Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Будівельник-95"56 131,90 грн. заборгованість по орендним платежам за період з 26.09.2010р. по 01.04.2011р., 1365,35 грн. пені, а всього 57497,25 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 385 від 03.04.2008р.

Відповідач заперечує проти позовних вимог в частині стягнення 13 400,15грн., вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, але не надав доказів сплати зазначеного боргу. Свої заперечення виклав письмово в запереченнях на позовну заяву від 22.09.2011р. за № 22/09-03.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

03.04.2008р. між Комунальним підприємством Дніпровського району м Києва "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський"та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Будівельник-95"було укладено договір оренди нерухомого майна № 385.

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець на підставі рішення № 129 від 25.06.2007р. та виданого у встановленому порядку Розпорядження № 202-Р від 03.04.2008р. Дніпровської районної у м. Києві ради передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення (будівлю), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Стальського, 28, загальною площею 77,40 кв.м.

Факт передачі орендарю нежитлового приміщення на вул.. Стальського, 28 в м. Києві підтверджується актом приймання –передачі вищезазначеного нежилого приміщення від 03.04.2008р.

Відповідно до п.7.1. договору оренди, строк його дії було визначено сторонами з 03.04.2008р. до 01.04.2011 включно.

Як встановлено п.3.1. договору орендна плата за користування об’єктом оренди визначається на підставі Методики розрахунку і використання орендної плати, затвердженої рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради від 28.12.2006р. № 84.

Пунктом 3.2. договору оренди, встановлено, що орендна плата згідно цього договору сплачується згідно розрахунку викладеному в додатку № 2, що є невід’ємною частиною договору і перераховується орендарем на розрахунковий рахунок комунального підприємства "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський", з урахуванням індексу інфляції і ПДВ.

Відповідно до п.3.4. договору, орендна плата з урахуванням індексу інфляції та ПДВ сплачується щомісячно орендарем, незалежно від наслідків його господарської діяльності, не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця.

На виконання п.3.4. позивачем на адресу відповідача були направлені рахунки-фактури за період з квітня 2008р. по квітень 2011 включено на загальну суму 191 271,147р.

Відповідачем було частково виконано обов’язок по сплаті орендних платежів за користування орендованим нежилим приміщенням по вул.. Стальського 28 на суму 135 139,27 грн.

За твердженням Позивача, залишок заборгованості по орендним платежам, становить 56 131,90 грн.

Відповідно до п.3.7. договору оренди, орендар зобов’язується своєчасно на в повному обсязі сплачувати орендну плату. У разі порушення орендарем строку внесення орендної плати, він сплачує пеню, на розрахунковий рахунок орендодавця, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожний день прострочення платежу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України (435-15) , Глави 30 Господарського кодексу України (436-15) та Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду загальною площею 77,40 кв.м., користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних та інших платежів за період лютого 2011 р. по червень 2011 р. у розмірі 56 131,90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 3.4 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 25 числа поточного місяця.

Проте відповідач свого обов’язку зі спати орендних та інших платежів належним чином не виконав у зв’язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за період з квітня 2008 р. по квітень 2011 р. становить 56131,90 грн., а строк виконання грошового зобов’язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов’язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 56131,90 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до 3.7. договору, у разі порушення Орендарем строку внесення орендної плати, він виплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачений п. 3.7 Договору оренди нерухомого майна № 385 від 03 квітня 2008р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 1365,35 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог. Твердження Відповідача, що розмір орендної плати по договору має бути перерахований позивачем на підставі Методики виходячи з фактичної площі об’єкту оренди, не приймаються судом до уваги, оскільки суду не надано доказів змини умов договору щодо фактичної площі об’єкту оренди.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 ГПК України, суд, -

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Будівельник-95"(02139, м. Київ, вул.. Стальського, 28, код ЄДРПОУ 22913020) на користь Комунального підприємства "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський"Дніпровської районної у м. Києві ради (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код ЄДРПОУ 34806193) 56 131 (п’ятдесят шість тисяч сто тридцять одну) грн.. основного боргу, 1 365 (одну тисячу триста шістдесят п’ять) грн.. 35 коп. пені, 574 (п’ятсот сімдесят чотири) грн.. 97 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.