Товариство з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг", м. Донецьк (далі –Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ (далі –Відповідач) про визнання окремих положень іпотечного договору №PL 08-738/100 від 27.10.2008р. не дійсними, а саме: п. 2.1. в частині слів "…в тому числі будь-якими змінами та доповненнями до Договору про Зобов'язання, які можуть бути укладені сторонами Договору про Зобов'язання в майбутньому"; п. 2.1.2. в частині слів Застереження: "За обставини укладення сторонами Кредитного договору змін та/або доповнень до Кредитного договору, в тому числі, але не виключно, щодо зімни суми Кредиту, відсоткової ставки, порядку та строку виконання Боргових зобов'язань, Сторони цим наперед погоджуються та виражають свою згоду на забезпечення виконання Боржником Боргових зобов’язань з врахуванням таких змін та/або доповнень, незалежно від того чи відображені такі зміни в цьому Договорі чи ні"; п. 2.3. повністю, а також про визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" права іпотеки за укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг" договором іпотеки №PL 08-738/100 від 27.10.2008р., обтяження за яким зареєстроване у Державному реєстрі іпотек згідно запису №8119465 від 27.10.2008р. та в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна згідно запису №8119456 від 27.10.2008р., та відсутнім права на утримання під таким обтяженням наступного майна Товариство з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг": нежиле приміщення загальною площею 125,2кв.м. вбудоване у перший поверх багатоквартирного будинку літ. А-5, що знаходиться за адресою : Донецька область, м. Маріуполь, проспект Металургів, буд. 181 та належить позивачу на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 17.07.2008р. приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим номером 5433, зареєстроване в Державному реєстрі правочинів за №3026718, що зареєстроване в Міському комунальному підприємстві "Маріупольське бюро технічної інвентаризації" за №19494487 в книзі 5 (номер запису 2627) згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19667089 від 25.07.2008року, виданого МКП "Маріупольське БТІ"

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на припинення іпотечних правовідносин внаслідок збільшення обсягу забезпеченого іпотекою кредитного зобов’язання без відповідного погодження майнового поручителя на таке збільшення, продовження перебування майна під іпотечним обтяженням та ухилення Іпотекодержателя від виконання визначеного законодавством обов’язку і фактичне невизнання останнім припинення свого права іпотеки на майно Позивача.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав іпотечний договір №PL 08-738/100 від 27.10.2008р., з додатковими угодами; докази права власності на нерухоме майно;витяг з Державного реєстру іпотек станом на 13.07.2011р.; витяг з єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна станом на 13.07.2011р.; договір про надання кредитної лінії №СR 08-271/100 від 26.05.2008р. з додатковими угодами; лист до ПАТ "ОТП Банк" з доказами отримання; правоустановчі документи, ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство №5/38Б; ухвалу у справі про банкрутство №5/38Б за результатами підготовчого засідання; оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство №5/38Б, нормативно обґрунтувавши вимоги посиланням на ст. 41 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 202, 203, 215, 217, 236, 317, 319, 321, 509, 541, 543, 554, 559, 572, 575, 583, 651, 654, 1046, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 9 Закону України "Про іпотеку".

У наданому відзиві на позов №100-04-2621 від 18.08.2011р. (а.с.а.с.4-6 т.2) Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на: неможливість застосування до розглядуваних іпотечних правовідносин положень ст. 559 Цивільного кодексу України та відсутність інших підстав для припинення іпотеки; погодження Позивача на ймовірне збільшення розміру процентної ставки шляхом підписання спірного договору; відсутність звернень на погодження розпорядження предметом іпотеки.

Відповідачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.7-19, 22-27 т.2).

Ухвалою суду від 22.07.2011р. до участі у справі залучено у якості Третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача – Відкрите акціонерне товариство "Обласна аптечна управляюча компанія", м. Донецьк (далі –Третя особа 1) та Третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача – Реєстратора Державного реєстру іпотек приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_2 (далі – Третя особа 2).

Третя особа 1 через канцелярію суду 09.08.2011р. надала письмові пояснення №107/27-93 від 08.08.2011р. (а.с.а.с.118, 119 т.1) з додатками (а.с.а.с.120-133 т.1), якими повідомила про: укладання з Відповідачем кредитного договору, зобов’язання за якими забезпечувалися іпотекою Позивача, і вимоги за яким були включені до реєстру вимог кредиторів в межах справи про банкрутство №27/93б; відсутність інформації про повідомлення майнового поручителя про підписання додаткових угод до кредитного договору.

Третя особа 2 через канцелярію суду 06.09.2011р. і 19.09.2011р. надала заяви (а.с.а.с.28, 49 т.2) про розгляд справи без її участі, виклавши в ідентичних поясненнях від 08.08.2011р. (а.с.а.с.107-109 т.1) та від 19.09.2011р. (а.с.а.с.50, 51 т.2) відомості щодо процедури укладання спірного договору і додаткових угод до нього, внесення до відповідних реєстрів даних про іпотечне обтяження майна.

Третьою особою 2 були представлені витребувані судом документи (а.с.а.с.110-116 т.1).

У судовому засідання 04.10.2011р. присутні представники учасників справи підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких інших доказів на її підтвердження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомлених Третіх осіб 1, 2 у світлі наданих до справі документів, які достатньою мірою (з точки зору можливості надання правої оцінки) відображають їх позицію відносно розглядуваних правовідносин, не може вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи у розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Дійсно, за змістом ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України участь третьої особи у судовому засіданні є процесуальним правом, а не обов’язком останньої, від реалізації якого не може перебувати у залежності встановлення судом правової визначеності по суті заявлених позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

26 травня 2008р. між Відповідачем - Закритим акціонерним товариством (попередня назва організаційно-правової форми відповідача, що вбачається з ст. 1 його статуту – а.с.19 т.2)"ОТП Банк" (Банк) та Третьою особою 1 - Відкритим акціонерним товариством "Обласна аптечна управляюча компанія" (Позичальник) укладений договір про надання кредитної лінії (а.с.а.с.52-64 т.1) за №СR 08-271/100 (далі – договір кредиту/кредитний договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Банк надає Позичальнику Кредитну лінію, в рамках якої Банк надає Позичальнику Кредит (в гривні та/або євро та/або доларах США) в розмірі, що не перевищує Ліміт фінансування, для поповнення обігових коштів а Позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку Кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому Договорі. Договір укладено з Додатками.

