Колективним підприємством "Фірма "Азовбудматеріали" до Державного підприємства "Донецька залізниця" пред’явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (антрацит у вологому стані), відправленого позивачу 30.06.11р. (вантажовідправник - ТОВ "Алтис АМД") за залізничною накладною №52990942 у напіввагоні №65295313, у загальній сумі 2 576,00грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагону на станцію призначення з ознаками розкрадання під час перевезення (нещільне прилягання люка і заглиблення у вагоні) перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційним актом від 04.07.11р. БИ 573599/5. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені фірмою збитки має нести перевізник.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що позивачем:

- невірно зазначена норма недостачі для вантажів, зданих до перевезення у вологому стані;

- позивачем не доведена ціна продукції, яка перевозилась (ст.115 Статуту залізниць України (457-98-п) ).

В доповнення до своїх заперечень залізниця посилається також на те, що:

- в акті про технічний стан вагону № 3 від 04.07.11р., складеним станцією призначення, зазначено, що з лівої сторони по ходу потягу нещільне прилягання люка до поперечної балки, є зазор 30мм;

- на станціях Дебальцеве і Ясинувата були складені акти загальної форми, згідно яких на цих станціях були виявлені заглиблення, порушене маркування, а на станції Ясинувата, окрім того, виявлене нещільне прилягання 1 люка до поперечної балки, щілина 30мм.

Вантажовідправник Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтис АМД" листом від 09.09.11р. № 67-пр пояснило, що:

- товариство не було ні виробником, ні власником вантажу за спірною відправкою, не купувало його і не продавало;

- товариство виступило вантажовідправником в порядку надання транспортно-експедиторських послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Квік Дан";

- на прохання товариства "Компанія Квік Дан" надала копії рахунку-фактури, акту приймання-передачі продукції, специфікації, згідно яких ціна відвантаженої продукції 1 100,00грн. (з ПДВ).

Ухвалу суду від 15.09.11р. залізниця не виконала і:

- не пояснила чому на станції Дебальцеве, де було виявлене порушення маркування і заглиблення у вагоні, не було здійснене переважування вагону і не був складений комерційний акт;

- не надала копію акт загальної форми станції Дебальцеве № 401 від 2.07.11р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

30.06.2011р. ТОВ "Алтис АМД" (вантажовідправник) на адресу Колективного підприємства "Фірма" "Азовбудматеріали" (вантажоодержувач) у напіввагоні №65295313 за залізничною накладною №52990942 зі станції Ізотове Донецької залізниці на станцію Велико-Анадоль Донецької залізниці відвантажило вугілля (антрацит у вологому стані). За накладною вага нетто у вагоні – 69 000 кг (брутто – 92500кг, тара з брусу – 23 500кг).

Позивач є покупцем вугільної продукції за договором № 001, укладеним 29.12.07р. з ТОВ "ВКФ "Дон-Енерджи". За цим договором (специфікація № 39) та згідно рахунку № 9 від 30.06.2011р. ціна 1т антрациту –958,33грн. без ПДВ.

На станцію призначення Велико-Анадоль зазначений вагон прибув 03.07.2011р. з актом загальної форми ГУ 23 № 3046 від 02.07.11р. побіжної станції Ясинувата Донецької залізниці. Підстава складання акту: навантаження нижче бортів 300-400мм, слабомарковане, нещільне прилягання 1 люка до поперечної балки, щілина 30мм, воронкоподібне заглиблення розміром: 600мм х 600мм х 400мм.

На станції Велико-Анадоль також були складені:

- акт загальної форми № 14 від 03.07.2011р., згідно якого навантаження нижче бортів 300-400мм, слабомарковане, нещільне прилягання 1 люка до поперечної балки, щілина 30мм, воронкоподібне заглиблення розміром: 600мм х 600мм х 400мм;

- акт про технічний стан вагону № 3 від 04.07.11р., у якому зазначено, що з лівої сторони по ходу потягу нещільне прилягання люка до поперечної балки, є зазор 30мм.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (457-98-п) (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Велико-Анадоль Донецької залізниці. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БИ 573599/5 від 04.07.2011р., згідно з яким:

· вагон в технічному відношенні справний;

· навантаження нижче бортів 300-400мм, слабомарковане;

· зліва нещільне прилягання 1 люка до поперечної балки, щілина 30мм, воронкоподібне заглиблення розміром: 600мм х 600мм х 400мм;

· зважування вагону проводилося на 150 тонних повірених вагонних терезах два рази, нестача виявилася при кожному переважуванні;

· вага нетто зважування вантажу 67 100кг (брутто 90 100кг, тари з брусу 23 000кг) нестача вантажу складає 1800кг проти даних залізничної накладної.

