Публічне акціонерне товариство "АЕС Київобленерго"(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона-2"(далі-відповідач) про стягнення 143078,54 грн., з яких 143014,03 грн. заборгованість за спожиту активну електроенергію та 64,51 грн. заборгованість за перетікання реактивної електроенергії.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язання за Договором № 117 від 14.10.2008 року про постачання електричної електроенергії у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 143014,03 грн. за спожиту активну електроенергію та 64,51 грн. за перетікання реактивної електроенергії. Всього ціна позову становить 143078,54 грн.

Представник позивача в судових засіданнях 26.08.2011 року та 20.09.2011 року підтримав позов.

Представник відповідача в судові засідання 26.08.2011 року та 20.09.2011 року не з’явився; відповідач відзив на позов та документи, витребувані судом, до суду не направив; проте, до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд відкласти розгляд справи в судовому засіданні з огляду на неможливість прибуття в судове засідання його представника у зв’язку із необхідністю присутності в інших судових засіданнях.

Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки розгляд справи вже відкладався судом за клопотанням відповідача; наявних в матеріалах справи документів достатньо для прийняття рішення у справі по суті; нез’явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи; суд обмежений строками розгляду справи, встановленими ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, згідно зі ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Отже, право на представництво юридичної особи пов’язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичною особи, котрим ця юридична особа наділяє конкретну посадову особу повноваженням вчиняти певні юридичні дії. Таким чином, у разі відсутності керівних органів та юрисконсульта відповідача-юридчиної особи, юридична особа не позбавлена права призначити будь-якого іншого представника через надання йому довіреності.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

14 жовтня 2008 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) укладено договір № 117 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 152 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за Договором. Згідно з п.п. 2.3.3, 2.3.4 Договору відповідач зобов’язався: оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та додатку № 6 "Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку"; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача, згідно з умовами додатку № 5 (5а) "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії". Пунктом п. 2.3.8 Договору передбачено, що відповідач зобов’язався надавати позивачу відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік з помісячним розподілом до 1-го жовтня поточного року за формою додатку № 2 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу".

Відповідно до п. 2.3.10 Договору відповідач зобов’язався звернутися до позивача протягом 10 днів наступного розрахункового місяця щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ, якщо середньомісячне споживання електроенергії відповідачем за будь-якою точкою обліку протягом 2 послідовних місяців нижче визначеного п. 1.5.17 ПУЕ.

Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2008 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. (п. 9.4. Договору).

Пунктами 1.1, 2.1 додатку № 4 до Договору передбачено, що розрахунковий період встановлено споживачу з 15 числа календарного місяця до 15 числа наступного місяця; порядок оплати за активну електроенергію здійснюється у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченню розрахункового періоду. Остаточний розрахунок здійснюється протягом п’яти операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду.

На виконання умов договору № 117 від 14 жовтня 2008 року позивачем поставлено відповідачу у період квітня 2010 року по травень 2011 року електричну енергію загальною вартістю 143014,03 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи звітами споживача, відомостями записів показників розрахункових електролічильників.

В порушення умов Договору № 117 від 14 жовтня 2008 року вартість використаної активної електроенергії відповідачем позивачу не сплачена, заборгованість відповідача перед позивачем за використану у період з квітня 2010 року по травень 2011 року активну електричну енергію становить 143014,03 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

21 січня 2011 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 6 від 21.01.2011 року з вимогою сплатити заборгованість за використану активну енергію.

Відповідач відповіді на претензію не надав, оплату заборгованості не здійснив.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 143014,03 грн. за спожиту активну електричну енергію, на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність та розмір заборгованості відповідачем не спростовано, вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 143014,03 грн. за спожиту активну електричну енергію підлягає задоволенню.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача 64,51 грн. заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Проте, в порушення вимог ст. 33 ГПК України позивачем не доведено наявність заборгованості у розмірі 64,51 грн. за перетікання реактивної енергії, оскільки не надано доказів, що підтверджують факт перетоків реактивної енергії, її обсяги та вартість, отже в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона-2"(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67-Б, код 00858473) на користь публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго"(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код 23243188) 143014,03 грн . (сто сорок три тисячі чотирнадцять грн. 03коп.) боргу за спожиту активну енергію, 1430,07 грн . (одна тисяча чотириста тридцять грн. 07коп.) витрат по сплаті державного мита та 235,88 грн . (двісті тридцять п’ять грн. 88коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.