Пунктом 1.3. Договору Кредиту передбачено, що право Позичальника виникає на отримання кредиту(траншу) з моменту (в редакції, запровадженій п. 2. договору №1 про зміну кредитного договору від 27.10.2008р.) укладання між Банком та Поручителем, на прийнятних для Банку умовах, та набрання чинності договором іпотеки нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, б.181, прим. 68, з метою забезпечення виконання боргових зобов'язань.

Відповідно до п. 1.4.1. Договору Кредиту встановлені наступні умови щодо плати за кредит:

- проценти в доларах США розраховуються Банком від суми Кредиту в доларах США на підставі процентної ставки в розмірі 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих процента) річних із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік. При цьому – за обставини, що згідно з положеннями п. 1.4.2. (з підпунктами) цього Договору відбулося збільшення процентної ставки, то з Дати перегляду процентної ставки і до закінчення строку дії цього Договору проценти за Кредит в доларах США розраховуються Банком від суми Кредиту в доларах США на підставі процентної ставки в розмірі 13,5% (тринадцять цілих п'ять десятих процента) річних із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік, якщо інше не буде письмово погоджене Сторонами;

- проценти за Кредит в євро розраховуються Банком від суми Кредиту в євро на підставі процентної ставки в розмірі 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих процента) річних із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік. При цьому за обставини, що згідно з положеннями п. 1.4.2. (з підпунктами) цього Договору відбулося збільшення процентної ставки, то з Дати перегляду процентної ставки і до закінчення строку дії цього Договору проценти за Кредит в євро розраховуються Банком від суми Кредиту в євро на підставі процентної ставки в розмірі 13,5% (тринадцять цілих п'ять десятих процента) річних із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік, якщо інше не буде письмово погоджене Сторонами;

- проценти за Кредит в гривнях розраховуються Банком від суми Кредиту в гривнях на підставі процентної ставки в розмірі 21% (двадцять один процент) річних із розрахунку 365 (триста шістдесят п'ять) днів на рік. При цьому за обставини, що згідно з положеннями п.1.4.2. (з підпунктами) цього Договору відбулося збільшення процентної ставки, то з Дати перегляду процентної ставки і до закінчення строку дії цього Договору проценти за Кредит в гривнях розраховуються Банком від суми Кредиту в гривнях на підставі процентної ставки в розмірі 23% (двадцять три процента) річних із розрахунку 365 (триста шістдесят п'ять) днів на рік, якщо інше не буде письмово погоджене Сторонами.

Положення п. 1.4.1. встановлює домовленість сторін про автоматичне (без укладання будь-якої додаткової угоди) збільшення на 2% визначених в п. 1.4.1. процентних ставок протягом 7 банківських днів, що є наступними за днем, коли Банку стало відомо про настання будь-якої з наступних подій – невиконання та/або неналежне виконання Позичальником протягом дії договору будь-якого із своїх зобов’язань, передбачених пп. 2.3.1. (з підпунктами), 2.3.6., 2.3.9-2.3.12. цього Договору. Банк повідомляє про таке збільшення процентної ставки протягом 10 банківських днів з дати перегляду процентної ставки.

Задля забезпечення зобов’язань Позичальника перед Банком за вказаним вище кредитним договором 27.10.2008р. між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг" (Іпотекодавець – майновий поручитель за зобов’язаннями Відкритого акціонерного товариства "Обласна аптечна управляюча компанія") був укладений і посвідчений нотаріально іпотечний договір № PL 08-738/100 (а.с.а.с.12-27 т.1), згідно умов п.п. 1.1 – 1.4. якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення Позичальником Основного зобов’язання нерухоме майно: нежиле приміщення загальною площею 125,2кв.м. вбудоване у перший поверх багатоквартирного будинку літ. А-5, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Металургів, буд. 181 та належить позивачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 17.07.2008р. приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (а.с.а.с.32, 33 т.1), за реєстровим номером 5433, зареєстроване в Державному реєстрі правочинів за №3026718 (а.с.34 т.1), що зареєстроване в Міському комунальному підприємстві "Маріупольське бюро технічної інвентаризації" за №19494487 в книзі 5 (номер запису 2627) згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19667089 від 25.07.2008р. (а.с.35 т.1), виданого МКП "Маріупольське БТІ", вартістю за згодою сторін 781 766,05грн.

Пунктом 2.1. вказаного іпотечного договору (далі –спірний договір) визначені зміст і розмір основного зобов’язання, строк і порядок його виконання, у тому числі:

- п. 2.1.1.– повернення кредиту в сумі 3 300 000,00 доларів США та повним погашенням заборгованості не пізніше 28.05.20011р.;

- п. 2.1.3 – сплата відсотків за користування кредитом у розмірі: в доларах США на підставі відсоткової ставки в розмірі LIBOR+ 9,5% (LIBOR плюс дев'ять цілих п'ять десятих відсотків) річних, із розрахунку 360 днів на рік; в євро на підставі відсоткової ставки в розмірі EURIBOR+8% (EURIBOR плюс вісім відсотків) річних, із розрахунку 365 днів на рік та в гривні –21% річних.

