За позовом Прокурора Заводського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України (орган, уповноважений здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах) та державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат"

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СНН"

Про визнання недійсними додаткових угод до договору

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від прокуратури міста Києва ОСОБА_2-посв.

від МППУ ОСОБА_3 –за дов.

від ДП "Запорізький

титано-магнієвий комбінат" ОСОБА_4 - за дов.

від відповідача Соломко М.М. –керівник, ОСОБА_6 –за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду звернувся з позовом прокурора Заводського району в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України (орган, уповноважений здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах) та державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат"до товариства з обмеженою відповідальністю "СНН"про визнання недійсними додаткових угод б/н від 17.02.2006 р., № 1/3 від 16.11.2006 р. та № 1/4 від 17.05.2007 р. до договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р..

Позовні вимоги мотивовані порушенням при укладенні договору вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14) , оскільки сторонами не було дотримано спеціальної процедури проведення закупівлі юридичних послуг на суму, яка перевищує 30000,00 грн..

Ухвалою від 15.07.2011 р. було порушено провадження у справі № 6/302, розгляд останньої призначено на 12.09.2011 р..

У судовому засіданні представниками сторін подано клопотання про продовження строку вирішення спору на п`ятнадцять днів. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою суду від 12.09.2011 р. було продовжено розгляд справи на п`ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 22.09.2011 р..

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив повністю зазначивши, що питання про визнання спірних угод недійсними вже було предметом судового розгляду, за наслідками якого у задоволенні вимог позивача про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р. було відмовлено.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

12.01.2005 р. між казенним підприємством (далі - КЗ) "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю "СНН"(виконавцем) було укладено договір про надання юридичних послуг № 51, за умовами п. 1.1 якого (в редакції додаткової угоди № 1/2 від 22.07.2005 р.) замовник доручає, а виконавець зобов’язується здійснити усі необхідні дії для визнання постанови Кабінету Міністрів України № 695-17 від 01.07.1996 р. у частині незаконною і скасувати її.

Згідно з п 1.2 Договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р. (в редакції додаткової угоди № 1 від 22.07.2005 р.) замовник доручає, а виконавець зобов’язується здійснити усі необхідні дії для визнання контракту № 229 від 16.10.1996 р., між Держкомрезервом та КП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" недійсним у частині.

Пунктом 1.4 Договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р. (в редакції додаткової угоди № 1/2 від 22.07.2005 р.) передбачено, що фактом виконання робіт виконавцем є рішення суду про визнання недійсними у частині вищезазначених постанови та контракту.

Відповідно до п. 2.1 договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р., виконавець зобов’язується на підставі цього договору та окремого доручення замовника представляти інтереси замовника в судах, в державних та недержавних організаціях, установах, підприємствах, коли це стосується чинного законодавства України та предмету договору.

Пунктами 2.2 та 3.2 договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р. встановлено, що сторони цього договору додатковою угодою можуть змінити або доповнити перелік послуг, прав та обов’язків сторін; сторони в додатку до цього договору можуть змінити або доповнити вартість та порядок оплати послуг виконавця.

Відповідно до п. 3.1 договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р. замовник здійснює оплату наданих виконавцем послуг в сумі та на умовах, вказаних в додатковій угоді до даного договору.

Згідно з п. 3.3 договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р. замовник здійснює авансовий платіж на розрахунковий рахунок у сумі 200000,00 грн.

22.07.2005 р. пунктом 4 додаткової угоди № 1/2 до договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р. сторони визначили, що винагорода виконавця становить п’ять відсотків з урахуванням авансу від різниці між сумою боргу замовника перед Держкомрезервом України за контрактом № 229 від 16.10.1998 р. на момент укладення угоди та сумою, яка буде зазначена у судовому рішенні про визнання постанови і контракту недійсними в частині.

17.02.2006 р., сторонами була підписана додаткова угода до договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р., якою було доповнено п. 2.3.3 договору та зобов’язано замовника сплатити виконавцю винагороду у розмірі 300000,00 грн. до моменту повного виконання договору. Фактом підтвердження часткового виконання робіт виконавцем є ухвала суду про зупинення розгляду справи № 42/548 Т за позовом Держкомрезерву до КП "ЗТМК".

05.06.2006 р. сторонами був підписаний акт виконаних робіт на суму 300000,00 грн. про часткове виконання послуг договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р.

Також сторонами було укладено додаткові угоди до договору № 1/3 від 16.11.2006 р. та № 1/4 від 17.05.2007 р..

Після підписання всіх додаткових угод перший розділ договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 (далі –Договір) має наступну редакцію:

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець зобов‘язується здійснити усі необхідні юридичні дії для визнання постанови Кабінету Міністрів України № 695-17 від 01.07.1996 у частині незаконною та скасування її. А саме у частині: "видати на договірних засадах", "відпуск здійснити як товарний кредит на строк до 1 року під 25 відсотків облікової ставки Національного банку від вартості германія за цінами, що діятимуть на час відпуску", "Мінпрому забезпечити повернення ЗТМК в державний бюджет кошти отримані від реалізації германія по узгодженим з Мінфіном графіком до кінця 1997 року з подальшим направленням їх на поповнення держрезерву".

Замовник доручає виконавцю здійснити всі дії, направлені на підписання акту звірки між КП "ЗТМК" та Держкомрезервом України станом на 01.12.2006 за договором № 229 від 16.10.1996 р. узгодження всіх розбіжностей між КП "ЗТМК" та Держкомрезервом з метою зменшення заборгованості КП "ЗТМК" відповідно до законодавства України.

