фактична адреса: 04073, м. Київ, проспект Московський, 16-б, код ЄДРПОУ 31668871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю парфюмерно – виробничий комбінат "Авалон" ( місцезнаходження: 95018, м. Сімферополь, вул. Ларіонова, 40-А, фактична адреса: 95022, м. Сімферополь, вул. Глинки, 65, код ЄДРПОУ 22298000) 628 649 (шістсот двадцять вісім тисяч шістсот сорок дев’ять) грн. 16 коп. основного боргу, 6 286 (шість тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 49 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).