Крім того, Іпотечний договір містить наступні умови, спрямовані на збереження правовідносин поруки у випадку зміни забезпечуваного ним зобов’язання третьої особи перед відповідачем за договором про надання кредитної лінії за № СR 08-271/100 від 26.05.2008р., законність окремих положень з яких (умов) наразі оспорюється Позивачем в межах розглядуваного позову:

- п. 2.1. Іпотека за цим Договором забезпечує вимоги Іпотекодержателя щодо виконання Боржником боргових зобов'язань, що підлягають виконанню за кредитним договором та/або пов'язані з кредитним договором, у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як це встановлено в кредитному договорі, в тому числі будь-якими змінами та доповненнями до кредитного договору, які можуть бути укладені сторонами Кредитного договору в майбутньому, а також інші фактичні вимоги.;

- п. 2.1.7. Застереження: Сторони підтверджують, що вони вичерпно ознайомлені із змістом Кредитного договору та буд-яке посилання в тексті цього договору на кредитний договір чи окремі положення кредитного договору є достатнім для включення відповідних положень кредитного договору в текст договору лише шляхом посилання. За обставини укладення сторонами кредитного договору змін та/або доповнень до кредитного договору, в тому числі, але не виключно, щодо зімни суми кредиту, відсоткової ставки, порядку та строку виконання боргових зобов'язань, Сторони цим наперед погоджуються та виражають свою згоду на забезпечення виконання Боржником Боргових зобов’язань з врахуванням таких змін та/або доповнень, незалежно від того чи відображені такі зміни в цьому Договорі чи ні";

- п. 2.3. у разі зміни розміру Боргових зобов'язань після укладення цього Договору, в тому числі збільшення, такі боргові зобов'язання забезпечуються цією іпотекою в повному розмірі.

За змістом п.6.2. означеного договору Відповідач має право звернути стягнення на предмет іпотеки зокрема у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов’язання. В свою чергу, згідно п. 6.8.2. Іпотекодавець та Позичальник мають право впродовж 30-ти денного строку з моменту письмового повідомлення про наявність Іпотекодержателя про наявність наміру здійснити продаж предмету іпотеки виконати в повному обсягу боргові зобов’язання та задовольнити інші фактичні вимоги. Розподіл коштів від продажу предмету іпотеки між Іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимог на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих права чи вимог, а решта виручки від реалізації предмета іпотеки повертається Іпотекодавцю. Разом із тим, пп. а) п. 6.9. іпотечного договору визначає, що у разі недостатності виручених від реалізації коштів для повної сплати всіх фактичних вимог, непогашена частина фактичних вимог становить заборгованість Іпотекодавця перед Іпотекодержателем, яка належить до сплати Іпотекодавцем Іпотекодержателю протягом 20 банківський днів з дати направлення Іпотекодержателем Іпотекодавцю письмової вимоги про це.

Пунктом 11.2. договору іпотеки визначено, що він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до моменту припинення кредитного договору та повного виконання Іпотекодавцем своїх зобов'язань за цим Договором. За обставини продовження строку дії Кредитного договору після укладення Договору, строк дії Договору продовжується відповідно.

27.10.2008р. спірний договір був зареєстрований у Державному реєстрі іпотек (а.с.37 т.1), і у зв’язку з його укладанням цієї ж дати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна зроблений запис про заборону відчуження предмету іпотеки (а.с.49 т.1).

В подальшому Відповідач та Третя особа вносили зміни до договору про надання кредитної лінії за № СR 08-271/100 від 26.05.2008р.

Так, Договором № 1 від 27.10.2008р. (а.с.а.с.67-71 т.1) введено додаткового майнового поручителя Дочірнє підприємство "Аптека 65" та було внесено зміни до п. 1.4.1 та 14.2 Договору Кредиту:

- проценти за кредит в доларах США розраховуються Банком від суми Кредиту в доларах США на підставі процентної ставки в розмірі LIBOR + 9,5% (LIBOR плюс дев’ять цілих п’ять десятих процента) річних із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік. При цьому – за обставини, що згідно з положеннями п. 4.1.2. (з підпунктами) цього Договору відбулося збільшення процентної ставки, то з Дати перегляду процентної ставки і до закінчення строку дії цього Договору проценти за Кредит в доларах США розраховуються Банком від суми Кредиту в доларах США на підставі процентної ставки в розмірі LIBOR + 11,5% (LIBOR плюс одинадцять цілих п’ять десятих процента) річних із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік, якщо інше не буде письмово погоджене Сторонами;.

Першого Банківського дня місяця, що є наступним за місяцем, в якому було надано перший Транш в доларах США, а також першого Банківського дня кожного наступного місяця протягом строку дії цього Договору розмір процентної ставки підлягає корегуванню, а саме: розмір 1ЛВОК фіксується Банком у перший Банківський день відповідного місяця і застосовується при розрахунку процентної ставки протягом періоду до першого Банківського дня місяця, що є наступним за таким відповідним місяцем.

- проценти за Кредит в євро розраховуються Банком від суми Кредиту в євро на підставі процентної ставки в розмірі EUIRIBOR +8% (EUIRIBOR плюс вісім процентів) річних із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік. При цьому за обставини, що згідно з положеннями п. 1.4.2. цього Договору відбулося збільшення процентної ставки, то з Дати перегляду процентної ставки і до закінчення строку дії цього Договору проценти за Кредит в євро розраховуються Банком від суми Кредиту в євро на підставі процентної ставки в розмірі EUIRIBOR + 10% (EUIRIBOR плюс десять процентів) річних із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік, якщо інше не буде письмово погоджене Сторонами.

Розмір EUIRIBOR фіксується Банком у перший Банківський день місяця, в якому було надано перший Транш в євро, і застосовується при розрахунку процентів за Кредит в євро протягом періоду до першого Банківського дня місяця, що є наступним за місяцем, в якому було надано перший Транш в євро.

Першого Банківського дня місяця, що є наступним за місяцем, в якому було надано перший Транш в євро, а також першого Банківського дня кожного наступного місяця протягом строку дії цього Договору розмір процентної ставки підлягає корегуванню, а саме: розмір ЕІІКІВОК фіксується Банком у перший Банківський день відповідного місяця і застосовується при розрахунку процентної ставки протягом періоду до першого Банківського дня місяця, що є наступним за таким відповідним місяцем.