У зв’язку з неточним встановленням тари вагону, вагон №65295313 був взятий на тарування. Остаточна вага нетто у вагоні – 66 760кг (брутто – 90 100кг, тара з брусу – 23 340кг), що менше документу на 2 240кг.

Комерційний акт підписано належними особами, зокрема: з боку залізниці - начальником станції, двома прийомоздавальниками, один з яких старший; з боку одержувача – особою, яка брала участь у зважуванні (посада не зазначена).

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом (435-15) , іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст. 23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України (457-98-п) . Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України (457-98-п) передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України (457-98-п) за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України (457-98-п) .

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України (457-98-п) право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею129 Статуту залізниць України (457-98-п) передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин. Також залізниця не змогла пояснити механізм витікання вантажу, якщо це мало місце, через нещільне прилягання люка до поперечної балки (зазор 30мм), яке (нещільне прилягання) мало бути закрите арміровочним листом, який згідно конструкції мав повністю перекривати цю щілину.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України (457-98-п) недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України (457-98-п) вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 946,00грн. із розрахунку: 860кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 1 100,00. (вартість 1т антрациту, зданого до перевезення + ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково у сумі 946,00грн. В іншій частині позов безпідставний і задоволенню не підлягає.

Посилання залізниці на те, що відправник міг бачити несправність (комерційну) вагону перед його завантаженням, і ця обставина, на її думку, дає підстави вважати, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин і, як наслідок, звільняє залізницю від відповідальності за нестачу, господарський суд вважає безпідставним, оскільки на залізниці лежить обов'язок подавати під завантаження справні, у технічному відношенні, вагони (ст.31 Статуту залізниць України (457-98-п) ) і тому якщо вона подала несправний вагон, повинна відповідати за нестачу, яка виникла внаслідок цього.

Якщо припустити, що відправник здійснив завантаження у несправний вагон, то постає правомірне питання: чому несправність вагону (нещільне прилягання люка до поперечної балки та щілину 30мм) і витікання вантажу не було виявлено на станції відправлення? На ці запитання залізниця суду пояснень не дала. Однак, згідно пп. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів. У зв’язку з цим є правомірним припущення, що якщо б відправник завантажив несправний вагон, то на станції відправлення або на одній із проміжних станцій, розташованих перед станцією Ясинувата, зокрема на станції Дебальцеве, де є пункт комерційного огляду вагонів, це було б виявлено.

Заперечення залізниці щодо того, що на відправникові лежить обов’язок підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які б забезпечували його збереження на шляху слідування; придатність рухомого складу для перевезення вантажів у комерційному відношенні визначає відправник, судом до уваги не взяті, так як:

- ч.3 ст.32 Статуту (457-98-п) , на яку посилається залізниця, передбачений обов’язок відправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування, а не вагон. Подібна норма закріплена і п.4 Правил приймання вантажів до перевезення;

- поняття "технічно несправні вагони" і "вагони в комерційному відношенні непридатні для перевезення відповідного вантажу" не тотожні. Їх варто розрізняти, тому що вагон може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. У такому випадку мова йде про непридатність вагона в комерційному відношенні.

Також при прийнятті рішення судом врахована та обставина, що:

- згідно п.7.11.1 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затвердженої у вересні 2008р. наказом Укрзалізниці № 417-Ц, заборонено подавати під завантаження вагони, що мають "пошкодження або відсутність металевої обшивки, настилу підлоги, борта та інших вузлів кузова, даху, дверей";

- люк і поперечна балка є складовою частиною підлоги вагону (інші вузли кузова), а тому нещільне прилягання одного із люків до поперечної балки і щілина 30мм свідчать про несправність (технічну) вагону і такий вагон не повинен був подаватись під завантаження.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.113, ч.2 ст.114, ст.115, ст.129 Статуту залізниць України (457-98-п) , п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82- 84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ "Експрес-банк", МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Колективного підприємства "Фірма "Азовбудматеріали" (87538, м. Маріуполь, Мартенівський масив, 135, п/р 2600099011365400 в АКІБ "УкрСіббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00290541) 946,00грн. основного боргу (вартість нестачі), 37,46грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 86,67 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.