За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Всеукраїнської громадської організації "Асоціація платників податків України"

про стягнення 160 023,24 грн. та зобов’язання звільнити приміщення

Суддя Якименко М.М.

Представники :

від позивача: не з’явилися;

від відповідача: не з’явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Всеукраїнської громадської організації "Асоціація платників податків України" заборгованості у розмірі 160 023,24 грн., у тому числі основний борг у розмірі 150 529,14 грн, 3% річних у розмірі 2 808,61 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 685,49 грн., та зобов’язання відповідача звільнити приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні 23.11.2010 позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій, у зв’язку зі сплатою відповідачем частини основної заборгованості у розмірі 55 932,00 грн., просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 94 597,14 грн., 3% річних у розмірі 2 808,61 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 685,49 грн.

рішенням господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 78758 (сімдесят вісім тисяч сімсот п’ятдесят вісім) грн. 11 коп., 3% річних у розмірі 2707 (дві тисячі сімсот сім) грн. 89 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 445 (шість тисяч чотириста сорок п’ять) грн. 49 коп., державне мито у розмірі 1438 (одна тисяча чотириста тридцять вісім) грн. 43 коп. та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зобов’язано Всеукраїнську громадську організацію "Асоціація платників податків України" звільнити приміщення об’єкту оренди за Договором оренди приміщення № 02/07/08 від 08.07.2008 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 рішення Господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року у справі № 11/382 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2011 2011 рішення Господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 у справі №11/382 скасовано в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, 3% річних та інфляційних втрат. В цій частині справу направлено на новий розгляд на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині залишено без змін.

Розпорядженням Керівника апарату суду № 04-1/625 від 20.05.2011 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 11/382, справу передано судді Якименко М.М.

Ухвалою суду від 23.05.2011 спрраву прийнято до провадження, присвоєно їй номер 11/382-7/151 та призначено її розгляд на 16.06.2011.

16.06.2011 представник позивача у судовому засіданні надав розрахунок ціни позову. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку із задоволенням якого розгляд справи було відкладено на 23.06.2011.

23.06.2011 представник відповідача у судовому засіданні надав письмові пояснення по справі. У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі розгляд справи було відкладено на 15.08.2011.

15.08.2011 розгляд справи не відбувся у зв’язку з хворобою судді, розгляд справи було відкладено на 25.08.2011.

25.08.2011 представники сторін у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 05.09.2011.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України в судових засіданнях 05.09.2011 та 08.09.2011 оголошувалася перерва в розгляді справи.

22.09.2011 представники сторін в судове засідання не з’явилися, через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, в якому він просить стягнути з відповідача 75 083, 12 грн. –основного боргу, 2 818, 61 грн. –3 % річних, 10 131, 15 грн. – інфляційних втрат.

Через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, у зв’язку з процесуальним обмеженням розгляду справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.09.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

08.07.2008 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та Всеукраїнською громадською організацією "Асоціація платників податків України" (орендар) укладено Договір № 02/07/08 оренди приміщення (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування приміщення площею 90 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - об’єкт оренди), для використання в якості приміщення під офіс.

Згідно з п. 5.1 Договору даний договір вступає в силу з 08.07.2008 та діє до 07.07.2011.

Додатковою угодою від 20.04.2010 до Договору оренди сторони погодили вважати Договір оренди № 02/07/08 від 08.07.2008 достроково розірваним з 15.05.2010.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендна плата за об’єкт оренди складає 5 525 дол. США по курсу НБУ на момент оплати, в місяць та перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця до 30 числа поточного місяця за наступний місяць.

Додатковою угодою від 21.01.2009 до Договору сторони погодили, що розмір орендної плати в місяць за об’єкт оренди складає 4 850 дол. США по курсу НБУ на день оплати.

Згідно Додаткової угоди від 30.11.2009 орендна плата за об’єкт оренди становить 2 100 дол. США по курсу НБУ станом на день оплати в місяць.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату в повному обсязі та в строк, який передбачений п. 2 даного Договору.

За період з серпня 2009 по 15.05.2010 позивачем нараховано відповідачу орендну плату у розмірі 245 780,11 грн.

Однак, відповідач в порушення умов Договору, частково сплатив орендну плату заборгувавши позивачу 75 083, 12 грн., що не заперечується відповідачем.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору та додаткових угод.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 75 083, 12 грн. –заборгованості по орендній платі нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2 818, 61 грн. –3 % річних та 10 131, 15 грн. –інфляційних втрат (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з відповідача, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 2 818, 61 грн. –3 % річних та 10 131, 15 грн. – інфляційних втрат за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

1. Позов в частині стягнення заборгованості з орендної плати, 3% річних та інфляційних втрат задовольнити повністю.

2. Стягнути з Всеукраїнської громадської організації "Асоціація платників податків України" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 24/11-В, ідентифікаційний код 21704946, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (08150, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 75 083 (сімдесят п’ять тисяч вісімдесят три) грн. 12 коп. заборгованість по сплаті орендних платежів, 2 818 (дві тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 61 коп. – 3 % річних, 10 131 (десять тисяч сто тридцять одну) грн. 15 коп. –інфляційних втрат, 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 33 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн.. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.