- проценти за Кредит а гривнях розраховуються Банком від суми Кредиту в гривнях на підставі процентної ставки в розмірі 21% (двадцять один процент) річних із розрахунку 365 (триста шістдесят п'ять) днів на рік. При цьому за обставини, що згідно з положеннями п. 1.4.2. цього Договору відбулося збільшення процентної ставки, то з Дати перегляду процентної ставки і до закінчення строку дії цього Договору проценти за Кредит в гривнях розраховуються Банком від суми Кредиту в гривнях на підставі процентної ставки в розмірі 23% (двадцять три процента) річних із розрахунку 365 (триста шістдесят п'ять) днів на рік, якщо інше не буде письмово погоджене Сторонами.

Договором № 2 від 07.04.2009р. (а.с.а.с.70, 71 т.1) були внесено зміни до п. 1.4.1 договору Кредиту:

- проценти за Кредит в доларах США розраховуються Банком від суми Кредиту в доларах США на підставі процентної ставки в розмірі LIBOR +9,5% (LIBOR плюс дев'ять цілих п'ять десятих процентів) річних із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік. При цьому якщо згідно з положеннями п. 1.4.2. цього Договору відбулося збільшення процентної ставки, то з Дати перегляду процентної ставки і до закінчення строку дії цього Договору проценти за Кредит в доларах США розраховуються Банком від суми Кредиту в доларах США на підставі процентної ставки в розмірі LIBOR + 11.5% (LIBOR плюс одинадцять цілих п'ять десятих процент) річних із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік, якщо інше не буде письмово погоджене Сторонами.

Розмір LIBOR фіксується Банком у перший Банківський день місяця, в якому було надано перший Транш в доларах США, і застосовується при розрахунку процентів за Кредит в доларах США протягом періоду до першого Банківського дня місяця, що є наступним за місяцем, в якому було надано перший Транш в доларах США. Першого Банківського дня місяця, що є наступним за місяцем, в якому було надано перший Транш в доларах США, а також першого банківського дня кожного наступного місяця протягом строку дії цього Договору розмір процентної ставки підлягає корегуванню, а саме: розмір ЦВОВ. фіксується Банком у перший Банківський день відповідного місця і застосовується при розрахунку процентної ставки протягом періоду до першого Банківського дня місяця, що є наступним за таким відповідним місяцем.

- проценти за Кредит в євро розраховуються Банком від суми Кредиту в євро на підставі процентної ставки в розмірі EUIRIBOR +8°/о (EUIRIBOR плюс вісім процентів) річник із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік. При цьому якщо згідно з положеннями п. 1.4.2. цього Договору відбулося збільшення процентної ставки, то з Дати перегляду процентної ставки і до закінчення строку дії цього Договору проценти за Кредит в євро розраховуються Банком від суми Кредиту є євро на підставі процентної ставки в розмірі EUIRIBOR + 10% (EUIRIBOR плюс десять процентів) річних із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік, якщо інше не буде письмово погоджене Сторонами.

Розмір EUIRIBOR фіксується Банком у перший Банківський день місяця, в якому було надано перший Транш в євро, і застосовується при розрахунку процентів за Кредит в євро протягом періоду до першого Банківського дня місяця, що € наступним за місяцем, в якому було надано перший Транш в євро.

Першого Банківського дня місяця, що є наступним за місяцем, в якому було надано перший Транш в євро, а також першого Банківського дня кожного наступного місяця протягом строку дії цього Договору розмір процентної ставки підлягає корегуванню, а саме: розмір EUIRIBOR фіксується Банком у перший Банківський день відповідного місяця і застосовується при розрахунку процентної ставки протягом періоду до першого Банківського дня місяця, що є наступним за таким відповідним місяцем.

- проценти за Кредит в гривнях розраховуються банком від суми кредиту в гривнях на підставі процентної ставки в розмірі, що встановлюється Сторонами в Кредитній заявці по відношенню до кожного Траншу в гривнях, із розрахунку 365 (триста шістдесят п'ять) днів на рік. При цьому якщо згідно з положеннями п. 1.4.2. цього Договору відбулося збільшення процентної ставки, то з Дати перегляду процентної ставки і до закінчення строку дії цього Договору проценти за Кредит в гривнях розраховуються Банком від суми Кредиту в гривнях на підставі процентної ставки є розмірі, встановленому Сторонами в Кредитній заявці по відношенню до кожного Траншу в гривнях + 2% (плюс два процента) річних із розрахунку 365 шістдесят п'ять) днів на рік, якщо інше не буде письмово погоджене Сторонами.

З підписанням означених угод про внесення змін до договору про надання кредитної лінії за № СR 08-271/100 від 26.05.2008р., Відповідач та ВАТ "Обласна аптечна управляюча компанія" 07.04.2009р. (а.с.73 т.1) виклали в новій редакції кредитну заявку від 28.10.2008р. (а.с.72 т.1), збільшивши розмір процентної ставки з 21% до 22% річних (без урахування підвищення в порядку п. 1.4.2. кредитного договору).

Доказів попереднього або одночасного із вказаною зміною розміру процентної ставки узгодження з Позивачем як Іпотекодавцем змін основного (забезпеченого іпотекою) зобов’язання до справи не надано, а Позивачем факт такого узгодження заперечується, і на відсутності доказів узгодження наголошує Третя особа.