Згідно п. 1.2 Договору замовник доручає, а виконавець зобов‘язується здійснити усі необхідні юридичні дії для визнання договору № 229 від 16.10.1996 р. недійсним у частині, або для підписання мирової угоди з метою зменшення заборгованості КП "ЗТМК" відповідно до законодавства України, або для підписання графіку відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 р. № 538-р (538-2001-р) .

Відповідно до п. 1.3 Договору станом на 01.12.2004 р. заборгованість КП "ЗТМК"перед держкомрезервом становить: основний борг –10692500,00 доларів США; сума відсотків за період користування позичкою –5052079,55 доларів США; штрафні санкції з 01.01.2000 р. по 10.02.2000 р., штраф –59686604,25 грн., пеня –5759757,31 грн., а загалом 65446361,56 грн.

Загальна сума боргу – 15744579,55 доларів США та 65446361,56 грн.

Відповідно до п. 1.4 Договору фактом виконання робіт за цим договором є

- рішення суду, яке вступило в законну силу про визнання постанови Кабінету Міністрів України № 695-17 від 01.07.1996 незаконною у частині, яка зазначена у п. 1.1. даного договору, або

- рішення суду про визнання договору № 229 від 16.10.1996 недійсним у частині, або

- рішення суду, яке вступило в законну силу, або мирова угода між КП "ЗТМК" та Держкомрезервом України, затверджена судом, в якої зменшена заборгованість КП "ЗТМК" відносно до вимог Держкомрезерву України, або

- акт звірки та графік погашення заборгованості КП "ЗМТК" перед Держкомрезервом України за договором № 229 від 16.10.1996 р. згідно з п. 4 розпорядження Кабінету міністрів України від 29.11.2001 р. № 538-р (538-2001-р) .

Згідно з п. 1.5 Договору загальна сума боргу КП "ЗМТК", без нарахування ПДВ, перед Держкомрезервом України, яка зазначена в п. 1.3 цього договору, додатково включає суму відсотків, без нарахування ПДВ, за період користування позичкою після 01.12.2004 р. відповідно до акту звірки, що надається Держкомрезервом України для підписання.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 1/2 в редакції угоди № 1/4 від 17.05.2007 винагорода за договором про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 складає 5% від різниці між загальною сумою боргу, зазначеною у п. 1.3, п. 1.5 цього договору за курсом НБУ на дату здійснення факту виконання робіт, та сумою без нарахування ПДВ, яка буде зазначена в документі, який підтверджує факт виконання робіт відповідно до п. 1.4 цього договору. На суму винагороди виконавця додатково нараховується ПДВ відповідно до законодавства.

Прокурор звернувся до суду з вимогою визнати недійсними додаткових угод б/н від 17.02.2006 р., № 1/3 від 16.11.2006 р. та № 1/4 від 17.05.2007 р. до договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р. в зв’язку з порушенням під час їх укладення вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14) .

При цьому позов подано в інтересах Міністерства промислової політики України та державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Відповідно до статуту державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат"воно створено у процедурі реорганізації шляхом перетворення казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат"та входить до сфери управління Міністерства промислової політики України і є підзвітним йому.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах"означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 (v003p710-99) встановлено, що прокурори та їх заступники звертаються до господарського суду саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Проте, прокурором не доведено, що діями відповідача порушено інтереси держави та яким чином Міністерство промислової політики України є уповноваженим органом здійснювати функції у спірних правовідносинах.

Сам факт перебування державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" в сфері управління Міністерства промислової політики України не свідчить про порушення прав останнього оскаржуваними угодами.

За таких обставин, позовні вимоги в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги в інтересах державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат"підлягають припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з наявністю рішення господарського суду між цими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав.

Зокрема, рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2010 р. у справі № 37/578, яке набрало законної сили, було вирішено позов казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат"до товариства з обмеженою відповідальністю "СНН"про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р..

Підставою позову у справі № 37/578 були тотожні підстав, з яких заявлено вимоги у даній справі –невідповідність договору чинному законодавству, а саме: вимогам Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14) у зв’язку з недотриманням спеціальної процедури проведення закупівлі юридичних послуг.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 ЦК України). Договір може бути зафіксований як в одному, так і в декількох документах.

Договір насамперед належить до юридичних фактів, на основі яких виникають зобов’язання, а тому спір про його недійсність полягає у встановленні наявності дефектів даного юридичного факту, з якими закон пов’язує недійсність договору.

Отже, рішення суду, прийняте за результатами вирішення позову про недійсність договору, полягає у наданні правової оцінки договору як певним юридичним фактам, спрямованим на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

З огляду на це, надаючи висновок про правомірність чи неправомірність договору за результатами вирішення спору про його недійсність правовій оцінці підлягають всі юридичні факти, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків за договором.

Таким чином, оскільки додаткові угоди до договору про надання юридичних послуг № 51 від 12.01.2005 р. є його невід’ємними складовими і в даному випадку договір, як юридичний факт, на підставі якого між сторонами виникли цивільні права та обов’язки, є викладений в декількох документах, рішення суду у справі № 37/578 є рішенням між тими ж сторонами (державне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат"є правонаступником казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат") про той же предмет і з тих же підстав, з яких заявлено позов у даній справі.