08.05.2009р. ухвалою Господарського суду Донецької області було порушено справу №5/38Б про банкрутство Позивача (а.с.99 т.1). Оголошення про порушення вказаної справи про банкрутство було опубліковане на виконання ухвали за результатами підготовчого засідання від 09.06.2009р. (а.с.а.с.100, 101 т.1) в газеті "Урядовий кур’єр" від 23.06.2009р. №110 (4016) (а.с.102 т.1)

Позивач, посилаючись на з’ясоване ним збільшення розміру процентних ставок за забезпеченим іпотекою кредитним договором без відповідної згоди Іпотекодавця, листом від 04.07.2011р. (а.с.75 т.1) звернувся до Відповідача з вимогою про надання останнім письмового повідомлення про включення запису про іпотечне обтяження майна з відповідного реєстру із зазначенням номеру запису, але станом на 13.07.2011р. майно Позивача перебуває під іпотечним обтяженням, що вбачається із змісту витягів з відповідних реєстрів

За таких обставин, посилаючись на ухилення Іпотекодержателя від виконання визначеного законодавством обов’язку і фактичне невизнання останнім припинення свого права іпотеки на майно Позивача, визначене у якості забезпечення за загаданим вище договором кредиту, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, заперечуючи законність визначених положень іпотечного договору, які передбачають можливість неузгодженого збільшення обсягу забезпечуваного зобов’язання

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві №100-04-2621 від 18.08.2011р. (а.с.а.с.4-6 т.2).

Треті особи свою позицію по суті спору виклали у поясненнях, вказаних вище.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх об’єднання цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

З огляду на встановлені судом обставини та зміст позовної заяви, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні спірних окремих положень іпотечного договору недійсними, та визнанні відсутності права іпотеки і утримання під іпотечним обтяженням майна за іпотечним договором.

Як зазначено в абз. 3 п. 1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із визнанням угод недійсними" від 12.03.1999р. №02-5/111 (v_111800-99) , вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків.

При цьому, враховуючи правову позицію Верховного суду України, викладену в абз. 3 п. 2 Постанови Пленуму "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року N 9 (v0009700-09) , оцінка законності спірного договору здійснюється судом з урахуванням законодавства, що діяло на момент його вчинення.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст. 1- 3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема – Цивільним кодексом України (435-15) та Законом України "Про іпотеку" (898-15) , у світлі яких судом і розглядається питання дійсності окремих положень іпотечного договору.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступна сукупність умов:

- наявність у Позивача певного суб’єктивного права (інтересу) – об’єкту судового захисту;

- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідачів;

- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).

Суд наголошує, що обов’язковість доведення наявності факту порушення спірними положеннями іпотечного договору прав та/або інтересів позивача випливає із позиції Вищого господарського кодексу України, викладеною в абз. 1 п. 4. Роз’яснення "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999р. № 02-5/111 (v_111800-99) та у повній мірі узгоджується із змістом ст. 55 Конституції України.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач безпосередньо є стороною договору іпотеки, наявність якого за змістом абз. 2 ч. 1 ст. 1, ч. 6 ст. 3, ч.1 ст. 4 Закону України "Про іпотеку" зумовлює перебування приналежного майна останнього під обтяженням (обмеження у розпорядженні) як джерела для задоволення вимог Відповідача – кредитора Третьої особи 1 у кредитних правовідносинах. Позивач також є власником майна, що виступає предметом іпотеки, а отже - особою, яка в силу приписів ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321 Цивільного кодексу України має законний майновий інтерес стосовно правової визначеності довкола обсягу і характеру можливих зазіхань інших осіб відносно такого майна та поточного обсягу повноважень власника відносно цього майна.

Викладені міркування, за висновком суду, достатньою мірою обґрунтовує доведеність наявності захищуваного суб’єктивного права (інтересу) Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг" для ініціації розглядуваного позову за всіма заявленими вимогами.

За змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину, яким у розумінні ч. 2 ст. 202 Кодексу є спірний договір, є недодержання в момент його вчинення вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

При цьому, положення ст. 217 Цивільного кодексу України передбачають можливість визнання недійсними лише окремих частин правочину із збереженням його чинності в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Виходячи із наведених позивачем підстав позову у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997р. № 02-5/289 (v_289800-97) , останній стверджує, що оспорюванні положення договору поруки є недійсним, оскільки:

- зміст цих положень суперечить актам цивільного законодавства, які встановлюють обов’язковість попередньої визначеності основного (забезпечуваного) зобов’язання задля забезпечення можливості виконання майновим поручителем своїх обов’язків;

- оспорювані умови опосередковують односторонній правочин, спрямований на забезпечення збереження та зміну умов поруки щодо збільшення обсягу відповідальності, вчинюваний одночасно із правочином на встановлення правовідносин поруки, що унеможливлює визначити спрямованість дій сторін при укладання договору майнової поруки, якою за своєю сутністю є іпотечний договір.

Так, аргументація Позивача в розглядуваній частині полягає у застосуванні до його правовідносин із Відповідачем за іпотечним договором загальних положень законодавства, які регламентують поруки, проти чого категорично заперечує Відповідач у своєму відзиві. Суд вважає приведені аргументи Позивача слушними та обґрунтованим, зважаючи на що відповідні заперечення Відповідача до уваги не приймаються, з огляду на таке:

Як було встановлено судом, Позивач безпосередньо не є боржником Відповідача у забезпечених спірною іпотекою правовідносинах (таким боржником є Третя особа 1 - Позичальник), що в контексті приписів ст.ст. 1, 11 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон) зумовлює висновок про необхідність врахування особливостей розглядуваних іпотечних правовідносин з огляду на статус іпотекодавця –майновий поручитель.

За висновком суду, означена особливість полягає в тому, що іпотечні правовідносини за участю майнового поручителя мають змішану правову природу, що включають, власне поруку та заставу (іпотеку). Така позиція ґрунтується на наступних міркуваннях:

- по-перше, за встановленим у наведених вище нормах визначенням майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника. В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Таким чином, вказана сутність іпотеки майнового поручителя за Законом цілком охоплюється загальним визначенням поруки – особа зобов’язується за іншу перед третьої особою. При цьому, суд наголошує, що вказане загальне визначення поруки взагалі не містить жодних обмежень відносно надання забезпечення саме майно, а не лише грошима – саме з цих міркувань законодавцем і використаний термін "майновий поручитель", який у повній мірі відповідає природі правовідносин;

- по-друге, згадуване у відзиві обмеження обсягу відповідальності майнового поручителя перед кредитором за ч. 1 ст.11 Закону виключно розміром вартості предмету іпотеки само по собі цілком узгоджується із обсягом забезпечення порукою за ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, але в цьому випадку таке обмеження всупереч визначеної "заставної" природи розглядуваних іпотечних відносин не дії і надане майновим поручителем забезпечення є повним - Відповідач залишає поза увагою те, що у світлі умов пп. а) п. 6.9. іпотечного договору недостатність коштів, отриманих від реалізації іпотечного майна, для погашення забезпечених вимог зумовлює виникнення у Іпотекодавця заборгованості перед Банком на суму непогашеного залишку;

- по-третє, положення ст. 554 Цивільного кодексу України, яка наслідками порушення забезпеченого порукою зобов’язання нібито вказує на виключно "грошову" природу забезпечення порукою жодною мірою не спростовує приведеного вище висновку суду, оскільки означена загальна норма не є імперативною з точки зору неможливості настання при правовідносинах поруки і інших наслідків, тому і наслідки порушення в розглядуваних правовідносинах визначаються у світлі спеціальних приписів Закону України "Про іпотеку" (898-15) . Наразі, припущення того, що природа забезпечувальних правовідносин поруки ідентифікується лише у разі порукою грошима і втрачає свою сутність у разі поруки нерухомим майном є абсурдним і не узгоджується із встановленим п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України принципом розумності, адже за змістом ст.ст.177, 179, 190 цього Кодексу і гроші, і нерухомість є речами та різновидами майна –а різні наслідки при порушені забезпеченого зобов’язання при таких поруках зумовлені лише особливістю майнового обігу нерухомості і грошей, насамперед – порядком їх відчуження;

- по-четверте, наслідки виконання поручителем та майновим поручителем зобов’язання перед кредитором замість безпосереднього боржника за змістом ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 11, ч. 3 ст. 42 Закону є тотожними – заміна первісного кредитора у зобов’язанні на поручителя (майнового поручителя) і спільність природи цих правовідносин підкреслюється посиланням на це в п.3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України.

Наразі, правильність викладеного вище висновку суду відносно можливості застосування до майнової поруки у іпотечних правовідносинах загальних положень Цивільного кодексу України (435-15) про поруку підтверджується аналогічною правовою позицією Вищого господарського суду України (постанова від 30.03.2011р. у справі №21/218-10 –(а.с.а.с.43-47 т.2), відносно якої ухвалою Вищого господарського суду України від 08.06.2011р. (а.с.а.с.48-50 т.2) відмолено у допуску до провадження Верховного Суду України) та Верховного Суду України (ухвала від 23.02.2011р. – а.с.а.с.51-54 т.2).

За таких обставин, посилання Відповідача на неможливість застосування до спірних правовідносин положень статей Цивільного кодексу України (435-15) , які регламентують поруку, судом відхиляються як юридично не спроможні і зумовлені поверхневим використанням передбаченого ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України переліку можливих способів забезпечення зобов’язань, яка не тільки не встановлює жодних обмежень на існування певних особливостей в забезпечувальних правовідносинах, але й в частині 2 безпосередньо допускає існування таких особливостей.

Виходячи з змісту ч. 1 ст. 548, ч. 1 ст. 553, ч.1 ст. 572, ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" майнова порука як спосіб забезпечення виконання іншого (основного, в даному випадку –кредитного) зобов’язання має акцесорний (додатковий) та похідний характер від забезпечуваного зобов’язання, що зумовлює існування останнього та його визначеність на момент укладання договору майнової поруки (іпотеки), адже відсутність основного зобов’язання унеможливлює існування об’єкту забезпечення, а його невизначеність унеможливить встановлення факту порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України –обов’язкової умови для реалізації іпотекодержателем права на задоволення забезпеченої вимоги за рахунок предмету іпотеки згідно ч.6 ст. 3 Закону.

Забезпечуваними зобов’язаннями виступають грошові вимоги Відповідача до Третьої особи 1 в межах кредитних правовідносин між ними у розумінні ч.2 ст. 345 Господарського кодексу України та ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України (435-15) , якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору. Виходячи із визначення кредитного договору, наведеного у вказаних вище нормах, та з огляду на положення ст.ст. 1046, 1048 Цивільного кодексу України за кредитним договором позичальник зобов’язується повернути позикодавцю суми позики (кредиту) та сплатити проценти, які за своїм характером є платою за користування кредитом, розмір і порядок одержання якої встановлюється договором.

Таким чином, розмір сплачуваних за користування кредитними коштами процентів як істотна умова кредитних правовідносин, що безпосередньо вливає на обсяг грошових зобов’язань, забезпечуваних майновою порукою Позивача, у світлі вимог ч. 1 ст. 7 і п.2 ч. 1 ст. 18 Закону підлягає обов’язковому визначенню у спірному договорі іпотеки, як це було зроблено при його укладанні, і обізнаність Позивача із первісними параметрами основного зобов’язання підкреслена в п.11.1. спірного договору.

Відтак, суд вважає обґрунтованою позицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг", м. Донецьк про те, що діюче законодавство імперативно встановлює обов’язкову попередню визначеність основного зобов’язання для можливості існування забезпечувального в контексті обсягів останнього, як істотної умови за змістом ч. 2 ст. 553 та ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України.

Вказівка у спірних положеннях іпотечного договору на надання згоди на майбутні зміни обсягів зобов’язань не спростовують означених висновків суду, оскільки надання такої згоди не усуває невизначеності обсягів такої майбутньої відповідальності поручителя на момент укладання договору іпотеки – поручатися можна за існуюче, а не майбутнє заздалегідь не визначене за обсягами зобов’язання.

Означений висновок суду у повній мірі у згоджується із положеннями ч.ч.1, 2 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", які прямо встановлюють, що будь-яке збільшення суми боргу за основним зобов’язанням має бути прямо передбачене умовами договору основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання. Між тим, доведені до відома Позивача умови кредитного договору не надавали можливості передбачити конкретні параметри зміни розміру процентної ставки за вже виданим траншем, як це було здійснено Відповідачем та Третьою особою 1 кредитною заявкою від 07.04.2009р. (а.с.73 т.1).

І хоча положення іпотечного договору та кредитного договору в цілому передбачають можливість зміни розміру процентної ставки за користування кредитом, проте конкретні обсяги автоматичного збільшення (на 2% річних) встановлені лише відносно випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов’язань, тоді як в даному випадку за кредитною заявою від 04.07.2009р. збільшення відбулося за взаємною згодою сторін кредитного договору, досягнутою (згодою) саме в момент зміни всупереч ст. 19 Закону України "Про іпотеку" без будь-якого погодження про це з боку майнового поручителя і без відповідної зміни умов іпотечного договору та державної реєстрації відомостей про такі зміни. Дійсно, згадувана ст. 19 Закону покладає можливість первісно не обумовленого в договорі іпотеки збільшення розміру процентів (як в даному випадку) у залежність від попередньої державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, що згідно ч. 1 цієї статті відбувається лише внаслідок укладання відповідних змін до іпотечного договору.

Таким чином, збільшення розміру процентів за кредитним договором на попередньо неузгоджені в іпотечному договорі параметри вимагає наявності хронологічно раніше укладеної додаткової угоди до іпотечного договору, яка б відображала такі зміні основного зобов’язання.

Сукупний аналіз положень ч.ч.1-3 ст. 202 та ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України дозволяє кваліфікувати згоду майнового поручителя на зміну забезпечуваного зобов’язання, наслідком якої (зміни) є збільшення обсягу відповідальності поручителя, як односторонній правочин, спрямований на збереження наявних правовідносин майнової поруки (іпотеки) та зміну їх умов щодо обсягу відповідальності поручителя.

Оспорюванні Позивачем положення іпотечного договору містять таку згоду поручителя на майбутнє збільшення обсягів його відповідальності перед кредитором/відповідачем, яка (згода) вже надана на момент виникнення правовідносин поруки відносно первісного обсягу грошових зобов’язань Третьої особи 1 перед Відповідачем. Таким чином, шляхом укладання вказаного іпотечного договору були вчиненні одночасно два правочину: перший – який запроваджує правовідносини майнової поруки відносно визначеного обсягу відповідальності, та другий – який спрямований на невизначену зміну такого обсягу відповідальності.

За висновком суду, такі правочини не можуть вчинятися одночасно (шляхом підписання єдиного документу), адже визначеним ч. 1 ст. 653 Цивільного кодексу України наслідком зміни іпотечного договору поруки є і відповідна зміна зобов’язань сторін, що передбачає їх існування на момент запровадження таких змін, як це прямо випливає із ст. 19 Закону України "Про іпотеку". Дійсно, оскільки укладаючи іпотечний договір сторони керувалися насамперед намірами створити обумовлені ним наслідки у вигляді встановлення забезпечення іпотекою визначених грошових зобов’язань Третьої особи 1, остільки наміри змінити обсяг ще відсутніх до цього зобов’язань майнового поручителя (а в контексті пп. а) п. 6.9. іпотечного договору - і фінансового поручителя) є несумісним із первісним встановленням такого обсягу та спотворює спрямованість на настання належних правових наслідків за іпотекою, що суперечить ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного суд вважає за можливе визнати недійсними на підставі ч.ч.1, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсними як такі, що суперечать положенням п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 548, ч.ч.1,2 ст.553, ч. 2 ст.554, ч. 1 ст. 653 вказаного Кодексу та ст. 19 Закону України "Про іпотеку" положення іпотечного Договору:

- п. 2.1. в частині слів "…в тому числі будь-якими змінами та доповненнями до Договору про Зобов'язання, які можуть бути укладені сторонами Договору про Зобов'язання в майбутньому";

- п. 2.1.2. в частині слів Застереження: "За обставини укладення сторонами Кредитного договору змін та/або доповнень до Кредитного договору, в тому числі, але не виключно, щодо зімни суми Кредиту, відсоткової ставки, порядку та строку виконання Боргових зобов'язань, Сторони цим наперед погоджуються та виражають свою згоду на забезпечення виконання Боржником Боргових зобов’язань з врахуванням таких змін та/або доповнень, незалежно від того чи відображені такі зміни в цьому Договорі чи ні";

- п. 2.3. повністю: "У разі зміни розміру Боргових зобов'язань після укладення цього Договору, в тому числі збільшення, такі боргові зобов'язання забезпечуються цією іпотекою в повному розмірі".

Допущені при укладанні іпотечного договору вказані вище порушення діючого законодавства пов’язані виключно із наявністю оспорюваних положень, що зумовлює застосування приписів ст. 217 Цивільного кодексу України стосовно недійсності лише окремих частин іпотечного договору, - саме спірних, оскільки правовідносини майнової поруки могли відбутися між Позивачем та Відповідачем і без таких застережень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 236 Цивільного кодексу України спірні положення договору є недійсним з моменту його вчинення, а можливість настання передбачених ними прав та обов’язків на майбутнє припиняється. З урахуванням правої позиції Вищого господарського суду України, викладеною в п. 19 Інформаційного листа "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" від 07.04.2008р. №01-8/211 (v_211600-08) , наведені законодавчі приписи вказують на те, що рішення суду про визнання договору недійсним має зворотну силу в часі, і ч. 2 ст. 236 Цивільного кодексу України не встановлює винятків із правил частини 1 цієї статті, а лише конкретизує ч. 1 ст. 216 цього Кодексу, згідно якої недійсний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. При цьому, враховуючи імперативну визначеність законом моменту, з якого договір визнається судом недійсним, зазначений момент не підлягає обов’язковому визначені у резолютивній частині рішення.

У світлі зазначених висновків спірні положення іпотечного договору з моменту його укладання не є належною підставою для набуття його сторонами згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України взаємообумовлених прав та обов’язків, зокрема – права Відповідача змінювати основне зобов’язання із збільшенням обсягу відповідальності Позивача без погодження такої зміни із ним із збереженням майнової поруки (іпотеки).

В свою чергу, оскільки належних доказів наявності згоди Позивача на зміну умов забезпечуваного зобов’язання, що відбулася внаслідок узгодження умов надання траншу 07.04.2009р. із збільшенням порівняно із існуючою до цього ставкою процентів (з 21% до 22% річних) з оплати користування кредитом, до справи не надано, а визнані судом недійсними положення іпотечного договору, які могли тлумачитися як згода на таке збільшення, суперечать законодавству, остільки відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України майнова порука за іпотечним договором № PL 08-738/100 від 27.10.2008р. є припиненою з 07.04.2009р., що цілком узгоджується із ст. 598 цього Кодексу.

Суд наголошує, що припинення спірних правовідносин з цієї підстави у повній мірі узгоджується із положеннями Закону України "Про іпотеку" (898-15) , адже останній не визначає приведений в ст. 17 перелік конкретно визначених підстав (серед яких дійсно не має подібної до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України норми) обмеженим, оскільки відсилає до інших випадків, встановлених Законом (898-15) , чим дозволяє застосовувати згадані положення вище ст. 19.

Наразі, ч.3 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" в такому випадку встановлює необхідність державної реєстрації відомостей про припинення іпотеки. Отже, відносно решти розглядуваних позовних вимог сутність порушення з боку Відповідача прав і майнових інтересів Позивача як власника предмета іпотеки за змістом позовної заяви полягає в ухиленні Відповідача від здійснення дій, пов’язаних з анулюванням записів про наявність іпотечного обтяження, попри наявність обставин, що вказують на припинення іпотечних правовідносин через неузгоджене з майновим поручителем збільшенням процентних ставок за кредитним договором. В свою чергу, Відповідач, підтверджуючи поточне перебування майна під іпотечним обтяженням і невжиття дій з надсилання відповідного письмового повідомлення про анулювання запису про обтяження, заперечує факт припинення іпотечних правовідносин з Позивачем, і, як наслідок –підстав для припинення оспорюваного права іпотеки і перебування майна під іпотечним обтяженням, підтверджуючим, при цьому факт укладання додаткових угод до кредитного договору про збільшення процентної ставки.

Встановлене судом припинення іпотечних правовідносин має наслідком припинення існування у Відповідача як кредитора – іпотекодержателя зумовлених іпотечними правовідносинами щодо спірного права іпотеки і права подальшого утримання майна під іпотечним обтяженням всупереч приписів ч. 3 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" та п. 25 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого Постановою КМУ №410 від 31.03.2004р. (410-2004-п) Суд зауважує, що оскільки Відповідач є стороною і кредитного і іпотечного договорів, і зацікавлений в забезпеченості своїх вимог до Третьої особи 1, остільки саме Відповідач повинен був завчасно ініціювати укладання з Позивачем відповідного правочину, доказів чого суду не представлено.

Таким чином, суд задовольняє позов про визнання відсутніми означених прав Відповідача по відношенню до Позивача та його майна, беручи до уваги, що такий спосіб судового захисту передбачений ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, а встановлене судом поточне перебування майна під іпотечним обтяженням не тільки обмежує права власника майна, але й урахуванням процесуальної позиції Відповідача достатньою мірою вказує на сприйняття останнім такий спірних прав як чинних і наявних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 22, 32- 34, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг", м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" м. Київ про визнання недійсними окремих положень іпотечного договору № PL 08-738/100 від 27.10.2008р. та визнання відсутнім права іпотеки і утримання під іпотечним обтяженням майна за іпотечним договором № PL 08-738/100 від 27.10.2008р. задовольнити у повному обсягу.

2. Визнати недійсними наступні положення іпотечного договору № PL 08-738/100 від 27.10.2008р.:

- п. 2.1.2. в частині слів Застереження; "За обставини укладення сторонами Кредитного договору змін та/або доповнень до Кредитного договору, в тому числі, але не виключно, щодо зімни суми Кредиту, відсоткової ставки, порядку та строку виконання Боргових зобов'язань, Сторони цим наперед погоджуються та виражають свою згоду на забезпечення виконання Боржником Боргових зобов’язань з врахуванням таких змін та/або доповнень, незалежно від того чи відображені такі зміни в цьому Договорі чи ні";

- п. 2.3. повністю "У разі зміни розміру Боргових зобов'язань після укладення цього Договору, в тому числі збільшення, такі боргові зобов'язання забезпечуються цією іпотекою в повному розмірі".

3. Визнати відсутнім у Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ (ідентифікаційний код 216685166) права іпотеки за укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг", м. Донецьк (ідентифікаційний код 23602109) договором іпотеки №PL 08-738/100 від 27.10.2008р., обтяження за яким зареєстроване у Державному реєстрі іпотек згідно запису №8119465 від 27.10.2008р. та в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна згідно запису №8119456 від 27.10.2008р., та відсутнім права на утримання під таким обтяженням наступного майна Товариство з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг": нежиле приміщення загальною площею 125,2кв.м. вбудоване у перший поверх багатоквартирного будинку літ. А-5, що знаходиться за адресою : Донецька область, м. Маріуполь, проспект Металургів, буд. 181 та належить позивачу на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 17.07.2008р. приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим номером 5433, зареєстроване в Державному реєстрі правочинів за №3026718, що зареєстроване в Міському комунальному підприємстві "Маріупольське бюро технічної інвентаризації" за №19494487 в книзі 5 (номер запису 2627) згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19667089 від 25.07.2008року, виданого МКП "Маріупольське БТІ" .